Еплетор

Діуретичний, калійзберігаючий.

Еплетор - калійзберігаючий діуретик. Еплеренон є відносно селективним препаратом по зв'язуванню рекомбінантних мінералокортикоїдних рецепторів людини порівняно зі зв'язуванням рекомбінантних глюкокортикоїдних, прогестеронових та андрогенних рецепторів. Еплеренон запобігає зв'язуванню альдостерону - ключового гормону ренін-ангіотензин-, що бере участь у регуляції артеріального тиску та розвитку серцево-судинних захворювань. Еплеренон викликає тривале підвищення рівня реніну та альдостерону в плазмі крові, що пов'язано з регуляцією секреції реніну альдостероном за принципом негативного зворотного зв'язку. Однак підвищення активності
реніну в плазмі крові та рівнів циркулюючого альдостерону не впливає на вплив еплеренону на артеріальний тиск. У ході досліджень еплеренон суттєво знижував артеріальний тиск (при вимірюванні в положенні сидячи) порівняно з
плацебо. Гіпотензивний ефект препарату проявлявся через 2 тижні і досягав максимуму через 4 тижні застосування.
Вираженість антигіпертензивного ефекту зберігалася протягом 8-24 тижнів і не залежала від віку, статі або раси пацієнтів, від одночасного застосування з такими препаратами, як інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину-II рецепторів, блокатори кальцієвих каналів, гідрохлортіазид та β-блокатори. При застосуванні препарату відзначено значне зменшення показників летальності від серцево-судинних захворювань та частоти госпіталізації з метою лікування серцево-судинних захворювань. Особливо цей вплив проявлявся на початку терапії у пацієнтів віком до 75 років. Ефект препарату у хворих віком від 75 років вивчено недостатньо. Частота розвитку гіперкаліємії або гіпокаліємії при застосуванні еплеренону не відрізнялася від такої при застосуванні плацебо. Еплеренон не впливав на частоту серцевих скорочень, довжину інтервалів
QRS, PR або QT.

Біодоступність еплеренону становить 69% після прийому
застосування 100 мг. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові (С max) досягається через 2:00 після застосування. С max і AUC співвідношення концентрація / час (AUC) пропорційна дозі в діапазоні доз 10-100 мг і не пропорційні при дозах понад 100 мг. Рівноважні концентрації досягаються протягом 2 днів. Абсорбція не залежить від прийому їжі. Зв'язування еплеренону з білками плазми крові становить близько 50% переважно за рахунок зв'язування з α-1-кислими глікопротеїнами. Об'єм розподілу при рівноважних концентраціях становить 50 ± 7 л.
Еплеренон вибірково не зв'язується з еритроцитами. Метаболізм і екскреція. Еплеренон переважно метаболізується за участю CYP3А4. Активних метаболітів еплеренону в плазмі крові не ідентифіковано. Менше 5% дози еплеренону виводиться в незміненому вигляді з сечею та калом. При одноразовому прийомі радіоактивно міченої дози приблизно 32% дози виділяється з фекаліями, а приблизно 67% - з сечею. Період напіввиведення еплеренону - 3-5 годин. Кліренс у плазмі крові становить приблизно 10 л / год.

Для дорослих:

Препарат Еплетор застосовується як доповнення до стандартного оптимального лікування:

- для зниження ризику ускладнень, смертності у пацієнтів зі стабільною лівошлуночковою дисфункцією (з фракцією викиду менше 40 %), клінічними ознаками недостатності функції серця після перенесеного інфаркту міокарда;

- для зниження ризику ускладнень і смертності у дорослих з хронічною недостатністю функції серця (NYHA II) з лівошлуночковою дисфункцією (фракція викиду менше 30%).

Підвищена чутливість до еплеренону або до іншого компонента препарату;
клінічно значуща гіперкаліємія або пов'язані з нею стани (рівень калію в сироватці крові більше 5 ммоль/л (мэкв/л)) на початок лікування;
тяжка ступінь ниркової недостатності (розрахункова швидкість клубочкової фільтрації

Гіперкаліємія.

При застосуванні еплеренону, згідно з його механізмом дії, можливий розвиток гіперкаліємії. Ризик гіперкаліємії зменшують шляхом виключення поліпрагмазії та проведення ретельного моніторингу стану пацієнта.

Рівень калію в сироватці крові слід контролювати у всіх пацієнтів на момент початку лікування та при зміні дозування. Надалі рекомендується періодичний контроль цього показника, особливо пацієнтам з ризиком розвитку гіперкаліємії, наприклад, з цукровим діабетом, пацієнтам похилого віку, пацієнтам з нирковою недостатністю.

Застосування калійвмісних добавок після початку терапії еплереноном протипоказано у зв'язку з підвищеним ризиком розвитку гіперкаліємії. Зниження дози еплеренону призводить до зниження рівня калію в сироватці крові. Повідомлялося, що додавання гідрохлортіазиду в терапії еплереноном може компенсувати підвищення рівня калію в сироватці крові.

Ризик гіперкаліємії може збільшуватися при застосуванні еплеренону в поєднанні з інгібіторами АПФ і / або БРА. Одночасне застосування інгібіторів АПФ і БРА з еплереноном у потрійній комбінації протипоказано.

Порушення функції нирок.

Пацієнтам з порушеннями функції нирок (в тому числі з діабетичною мікроальбумінурією) слід регулярно контролювати рівень калію в сироватці крові. Ризик гіперкаліємії збільшується зі зниженням функції нирок. У пацієнтів з діабетом 2 типу та мікроальбумінурією спостерігали підвищену частоту виникнення гіперкаліємії. Еплеренон слід застосовувати з обережністю таким пацієнтам, пацієнтам з кліренсом креатиніну <50 мл / хв і серцевою недостатністю після інфаркту міокарда. Еплеренон не видаляється за допомогою гемодіалізу.

Порушення функції печінки.

У пацієнтів з легкою та помірною ступенем порушення функції печінки (клас A і B за Чайлд-П'ю) не спостерігалося збільшення рівня калію вище 5,5 ммоль / л. Таким пацієнтам слід контролювати сироваткові рівні електролітів. Застосування еплеренону пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки не оцінювалося і тому протипоказано.

Індуктори CYP3A4.

Одночасне призначення еплеренону та потужних індукторів CYP3A4 протипоказано.

Слід уникати застосування літію, циклоспорину, такролімусу при лікуванні еплереноном.

Фертильність.

Інформації про вплив еплеренону на фертильність людини немає.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат.

Інформація для пацієнтів.

Пацієнтів, які приймають еплеренон, слід проінформувати про те, що під час лікування еплереноном не можна застосовувати препарати калію, калійвмісні добавки, замінники солі, що містять калій, або приймати будь-які препарати без консультації лікаря, який призначив еплеренон.

— Інфекції та інвазії: інфекція, грипоподібний синдром (лихоманка, озноб, м'язовий біль, втомлюваність), пієлонефрит.   — З боку системи крові та лімфатична система: еозинофілія.   — З боку ендокринної системи: гіпотиреоз.   — Метаболічні розлади та порушення трофіки: гіперкаліємія, гіпонатріємія, дегідратація, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, дисліпідемія.   — З боку психічних порушень: безсоння.   — З боку нервової системи: запаморочення, синкопе, головний біль, гіпестезія.   — З боку ССС: артеріальна гіпотензія, стенокардія/інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, лівошлуночкова серцева недостатність, тахікардія, постуральна гіпотензія, артеріальні тромбози кінцівок.   — З боку дихальної системи: кашель, фарингіт.   — З боку ШКТ: біль в області живота, діарея, нудота, запор, метеоризм, блювання.   — Гепатобіліарна система: підвищення активності гамма-глутамілтрансферази та АлАТ, холецистит.   — Шкіра та підшкірна клітковина: висип, свербіж, підвищене потовиділення, були повідомлення про випадки ангіоневротичного набряку.   — Опорно-рухова система та сполучна тканина: м'язові спазми, кістково-м'язовий біль, біль у спині, судоми литкових м'язів.   — З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, альбумінурія, підвищення рівня сечової кислоти в плазмі крові, підвищення рівня азоту сечовини, креатиніну в плазмі крові.   — З боку репродуктивної системи: у чоловіків — гінекомастія, мастодинія; у жінок — аномальні вагінальні кровотечі.   Загальні розлади: астенія, нездужання, підвищена втомлюваність.   Інші: зниження рівня рецепторів епідермального фактора росту, підвищення рівня глюкози в крові.

Про випадки передозування Еплетора повідомлень не надходило. Найбільш ймовірними ознаками передозування можуть бути артеріальна гіпотензія і / або гіперкаліємія.
Еплеренон значною мірою зв'язується з активованим вугіллям. Препарат не видаляється шляхом гемодіалізу.
При появі симптомів передозування необхідно призначити стандартну симптоматичну та підтримуючу терапію.

Калійзберігаючі діуретики та препарати калію: за підвищеного ризику гіперкаліємії еплеренон не слід призначати пацієнтам, які отримують інші калійзберігаючі діуретики та препарати калію / калійвмісні добавки. Калійзберігаючі діуретики також можуть посилювати ефект антигіпертензивних препаратів та інших діуретиків.

Інгібітори АПФ, БРА: підвищується ризик гіперкаліємії при поєднанні еплеренону з інгібітором АПФ і / або БРА. Така комбінація вимагає обережності. Рекомендований ретельний моніторинг рівня калію сироватки крові та функції нирок, особливо у пацієнтів з можливим ризиком порушення функції нирок, наприклад, у осіб похилого віку. Потрійна комбінація інгібіторів АПФ і БРА з еплереноном протипоказана.

Літій: досліджень взаємодії еплеренону з літієм не проводили. Разом з тим, повідомлялося про випадки літієвої інтоксикації у пацієнтів, які отримували літій одночасно з діуретиками та інгібіторами АПФ. Слід уникати застосування еплеренону разом з літієм. Якщо така комбінація необхідна, слід контролювати рівень літію в плазмі крові.

Циклоспорин, такролімус: можливе порушення функції нирок і підвищення ризику гіперкаліємії. Слід уникати їх одночасного застосування з еплереноном. При необхідності такої комбінації рекомендується ретельний моніторинг функції нирок та рівня калію сироватки крові.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): застосування НПЗЗ може спровокувати розвиток гострої ниркової недостатності (прямий вплив на клубочкову фільтрацію), гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з групи ризику (пацієнти похилого віку, пацієнти з порушенням функції нирок або з зневодненням). У пацієнтів, які отримують еплеренон та НПЗЗ, має бути адекватний рівень гідратації, необхідно дослідити показники функції нирок перед початком лікування та проводити подальший ретельний моніторинг функції нирок та рівня калію сироватки крові.

Триметоприм: підвищується ризик гіперкаліємії. Необхідно моніторити рівень калію сироватки крові та функцію нирок, зокрема у пацієнтів з порушеннями функції нирок та особам похилого віку.

Альфа-1-адреноблокатори (празозин, альфузозин), трициклічні антидепресанти, нейролептики, аміфостин, баклофен: можливе підвищення гіпотензивного ефекту і / або ризику постуральної гіпотензії.
При спільному призначенні рекомендується моніторинг стану пацієнтів для запобігання цим ускладненням.

Глюкокортикоїди, тетракозактид: можливе зниження антигіпертензивного ефекту (затримка натрію та рідини).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, світло-жовтого кольору, круглої форми, з двоопуклою поверхнею. Поверхня таблеток містить відбиток «Е9RN» з одного боку та «25» або «50» з іншого боку для таблеток по 25 мг та 50 мг відповідно