Джозаміцин
Josamycin
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Клацид, Олететрин, Лекоклар, Клабакс, Сумамед, Макропен, Сафоцид, Азівок, Азітрал, Азітрокс, Азитроміцин, АзитРус, Азицид, Арвіцин, Арвіцин ретард, Бензаміцин, Біноклар, Вільпрафен, Вільпрафен солютаб, Грюнаміцин сироп, Дінабак, Зетамакс ретард, Зімбактар, Зінерит, Зітролід, Зітроцин, Ілозон, Кларбакт, Кларитроміцин, Кларицин, Класине, Кріксан, Кситроцин, Олеандоміцину фосфат, Пілобакт, Роваміцин, Роксид, Роксилор, Рокситроміцин, Роміклар, Рулід, Спіраміцин, Сумаклід, Сумамецин, Сумамокс, Суматролід солютаб, Фромілід, Фромілід Уно, Хемоміцин, Екомед, Елрокс, Еритроміцин, Ерміцед, Еспароксі
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Josamycini 0,5.
D.S.: Приймати по 2 таблетки 2 рази на добу.
D.S.: Приймати по 2 таблетки 2 рази на добу.
Фармакологічні властивості
Зворотно зв'язується з 50S субодиницею рибосом, гальмує синтез білка і розмноження мікробних клітин (бактеріостатичний ефект). При створенні у вогнищі запалення високих концентрацій чинить бактерицидну дію. Має широкий спектр дії, що включає грампозитивні (Staphylococcus spp., що продукують і не продукують пеніциліназу, Streptococcus spp., в т.ч. Streptococcus pyogenes і Streptococcus pneumoniae, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae) і грамнегативні (Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, деякі види Shigella, Haemophilus influenzae, Bordetella pertussis) бактерії, внутрішньоклітинні мікроорганізми (Mycoplasma spp., в т.ч. Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia spp., в т.ч. Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Legionella pneumophila) і деякі анаероби (Peptococcus, Peptostreptococcus, Clostridium perfringens, Bacteroides fragillis). Незначно впливає на ентеробактерії, тому мало змінює природну бактеріальну флору ШКТ. Ефективний при резистентності до еритроміцину. Резистентність до джозаміцину розвивається рідше, ніж до інших антибіотиків з групи макролідів.
При введенні вагітним самкам мишей і щурів у період органогенезу у високій дозі (3 г/кг) збільшував показники смертності і викликав затримку росту плодів без ознак тератогенної дії.
Після прийому всередину швидко і повністю всмоктується з ШКТ, прийом їжі не впливає на біодоступність. Cmax у сироватці досягається через 1–2 год і становить при одноразовій дозі 400 мг — 0,33 мг/л, 500 мг — 0,67–0,71 мг/л, 1000 мг — 2,4 мг/л, 1250 мг — (2,08±1,13) мг/л, 2000 мг — (5,79±2,47) мг/л. Зв'язування з білками плазми — близько 15%. Добре розчиняється в жирах і мало іонізується при звичайних значеннях рН крові і тканинних рідин, добре проникає через гістогематичні бар'єри в різні органи і тканини. Об'єм розподілу — 300,56 л. Особливо високі концентрації виявляються в легенях, мигдалинах, слині, поті і слізній рідині. Концентрація в мокроті перевищує концентрацію в плазмі крові в 8–9 разів.
Накопичується в кістковій тканині. Здатний проникати і накопичуватися в аденоїдах, ексудаті середнього вуха, секреті навколоносових пазух, яснах, передміхуровій залозі. Практично не проникає в спинномозкову рідину, проходить через плаценту і секретується в грудне молоко. Біотрансформується в печінці з утворенням менш активних метаболітів. Виявлено не менше трьох метаболітів: 14-гідроксиджозаміцин, гідроксиджозаміцин і деізовалерилджозаміцин. T1/2 — 4 год.
Виводиться в основному з жовчю, менше 20% — з сечею.
При введенні вагітним самкам мишей і щурів у період органогенезу у високій дозі (3 г/кг) збільшував показники смертності і викликав затримку росту плодів без ознак тератогенної дії.
Після прийому всередину швидко і повністю всмоктується з ШКТ, прийом їжі не впливає на біодоступність. Cmax у сироватці досягається через 1–2 год і становить при одноразовій дозі 400 мг — 0,33 мг/л, 500 мг — 0,67–0,71 мг/л, 1000 мг — 2,4 мг/л, 1250 мг — (2,08±1,13) мг/л, 2000 мг — (5,79±2,47) мг/л. Зв'язування з білками плазми — близько 15%. Добре розчиняється в жирах і мало іонізується при звичайних значеннях рН крові і тканинних рідин, добре проникає через гістогематичні бар'єри в різні органи і тканини. Об'єм розподілу — 300,56 л. Особливо високі концентрації виявляються в легенях, мигдалинах, слині, поті і слізній рідині. Концентрація в мокроті перевищує концентрацію в плазмі крові в 8–9 разів.
Накопичується в кістковій тканині. Здатний проникати і накопичуватися в аденоїдах, ексудаті середнього вуха, секреті навколоносових пазух, яснах, передміхуровій залозі. Практично не проникає в спинномозкову рідину, проходить через плаценту і секретується в грудне молоко. Біотрансформується в печінці з утворенням менш активних метаболітів. Виявлено не менше трьох метаболітів: 14-гідроксиджозаміцин, гідроксиджозаміцин і деізовалерилджозаміцин. T1/2 — 4 год.
Виводиться в основному з жовчю, менше 20% — з сечею.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
При прийомі всередину дорослим і дітям старше 14 років - 1-2 г на добу в 2-3 прийоми. Дітям у віці до 14 років - 30-50 мг/кг на добу в 3 прийоми. Тривалість лікування залежить від показань до застосування.
Показання
Лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до джозаміцину мікроорганізмами:
інфекції верхніх відділів дихальних шляхів і ЛОР-органів (в т.ч. фарингіт, тонзиліт, паратонзиліт, середній отит, синусит, ларингіт);
дифтерія (додатково до лікування дифтерійним антитоксином);
скарлатина (при підвищеній чутливості до пеніциліну);
інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (в т.ч. гострий бронхіт, бронхопневмонія, пневмонія, включаючи атипову форму, коклюш, пситтакоз);
інфекції порожнини рота (в т.ч. гінгівіт і хвороби пародонту);
інфекції шкіри і м'яких тканин (в т.ч. піодермія, фурункули, сибірська виразка, рожисте запалення (при підвищеній чутливості до пеніциліну), вугри, лімфангіт, лімфаденіт);
інфекції сечовивідних шляхів і статевих органів (в т.ч. уретрит, простатит, гонорея;
при підвищеній чутливості до пеніциліну - сифіліс, венерична лімфогранульома);
хламідійні, мікоплазменні (в т.ч. уреаплазменні) і змішані інфекції сечовивідних шляхів і статевих органів.
інфекції верхніх відділів дихальних шляхів і ЛОР-органів (в т.ч. фарингіт, тонзиліт, паратонзиліт, середній отит, синусит, ларингіт);
дифтерія (додатково до лікування дифтерійним антитоксином);
скарлатина (при підвищеній чутливості до пеніциліну);
інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (в т.ч. гострий бронхіт, бронхопневмонія, пневмонія, включаючи атипову форму, коклюш, пситтакоз);
інфекції порожнини рота (в т.ч. гінгівіт і хвороби пародонту);
інфекції шкіри і м'яких тканин (в т.ч. піодермія, фурункули, сибірська виразка, рожисте запалення (при підвищеній чутливості до пеніциліну), вугри, лімфангіт, лімфаденіт);
інфекції сечовивідних шляхів і статевих органів (в т.ч. уретрит, простатит, гонорея;
при підвищеній чутливості до пеніциліну - сифіліс, венерична лімфогранульома);
хламідійні, мікоплазменні (в т.ч. уреаплазменні) і змішані інфекції сечовивідних шляхів і статевих органів.
Протипоказання
Гіперчутливість (в т.ч. до інших макролідів), тяжкі порушення функції печінки, недоношеність дітей
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
відсутність апетиту;
нудота,
блювання;
печія;
діарея;
псевдомембранозний коліт;
підвищення активності печінкових трансаміназ; порушення відтоку жовчі і жовтяниця;
кропив'янка;
дозозалежні перехідні порушення слуху.
нудота,
блювання;
печія;
діарея;
псевдомембранозний коліт;
підвищення активності печінкових трансаміназ; порушення відтоку жовчі і жовтяниця;
кропив'янка;
дозозалежні перехідні порушення слуху.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою 500 мг і 1000 мг.
