Натеглінід
Nateglinide
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Старлікс
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Nateglinidi 0,12 № 100
D.S. По 1 таблетці 3 рази на день
D.S. По 1 таблетці 3 рази на день
Фармакологічні властивості
Пероральний гіпоглікемічний засіб, похідне фенілаланіну. За хімічними і фармакологічними властивостями відрізняється від інших гіпоглікемічних засобів. Відновлює ранню секрецію інсуліну, що призводить до зменшення постпрандіальної концентрації глюкози в крові та рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c).
Під впливом натеглініду, прийнятого до їжі, відбувається відновлення ранньої (або першої) фази секреції інсуліну. Механізм цього явища полягає у швидкій та зворотній взаємодії натеглініду з K+АТФ-залежними каналами β-клітин підшлункової залози. Селективність натеглініду щодо K+АТФ-залежних каналів β-клітин підшлункової залози в 300 разів перевищує таку щодо каналів серця та судин.
Натеглінід, на відміну від інших пероральних гіпоглікемічних засобів, викликає виражену секрецію інсуліну в межах перших 15 хв після прийому їжі, завдяки чому згладжуються постпрандіальні коливання ("піки") концентрації глюкози в крові. У наступні 3-4 год рівень інсуліну повертається до вихідних значень, таким чином, вдається уникнути розвитку постпрандіальної гіперінсулінемії, яка може призводити до відстроченої гіпоглікемії.
Секреція інсуліну β-клітинами підшлункової залози, викликана натеглінідом, залежить від рівня концентрації глюкози в крові, тобто зі зниженням концентрації глюкози зменшується секреція інсуліну. Навпаки, одночасний прийом їжі або інфузія розчину глюкози призводить до вираженого підвищення секреції інсуліну.
Під впливом натеглініду, прийнятого до їжі, відбувається відновлення ранньої (або першої) фази секреції інсуліну. Механізм цього явища полягає у швидкій та зворотній взаємодії натеглініду з K+АТФ-залежними каналами β-клітин підшлункової залози. Селективність натеглініду щодо K+АТФ-залежних каналів β-клітин підшлункової залози в 300 разів перевищує таку щодо каналів серця та судин.
Натеглінід, на відміну від інших пероральних гіпоглікемічних засобів, викликає виражену секрецію інсуліну в межах перших 15 хв після прийому їжі, завдяки чому згладжуються постпрандіальні коливання ("піки") концентрації глюкози в крові. У наступні 3-4 год рівень інсуліну повертається до вихідних значень, таким чином, вдається уникнути розвитку постпрандіальної гіперінсулінемії, яка може призводити до відстроченої гіпоглікемії.
Секреція інсуліну β-клітинами підшлункової залози, викликана натеглінідом, залежить від рівня концентрації глюкози в крові, тобто зі зниженням концентрації глюкози зменшується секреція інсуліну. Навпаки, одночасний прийом їжі або інфузія розчину глюкози призводить до вираженого підвищення секреції інсуліну.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Приймають всередину. При монотерапії – по 120-180 мг 3 рази/добу. При проведенні комбінованої терапії – по 60-120 мг 3 рази/добу.
Показання
- Цукровий діабет 2 типу (інсуліннезалежний) – при неефективності дієтотерапії та фізичних навантажень (у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими гіпоглікемічними препаратами).
Протипоказання
- Цукровий діабет 1 типу (інсулінзалежний)
- Діабетичний кетоацидоз
- Виражені порушення функції печінки
- Вагітність, лактація (грудне вигодовування)
- Дитячий вік
- Підвищена чутливість до натеглініду.
- Діабетичний кетоацидоз
- Виражені порушення функції печінки
- Вагітність, лактація (грудне вигодовування)
- Дитячий вік
- Підвищена чутливість до натеглініду.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- Можливо: симптоми, які, ймовірно, свідчать про розвиток гіпоглікемії - підвищена пітливість, тремор, запаморочення, підвищений апетит, серцебиття, нудота, слабкість, нездужання (зазвичай ці явища були слабо виражені і легко купірувалися прийомом вуглеводів).
- Рідко: підвищення активності печінкових ферментів у крові (зазвичай слабо виражене і перехідне), висип, свербіж, кропив'янка.
- Рідко: підвищення активності печінкових ферментів у крові (зазвичай слабо виражене і перехідне), висип, свербіж, кропив'янка.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою (60 мг, 120 мг). № 100
