Ареплівір

Противірусний засіб.

Противірусна активність in vitro

Фавіпіравір має противірусну активність проти лабораторних штамів вірусів грипу А і В (половинна максимальна ефективна концентрація (ЕС50) 0.014-0.55 мкг/мл).

Для штамів вірусів грипу А і В, резистентних до адамантану (амантадину, римантадину), осельтамівіру або занамівіру, ЕС50 становить 0.03-0.94 мкг/мл і 0.09-0.83 мкг/мл, відповідно. Для штамів вірусу грипу А (включаючи штами, резистентні до адамантану, осельтамівіру і занамівіру), таких як свинячий грип типу А і пташиний грип типу А, включаючи високопатогенні штами (в т.ч. H5N1 і H7N9), ЕС50 становить 0.06-3.53 мкг/мл.

Для штамів вірусів грипу А і В, резистентних до адамантану, осельтамівіру і занамівіру, ЕС50 становить 0.09-0.47 мкг/мл; перехресна резистентність не спостерігається.

Фавіпіравір інгібує вірус SARS-CoV-2, що викликає нову коронавірусну інфекцію (COVID-19). ЕС50 в клітинах Vero Е6 становить 61.88 мкмоль, що відповідає 9.72 мкг/мл.

Механізм дії

Фавіпіравір метаболізується в клітинах до рибозилтрифосфату фавіпіравіру (РТФ фавіпіравіру) і вибірково інгібує РНК-залежну РНК-полімеразу, що бере участь у реплікації вірусу грипу. РТФ фавіпіравіру (1000 мкмоль/л) не показала інгібуючої дії на αДНК людини, але показала інгібуючу дію в діапазоні від 9.1 до 13.5% на β і в діапазоні від 11.7 до 41.2% на γДНК людини. Інгібуюча концентрація (IC50) РТФ фавіпіравіру для полімерази II РНК людини становила 905 мкмоль/л.

Резистентність

Після 30 пересівів у присутності фавіпіравіру не спостерігалося змін у сприйнятливості вірусів грипу типу А до фавіпіравіру, резистентних штамів також не спостерігалося. У проведених клінічних дослідженнях не виявлено появи вірусів грипу, резистентних до фавіпіравіру.

Всмоктування
Фавіпіравір легко всмоктується з ШКТ. Tmax - 1.5 год.

Розподіл
Зв'язування з білками плазми становить близько 54%.

Метаболізм
Фавіпіравір в основному метаболізується альдегідоксидазою і частково метаболізується до гідроксильованої форми ксантиноксидазою. В клітинах метаболізується РТФ фавіпіравіру. З інших метаболітів, крім гідроксилату, в плазмі крові і сечі людини реєстрували також кон'югат глюкуронату.

Виведення
В основному фавіпіравір виводиться нирками у вигляді активного метаболіту гідроксилату, невелика кількість у незміненому вигляді. Т1/2 - близько 5 год.

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
Пацієнти з порушенням функції печінки. При прийомі фавіпіравіру пацієнтами з печінковою недостатністю легкої і середньої тяжкості (клас А і В за класифікацією Чайлд-П'ю) збільшення Cmax і AUC становили 1.5 рази і 1.8 рази, відповідно, порівняно зі здоровими добровольцями. Дані збільшення Cmax і AUC для пацієнтів з печінковою недостатністю важкої тяжкості (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) становили 2.1 рази і 6.3 рази, відповідно.

Пацієнти з порушенням функції нирок. У пацієнтів з нирковою недостатністю середньої тяжкості (СКФ <60 мл/хв і >30 мл/хв) залишкова концентрація фавіпіравіру (Cthrough) збільшувалася в 1.5 рази порівняно з пацієнтами без порушення функції нирок. У пацієнтів з нирковою недостатністю важкої і термінальної тяжкості (СКФ <30 мл/хв) препарат не вивчався.

Для дорослих:

лікування нової коронавірусної інфекції (COVID-19).

- підвищена чутливість до фавіпіравіру або будь-якого компонента препарату АРЕПЛІВІР;
- печінкова недостатність важкої ступені (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю);
- ниркова недостатність важкої і термінальної ступені тяжкості (СКФ ≤ 30 мл/хв);
- вагітність або планування вагітності;
- період грудного вигодовування;
- дитячий вік до 18 років.

З обережністю: пацієнти з подагрою і гіперурикемією в анамнезі (можливе підвищення рівня сечової кислоти в крові і загострення симптомів), літні пацієнти, пацієнти з печінковою недостатністю легкої і середньої ступені тяжкості (клас А і В за класифікацією Чайлд-П'ю), пацієнти з нирковою недостатністю середньої ступені тяжкості (СКФ

При розвитку побічної дії необхідно повідомляти про це в установленому порядку для здійснення заходів з фармаконагляду.

Оскільки в дослідженнях фавіпіравіру на тваринах спостерігалася смерть ембріонів і тератогенність, препарат Ареплівір не можна призначати вагітним і ймовірно вагітним жінкам.

При призначенні препарату Ареплівір жінкам, здатним до дітородіння (в т.ч. в постменопаузі менше 2 років), необхідно підтвердити негативний результат тесту на вагітність до початку лікування. Жінкам, здатним до дітородіння, необхідно в повній мірі пояснити ризики і ретельно проінструктувати про використання найбільш ефективних методів контрацепції з їх партнерами під час прийому препарату і протягом 1 місяця після його закінчення (презерватив зі сперміцидом). При припущенні про можливе настання вагітності необхідно негайно скасувати прийом препарату і проконсультуватися з лікарем.

При розподілі в організмі людини фавіпіравір потрапляє в сперму. При призначенні препарату пацієнтам чоловікам необхідно в повній мірі пояснити ризики і ретельно проінструктувати про використання найбільш ефективних методів контрацепції при сексуальних контактах під час прийому препарату і протягом 3 місяців після його закінчення (презерватив зі сперміцидом). Додатково необхідно проінструктувати пацієнтів чоловіків не вступати в сексуальні контакти з вагітними жінками.

При розподілі в організмі людини фавіпіравір потрапляє в грудне молоко. При призначенні препарату жінкам, що годують, необхідно в повній мірі пояснити ризики і ретельно проінструктувати про припинення грудного вигодовування на час прийому препарату і протягом 7 днів після його закінчення.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

Слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і роботі з механізмами.

У клінічному дослідженні фавіпіравіру небажані реакції спостерігалися у 6 з 60 пацієнтів (10%), в т.ч. блювання у 2 (3,3%) пацієнтів, нудота у 1 (1,7%) пацієнта, підвищення активності АЛТ і ACT у 1 (1,7%) пацієнта і біль у грудній клітці у 1 (1,7%) пацієнта. Дані небажані реакції, за винятком болю в грудній клітці неясного генезу, відповідають відомим небажаним реакціям фавіпіравіру, представленим нижче. Частота виникнення небажаних реакцій оцінювалася за класифікацією ВООЗ як дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,

Повідомлення про передозування фавіпіравіром відсутні.

Фавіпіравір не метаболізується CYР450, головним чином метаболізується альдегідоксидазою і частково ксантиноксидазою.

Фавіпіравір інгібує альдегідоксидазу і ізофермент CYP2C8, але не індукує цитохром CYР450.

Взаємодія фавіпіравіру з іншими ЛЗ
Піразинамід
Гіперурикемія
Додатково підвищується реабсорбція сечової кислоти в ниркових канальцях

Репаглінід
Може підвищитися концентрація репаглініду в крові, можливий розвиток небажаних реакцій на репаглінід
Інгібування CYP2C8 призводить до підвищення концентрації репаглініду в крові

Теофілін
Концентрація фавіпіравіру в крові може підвищитися, можливий розвиток небажаних реакцій на фавіпіравір
Взаємодія з ксантиноксидазою може призвести до підвищення концентрації фавіпіравіру в крові

Фамцикловір, суліндак
Ефективність даних ЛЗ може бути знижена
Інгібування фавіпіравіром альдегідоксидази може призвести до зниження концентрації активних форм даних ЛЗ в крові

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг. По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці з плівки полівінілхлоридної і фольги алюмінієвої друкованої лакованої або з плівки полівінілхлоридної/полівініліденхлоридної і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.

По 40, 100 таблеток у банці з поліетилену високої щільності, закритій кришкою з поліпропілену з контролем першого відкриття. Вільний простір у банці заповнюють ватою медичною гігроскопічною.

Кожну банку або 4 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.