Легалон
Legalonum
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Карсил, Силібінін, Гепадестал, Силімарин, Флавобіон, Апірепар, Дорога, Дурикол, Ларагон, Силарин, Сілген, Силібанкол, Силібін, Силібор, Силімарол, Соматрон
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Dragee "Legalon" N. 80
D. S. По 2 драже 3-4 рази на день до їжі
Rp.: Dragee Legaloni 0,035
N. 80
D.S. По 1 драже 3 рази на день після їжі дитині 12 років
D. S. По 2 драже 3-4 рази на день до їжі
Rp.: Dragee Legaloni 0,035
N. 80
D.S. По 1 драже 3 рази на день після їжі дитині 12 років
Фармакологічні властивості
Діюча речовина препарату Легалон отримують з екстрактів плодів рослини розторопші плямистої (Silybum marianum).
Препарат має гепатопротекторну та антитоксичну дію. Легалон гальмує проникнення токсинів у клітини печінки (показано на отрутах блідої поганки), а також викликає фізико-хімічну стабілізацію клітинної мембрани гепатоцитів, тим самим запобігаючи виходу з клітини ферментів (зокрема, трансаміназ) та інших речовин.
Антиоксидантний ефект Легалону зумовлений взаємодією силібініну зі вільними радикалами в печінці та перетворенням їх у менш токсичні сполуки. Тим самим переривається процес перекисного окислення ліпідів і не відбувається подальшого руйнування клітинних структур; токсини знешкоджуються фізіологічним шляхом. Легалон стимулює біосинтез структурних і функціональних білків та фосфоліпідів (за рахунок специфічної стимуляції РНК-полімерази А) і прискорює регенерацію клітин печінки.
Клінічно дія Легалону проявляється в покращенні загального стану хворих із захворюваннями печінки, зменшенні суб'єктивних скарг (таких як слабкість, відчуття тяжкості в правому підребер'ї, втрата апетиту, шкірний свербіж, блювота). Покращуються лабораторні показники: зниження активності трансаміназ, гамма-глутамілтрансферази, лужної фосфатази та рівня білірубіну в плазмі крові. Тривале застосування
Легалону достовірно збільшує відсоток виживаності хворих, які страждають на цироз печінки.
Фармакокінетика
Препарат повільно всмоктується з ШКТ (період напіввсмоктування — 2.2 год).
Препарат метаболізується в печінці шляхом декон'югації, потім реабсорбується і включається в ентеро-печінкову циркуляцію. У зв'язку з цим концентрація препарату в плазмі невисока.
Головний компонент силімарину — силібінін — виділяється переважно (80%) з жовчю у вигляді глюкуронідів та сульфатів.
Період напіввиведення — 6.3 год.
Препарат не кумулюється в організмі. Після багаторазового прийому всередину по 140 мг 3 рази на добу досягається стабільний рівень виділення з жовчю.
Препарат має гепатопротекторну та антитоксичну дію. Легалон гальмує проникнення токсинів у клітини печінки (показано на отрутах блідої поганки), а також викликає фізико-хімічну стабілізацію клітинної мембрани гепатоцитів, тим самим запобігаючи виходу з клітини ферментів (зокрема, трансаміназ) та інших речовин.
Антиоксидантний ефект Легалону зумовлений взаємодією силібініну зі вільними радикалами в печінці та перетворенням їх у менш токсичні сполуки. Тим самим переривається процес перекисного окислення ліпідів і не відбувається подальшого руйнування клітинних структур; токсини знешкоджуються фізіологічним шляхом. Легалон стимулює біосинтез структурних і функціональних білків та фосфоліпідів (за рахунок специфічної стимуляції РНК-полімерази А) і прискорює регенерацію клітин печінки.
Клінічно дія Легалону проявляється в покращенні загального стану хворих із захворюваннями печінки, зменшенні суб'єктивних скарг (таких як слабкість, відчуття тяжкості в правому підребер'ї, втрата апетиту, шкірний свербіж, блювота). Покращуються лабораторні показники: зниження активності трансаміназ, гамма-глутамілтрансферази, лужної фосфатази та рівня білірубіну в плазмі крові. Тривале застосування
Легалону достовірно збільшує відсоток виживаності хворих, які страждають на цироз печінки.
Фармакокінетика
Препарат повільно всмоктується з ШКТ (період напіввсмоктування — 2.2 год).
Препарат метаболізується в печінці шляхом декон'югації, потім реабсорбується і включається в ентеро-печінкову циркуляцію. У зв'язку з цим концентрація препарату в плазмі невисока.
Головний компонент силімарину — силібінін — виділяється переважно (80%) з жовчю у вигляді глюкуронідів та сульфатів.
Період напіввиведення — 6.3 год.
Препарат не кумулюється в організмі. Після багаторазового прийому всередину по 140 мг 3 рази на добу досягається стабільний рівень виділення з жовчю.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, після їжі, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.
Для лікування тяжких уражень печінки - по 0.14 г 3 рази на добу, потім 0.14 г 2 рази на добу.
У менш тяжких випадках і для підтримуючої терапії - по 0.07 г 3 рази на добу.
Розчин для перорального застосування - пацієнтам похилого віку та дітям.
При тяжких ураженнях печінки дорослим - 5 мл 4 рази на добу, після їжі,
Для підтримуючої терапії дорослим - по 1 мл 3 рази на добу.
Для лікування тяжких уражень печінки - по 0.14 г 3 рази на добу, потім 0.14 г 2 рази на добу.
У менш тяжких випадках і для підтримуючої терапії - по 0.07 г 3 рази на добу.
Розчин для перорального застосування - пацієнтам похилого віку та дітям.
При тяжких ураженнях печінки дорослим - 5 мл 4 рази на добу, після їжі,
Для підтримуючої терапії дорослим - по 1 мл 3 рази на добу.
Для дітей:
При тяжких ураженнях печінки дітям - по 5 мл 3 рази на добу;
Для підтримуючої терапії дітям - по 2.5 мл 3 рази на добу.
Для підтримуючої терапії дітям - по 2.5 мл 3 рази на добу.
Показання
— ураження печінки при алкоголізмі;
— хронічні інтоксикації печінки (в тому числі професійні) галогенованими вуглеводнями, сполуками важких металів та ін.;
— ураження печінки лікарського генезу (зокрема, деякими психотропними засобами, туберкулостатиками, пероральними контрацептивами, парацетамолом, деякими антибіотиками та імунодепресантами, засобами для наркозу);
— підтримуюча терапія при хронічних запальних захворюваннях печінки та цирозі.
— хронічні інтоксикації печінки (в тому числі професійні) галогенованими вуглеводнями, сполуками важких металів та ін.;
— ураження печінки лікарського генезу (зокрема, деякими психотропними засобами, туберкулостатиками, пероральними контрацептивами, парацетамолом, деякими антибіотиками та імунодепресантами, засобами для наркозу);
— підтримуюча терапія при хронічних запальних захворюваннях печінки та цирозі.
Протипоказання
Протипоказаний при підвищеній чутливості до компонентів препарату.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Алергічні реакції, рідко - послаблююча дія.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Капсули желатинові тверді коричневого кольору по 10 капсул у блістері; у картонній пачці по 2, 3 або 6 блістерів (по 20, 30 або 60 капсул);
драже по 20 драже у блістері в картонній упаковці.
драже по 20 драже у блістері в картонній упаковці.
