Натрію аденозинтрифосфат

Метаболічне

Засіб, що покращує метаболізм і енергозабезпечення тканин. АТФ є природним компонентом тканин організму - бере участь у багатьох процесах обміну речовин. При розпаді АТФ на АДФ і неорганічний фосфат вивільняється енергія, необхідна для м'язового скорочення та різних біохімічних процесів. АТФ бере участь у передачі збудження в адренергічних і холінергічних синапсах, полегшує передачу збудження з блукаючого нерва на серце. Ймовірно, АТФ - один з медіаторів, що збуджують аденозинові рецептори. Посилює мозковий і коронарний кровообіг, сприяє збільшенню периферичного кровообігу.

Трифосаденін - похідне аденозину. Аденозин є агоністом пуринергічних рецепторів, активація яких призводить до пригнічення деполяризації процесів проведення електричних імпульсів у синусовому та AV-вузлах. Цей ефект лежить в основі антиаритмічної дії трифосаденіну при надшлуночкових тахікардіях. Діє короткочасно протягом кількох секунд.

Відстежити кінетику парентерально введеного препарату Натрію аденозинтрифосфат не є можливим через високу напругу різноманітних реакцій, що відбуваються за участю власного АТФ. Період напіввиведення короткий (менше 10 сек). Водночас відомо, що АТФ швидко розпадається в місці введення на аденозин і фосфатні залишки, які надалі використовуються для синтезу нових молекул АТФ.

Для дорослих:

Купірування пароксизмів надшлуночкових тахікардій (за винятком фібриляції і/або тріпотіння передсердь).

Гострий інфаркт міокарда, важка артеріальна гіпотензія, важка брадикардія, СССУ, AV-блокада II-III ступеня (за винятком пацієнтів з штучним водієм ритму), гостра і хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, ХОЗЛ, бронхіальна астма, синдром подовженого інтервалу QT, вагітність, період грудного вигодовування, вік до 18 років, підвищена чутливість до трифосаденіну.

З обережністю
Брадикардія, AV-блокада I ступеня, блокада ніжок пучка Гіса, фібриляція і тріпотіння передсердь, артеріальна гіпотензія, ІХС, гіповолемія, перикардит, стеноз клапанів серця, артеріовенозний шунт "зліва-направо", недостатність мозкового кровообігу, стани після пересадки серця (менше 1 року).

У зв'язку з можливістю розвитку порушень ритму і провідності серця під час купірування надшлуночкової тахікардії і відновлення нормального синусового ритму, введення препарату Натрію аденозинтрифосфат слід здійснювати в умовах спеціалізованого відділення, оснащеного обладнанням для серцево-легеневої реанімації, доступним для негайного використання в разі необхідності.

Під час введення препарату необхідні ретельне спостереження і постійний моніторинг ЕКГ (у зв'язку з ризиком виникнення загрозливих для життя аритмій).

У разі виникнення вираженої артеріальної гіпотензії, стенокардії, важкої брадикардії, важкої дихальної недостатності (потенційно смертельної) або асистолії/зупинки серця (потенційно смертельної) слід негайно припинити введення препарату.

Артеріальна гіпотензія

Оскільки трифосаденін може викликати виражену артеріальну гіпотензію, препарат Натрію аденозинтрифосфат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів зі стенозом стовбура лівої коронарної артерії, некоригованою гіповолемією, стенозом клапанів серця, вадами серця зі скиданням крові зліва направо, перикардитом або перикардіальним випотом, вегетативною дисфункцією або стенозом сонних артерій з цереброваскулярною недостатністю, артеріальною гіпотензією. Є повідомлення про порушення мозкового кровообігу/транзиторні ішемічні атаки, обумовлені гемодинамічними ефектами трифосаденіну. Також повідомлялося про випадки розвитку інфаркту міокарда незабаром після застосування трифосаденіну. Препарат Натрію аденозинтрифосфат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з недавно перенесеним інфарктом міокарда і у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю.

Аритмії і порушення провідності серця під час конверсії серцевого ритму

У момент відновлення нормального синусового ритму на ЕКГ можуть реєструватися різні аритмії і порушення провідності, такі як шлуночкова екстрасистолія, поліморфна шлуночкова тахікардія типу «пірует», суправентрикулярна екстрасистолія, фібриляція передсердь, синусова брадикардія, синусова тахікардія, синоатріальна блокада і атріовентрикулярна блокада різного ступеня. Ці порушення ритму і провідності серця спостерігалися приблизно у 55% пацієнтів. Вони зазвичай тривають всього кілька секунд і проходять самостійно.

Повідомлялося про рідкісні випадки вираженої брадикардії при введенні трифосаденіну. Деякі з них виникали у пацієнтів, недавно перенесших пересадку серця; в інших випадках мали місце латентні порушення синоатріального вузла. Виникнення важкої брадикардії повинно розглядатися як симптом основного захворювання і може сприяти виникненню поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует», особливо у пацієнтів з подовженим інтервалом QT.

Препарат Натрію аденозинтрифосфат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з помірною брадикардією в міжприступний період, гемодинамічно незначущими порушеннями провідності серця (атріовентрикулярна блокада I ступеня, блокада ніжок пучка Гіса), які можуть тимчасово погіршитися під час інфузії трифосаденіну.

Через можливий ризик розвитку поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует», препарат Натрію аденозинтрифосфат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з подовженим інтервалом QT (незалежно від того, викликано це прийомом лікарських препаратів чи має метаболічне походження). Препарат Натрію аденозинтрифосфат протипоказаний до застосування пацієнтам з вродженим синдромом подовженого інтервалу QT.

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку фібриляції/тріпотіння шлуночків (як з успішними реанімаційними заходами, так і з летальним наслідком) після введення трифосаденіну. У більшості випадків ці загрозливі для життя аритмії були пов'язані з одночасним застосуванням дигоксину і - рідше - дигоксину і верапамілу. Препарат Натрію аденозинтрифосфат слід з особливою обережністю застосовувати у пацієнтів, які отримують дигоксин або дигоксин у поєднанні з верапамілом.

Повідомлялося про перехідні або тривалі епізоди асистолії при введенні трифосаденіну (в деяких випадках - з летальним наслідком).

Фібриляція і тріпотіння передсердь

Трифосаденін слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з фібриляцією або тріпотінням передсердь в анамнезі, особливо при наявності додаткових провідних шляхів, оскільки у таких пацієнтів може розвинутися прискорення провідності по додатковому шляху. Препарат Натрію аденозинтрифосфат не повинен застосовуватися для купірування пароксизмів фібриляції або тріпотіння передсердь.

Пересадка серця

У пацієнтів з недавньою (менше 1 року) трансплантацією серця спостерігалася підвищена чутливість серця до аденозину.

Бронхіальна обструкція

Аденозин може викликати або посилювати бронхоспазм. Існує обмежений досвід застосування трифосаденіну у пацієнтів з бронхіальною астмою; при цьому повідомлялося про серйозне загострення симптомів бронхіальної обструкції у деяких пацієнтів. Порушення функції дихання також відзначалося під час інфузії трифосаденіну пацієнтам з хронічною обструктивною хворобою легень (ХОЗЛ). Тому застосування препарату Натрію аденозинтрифосфат протипоказано пацієнтам з ХОЗЛ або бронхіальною астмою. Введення препарату повинно бути припинено у будь-якого пацієнта, у якого розвиваються важкі порушення дихання.

Судоми

Трифосаденін може викликати судоми у схильних пацієнтів. Слід з особливою обережністю застосовувати препарат Натрію аденозинтрифосфат у пацієнтів з судомами/судомними нападами в анамнезі.

Інше

Оскільки дипіридамол є інгібітором поглинання аденозину, він може потенціювати дію останнього. Тому препарат натрію аденозинтрифосфат протипоказаний до застосування пацієнтам, які отримують дипіридамол. Якщо застосування препарату необхідне, то слід припинити прийом дипіридамолу за 24 години до початку введення препарату Натрію аденозинтрифосфат.

Оскільки ні нирки, ні печінка не беруть участі в метаболізмі екзогенного трифосаденіну, печінкова або ниркова недостатність не повинні впливати на ефективність препарату
Натрію аденозинтрифосфат.

При в/м введенні: можливі головний біль, тахікардія, збільшення діурезу, гіперурикемія.

При в/в введенні: можливі нудота, гіперемія шкіри обличчя, головний біль, слабкість.

Алергічні реакції: рідко - свербіж, гіперемія шкіри.

Симптоми: може проявлятися запамороченням, артеріальною гіпотензією, короткочасною втратою свідомості, аритмією.

Лікування
Введення препарату негайно припиняють (через короткий період напіввиведення побічні ефекти швидко проходять). За необхідності можливе введення ксантинів (теофілін, амінофілін), які є конкурентними антагоністами трифосаденіну і знижують його дію.

Дипіридамол посилює дію трифосаденіну, в деяких випадках аж до асистолії, тому не рекомендується одночасне введення препаратів. За необхідності введення трифосаденіну, необхідно припинити лікування дипіридамолом за 24 години до введення трифосаденіну або знизити його дозу.

Похідні пурину (кофеїн і теофілін) і ксантинолу нікотинат - амінофілін та інші ксантини є конкурентними антагоністами трифосаденіну, їх застосування слід уникати протягом 24 годин перед введенням трифосаденіну.

Ксантиносодержащі продукти (в т.ч. чай, кава, шоколад) не слід вживати за 12 годин до введення препарату.

Карбамазепін може посилювати пригнічувальну дію трифосаденіну на атріовентрикулярне проведення, що може призвести до повної атріовентрикулярної блокади.

Не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик з боку серцево-судинної системи.

Розчин для внутрішньовенного введення 10 мг/мл.
По 1 мл в ампули з точкою або кільцем зламу нейтрального скла НС-1, НС-3 або скла першого гідролітичного класу (НGА 1).
5 ампул поміщають в контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної (ПВХ) або з плівки поліетилентерефталатної (ПЕТФ).
1 або 2 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону для споживчої тари.