Імізин
Imizinum
Аналоги (дженерики, синоніми)
Депсоніл, Імпрамін, Меліпрамін, Прілойган, Антидепрін, Депреніл, Депрімін, Депрінол, Дінапірін, Імідобензил, Іміпраміл, Іміпраміну гідрохлорид, Ірмін, Меліпрамін, Психофорин, Сурилікс, Тофраніл, Еупрамін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Tab. Imizini 0,01
D.t.d. № 50 in tabl.
S: по 1 таблетці в день після їжі
D.t.d. № 50 in tabl.
S: по 1 таблетці в день після їжі
Фармакологічні властивості
Антидепресивний засіб (трициклічний антидепресант). Чинить антидепресивну, антидіуретичну (при нічному нетриманні сечі), анксіолітичну (антипанічну) та деяку анальгезуючу (центрального генезу) дію.
Має сильну периферичну та центральну антихолінергічну дію, обумовлену високою спорідненістю до м-холінорецепторів; сильний седативний ефект, пов'язаний зі спорідненістю до H1-гістамінових рецепторів, та альфа-адреноблокуючу дію. Має властивості антиаритмічного ЛЗ підгрупи Ia, подібно до хінідину в терапевтичних дозах уповільнює шлуночкову провідність (при передозуванні може викликати важку внутрішньошлуночкову блокаду).
Механізм антидепресивної дії пов'язаний зі збільшенням концентрації норадреналіну в синапсах і/або серотоніну в ЦНС (зниження їх зворотного всмоктування). Накопичення цих нейромедіаторів відбувається внаслідок інгібування зворотного захоплення їх мембранами пресинаптичних нейронів. При тривалому застосуванні знижує функціональну активність бета-адрено- та серотонінових рецепторів головного мозку, нормалізує адренергічну та серотонінергічну передачу, відновлює рівновагу цих систем, порушену при депресивних станах. При тривожно-депресивних станах зменшує тривогу, ажитацію та депресивні прояви.
Механізм протиульцерозної дії обумовлений здатністю блокувати H2-гістамінові рецептори в парієтальних клітинах шлунка, а також чинити седативну та м-холіноблокуючу дію (при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки послаблює біль, сприяє прискоренню загоєння виразки).
Ефективність при нічному нетриманні сечі обумовлена, ймовірно, антихолінергічною активністю, що призводить до підвищення здатності сечового міхура до розтягування, прямою бета-адренергічною стимуляцією, активністю альфа-адренергічних агоністів, що супроводжується підвищенням тонусу сфінктера, та центральною блокадою захоплення серотоніну.
Чинить центральну анальгезуючу дію, яка, як вважають, може бути пов'язана зі змінами концентрації моноамінів у ЦНС, особливо серотоніну, та впливом на ендогенні опіоїдні системи.
Механізм дії при нервовій булімії неясний (може бути схожим з таким при депресії). Показаний чіткий ефект препарату при булімії у хворих як без депресії, так і при її наявності, при цьому зниження булімії може відзначатися без супутнього ослаблення самої депресії.
При проведенні загальної анестезії знижує АТ та температуру тіла. Не інгібує МАО.
Механізм анксіолітичної дії пов'язаний зі зменшенням швидкості збудження locus ceruleus шляхом регуляції функцій альфа2-і бета-адренергічних рецепторів та кругообігу норадреналіну.
Механізм анальгезуючої дії може бути пов'язаний зі змінами концентрації моноамінів у ЦНС, особливо серотоніну, та впливом на ендогенні опіоїдні системи.
Зменшує рухову загальмованість, покращує настрій, сприяє нормалізації сну, травлення та ін. соматичних функцій, чинить деякий стимулюючий вплив на загальний тонус організму. На початку лікування можливе переважання седативної дії, яка виражена слабше, ніж у амітриптиліну.
Антидепресивна дія розвивається протягом 2-3 тижнів після початку застосування.
Має сильну периферичну та центральну антихолінергічну дію, обумовлену високою спорідненістю до м-холінорецепторів; сильний седативний ефект, пов'язаний зі спорідненістю до H1-гістамінових рецепторів, та альфа-адреноблокуючу дію. Має властивості антиаритмічного ЛЗ підгрупи Ia, подібно до хінідину в терапевтичних дозах уповільнює шлуночкову провідність (при передозуванні може викликати важку внутрішньошлуночкову блокаду).
Механізм антидепресивної дії пов'язаний зі збільшенням концентрації норадреналіну в синапсах і/або серотоніну в ЦНС (зниження їх зворотного всмоктування). Накопичення цих нейромедіаторів відбувається внаслідок інгібування зворотного захоплення їх мембранами пресинаптичних нейронів. При тривалому застосуванні знижує функціональну активність бета-адрено- та серотонінових рецепторів головного мозку, нормалізує адренергічну та серотонінергічну передачу, відновлює рівновагу цих систем, порушену при депресивних станах. При тривожно-депресивних станах зменшує тривогу, ажитацію та депресивні прояви.
Механізм протиульцерозної дії обумовлений здатністю блокувати H2-гістамінові рецептори в парієтальних клітинах шлунка, а також чинити седативну та м-холіноблокуючу дію (при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки послаблює біль, сприяє прискоренню загоєння виразки).
Ефективність при нічному нетриманні сечі обумовлена, ймовірно, антихолінергічною активністю, що призводить до підвищення здатності сечового міхура до розтягування, прямою бета-адренергічною стимуляцією, активністю альфа-адренергічних агоністів, що супроводжується підвищенням тонусу сфінктера, та центральною блокадою захоплення серотоніну.
Чинить центральну анальгезуючу дію, яка, як вважають, може бути пов'язана зі змінами концентрації моноамінів у ЦНС, особливо серотоніну, та впливом на ендогенні опіоїдні системи.
Механізм дії при нервовій булімії неясний (може бути схожим з таким при депресії). Показаний чіткий ефект препарату при булімії у хворих як без депресії, так і при її наявності, при цьому зниження булімії може відзначатися без супутнього ослаблення самої депресії.
При проведенні загальної анестезії знижує АТ та температуру тіла. Не інгібує МАО.
Механізм анксіолітичної дії пов'язаний зі зменшенням швидкості збудження locus ceruleus шляхом регуляції функцій альфа2-і бета-адренергічних рецепторів та кругообігу норадреналіну.
Механізм анальгезуючої дії може бути пов'язаний зі змінами концентрації моноамінів у ЦНС, особливо серотоніну, та впливом на ендогенні опіоїдні системи.
Зменшує рухову загальмованість, покращує настрій, сприяє нормалізації сну, травлення та ін. соматичних функцій, чинить деякий стимулюючий вплив на загальний тонус організму. На початку лікування можливе переважання седативної дії, яка виражена слабше, ніж у амітриптиліну.
Антидепресивна дія розвивається протягом 2-3 тижнів після початку застосування.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, під час або відразу після їжі (для зменшення подразнення слизової оболонки шлунка), необхідний індивідуальний підбір дози, дорослим у початковій дозі - по 25-50 мг 3-4 рази на добу, потім дозу щоденно підвищують на 25 мг і доводять її до 200-250 мг/добу, іноді - до 300 мг/добу; тривалість лікування при легких формах депресії - 4-6 тижнів. Після цього дозу поступово знижують (на 25 мг через кожні 2-3 дні) і переходять на підтримуючу терапію в дозі 25 мг 1-4 рази на день ще протягом 4-6 тижнів. У літніх осіб початкова доза - 10 мг/добу, з поступовим збільшенням до 30-50 мг і більше, до отримання оптимального ефекту. Для зниження подразнюючої дії на слизову оболонку шлунка рекомендується прийом після їжі. Для підтримуючої терапії часто використовують одноразовий прийом на ніч, дробний прийом залишають у літніх людей, підлітків та у хворих із захворюваннями ССС.
Найвищі дози для дорослих внутрішньо: разова - 100 мг, добова - 200 мг (амбулаторно), 300 мг (в умовах стаціонару) і 100 мг хворі літнього віку.
Дітям, як антидепресант, початкова доза - 10 мг; протягом 10 днів дозу поступово підвищують: для дітей віком 6-8 років - до 20 мг, 8-14 років - до 20-25 мг, старше 14 років - до 50 мг і більше (максимально до 100 мг), у 2 розділених дозах.
При нічному нетриманні сечі на початку лікування добова доза: для дітей віком 6-8 років - 25 мг, 9-12 років - 25-50 мг, старше 12 років - 50-75 мг, 1 раз на добу за 1 год до сну. При нетриманні сечі, що проявляється в ранні нічні години, добова доза може призначатися у 2 прийоми: одна половина дози приймається в середині дня, а інша - перед сном. При відсутності ефекту через 1 тиждень лікування призначають вищі дози. Добова доза вище 75 мг, як правило, не покращує результати.
Найвища добова доза для дітей - 2.5 мг/кг.
При важких формах депресії в умовах стаціонару можна застосовувати комбіновану терапію - в/м і перорально. Як антидепресант - до 100 мг/добу у розділених дозах. Найвищі дози для дорослих: разова - 50 мг, добова - 300 мг. Дітям до 12 років застосовувати не рекомендується.
Занадто раннє припинення лікування може призвести до відновлення депресії.
Найвищі дози для дорослих внутрішньо: разова - 100 мг, добова - 200 мг (амбулаторно), 300 мг (в умовах стаціонару) і 100 мг хворі літнього віку.
Дітям, як антидепресант, початкова доза - 10 мг; протягом 10 днів дозу поступово підвищують: для дітей віком 6-8 років - до 20 мг, 8-14 років - до 20-25 мг, старше 14 років - до 50 мг і більше (максимально до 100 мг), у 2 розділених дозах.
При нічному нетриманні сечі на початку лікування добова доза: для дітей віком 6-8 років - 25 мг, 9-12 років - 25-50 мг, старше 12 років - 50-75 мг, 1 раз на добу за 1 год до сну. При нетриманні сечі, що проявляється в ранні нічні години, добова доза може призначатися у 2 прийоми: одна половина дози приймається в середині дня, а інша - перед сном. При відсутності ефекту через 1 тиждень лікування призначають вищі дози. Добова доза вище 75 мг, як правило, не покращує результати.
Найвища добова доза для дітей - 2.5 мг/кг.
При важких формах депресії в умовах стаціонару можна застосовувати комбіновану терапію - в/м і перорально. Як антидепресант - до 100 мг/добу у розділених дозах. Найвищі дози для дорослих: разова - 50 мг, добова - 300 мг. Дітям до 12 років застосовувати не рекомендується.
Занадто раннє припинення лікування може призвести до відновлення депресії.
Показання
депресивні стани різної етіології: астенодепресивний синдром, депресія, депресивні стани при психопатії та неврозах, функціональний енурез у дітей
Протипоказання
Гіперчутливість, застосування разом з інгібіторами МАО та за 2 тижні перед початком лікування, інфаркт міокарда (гострий та підгострий періоди);
гостра інтоксикація етанолом, снодійними, наркотичними анальгетиками та ін. ЛЗ, що пригнічують ЦНС;
закритокутова глаукома, важкі порушення внутрішньосерцевої провідності (блокада ніжок пучка Гіса, AV блокада II ст.), період лактації, дитячий вік (до 6 років).
З обережністю.
Хронічний алкоголізм, бронхіальна астма, біполярні розлади (маніакально-депресивний психоз), пригнічення кістковомозкового кровотворення, вагітність (особливо I триместр), захворювання ССС (стенокардія, аритмія, блокади серця, ХСН, інфаркт міокарда), феохромоцитома та нейробластома (ризик розвитку гіпертонічного кризу), інсульт, порушення моторної функції ШКТ (ризик виникнення паралітичної непрохідності), печінкова та/або ниркова недостатність, тиреотоксикоз, гіперплазія передміхурової залози (супроводжується затримкою сечі), шизофренія (можлива активація психозу), епілепсія, літній вік.
гостра інтоксикація етанолом, снодійними, наркотичними анальгетиками та ін. ЛЗ, що пригнічують ЦНС;
закритокутова глаукома, важкі порушення внутрішньосерцевої провідності (блокада ніжок пучка Гіса, AV блокада II ст.), період лактації, дитячий вік (до 6 років).
З обережністю.
Хронічний алкоголізм, бронхіальна астма, біполярні розлади (маніакально-депресивний психоз), пригнічення кістковомозкового кровотворення, вагітність (особливо I триместр), захворювання ССС (стенокардія, аритмія, блокади серця, ХСН, інфаркт міокарда), феохромоцитома та нейробластома (ризик розвитку гіпертонічного кризу), інсульт, порушення моторної функції ШКТ (ризик виникнення паралітичної непрохідності), печінкова та/або ниркова недостатність, тиреотоксикоз, гіперплазія передміхурової залози (супроводжується затримкою сечі), шизофренія (можлива активація психозу), епілепсія, літній вік.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Головний біль, запаморочення, надмірна седація, парестезії, тремор, судоми, дизартрія, порушення координації, порушення сну, збудження, галюцинації, сухість у ротовій порожнині, запор, гепатит, тахікардія, аритмія, ортостатична гіпотонія, затримка сечовипускання, порушення акомодації, лейкоцитоз або лейкопенія, агранулоцитоз, гінекомастія, галакторея, зниження лібідо, імпотенція, збільшення маси тіла, фотосенсибілізація, випадіння волосся, лихоманка, гіпергідроз.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Драже та таблетки по 0,025 г, по 50 і 100 штук в упаковці.
1,25% розчин складу: іміпрамін — 12,5 г, натрію сульфіт безводний — 1 г, кислота аскорбінова — 2 г, натрію хлорид — 6 г, вода для ін'єкцій — до 1 л, в ампулах по 1 мл і 2 мл, в упаковках по 25 ампул.
1,25% розчин складу: іміпрамін — 12,5 г, натрію сульфіт безводний — 1 г, кислота аскорбінова — 2 г, натрію хлорид — 6 г, вода для ін'єкцій — до 1 л, в ампулах по 1 мл і 2 мл, в упаковках по 25 ампул.
