Калетра
Kaletra
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Калідавір, Лопінавір + Ритонавір, Лопірита
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. "Kaletra" 200/50 mg
D.t.d. № 120 in tabl.
S. По 2 таблетки 2 рази на добу
D.t.d. № 120 in tabl.
S. По 2 таблетки 2 рази на добу
Фармакологічні властивості
Калетра є комбінованим препаратом, до складу якого входять ритонавір і лопінавір.
Лопінавір – інгібітор протеази ВІЛ-1 і ВІЛ-2 вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Забезпечує противірусний ефект. Завдяки механізму інгібування протеази ВІЛ Калетра пригнічує синтез білків вірусу і запобігає розщепленню поліпептиду gag-pol. Це є причиною утворення незрілого вірусу, нездатного до інфікування.
Ритонавір є інгібітором опосередкованого ізоферментом CYP3A метаболізму лопінавіру в печінці (концентрація останнього в плазмі крові підвищується). Крім того, ритонавір інгібує протеазу ВІЛ.
Резистентність
In vitro були виділені ізоляти ВІЛ-1, які мають знижену чутливість до лопінавіру. In vitro наявність ритонавіру не змінювало виділення лопінавір-резистентних вірусів.
При проведенні клінічного дослідження, яке полягало в антиретровірусній (АРВ) терапії 37 пацієнтів, раніше не отримували лікування, на 24, 32, 40 і/або 48 тижнях був проведений аналіз вірусних ізолятів з вмістом РНК ВІЛ в плазмі понад 400 копій/мл. У всіх оцінюваних пацієнтів, які проходили терапію ритонавір/лопінавір, не виявлено ознак фенотипічної або генотипічної резистентності до ритонавіру/лопінавіру. У дітей, які раніше не отримували АРВ лікування, також не виявлено резистентність до ритонавіру/лопінавіру.
На другому етапі проводилися клінічні дослідження препарату з залученням 227 ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які раніше отримували або не отримували антиретровірусне лікування. У 4 пацієнтів з 23 осіб з вірусологічною неефективністю терапії (більше 400 копій РНК ВІЛ/мл) чутливість до лопінавіру знизилася через 12–100 тижнів застосування препарату Калетра. При цьому 3 з 4 пацієнтів раніше приймали якийсь інгібітор протеази ВІЛ (саквінавір, індінавір або нелфінавір), 1 з 4 пацієнтів проходив комбіновану терапію індінавіром, ритонавіром і саквінавіром. У всіх 4 пацієнтів зафіксовано щонайменше 4 мутації, які асоційовані з стійкістю до інгібіторів протеази ВІЛ до початку застосування Калетри. Подальше збільшення вірусного навантаження обумовлено появою додаткових мутацій, які пов'язані з резистентністю до інгібіторів протеази ВІЛ. Зазначеної інформації недостатньо для ідентифікації відповідальних за появу резистентності до лопінавіру мутацій.
Перехресна резистентність
Даних про виникнення перехресної резистентності при лікуванні ритонавіром/лопінавіром недостатньо.
Вірусологічна відповідь на застосування ритонавіру/лопінавіру змінювалася в присутності трьох або більше з наступних амінокислотних замін в гені протеази ВІЛ: K20M/N/R, L10F/I/R/V, L33F, L24I, I47V, M36I, I54L/T/V, G48V, I84V, V82A/C/F/S/T. В ході клінічного дослідження in vitro вивчалося значення зниження чутливості до лопінавіру на основі вірусологічної відповіді на лікування ритонавіром/лопінавіром у зв'язку з вихідним генотипом і фенотипом вірусу. Дослідження (М98-957) проводилося з залученням 56 пацієнтів з кількістю РНК ВІЛ більше 1000 копій/мл, яким раніше призначалася терапія індінавіром, нелфінавіром, ритонавіром і саквінавіром. Зазначені пацієнти приймали одну з рекомендованих доз ритонавіру/лопінавіру в поєднанні з нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази і ефавірензом. До початку лікування концентрація ЕС50 лопінавіру (концентрація препарату, що забезпечує пригнічення реплікації 50% вірусів) щодо 56 різних штамів вірусу була в 0,5–96 разів більше концентрації ЕС50, ефективної проти вірусу «дикого» типу. При цьому у 31 з 56 штамів (55%) вірусу зафіксовано зниження чутливості до лопінавіру в 4 рази і більше. В середньому для 31 штаму чутливість знижувалася в 27,9 рази.
Через 48 тижнів після першого прийому ритонавіру/лопінавіру, нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази і ефавіренза концентрація РНК ВІЛ менше 400 копій/мл зафіксована у 25% (у 2 з 8), 73% (у 11 з 15) і 93% (у 25 з 27) пацієнтів зі зниженням вихідної чутливості до лопінавіру, відповідно, в ≥ 40 разів, 10–40 разів і ≤ 10 разів. Концентрація РНК ВІЛ менше 50 копій/мл в зазначених групах становила, відповідно, у 25% (2/8), 60% (9/15) і 81% (22/27) пацієнтів.
Для ідентифікації мутацій, які обумовлюють розвиток стійкості до лопінавіру, недостатньо даних.
Лопінавір – інгібітор протеази ВІЛ-1 і ВІЛ-2 вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Забезпечує противірусний ефект. Завдяки механізму інгібування протеази ВІЛ Калетра пригнічує синтез білків вірусу і запобігає розщепленню поліпептиду gag-pol. Це є причиною утворення незрілого вірусу, нездатного до інфікування.
Ритонавір є інгібітором опосередкованого ізоферментом CYP3A метаболізму лопінавіру в печінці (концентрація останнього в плазмі крові підвищується). Крім того, ритонавір інгібує протеазу ВІЛ.
Резистентність
In vitro були виділені ізоляти ВІЛ-1, які мають знижену чутливість до лопінавіру. In vitro наявність ритонавіру не змінювало виділення лопінавір-резистентних вірусів.
При проведенні клінічного дослідження, яке полягало в антиретровірусній (АРВ) терапії 37 пацієнтів, раніше не отримували лікування, на 24, 32, 40 і/або 48 тижнях був проведений аналіз вірусних ізолятів з вмістом РНК ВІЛ в плазмі понад 400 копій/мл. У всіх оцінюваних пацієнтів, які проходили терапію ритонавір/лопінавір, не виявлено ознак фенотипічної або генотипічної резистентності до ритонавіру/лопінавіру. У дітей, які раніше не отримували АРВ лікування, також не виявлено резистентність до ритонавіру/лопінавіру.
На другому етапі проводилися клінічні дослідження препарату з залученням 227 ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які раніше отримували або не отримували антиретровірусне лікування. У 4 пацієнтів з 23 осіб з вірусологічною неефективністю терапії (більше 400 копій РНК ВІЛ/мл) чутливість до лопінавіру знизилася через 12–100 тижнів застосування препарату Калетра. При цьому 3 з 4 пацієнтів раніше приймали якийсь інгібітор протеази ВІЛ (саквінавір, індінавір або нелфінавір), 1 з 4 пацієнтів проходив комбіновану терапію індінавіром, ритонавіром і саквінавіром. У всіх 4 пацієнтів зафіксовано щонайменше 4 мутації, які асоційовані з стійкістю до інгібіторів протеази ВІЛ до початку застосування Калетри. Подальше збільшення вірусного навантаження обумовлено появою додаткових мутацій, які пов'язані з резистентністю до інгібіторів протеази ВІЛ. Зазначеної інформації недостатньо для ідентифікації відповідальних за появу резистентності до лопінавіру мутацій.
Перехресна резистентність
Даних про виникнення перехресної резистентності при лікуванні ритонавіром/лопінавіром недостатньо.
Вірусологічна відповідь на застосування ритонавіру/лопінавіру змінювалася в присутності трьох або більше з наступних амінокислотних замін в гені протеази ВІЛ: K20M/N/R, L10F/I/R/V, L33F, L24I, I47V, M36I, I54L/T/V, G48V, I84V, V82A/C/F/S/T. В ході клінічного дослідження in vitro вивчалося значення зниження чутливості до лопінавіру на основі вірусологічної відповіді на лікування ритонавіром/лопінавіром у зв'язку з вихідним генотипом і фенотипом вірусу. Дослідження (М98-957) проводилося з залученням 56 пацієнтів з кількістю РНК ВІЛ більше 1000 копій/мл, яким раніше призначалася терапія індінавіром, нелфінавіром, ритонавіром і саквінавіром. Зазначені пацієнти приймали одну з рекомендованих доз ритонавіру/лопінавіру в поєднанні з нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази і ефавірензом. До початку лікування концентрація ЕС50 лопінавіру (концентрація препарату, що забезпечує пригнічення реплікації 50% вірусів) щодо 56 різних штамів вірусу була в 0,5–96 разів більше концентрації ЕС50, ефективної проти вірусу «дикого» типу. При цьому у 31 з 56 штамів (55%) вірусу зафіксовано зниження чутливості до лопінавіру в 4 рази і більше. В середньому для 31 штаму чутливість знижувалася в 27,9 рази.
Через 48 тижнів після першого прийому ритонавіру/лопінавіру, нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази і ефавіренза концентрація РНК ВІЛ менше 400 копій/мл зафіксована у 25% (у 2 з 8), 73% (у 11 з 15) і 93% (у 25 з 27) пацієнтів зі зниженням вихідної чутливості до лопінавіру, відповідно, в ≥ 40 разів, 10–40 разів і ≤ 10 разів. Концентрація РНК ВІЛ менше 50 копій/мл в зазначених групах становила, відповідно, у 25% (2/8), 60% (9/15) і 81% (22/27) пацієнтів.
Для ідентифікації мутацій, які обумовлюють розвиток стійкості до лопінавіру, недостатньо даних.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Таблетки: приймають всередину, ковтаючи тільки цілими (не можна розламувати або жувати), незалежно від прийому їжі. Рекомендоване дозування для дорослих: по 400/100 мг 2 рази на добу або 800/200 мг 1 раз на добу для хворих, які раніше не отримували антиретровірусну терапію; пацієнтам, які раніше отримували антиретровірусну терапію – по 400/100 мг 2 рази на добу, не рекомендується призначення одноразового прийому добової дози. При підозрі на зниження у хворого чутливості до лопінавіру, підтвердженому лабораторно або клінічно, необхідно збільшити дозу Калетри до 500/125 мг (2 шт. по 200/50 мг і 1 шт. по 100/25 мг або 5 шт. по 100/25 мг) при поєднанні з невірапіном, ефавірензом, нелфінавіром або ампренавіром.
Розчин: приймають всередину під час їжі. Рекомендоване дозування для дорослих: по 5 мл розчину 2 рази на добу або 10 мл 1 раз на добу для хворих, які раніше не приймали антиретровірусні препарати; пацієнтам, які отримували антиретровірусну терапію – по 5 мл розчину 2 рази на добу, цій категорії хворих не рекомендується призначати прийом добової дози одноразово. У разі передбачуваного зниження чутливості до лопінавіру, рекомендується збільшити дозу Калетри до 6,5 мл 2 рази на добу при поєднанні з невірапіном або ефавірензом.
Корекція дози Калетри не потрібна при одночасному застосуванні ранітидину і омепразолу.
При комбінованій терапії дорослих з невірапіном, ефавірензом, нелфінавіром, ампренавіром не можна призначати прийом Калетри 1 раз на добу, а для дози 400/100 мг 2 рази на добу корекція не потрібна.
Не вивчалося застосування препарату у дітей 1 раз на добу.
Розчин: приймають всередину під час їжі. Рекомендоване дозування для дорослих: по 5 мл розчину 2 рази на добу або 10 мл 1 раз на добу для хворих, які раніше не приймали антиретровірусні препарати; пацієнтам, які отримували антиретровірусну терапію – по 5 мл розчину 2 рази на добу, цій категорії хворих не рекомендується призначати прийом добової дози одноразово. У разі передбачуваного зниження чутливості до лопінавіру, рекомендується збільшити дозу Калетри до 6,5 мл 2 рази на добу при поєднанні з невірапіном або ефавірензом.
Корекція дози Калетри не потрібна при одночасному застосуванні ранітидину і омепразолу.
При комбінованій терапії дорослих з невірапіном, ефавірензом, нелфінавіром, ампренавіром не можна призначати прийом Калетри 1 раз на добу, а для дози 400/100 мг 2 рази на добу корекція не потрібна.
Не вивчалося застосування препарату у дітей 1 раз на добу.
Для дітей:
Таблетки:
Дітям з вагою більше 35 кг або з площею поверхні тіла вище 1,4 кв.м. рекомендоване дозування становить 400/100 мг 2 рази на добу без одночасного прийому невірапіна, ефавіренза, ампренавіра або нелфінавіра. Дітям з вагою менше 35 кг і площею поверхні тіла до 0,6 кв.м. лікар розраховує дозу за спеціальною схемою індивідуально. Дітям з площею поверхні тіла менше 0,6 кв.м. рекомендується приймати розчин Калетри;
Розчин:
Дозування для дітей визначається лікарем за спеціальною схемою розрахунковим шляхом, воно залежить від лікарської комбінації, чутливості до лопінавіру, ваги і віку дитини.
Разова доза розчину для дітей з масою тіла до 15 кг визначається з розрахунку 12/3 мг на 1 кг ваги дитини, і 10/2,5 мг на 1 кг – для дітей від 15 до 40 кг. Прийом розрахованого обсягу розчину призначають 2 рази на добу.
Добова доза для дітей з вагою більше 40 кг не повинна перевищувати по 5 мл розчину 2 рази на добу.
Дітям з вагою більше 35 кг або з площею поверхні тіла вище 1,4 кв.м. рекомендоване дозування становить 400/100 мг 2 рази на добу без одночасного прийому невірапіна, ефавіренза, ампренавіра або нелфінавіра. Дітям з вагою менше 35 кг і площею поверхні тіла до 0,6 кв.м. лікар розраховує дозу за спеціальною схемою індивідуально. Дітям з площею поверхні тіла менше 0,6 кв.м. рекомендується приймати розчин Калетри;
Розчин:
Дозування для дітей визначається лікарем за спеціальною схемою розрахунковим шляхом, воно залежить від лікарської комбінації, чутливості до лопінавіру, ваги і віку дитини.
Разова доза розчину для дітей з масою тіла до 15 кг визначається з розрахунку 12/3 мг на 1 кг ваги дитини, і 10/2,5 мг на 1 кг – для дітей від 15 до 40 кг. Прийом розрахованого обсягу розчину призначають 2 рази на добу.
Добова доза для дітей з вагою більше 40 кг не повинна перевищувати по 5 мл розчину 2 рази на добу.
Показання
Синдром набутого імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекція) у дорослих і дітей від 3 років у складі комбінованої терапії.
Протипоказання
- підвищена чутливість до лопінавіру, ритонавіру або до допоміжних компонентів препарату;
- тяжка печінкова недостатність;
- одночасне застосування препаратів, кліренс яких значно залежить від метаболізму за допомогою ізоферменту CYP3A. До таких препаратів належать астемізол, блонансерин, терфенадин, мідазолам (при пероральному застосуванні), триазолам, цизаприд, пімозид, салметерол, силденафіл, тадалафіл, варденафіл, аванафіл, вориконазол, алкалоїди ріжків (наприклад, ерготамін і дигідроерготамін, ергометрин і метилергометрин), інгібітори ГМГ-КоА редуктази (ловастатин, симвастатин, аторвастатин), фосампренавір, алфузозин, фузидова кислота (при лікуванні шкірних інфекцій), аміодарон, кветіапін;
- одночасне застосування з препаратами звіробою, боцепревіром, симепревіром;
- одночасне застосування з кетоконазолом і ітраконазолом у високих дозах (більше 200 мг/добу);
- одночасне застосування стандартної дози препарату Калетра з рифампіцином;
- одночасне застосування препарату Калетра і типранавіра з низькою дозою ритонавіру
- дитячий вік до 3 років (дітям у віці від 6 місяців до 3 років призначають препарат у лікарській формі розчин для прийому всередину);
- застосування препарату Калетра 1 раз/добу в комбінації з карбамазепіном, фенобарбіталом або фенітоїном;
- застосування препарату Калетра 1 раз/добу в комбінації з препаратами ефавіренз, невірапін, ампренавір або нелфінавір;
- застосування препарату Калетра 1 раз/добу у дітей і підлітків до 18 років;
- застосування лопінавіру/ритонавіру 1 раз/добу у вагітних жінок.
З обережністю:
- вірусний гепатит В і С;
- цироз печінки;
- печінкова недостатність легкого і середнього ступеня тяжкості;
- підвищення активності печінкових ферментів;
- панкреатит;
- гемофілія А і В;
- дисліпідемія (гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія);
- пацієнти похилого віку старше 65 років;
- пацієнти з органічними захворюваннями серця, пацієнти з розладами провідної системи серця в анамнезі або пацієнти, які приймають препарати, що подовжують інтервал PR (такі як верапаміл або атазанавір), або препарати, що подовжують інтервал QT (фенірамін, хінідин, еритроміцин, кларитроміцин);
- одночасне застосування з препаратами для лікування еректильної дисфункції, а саме з силденафілом, тадалафілом;
- одночасне застосування з фентанілом, розувастатином, бупропіоном, вдихуваними або введеними через ніс глюкокортикоїдами, наприклад, флутиказоном, будесонідом;
- одночасне застосування з антиаритмічними препаратами, такими як бепридил, лідокаїноми і хінідин;
- одночасне застосування з дигоксином;
- одночасне застосування з ламотриджином, вальпроєвою кислотою;
- одночасне застосування з бедаквіліном;
- одночасне застосування з тразодоном.
- тяжка печінкова недостатність;
- одночасне застосування препаратів, кліренс яких значно залежить від метаболізму за допомогою ізоферменту CYP3A. До таких препаратів належать астемізол, блонансерин, терфенадин, мідазолам (при пероральному застосуванні), триазолам, цизаприд, пімозид, салметерол, силденафіл, тадалафіл, варденафіл, аванафіл, вориконазол, алкалоїди ріжків (наприклад, ерготамін і дигідроерготамін, ергометрин і метилергометрин), інгібітори ГМГ-КоА редуктази (ловастатин, симвастатин, аторвастатин), фосампренавір, алфузозин, фузидова кислота (при лікуванні шкірних інфекцій), аміодарон, кветіапін;
- одночасне застосування з препаратами звіробою, боцепревіром, симепревіром;
- одночасне застосування з кетоконазолом і ітраконазолом у високих дозах (більше 200 мг/добу);
- одночасне застосування стандартної дози препарату Калетра з рифампіцином;
- одночасне застосування препарату Калетра і типранавіра з низькою дозою ритонавіру
- дитячий вік до 3 років (дітям у віці від 6 місяців до 3 років призначають препарат у лікарській формі розчин для прийому всередину);
- застосування препарату Калетра 1 раз/добу в комбінації з карбамазепіном, фенобарбіталом або фенітоїном;
- застосування препарату Калетра 1 раз/добу в комбінації з препаратами ефавіренз, невірапін, ампренавір або нелфінавір;
- застосування препарату Калетра 1 раз/добу у дітей і підлітків до 18 років;
- застосування лопінавіру/ритонавіру 1 раз/добу у вагітних жінок.
З обережністю:
- вірусний гепатит В і С;
- цироз печінки;
- печінкова недостатність легкого і середнього ступеня тяжкості;
- підвищення активності печінкових ферментів;
- панкреатит;
- гемофілія А і В;
- дисліпідемія (гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія);
- пацієнти похилого віку старше 65 років;
- пацієнти з органічними захворюваннями серця, пацієнти з розладами провідної системи серця в анамнезі або пацієнти, які приймають препарати, що подовжують інтервал PR (такі як верапаміл або атазанавір), або препарати, що подовжують інтервал QT (фенірамін, хінідин, еритроміцин, кларитроміцин);
- одночасне застосування з препаратами для лікування еректильної дисфункції, а саме з силденафілом, тадалафілом;
- одночасне застосування з фентанілом, розувастатином, бупропіоном, вдихуваними або введеними через ніс глюкокортикоїдами, наприклад, флутиказоном, будесонідом;
- одночасне застосування з антиаритмічними препаратами, такими як бепридил, лідокаїноми і хінідин;
- одночасне застосування з дигоксином;
- одночасне застосування з ламотриджином, вальпроєвою кислотою;
- одночасне застосування з бедаквіліном;
- одночасне застосування з тразодоном.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Дорослі
Найбільш частими побічними ефектами, пов'язаними із застосуванням лопінавіру/ритонавіру, були діарея, нудота, блювання, гіпертригліцеридемія і гіперхолестеринемія. Діарея, нудота і блювання можуть виникати вже на початку терапії, тоді як гіпертригліцеридемія і гіперхолестеринемія можуть розвинутися пізніше.
Помірно виражені і серйозні побічні ефекти наведені нижче з вказівкою частоти: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, але
Найбільш частими побічними ефектами, пов'язаними із застосуванням лопінавіру/ритонавіру, були діарея, нудота, блювання, гіпертригліцеридемія і гіперхолестеринемія. Діарея, нудота і блювання можуть виникати вже на початку терапії, тоді як гіпертригліцеридемія і гіперхолестеринемія можуть розвинутися пізніше.
Помірно виражені і серйозні побічні ефекти наведені нижче з вказівкою частоти: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, але
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Розчин для прийому всередину: прозора рідина жовтого або світло-жовтого кольору (по 60 мл у флаконах бурштинового кольору з поліетилентерефталату в комплекті з дозатором, в картонній пачці по 5 флаконів і дозаторів);
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою: овальної форми, з гравіюванням логотипу компанії Ебботт, нанесеною на одній зі сторін, і літерами «AL» на таблетках червоного кольору або «AC» – на блідо-рожевих (таблетки з гравіюванням «AL» по 120 шт., «AC» по 60 шт. у флаконах з високоплотного поліетилену, в картонній пачці 1 флакон).
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою: овальної форми, з гравіюванням логотипу компанії Ебботт, нанесеною на одній зі сторін, і літерами «AL» на таблетках червоного кольору або «AC» – на блідо-рожевих (таблетки з гравіюванням «AL» по 120 шт., «AC» по 60 шт. у флаконах з високоплотного поліетилену, в картонній пачці 1 флакон).
