Лоркоф

Відхаркувальний.

Сальбутамол - бронхолітичний засіб, бета-адреноміметик з переважним впливом на бета2–адренорецептори. Має виражений бронхолітичний ефект, попереджає і купірує бронхоспазм, знижує опір у дихальних шляхах, збільшує життєву ємність легень. Запобігає виділенню гістаміну, повільно реагуючої субстанції анафілаксії з тучних клітин і факторів хемотаксису нейтрофілів. Має менш виражений позитивний хроно- та інотропний вплив на міокард. Викликає розширення коронарних артерій, практично не знижує артеріальний тиск. Має токолітичну дію, знижує тонус і скоротливу активність міометрія.

Бромгексин має муколітичну та відхаркувальну дію. Знижує в'язкість бронхіального секрету за рахунок деполяризації кислих полісахаридів виділень бронхів і стимуляції секреторних клітин слизової бронхів, що виробляють секрет, що містить нейтральні полісахариди. Сприяє утворенню сурфактанту.

Гвайфенезин - муколітичний препарат, знижує в'язкість мокротиння, зменшуючи її поверхневий натяг і адгезивні властивості, полегшує її евакуацію з дихальних шляхів, має слабку седативну дію.

Ментол має спазмолітичну дію, м'яко стимулює секрецію бронхіальних залоз, відновлює функцію миготливого епітелію слизової оболонки бронхів, має антисептичну активність.

Сальбутамол швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Зв'язується з білками плазми крові на 10-25%. Ефект настає через 1 годину. Він піддається метаболізму першого проходження в печінці.
Виводиться з сечею. Період напіввиведення 5 годин.

Бромгексин всмоктується з шлунково-кишкового тракту добре, але біодоступність становить -20%. У печінці бромгексин перетворюється на активну речовину амброксол. Зв'язування з білками плазми крові 80-90%. Добре проникає в різні тканини і рідини, зокрема в ліквор, грудне молоко. Ефект настає через 1-2 години і триває 6-12 годин. У печінці відбувається і завершальний етап біотрансформації в дибромантранілову кислоту і глюкуронові кон'югати. Екскреція здійснюється з сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення  з тканин 7-15 годин, а з крові близько 1 години.

Для дорослих:

Для дітей:

- полегшення кашлю, пов'язаного з бронхітом, бронхіальною астмою, емфіземою легень та іншими бронхолегеневими захворюваннями, що супроводжуються бронхоспазмом, закупоркою слизом бронхіального дерева і утрудненням відхаркування

- Підвищена чутливість до складових препарату.
- Пацієнтам з тахікардією, порушеннями серцевого ритму.
- І триместр вагітності.
- Діти до 3 років.

Обережно призначати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки (в анамнезі), серцевій недостатності, артеріальній гіпертензії.

Діуретики і глюкокортикостероїди підсилюють гіпокаліємічний ефект сальбутамолу. Одночасне призначення з препаратами, що містять кодеїн, та іншими протикашльовими засобами ускладнює відходження

розрідженого мокротиння. Входить до складу препарату бромгексин сприяє проникненню антибіотиків у легеневу тканину.

Гвайфенезин забарвлює сечу в рожевий колір.

Не рекомендується приймати одночасно з препаратом лужне пиття.

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом або потенційно небезпечними механізмами

Зважаючи на те, що у чутливих хворих при застосуванні Лоркофа можуть виникнути тахікардія, тремор рук, м'язові судоми, на час прийому препарату краще утриматися від керування транспортними засобами і механізмами, виконання робіт, що вимагають концентрації уваги.

При тривалому прийомі препарату Лоркоф можуть виникнути такі побічні дії: нудота, блювання, диспептичні явища, діарея, загострення виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Рідко: тимчасове розширення периферичних судин, зниження артеріального тиску, колапс, запаморочення, головний біль, помірна тахікардія; тремор, м'язові судоми, порушення сну; алергічні реакції, в т.ч. ангіоневротичний набряк, шкірний висип, кропив'янка, парадоксальний бронхоспазм; гіпокаліємія.

Дуже рідко: підвищення активності трансаміназ

Симптоми: тахікардія, головний біль, периферична вазодилатація.

Лікування: промивання шлунка, виклик блювання, прийом активованого вугілля. Терапія – симптоматична.

Сальбутамол не можна поєднувати з серцевими глікозидами, оскільки підвищується небезпека інтоксикації. При взаємодії сальбутамолу з гіпоглікемічними засобами, дія останніх слабшає. Бромгексин можна комбінувати з антибіотиками і бронходилататорами. Бета-адреноблокатори знижують дію сальбутамолу. Теофілін при взаємодії з сальбутамолом потенціює бронхолітичну дію останнього і підвищує ризик гіпокаліємії. Симпатоміметики підвищують ефект сальбутамолу.

По 100 мл препарату у флаконах з коричневого скла, закупорені алюмінієвими ковпачками.

По 1 флакону разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами поміщають у коробку з картону.