Комбогліз пролонг
Kombiglyze prolong
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Галвус Мет, Джентадуето
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Kombiglyzi prolongi 0,005 № 7
D.S. всередину 1 раз/добу під час вечері
D.S. всередину 1 раз/добу під час вечері
Фармакологічні властивості
Комбінований гіпоглікемічний препарат для прийому всередину. Об'єднує два гіпоглікемічні препарати з доповнюючими механізмами дії для покращення глікемічного контролю у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (ЦД2): саксагліптин, інгібітор дипептидилпептидази 4 (ДПП-4), і метформін, представник класу бігуанідів.
Саксагліптин. У відповідь на прийом їжі з тонкої кишки в кровотік вивільняються гормони-інкретини, такі, як глюкагоноподібний пептид-1 (ГПП-1) і глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид (ГІП). Ці гормони сприяють вивільненню інсуліну з бета-клітин підшлункової залози, залежного від концентрації глюкози в крові, але інактивуються ферментом ДПП-4 протягом кількох хвилин. ГПП-1 також знижує секрецію глюкагону в альфа-клітинах підшлункової залози, зменшуючи продукцію глюкози в печінці. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу концентрація ГПП-1 знижена, але зберігається відповідь інсуліну на ГПП-1. Саксагліптин, будучи конкурентним інгібітором ДПП-4, зменшує інактивацію гормонів-інкретинів, тим самим, підвищуючи їх концентрації в кровотоці і приводячи до зменшення концентрації глюкози натще і після їжі.
Метформін. Метформін є гіпоглікемічним препаратом, який покращує толерантність до глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, знижуючи базальні і постпрандіальні концентрації глюкози. Метформін зменшує продукцію глюкози печінкою, знижує всмоктування глюкози в кишечнику і підвищує чутливість до інсуліну, збільшуючи периферичне поглинання і утилізацію глюкози. На відміну від препаратів сульфонілсечовини, метформін не викликає гіпоглікемію у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу або у здорових людей, і гіперінсулінемію. Під час терапії метформіном секреція інсуліну залишається без змін, хоча концентрації інсуліну натще і у відповідь на прийом їжі протягом дня можуть знижуватися.
Метформін
У рівноважному стані AUC і Сmaх метформіну модифікованого вивільнення збільшувалися не пропорційно дозуванню в діапазоні доз від 500 до 2000 мг. Після повторного прийому метформін модифікованого вивільнення не накопичувався в плазмі. Метформін виділяється у незміненому вигляді нирками і не піддається метаболізму в печінці.
Після одноразового прийому всередину метформіну модифікованого вивільнення Сmaх досягається в середньому через 7 годин, в діапазоні від 4 до 8 год. AUC і Сmаx метформіну модифікованого вивільнення збільшувалися не пропорційно дозі в діапазоні доз від 500 до 2000 мг. Сmaх в плазмі крові становлять 0.6, 1.1, 1.4 і 1.8 мкг/мл при прийомі в дозах 500, 1000, 1500 і 2000 мг 1 раз/добу відповідно.
Не проводилися дослідження розподілу метформіну модифікованого вивільнення, однак уявний Vdметформіну після одноразового прийому всередину таблеток метформіну негайного вивільнення в дозі 850 мг, в середньому, становив 654±358 л. Метформін у незначній мірі зв'язується з білками плазми крові.
Метформін виводиться у незміненому вигляді нирками, не піддається метаболізму в печінці (у людей не виявлені метаболіти) і не виводиться через кишечник.
Нирковий кліренс приблизно в 3.5 рази вищий за КК, що вказує на те, що канальцева секреція є основним шляхом виведення метформіну. Після прийому всередину приблизно 90% абсорбованого метформіну виводиться нирками протягом перших 24 год, при цьому T1/2 з плазми дорівнює приблизно 6.2 год. У крові T1/2 становить приблизно 17.6 год, отже, еритроцитарна маса може бути частиною розподілу.
У пацієнтів з порушенням функції нирок (за результатами вимірювань КК) T1/2 метформіну з плазми і крові подовжується і нирковий кліренс знижується пропорційно зменшенню КК.
Саксагліптин
Фармакокінетика саксагліптину і його активного метаболіту, 5-гідрокси-саксагліптину, аналогічна у здорових добровольців і у пацієнтів з ЦД2. Значення Cmax і AUC саксагліптину і його активного метаболіту в плазмі пропорційно збільшувалися в діапазоні доз від 2,5 мг до 400 мг. Після одноразового прийому саксагліптину всередину в дозі 5 мг здоровими добровольцями середні значення AUC саксагліптину і його основного метаболіту становили 78 нг×год/мл і 214 нг×год/мл, а значення Сmax в плазмі - 24 нг/мл і 47 нг/мл відповідно. Середня варіабельність AUC і Сmax саксагліптину і його активного метаболіту була менше 25%.
При повторному застосуванні препарату 1 раз/добу в будь-якій дозі не спостерігається помітної кумуляції саксагліптину або його активного метаболіту. Не спостерігається залежності кліренсу саксагліптину і його активного метаболіту від дози і часу при застосуванні протягом 14 днів 1 раз/добу в дозах від 2.5 мг до 400 мг саксагліптину.
Після прийому всередину всмоктується не менше 75% прийнятої дози саксагліптину.
Зв'язування саксагліптину і його основного метаболіту з білками сироватки крові незначне, тому можна припустити, що розподіл саксагліптину при змінах білкового складу сироватки крові, що відзначаються при печінковій або нирковій недостатності, не буде піддано значним змінам.
Саксагліптин метаболізується головним чином за участю ізоферментів цитохрому Р450 ЗА4/5 (CYP3A4/5) з утворенням активного основного метаболіту, інгібуюча дія якого щодо ДПП-4 виражена в 2 рази слабше, ніж у саксагліптину.
Саксагліптин виводиться нирками і через кишечник. Після одноразового прийому дози 50 мг міченого 14С-саксагліптину 24% дози виводилися нирками у вигляді незміненого саксагліптину і 36% - у вигляді основного метаболіту саксагліптину. Загальна радіоактивність, виявлена в сечі, відповідала 75% прийнятої дози препарату.
Середній нирковий кліренс саксагліптину становив близько 230 мл/хв, середнє значення клубочкової фільтрації - приблизно 120 мл/хв. Для основного метаболіту нирковий кліренс був співставний із середніми значеннями клубочкової фільтрації. Близько 22% загальної радіоактивності було виявлено в калі.
У пацієнтів з легкою ступенем ниркової недостатності значення AUC саксагліптину і його активного метаболіту були на 20% і 70% (відповідно) вищі, ніж значення AUC у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Оскільки таке підвищення значення не вважається клінічно значущим, не рекомендується коригувати дозу саксагліптину у пацієнтів з легкою ступенем ниркової недостатності.
Саксагліптин. У відповідь на прийом їжі з тонкої кишки в кровотік вивільняються гормони-інкретини, такі, як глюкагоноподібний пептид-1 (ГПП-1) і глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид (ГІП). Ці гормони сприяють вивільненню інсуліну з бета-клітин підшлункової залози, залежного від концентрації глюкози в крові, але інактивуються ферментом ДПП-4 протягом кількох хвилин. ГПП-1 також знижує секрецію глюкагону в альфа-клітинах підшлункової залози, зменшуючи продукцію глюкози в печінці. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу концентрація ГПП-1 знижена, але зберігається відповідь інсуліну на ГПП-1. Саксагліптин, будучи конкурентним інгібітором ДПП-4, зменшує інактивацію гормонів-інкретинів, тим самим, підвищуючи їх концентрації в кровотоці і приводячи до зменшення концентрації глюкози натще і після їжі.
Метформін. Метформін є гіпоглікемічним препаратом, який покращує толерантність до глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, знижуючи базальні і постпрандіальні концентрації глюкози. Метформін зменшує продукцію глюкози печінкою, знижує всмоктування глюкози в кишечнику і підвищує чутливість до інсуліну, збільшуючи периферичне поглинання і утилізацію глюкози. На відміну від препаратів сульфонілсечовини, метформін не викликає гіпоглікемію у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу або у здорових людей, і гіперінсулінемію. Під час терапії метформіном секреція інсуліну залишається без змін, хоча концентрації інсуліну натще і у відповідь на прийом їжі протягом дня можуть знижуватися.
Метформін
У рівноважному стані AUC і Сmaх метформіну модифікованого вивільнення збільшувалися не пропорційно дозуванню в діапазоні доз від 500 до 2000 мг. Після повторного прийому метформін модифікованого вивільнення не накопичувався в плазмі. Метформін виділяється у незміненому вигляді нирками і не піддається метаболізму в печінці.
Після одноразового прийому всередину метформіну модифікованого вивільнення Сmaх досягається в середньому через 7 годин, в діапазоні від 4 до 8 год. AUC і Сmаx метформіну модифікованого вивільнення збільшувалися не пропорційно дозі в діапазоні доз від 500 до 2000 мг. Сmaх в плазмі крові становлять 0.6, 1.1, 1.4 і 1.8 мкг/мл при прийомі в дозах 500, 1000, 1500 і 2000 мг 1 раз/добу відповідно.
Не проводилися дослідження розподілу метформіну модифікованого вивільнення, однак уявний Vdметформіну після одноразового прийому всередину таблеток метформіну негайного вивільнення в дозі 850 мг, в середньому, становив 654±358 л. Метформін у незначній мірі зв'язується з білками плазми крові.
Метформін виводиться у незміненому вигляді нирками, не піддається метаболізму в печінці (у людей не виявлені метаболіти) і не виводиться через кишечник.
Нирковий кліренс приблизно в 3.5 рази вищий за КК, що вказує на те, що канальцева секреція є основним шляхом виведення метформіну. Після прийому всередину приблизно 90% абсорбованого метформіну виводиться нирками протягом перших 24 год, при цьому T1/2 з плазми дорівнює приблизно 6.2 год. У крові T1/2 становить приблизно 17.6 год, отже, еритроцитарна маса може бути частиною розподілу.
У пацієнтів з порушенням функції нирок (за результатами вимірювань КК) T1/2 метформіну з плазми і крові подовжується і нирковий кліренс знижується пропорційно зменшенню КК.
Саксагліптин
Фармакокінетика саксагліптину і його активного метаболіту, 5-гідрокси-саксагліптину, аналогічна у здорових добровольців і у пацієнтів з ЦД2. Значення Cmax і AUC саксагліптину і його активного метаболіту в плазмі пропорційно збільшувалися в діапазоні доз від 2,5 мг до 400 мг. Після одноразового прийому саксагліптину всередину в дозі 5 мг здоровими добровольцями середні значення AUC саксагліптину і його основного метаболіту становили 78 нг×год/мл і 214 нг×год/мл, а значення Сmax в плазмі - 24 нг/мл і 47 нг/мл відповідно. Середня варіабельність AUC і Сmax саксагліптину і його активного метаболіту була менше 25%.
При повторному застосуванні препарату 1 раз/добу в будь-якій дозі не спостерігається помітної кумуляції саксагліптину або його активного метаболіту. Не спостерігається залежності кліренсу саксагліптину і його активного метаболіту від дози і часу при застосуванні протягом 14 днів 1 раз/добу в дозах від 2.5 мг до 400 мг саксагліптину.
Після прийому всередину всмоктується не менше 75% прийнятої дози саксагліптину.
Зв'язування саксагліптину і його основного метаболіту з білками сироватки крові незначне, тому можна припустити, що розподіл саксагліптину при змінах білкового складу сироватки крові, що відзначаються при печінковій або нирковій недостатності, не буде піддано значним змінам.
Саксагліптин метаболізується головним чином за участю ізоферментів цитохрому Р450 ЗА4/5 (CYP3A4/5) з утворенням активного основного метаболіту, інгібуюча дія якого щодо ДПП-4 виражена в 2 рази слабше, ніж у саксагліптину.
Саксагліптин виводиться нирками і через кишечник. Після одноразового прийому дози 50 мг міченого 14С-саксагліптину 24% дози виводилися нирками у вигляді незміненого саксагліптину і 36% - у вигляді основного метаболіту саксагліптину. Загальна радіоактивність, виявлена в сечі, відповідала 75% прийнятої дози препарату.
Середній нирковий кліренс саксагліптину становив близько 230 мл/хв, середнє значення клубочкової фільтрації - приблизно 120 мл/хв. Для основного метаболіту нирковий кліренс був співставний із середніми значеннями клубочкової фільтрації. Близько 22% загальної радіоактивності було виявлено в калі.
У пацієнтів з легкою ступенем ниркової недостатності значення AUC саксагліптину і його активного метаболіту були на 20% і 70% (відповідно) вищі, ніж значення AUC у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Оскільки таке підвищення значення не вважається клінічно значущим, не рекомендується коригувати дозу саксагліптину у пацієнтів з легкою ступенем ниркової недостатності.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Приймаю всередину 1 раз/добу під час вечері. Дозу слід підбирати індивідуально.
Зазвичай при терапії комбінованим препаратом, що містить саксагліптин і метформін, доза саксагліптину становить 5 мг 1 раз/добу. Рекомендована початкова доза метформіну модифікованого вивільнення є 500 мг 1 раз/добу, її можна підвищити до 2000 мг 1 раз/добу.
Дозу метформіну підвищують поступово, щоб зменшити ризик побічних ефектів з боку ШКТ.
Максимальна добова доза: саксагліптину 5 мг і метформіну модифікованого вивільнення 2000 мг.
Зазвичай при терапії комбінованим препаратом, що містить саксагліптин і метформін, доза саксагліптину становить 5 мг 1 раз/добу. Рекомендована початкова доза метформіну модифікованого вивільнення є 500 мг 1 раз/добу, її можна підвищити до 2000 мг 1 раз/добу.
Дозу метформіну підвищують поступово, щоб зменшити ризик побічних ефектів з боку ШКТ.
Максимальна добова доза: саксагліптину 5 мг і метформіну модифікованого вивільнення 2000 мг.
Показання
- Цукровий діабет 2 типу в поєднанні з дієтою і фізичними вправами для покращення глікемічного контролю.
Протипоказання
- Серйозні реакції підвищеної чутливості (анафілаксія або ангіоневротичний набряк) до інгібіторів ДПП-4;
- Цукровий діабет 1 типу (застосування не вивчено);
- Застосування разом з інсуліном (не вивчено);
- Порушення функції нирок (сироватковий креатинін ≥1.5мг/дл [чоловіки], ≥1.4 мг/дл [жінки] або знижений КК), в т.ч. обумовлені гострою серцево-судинною недостатністю (шоком), гострим інфарктом міокарда і септицемією;
- Гострі захворювання, при яких є ризик розвитку порушення функції нирок: дегідратація (при блюванні, діареї), лихоманка, важкі інфекційні захворювання, стани гіпоксії (шок, сепсис, інфекції нирок, бронхо-легеневі захворювання);
- Гострий або хронічний метаболічний ацидоз, включаючи діабетичний кетоацидоз, з комою або без коми;
- Клінічно виражені прояви гострих і хронічних захворювань, які можуть призвести до розвитку тканинної гіпоксії (дихальна недостатність, серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда);
- Серйозні хірургічні операції і травми (коли показано проведення інсулінотерапії);
- Порушення функції печінки; хронічний алкоголізм і гостре отруєння етанолом;
- Лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі);
- Період не менше 48 год до і протягом 48 год після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісних контрастних засобів; дотримання гіпокалорійної дієти (
- Цукровий діабет 1 типу (застосування не вивчено);
- Застосування разом з інсуліном (не вивчено);
- Порушення функції нирок (сироватковий креатинін ≥1.5мг/дл [чоловіки], ≥1.4 мг/дл [жінки] або знижений КК), в т.ч. обумовлені гострою серцево-судинною недостатністю (шоком), гострим інфарктом міокарда і септицемією;
- Гострі захворювання, при яких є ризик розвитку порушення функції нирок: дегідратація (при блюванні, діареї), лихоманка, важкі інфекційні захворювання, стани гіпоксії (шок, сепсис, інфекції нирок, бронхо-легеневі захворювання);
- Гострий або хронічний метаболічний ацидоз, включаючи діабетичний кетоацидоз, з комою або без коми;
- Клінічно виражені прояви гострих і хронічних захворювань, які можуть призвести до розвитку тканинної гіпоксії (дихальна недостатність, серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда);
- Серйозні хірургічні операції і травми (коли показано проведення інсулінотерапії);
- Порушення функції печінки; хронічний алкоголізм і гостре отруєння етанолом;
- Лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі);
- Період не менше 48 год до і протягом 48 год після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісних контрастних засобів; дотримання гіпокалорійної дієти (
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку дихальної системи: назофарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів.
- З боку видільної системи: інфекції сечовивідних шляхів.
- З боку нервової системи: головний біль.
- З боку обміну речовин: гіпоглікемія, зниження в сироватці раніше нормальної концентрації вітаміну B12 до субнормальних значень без клінічних проявів (швидко відновлюється після відміни метформіну або додаткового прийому вітаміну B12).
- Алергічні реакції: кропив'янка, набряк обличчя.
- З боку травної системи: біль у животі, гастроентерит, блювання.
- З боку системи кровотворення: дозозалежне середнє зниження абсолютного числа лімфоцитів (без клінічних проявів).
- З боку видільної системи: інфекції сечовивідних шляхів.
- З боку нервової системи: головний біль.
- З боку обміну речовин: гіпоглікемія, зниження в сироватці раніше нормальної концентрації вітаміну B12 до субнормальних значень без клінічних проявів (швидко відновлюється після відміни метформіну або додаткового прийому вітаміну B12).
- Алергічні реакції: кропив'янка, набряк обличчя.
- З боку травної системи: біль у животі, гастроентерит, блювання.
- З боку системи кровотворення: дозозалежне середнє зниження абсолютного числа лімфоцитів (без клінічних проявів).
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Таблетки модифікованого вивільнення, вкриті плівковою оболонкою.
1 таб. метформін 1000 мг, саксагліптин 5 мг.
7 шт. - блістери (4) - пачки картонні з контролем першого відкриття.
1 таб. метформін 1000 мг, саксагліптин 5 мг.
7 шт. - блістери (4) - пачки картонні з контролем першого відкриття.
