Блокордил
Blocordil
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. “Blocordilum” №10
D. S.: Приймати всередину по 1 таблетці 2 рази на день
Фармакологічні властивості
Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), артеріальний тиск (АТ), пост- і переднавантаження на міокард. Розширює артерії в більшій мірі, ніж вени. Викликає зменшення деградації брадикініну (один з ефектів АПФ) і збільшення синтезу простагландинів.
Гіпотензивний ефект не залежить від активності реніну плазми крові, зниження АТ відзначається при нормальній і навіть зниженій концентрації гормону, що обумовлено впливом на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС). Посилює коронарний і нирковий кровотік.
При тривалому застосуванні зменшує вираженість гіпертрофії міокарда і стінок артерій резистивного типу.
Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Зменшує агрегацію тромбоцитів.
Сприяє зниженню вмісту натрію у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН).
При прийомі всередину в дозі 50 мг/добу проявляє ангіопротекторні властивості щодо судин мікроциркуляторного русла і дозволяє уповільнити прогресування хронічної ниркової недостатності (ХНН) при діабетичній нефроангіопатії.
Зниження АТ не супроводжується рефлекторною тахікардією і призводить до зниження потреби міокарда в кисні.
Максимальне зниження АТ після прийому всередину спостерігається через 60-90 хв. Тривалість гіпотензивного ефекту дозозалежна і досягає оптимальних значень протягом кількох тижнів терапії.
Гіпотензивний ефект не залежить від активності реніну плазми крові, зниження АТ відзначається при нормальній і навіть зниженій концентрації гормону, що обумовлено впливом на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС). Посилює коронарний і нирковий кровотік.
При тривалому застосуванні зменшує вираженість гіпертрофії міокарда і стінок артерій резистивного типу.
Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Зменшує агрегацію тромбоцитів.
Сприяє зниженню вмісту натрію у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН).
При прийомі всередину в дозі 50 мг/добу проявляє ангіопротекторні властивості щодо судин мікроциркуляторного русла і дозволяє уповільнити прогресування хронічної ниркової недостатності (ХНН) при діабетичній нефроангіопатії.
Зниження АТ не супроводжується рефлекторною тахікардією і призводить до зниження потреби міокарда в кисні.
Максимальне зниження АТ після прийому всередину спостерігається через 60-90 хв. Тривалість гіпотензивного ефекту дозозалежна і досягає оптимальних значень протягом кількох тижнів терапії.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Всередину, регулярно, за 1 год до або 2 год після їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини, бажано в один і той же час доби.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу.
При необхідності дозу поступово (з інтервалом у 2-4 тижні) збільшують до досягнення оптимального ефекту.
При артеріальній гіпертензії легкої та помірної тяжкості зазвичай підтримуюча доза становить 25 мг 2 рази на добу; максимальна доза - 50 мг 2 рази на добу.
При важкій артеріальній гіпертензії добова доза -150 мг (50 мг 3 рази на добу). Максимальна добова доза -150 мг.
У пацієнтів зі злоякісною артеріальною гіпертензією рекомендована початкова доза становить 12,5 мг або 25 мг препарату Блокордил® 2-3 рази на добу.
Хронічна серцева недостатність
Початкова доза препарату Блокордил® становить 12,5 мг 2-3 рази на добу.
При необхідності, доза може бути збільшена через 2-4 тижні до максимальної добової дози 150 мг.
Середня підтримуюча доза від 25 мг до 50 мг 2-3 рази на добу.
Порушення функції лівого шлуночка (після інфаркту міокарда)
Терапію зазвичай починають між 3-м і 16-м днем після перенесеного інфаркту міокарда
Початкова доза - 6,25 мг на добу (можливе застосування каптоприлу в іншій лікарській формі: таблетки по 12,5 мг з рискою). Дозу поступово, протягом кількох тижнів, можна збільшити до 50 мг 3 рази на добу.
Діабетична нефропатія
Препарат Блокордил® застосовують у дозі 75-100 мг на добу в 2-3 прийоми. При цукровому діабеті 1 типу з мікроальбумінурією (виділення альбуміну 30-300 мг на добу) доза препарату становить 50 мг 2 рази на добу. При загальному кліренсі білка понад 500 мг на день препарат ефективний у дозі 25 мг 3 рази на добу. При помірному ступені порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) - не менше 30 мл/хв/1,73 м2) препарат Блокордил® можна застосовувати в дозі 75-100 мг/добу. При більш вираженому ступені порушень функції нирок (КК - менше 30 мл/хв/1,73 м2) початкова доза повинна становити не більше 12,5 мг/добу; надалі, при необхідності, дозу препарату Блокордил® збільшують поступово.
При необхідності додатково застосовують "петльові" діуретики.
Літні пацієнти
При застосуванні препарату Блокордил® у літніх пацієнтів доза підбирається індивідуально, терапію рекомендується починати з дози 6,25 мг 2 рази на добу і по можливості підтримувати її на цьому рівні (можливе застосування каптоприлу в іншій лікарській формі: таблетки по 12,5 мг з рискою).
При необхідності додатково застосовують "петльові" діуретики.
Якщо пропущено прийом однієї дози препарату Блокордил®, її необхідно прийняти якомога швидше, але якщо наближається час прийому наступної дози, пропущена таблетка не приймається, а прийом препарату продовжується за попередньою схемою. Пропущений прийом препарату не слід компенсувати за рахунок разового збільшення дози.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу.
При необхідності дозу поступово (з інтервалом у 2-4 тижні) збільшують до досягнення оптимального ефекту.
При артеріальній гіпертензії легкої та помірної тяжкості зазвичай підтримуюча доза становить 25 мг 2 рази на добу; максимальна доза - 50 мг 2 рази на добу.
При важкій артеріальній гіпертензії добова доза -150 мг (50 мг 3 рази на добу). Максимальна добова доза -150 мг.
У пацієнтів зі злоякісною артеріальною гіпертензією рекомендована початкова доза становить 12,5 мг або 25 мг препарату Блокордил® 2-3 рази на добу.
Хронічна серцева недостатність
Початкова доза препарату Блокордил® становить 12,5 мг 2-3 рази на добу.
При необхідності, доза може бути збільшена через 2-4 тижні до максимальної добової дози 150 мг.
Середня підтримуюча доза від 25 мг до 50 мг 2-3 рази на добу.
Порушення функції лівого шлуночка (після інфаркту міокарда)
Терапію зазвичай починають між 3-м і 16-м днем після перенесеного інфаркту міокарда
Початкова доза - 6,25 мг на добу (можливе застосування каптоприлу в іншій лікарській формі: таблетки по 12,5 мг з рискою). Дозу поступово, протягом кількох тижнів, можна збільшити до 50 мг 3 рази на добу.
Діабетична нефропатія
Препарат Блокордил® застосовують у дозі 75-100 мг на добу в 2-3 прийоми. При цукровому діабеті 1 типу з мікроальбумінурією (виділення альбуміну 30-300 мг на добу) доза препарату становить 50 мг 2 рази на добу. При загальному кліренсі білка понад 500 мг на день препарат ефективний у дозі 25 мг 3 рази на добу. При помірному ступені порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) - не менше 30 мл/хв/1,73 м2) препарат Блокордил® можна застосовувати в дозі 75-100 мг/добу. При більш вираженому ступені порушень функції нирок (КК - менше 30 мл/хв/1,73 м2) початкова доза повинна становити не більше 12,5 мг/добу; надалі, при необхідності, дозу препарату Блокордил® збільшують поступово.
При необхідності додатково застосовують "петльові" діуретики.
Літні пацієнти
При застосуванні препарату Блокордил® у літніх пацієнтів доза підбирається індивідуально, терапію рекомендується починати з дози 6,25 мг 2 рази на добу і по можливості підтримувати її на цьому рівні (можливе застосування каптоприлу в іншій лікарській формі: таблетки по 12,5 мг з рискою).
При необхідності додатково застосовують "петльові" діуретики.
Якщо пропущено прийом однієї дози препарату Блокордил®, її необхідно прийняти якомога швидше, але якщо наближається час прийому наступної дози, пропущена таблетка не приймається, а прийом препарату продовжується за попередньою схемою. Пропущений прийом препарату не слід компенсувати за рахунок разового збільшення дози.
Показання
- артеріальна гіпертензія, в т.ч. реноваскулярна;
- хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії);
- порушення функції лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда при клінічно стабільному стані;
- діабетична нефропатія на фоні цукрового діабету 1 типу (при альбумінурії понад 30 мг/добу).
- хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії);
- порушення функції лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда при клінічно стабільному стані;
- діабетична нефропатія на фоні цукрового діабету 1 типу (при альбумінурії понад 30 мг/добу).
Протипоказання
- підвищена чутливість до каптоприлу, інших компонентів препарату або інших інгібіторів АПФ (в т.ч. і в анамнезі);
- спадковий набряк Квінке або ідіопатичний набряк, ангіоневротичний набряк (на фоні попередньої терапії іншими інгібіторами АПФ);
- гемодинамічно значущий двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з азотемією;
- порфірія;
- вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлені);
- вагітність і період лактації;
- непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
- спадковий набряк Квінке або ідіопатичний набряк, ангіоневротичний набряк (на фоні попередньої терапії іншими інгібіторами АПФ);
- гемодинамічно значущий двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з азотемією;
- порфірія;
- вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлені);
- вагітність і період лактації;
- непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
З боку імунної системи:
- дуже рідко: аутоімунні захворювання і/або підвищення титрів антинуклеарних антитіл.
З боку нервової системи:
- часто: розлади сну, порушення смаку, запаморочення;
- рідко: сонливість, головний біль і парестезії, відчуття втоми, астенія, загальна слабкість;
- дуже рідко: сплутаність свідомості, депресія, цереброваскулярні порушення, включаючи інсульт і непритомність.
З боку органів чуття:
- дуже рідко: порушення зору.
З боку серцево-судинної системи:
- рідко: тахікардія, тахіаритмія, стенокардія напруги, відчуття серцебиття, виражене зниження АТ, периферичні набряки;
- дуже рідко: зупинка серця, кардіогенний шок, синдром Рейно.
З боку дихальної системи:
- часто: сухий, подразнюючий (непродуктивний) кашель, задишка, бронхоспазм;
- дуже рідко: бронхоспазм, риніт, алергічний альвеоліт/еозинофільний пневмоніт.
З боку травної системи:
- часто: нудота, блювання, гастрит, біль у животі, діарея, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини;
- рідко: афтозні виразки внутрішньої поверхні слизової оболонки щік і язика, гіпербілірубінемія;
- дуже рідко: глосит, пептичні виразки, панкреатит, порушення функції печінки, холестаз (в т.ч. жовтяниця), гепатит, в т.ч. некротичний, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, інтестинальний ангіоневротичний набряк.
З боку шкірних покривів:
- часто: шкірний свербіж, висип, алопеція;
- рідко: ангіоневротичний набряк;
- дуже рідко: кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, фоточутливість у формі еритеми, пемфігоїдні реакції та ексфоліативний дерматит.
З боку опорно-рухового апарату:
- дуже рідко: міалгія, артралгія.
З боку статевої та сечовидільної системи:
- рідко: порушення функції нирок, поліурія, олігурія, часте сечовипускання;
- дуже рідко: нефротичний синдром, імпотенція, гінекомастія.
З боку системи кровотворення і лімфатичної системи:
- дуже рідко: нейтропенія/агранулоцитоз, панцитопенія (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок), анемія (апластична або гемолітична), тромбоцитопенія, лімфаденопатія, еозинофілія.
Загальні:
- нечасто: біль у грудях, слабкість;
- дуже рідко: лихоманка.
Лабораторні показники:
- дуже рідко: протеїнурія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення концентрації сечовини, креатиніну і білірубіну, підвищення гематокриту, лейкопенія, збільшення швидкості осідання еритроцитів.
- дуже рідко: аутоімунні захворювання і/або підвищення титрів антинуклеарних антитіл.
З боку нервової системи:
- часто: розлади сну, порушення смаку, запаморочення;
- рідко: сонливість, головний біль і парестезії, відчуття втоми, астенія, загальна слабкість;
- дуже рідко: сплутаність свідомості, депресія, цереброваскулярні порушення, включаючи інсульт і непритомність.
З боку органів чуття:
- дуже рідко: порушення зору.
З боку серцево-судинної системи:
- рідко: тахікардія, тахіаритмія, стенокардія напруги, відчуття серцебиття, виражене зниження АТ, периферичні набряки;
- дуже рідко: зупинка серця, кардіогенний шок, синдром Рейно.
З боку дихальної системи:
- часто: сухий, подразнюючий (непродуктивний) кашель, задишка, бронхоспазм;
- дуже рідко: бронхоспазм, риніт, алергічний альвеоліт/еозинофільний пневмоніт.
З боку травної системи:
- часто: нудота, блювання, гастрит, біль у животі, діарея, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини;
- рідко: афтозні виразки внутрішньої поверхні слизової оболонки щік і язика, гіпербілірубінемія;
- дуже рідко: глосит, пептичні виразки, панкреатит, порушення функції печінки, холестаз (в т.ч. жовтяниця), гепатит, в т.ч. некротичний, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, інтестинальний ангіоневротичний набряк.
З боку шкірних покривів:
- часто: шкірний свербіж, висип, алопеція;
- рідко: ангіоневротичний набряк;
- дуже рідко: кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, фоточутливість у формі еритеми, пемфігоїдні реакції та ексфоліативний дерматит.
З боку опорно-рухового апарату:
- дуже рідко: міалгія, артралгія.
З боку статевої та сечовидільної системи:
- рідко: порушення функції нирок, поліурія, олігурія, часте сечовипускання;
- дуже рідко: нефротичний синдром, імпотенція, гінекомастія.
З боку системи кровотворення і лімфатичної системи:
- дуже рідко: нейтропенія/агранулоцитоз, панцитопенія (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок), анемія (апластична або гемолітична), тромбоцитопенія, лімфаденопатія, еозинофілія.
Загальні:
- нечасто: біль у грудях, слабкість;
- дуже рідко: лихоманка.
Лабораторні показники:
- дуже рідко: протеїнурія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення концентрації сечовини, креатиніну і білірубіну, підвищення гематокриту, лейкопенія, збільшення швидкості осідання еритроцитів.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Одна таблетка містить активну речовину: каптоприл 12,5 мг, 25 мг або 50 мг. Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, кислота стеаринова.
Опис
Таблетки 12,5 мг: круглі, злегка двояковипуклі таблетки білого кольору зі скошеними краями.
Таблетки 25 мг і таблетки 50 мг: круглі, злегка двояковипуклі таблетки білого кольору зі скошеними краями і насічкою на одній стороні.
Опис
Таблетки 12,5 мг: круглі, злегка двояковипуклі таблетки білого кольору зі скошеними краями.
Таблетки 25 мг і таблетки 50 мг: круглі, злегка двояковипуклі таблетки білого кольору зі скошеними краями і насічкою на одній стороні.
