Бетаметазон

ГКС. Пригнічує функції лейкоцитів і тканинних макрофагів. Обмежує міграцію лейкоцитів у зону запалення. Порушує здатність макрофагів до фагоцитозу, а також до утворення інтерлейкіну-1. Сприяє стабілізації лізосомальних мембран, знижуючи тим самим концентрацію протеолітичних ферментів у зоні запалення. Зменшує проникність капілярів, обумовлену вивільненням гістаміну. Пригнічує активність фібробластів і утворення колагену. Інгібує активність фосфоліпази А2, що призводить до пригнічення синтезу простагландинів і лейкотрієнів. Пригнічує вивільнення ЦОГ (головним чином ЦОГ-2), що також сприяє зменшенню вироблення простагландинів.
Зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів (T- і B-клітин), моноцитів, еозинофілів і базофілів внаслідок їх переміщення з судинного русла в лімфоїдну тканину; пригнічує утворення антитіл.
Бетаметазон пригнічує вивільнення гіпофізом АКТГ і ?-ліпотропіну, але не знижує рівень циркулюючого ?-ендорфіну. Пригнічує секрецію ТТГ і ФСГ. При безпосередньому нанесенні на судини чинить вазоконстрикторний ефект. Бетаметазон має виражену дозозалежну дію на метаболізм вуглеводів, білків і жирів. Стимулює глюконеогенез, сприяє захопленню амінокислот печінкою і нирками та підвищує активність ферментів глюконеогенезу. У печінці бетаметазон посилює депонування глікогену, стимулюючи активність глікогенсинтетази та синтез глюкози з продуктів білкового обміну. Підвищення вмісту глюкози в крові активізує виділення інсуліну.
Бетаметазон пригнічує захоплення глюкози жировими клітинами, що призводить до активації ліполізу. Однак внаслідок збільшення секреції інсуліну відбувається стимуляція ліпогенезу, що сприяє накопиченню жиру.
Затримує в організмі іони натрію і воду, стимулює виведення іонів калію, знижує всмоктування кальцію з ЖКТ, вимиває іони кальцію з кісток, підвищує виведення кальцію нирками.
Чинить катаболічну дію в лімфоїдній і сполучній тканині, м'язах, жировій тканині, шкірі, кістковій тканині. Остеопороз і синдром Іценко-Кушинга є головними факторами, що обмежують тривалу терапію ГКС. Внаслідок катаболічної дії можливе пригнічення росту у дітей. У високих дозах бетаметазон може підвищувати збудливість тканин мозку і сприяє зниженню порогу судомної готовності. Стимулює надмірну продукцію хлористоводневої кислоти і пепсину в шлунку, що призводить до розвитку пептичної виразки.
При системному застосуванні терапевтична активність бетаметазону обумовлена протизапальною, протиалергічною, імунодепресивною та антипроліферативною дією. При зовнішньому і місцевому застосуванні терапевтична активність бетаметазону обумовлена протизапальною, протиалергічною та антиексудативною (завдяки вазоконстрикторному ефекту) дією.
За протизапальною активністю перевищує гідрокортизон у 30 разів, не має мінералокортикоїдної активності. Наявність у молекулі атома фтору підсилює протизапальну активність бетаметазону.
Бетаметазон у формі дипропіонату характеризується тривалою дією.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

Для дорослих:

- Для прийому всередину: первинна або вторинна недостатність функції надниркових залоз, вроджена гіперплазія надниркових залоз, гострий (негнійний) і підгострий тиреоїдит, гіперкальціємія внаслідок пухлинного захворювання, ревматичні захворювання, колагенози, алергічні захворювання, симптоматичний саркоїдоз, синдром Леффлера, бериліоз, ідіопатична або вторинна тромбоцитопенія у дорослих, аутоімунна гемолітична анемія, еритробластопенія (еритроцитарна анемія), еритроїдна гіпопластична анемія, трансфузійні реакції, паліативна терапія лейкемії та лімфоми у дорослих і гострої лейкемії у дітей; виразковий коліт, параліч Белла.
- Для парентерального застосування: шок (в т.ч. опіковий, травматичний, операційний, токсичний, кардіогенний, гемотрансфузійний, анафілактичний); алергічні реакції (гострі, важкі форми), анафілактоїдні реакції; набряк мозку (в т.ч. на тлі пухлини мозку або пов'язаний з хірургічним втручанням, променевою терапією або травмою голови), підвищений внутрішньочерепний тиск; бронхіальна астма (важка форма), астматичний статус; системні захворювання сполучної тканини (СКВ, ревматоїдний артрит); гостра надниркова недостатність, профілактика недостатності кори надниркових залоз у пацієнтів, які отримували ГКС протягом тривалого часу; тиреотоксичний криз; гострий гепатит, печінкова кома; отруєння припікаючими рідинами; круп при дифтерії (в комбінації з відповідною протимікробною терапією).
- Для внутрішньосуглобового введення: ревматоїдний артрит, остеоартрит, травматичний артрит, остеохондрит, гострий подагричний артрит. Захворювання м'яких тканин (в т.ч. бурсит, фіброзит, тендиніт, тендосиновіт, міозит).
- Для зовнішнього застосування: дерматози, різні типи екзем (в т.ч. атопічна, дитяча, нумулярна), вузлувата почесуха Гайда, простий дерматит, ексфоліативний дерматит, нейродерміт, сонячний дерматит, себорейний дерматит, радіаційний дерматит, попрілість, псоріаз (за винятком обширного бляшкового псоріазу), шкірний або аногенітальний (за винятком кандидомікозів) свербіж, дискоїдна червона вовчанка, як допоміжний засіб при комплексній терапії генералізованої еритродермії.
- Для місцевого застосування: захворювання очей і вуха з вираженим алергічним або запальним компонентом.

- Для короткочасного застосування за життєвими показаннями - підвищена чутливість до бетаметазону.
- Для внутрішньосуглобового введення і введення безпосередньо в осередок ураження: попередня артропластика, патологічна кровоточивість (ендогенна або викликана застосуванням антикоагулянтів), внутрішньосуглобовий перелом кістки, інфекційний (септичний) запальний процес у суглобі і періартикулярні інфекції (в т.ч. в анамнезі), а також загальне інфекційне захворювання, виражений околосуставний остеопороз, відсутність ознак запалення в суглобі ("сухий" суглоб, наприклад при остеоартрозі без синовіту), виражена кісткова деструкція і деформація суглоба (різке звуження суглобової щілини, анкілоз), нестабільність суглоба як наслідок артриту, асептичний некроз формуючих суглоб епіфізів кісток.
- Для зовнішнього застосування: рожеві вугри, вугри і звичайні (юнацькі) вугри; первинні вірусні інфекції шкіри (в т.ч. вітряна віспа).

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

- З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (в т.ч. місяцеподібне обличчя, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення АТ, дисменорея, аменорея, міастенія, стрії), затримка статевого розвитку у дітей.
- З боку обміну речовин: підвищене виведення іонів кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний азотистий баланс (підвищений розпад білків), підвищене потовиділення, затримка рідини і іонів натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (в т.ч. гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і втомлюваність).
- З боку ЦНС: делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми.
- З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця); розвиток (у схильних пацієнтів) або посилення вираженості хронічної серцевої недостатності, зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, підвищення АТ, гіперкоагуляція, тромбози. У хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда - поширення осередку некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза; при інтракраніальному введенні - носова кровотеча.
- З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, кровотечі і перфорація ЖКТ, підвищення або зниження апетиту, метеоризм, гикавка. У рідкісних випадках - підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ.
- З боку органів чуття: раптова втрата зору (при парентеральному введенні в області голови, шиї, носових раковин, шкіри голови можливе відкладення кристалів препарату в судинах ока), задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим пошкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм.
- З боку кістково-м'язової системи: уповільнення росту і процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко - патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової і стегнової кістки), розрив сухожиль м'язів, стероїдна міопатія, зниження м'язової маси (атрофія); при внутрішньосуглобовому введенні - посилення болю в суглобі.
- Дерматологічні реакції: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугри, стрії, схильність до розвитку піодермії і кандидозів.
- Алергічні реакції: генералізовані (шкірний висип, свербіж шкіри, анафілактичний шок), місцеві алергічні реакції.
- Місцеві реакції: при парентеральному введенні - печіння, оніміння, біль, парестезії та інфекції в місці введення, рідко - некроз навколишніх тканин, утворення рубців у місці ін'єкції; при в/м введенні (особливо в дельтоподібний м'яз) - атрофія шкіри і підшкірної клітковини.
- Інші: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти і вакцинація), лейкоцитурія, синдром відміни.
- При в/в введенні - аритмії, "приливи" крові до обличчя, судоми.
- При зовнішньому застосуванні: рідко - свербіж, гіперемія, печіння, сухість, фолікуліт, вугровий висип, гіпопігментація, періоральний дерматит, алергічний дерматит, мацерація шкіри, вторинна інфекція, атрофія шкіри, стрії, пітниця. При тривалому застосуванні або нанесенні на обширні ділянки шкіри можливий розвиток системних побічних ефектів, характерних для ГКС

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

Крем для зовнішнього застосування білого або майже білого кольору, однорідний.   1 г бетаметазону дипропіонат 0.643 мг,  що відповідає вмісту бетаметазону 0.5 мг Допоміжні речовини: парафін білий м'який - 150 мг, цетостеариловий спирт - 72 мг, парафін рідкий - 60 мг, макрогола 20 цетостеариловий ефір - 22.5 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 3.39 мг, метилпарагідроксибензоат (метилпарабен) - 1 мг, пропілпарагідроксибензоат (пропілпарабен) - 0.5 мг, натрію гідроксид - у кількості, необхідній для встановлення рН, фосфорна кислота концентрована - у кількості, необхідній для встановлення рН, вода очищена - до 1 г. 15 г - туби алюмінієві (1) - пачки картонні.
30 г - туби алюмінієві (1) - пачки картонні.
50 г - туби алюмінієві (1) - пачки картонні.