Агалсидаза бета
Agalsidase beta
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Фабразим
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: "Agalsidasi beta" 0,035
D.t.d. № 5 in flac.
S. По 1 флакону кожні 2 тижні, внутрішньовенно
D.t.d. № 5 in flac.
S. По 1 флакону кожні 2 тижні, внутрішньовенно
Фармакологічні властивості
Засіб для ферментозамісної терапії. Агалсидаза бета – рекомбінантна людська альфа-галактозидаза А – фермент, в якому послідовність амінокислот така ж, як у ендогенному ферменті. Отримують з використанням технології рекомбінантної ДНК на клітинах китайського хом'яка.
Агалсидаза бета ефективна при хворобі Фабрі, яка є наслідком генетично обумовленого (по Х-хромосомі) порушення метаболізму глікосфінголіпідів. Дефіцит лізосомального ферменту альфа-галактозидази А призводить до прогресуючого накопичення глікосфінголіпідів, переважно глоботріазилцераміду (GL-3), в тканинах організму. Клінічними проявами хвороби Фабрі є ниркова недостатність, кардіоміопатія та цереброваскулярні порушення. Накопичення GL-3 в ендотеліальних клітинах нирок відіграє роль у розвитку ниркової недостатності.
Результати доклінічних та клінічних досліджень показують, що агалсидаза бета каталізує гідроліз глікосфінголіпідів, включаючи GL-3, що збільшує утворення альфа-галактозидази А в організмі пацієнтів з хворобою Фабрі. Агалсидаза бета зменшує вміст GL-3 в капілярному ендотелії судин нирок, серця та шкіри.
Агалсидаза бета ефективна при хворобі Фабрі, яка є наслідком генетично обумовленого (по Х-хромосомі) порушення метаболізму глікосфінголіпідів. Дефіцит лізосомального ферменту альфа-галактозидази А призводить до прогресуючого накопичення глікосфінголіпідів, переважно глоботріазилцераміду (GL-3), в тканинах організму. Клінічними проявами хвороби Фабрі є ниркова недостатність, кардіоміопатія та цереброваскулярні порушення. Накопичення GL-3 в ендотеліальних клітинах нирок відіграє роль у розвитку ниркової недостатності.
Результати доклінічних та клінічних досліджень показують, що агалсидаза бета каталізує гідроліз глікосфінголіпідів, включаючи GL-3, що збільшує утворення альфа-галактозидази А в організмі пацієнтів з хворобою Фабрі. Агалсидаза бета зменшує вміст GL-3 в капілярному ендотелії судин нирок, серця та шкіри.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
AUC і кліренс агалсидази бета не збільшуються пропорційно зростанню дози, що вказує на нелінійність фармакокінетики ферменту. Фармакокінетичні параметри характеризуються варіабельністю.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Лікування хвороби Фабрі повинно проводитися під наглядом лікаря, який має досвід ведення пацієнтів з хворобою Фабрі або іншими вродженими метаболічними захворюваннями.
Рекомендована доза препарату становить 1 мг/кг кожні 2 тижні у вигляді в/в інфузії. Швидкість інфузії залежить від маси тіла пацієнта. Тривалість лікування визначається індивідуально.
У клінічних дослідженнях застосовувалися альтернативні режими дозування. В одному з досліджень було встановлено, що після застосування початкової дози 1 мг/кг кожні 2 тижні протягом 6 місяців застосування дози 0,3 мг/кг кожні 2 тижні може забезпечити підтримання кліренсу GL-3 в певних типах клітин у деяких пацієнтів, проте значення цих даних у віддаленому періоді не встановлено.
З метою зменшення потенційної можливості розвитку реакцій, пов'язаних з інфузією, початкова швидкість інфузії не повинна перевищувати 0,25 мг/хв (15 мг/год).
Після встановлення толерантності при проведенні наступних інфузій швидкість інфузії можна поступово збільшити.
У пацієнтів з нирковою недостатністю та у дітей віком 8-16 років корекція дози не потрібна.
Рекомендована доза препарату становить 1 мг/кг кожні 2 тижні у вигляді в/в інфузії. Швидкість інфузії залежить від маси тіла пацієнта. Тривалість лікування визначається індивідуально.
У клінічних дослідженнях застосовувалися альтернативні режими дозування. В одному з досліджень було встановлено, що після застосування початкової дози 1 мг/кг кожні 2 тижні протягом 6 місяців застосування дози 0,3 мг/кг кожні 2 тижні може забезпечити підтримання кліренсу GL-3 в певних типах клітин у деяких пацієнтів, проте значення цих даних у віддаленому періоді не встановлено.
З метою зменшення потенційної можливості розвитку реакцій, пов'язаних з інфузією, початкова швидкість інфузії не повинна перевищувати 0,25 мг/хв (15 мг/год).
Після встановлення толерантності при проведенні наступних інфузій швидкість інфузії можна поступово збільшити.
У пацієнтів з нирковою недостатністю та у дітей віком 8-16 років корекція дози не потрібна.
Для дітей:
Безпека застосування у дітей не встановлена.
Показання
- Тривала ферментозамісна терапія у пацієнтів з підтвердженим діагнозом хвороби Фабрі (недостатність альфа-галактозидази А).
Протипоказання
- Підвищена чутливість (анафілактична реакція) до діючої речовини або будь-якого інгредієнта препарату.
Особливі вказівки
Інфузію слід проводити в умовах, що дозволяють провести невідкладну терапію.
При розвитку алергічних та анафілактичних реакцій слід негайно перервати інфузію та розпочати невідкладну терапію.
При повторному застосуванні у пацієнтів з анафілактичними або тяжкими алергічними реакціями на введення агалсидази бета в анамнезі слід зважити очікувану користь і потенційний ризик. У таких випадках введення слід проводити з надзвичайною обережністю.
При наявності ризику розвитку інфузійних реакцій слід проводити премедикацію жарознижувальними та антигістамінними засобами.
При розвитку інфузійних реакцій слід зменшити швидкість інфузії, тимчасово призупинити інфузію та/або розпочати додаткове введення жарознижувальних, антигістамінних засобів та/або кортикостероїдів. Якщо інфузійні реакції зберігаються, слід припинити інфузію та негайно розпочати відповідну терапію. У разі ризику розвитку інфузійних реакцій повторне введення агалсидази бета слід проводити з обережністю.
У пацієнтів з порушеннями серцевої діяльності можлива схильність до більш високого ризику розвитку тяжких ускладнень інфузійних реакцій.
У пацієнтів, схильних до розвитку алергічних реакцій, слід проводити дослідження на наявність антитіл до IgE та ретельно зважити ризик і користь повторного введення агальсидази бета при наявності специфічних IgE-антитіл агалсидазі бета. При необхідності застосування в таких випадках введення слід проводити під безпосереднім контролем кваліфікованого персоналу.
При розвитку алергічних та анафілактичних реакцій слід негайно перервати інфузію та розпочати невідкладну терапію.
При повторному застосуванні у пацієнтів з анафілактичними або тяжкими алергічними реакціями на введення агалсидази бета в анамнезі слід зважити очікувану користь і потенційний ризик. У таких випадках введення слід проводити з надзвичайною обережністю.
При наявності ризику розвитку інфузійних реакцій слід проводити премедикацію жарознижувальними та антигістамінними засобами.
При розвитку інфузійних реакцій слід зменшити швидкість інфузії, тимчасово призупинити інфузію та/або розпочати додаткове введення жарознижувальних, антигістамінних засобів та/або кортикостероїдів. Якщо інфузійні реакції зберігаються, слід припинити інфузію та негайно розпочати відповідну терапію. У разі ризику розвитку інфузійних реакцій повторне введення агалсидази бета слід проводити з обережністю.
У пацієнтів з порушеннями серцевої діяльності можлива схильність до більш високого ризику розвитку тяжких ускладнень інфузійних реакцій.
У пацієнтів, схильних до розвитку алергічних реакцій, слід проводити дослідження на наявність антитіл до IgE та ретельно зважити ризик і користь повторного введення агальсидази бета при наявності специфічних IgE-антитіл агалсидазі бета. При необхідності застосування в таких випадках введення слід проводити під безпосереднім контролем кваліфікованого персоналу.
Побічні ефекти
- Найбільш серйозні реакції: алергічні та анафілактичні реакції.
- Загальні реакції: ≥ 5% - озноб, підвищення температури тіла, відчуття жару або холоду, припливи, болі в кінцівках, болі в грудній клітці, відчуття комка в горлі, периферичні набряки, болі в спині, блідість, набряк обличчя, міалгія, м'язові спазми.
- Інфекції: інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції нижніх дихальних шляхів, синусит, фарингіт, грибкові інфекції, вірусні інфекції, локальні інфекції.
- З боку дихальної системи: ≥ 5% - задишка, відчуття закладеності носа, застійні явища в органах дихання.
- З боку травної системи: ≥ 5% - нудота, блювання, болі в животі, діарея, зубний біль, сухість у роті.
- З боку ЦНС та периферичної нервової системи: ≥ 5% - головний біль, парестезії, слабкість, запаморочення, сонливість, відчуття печіння.
- З боку серцево-судинної системи: ≥ 5% - артеріальна гіпертензія, тахікардія, артеріальна гіпотензія, брадикардія, стоншення стінки шлуночка.
- Дерматологічні реакції: ≥ 5% - свербіж, кропив'янка, висип.
- З боку органів чуття: шум у вухах, гіпоакузія.
- Інші: підвищення випадків травматизму.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Ліофілізат для приготування розчину для інфузій
1 фл. агалсидаза бета 35 мг, з урахуванням надлишку 37 мг.
35 мг - флакони (1) - пачки картонні.
35 мг - флакони (5) - пачки картонні.
35 мг - флакони (10) - пачки картонні.
1 фл. агалсидаза бета 35 мг, з урахуванням надлишку 37 мг.
35 мг - флакони (1) - пачки картонні.
35 мг - флакони (5) - пачки картонні.
35 мг - флакони (10) - пачки картонні.