Нітразепам

Анксіолітичний, протисудомний, седативний, снодійний.

Снодійний засіб групи бензодіазепінів. Має також центральну міорелаксуючу, анксіолітичну та протисудомну дію. Посилює інгібуючий ГАМК (медіатор пре- та постсинаптичного гальмування у всіх відділах ЦНС) на передачу нервових імпульсів. Стимулює бенздіазепінові рецептори, розташовані в алостеричному центрі постсинаптичних ГАМК-рецепторів висхідної активуючої ретикулярної формації стовбура мозку та вставних нейронів бокових, рогів спинного мозку; зменшує збудливість підкіркових структур головного мозку (лімбічна система, таламус, гіпоталамус), гальмує полісинаптичні спінальні рефлекси. Основний механізм снодійної дії полягає в пригніченні клітин ретикулярної формації стовбура головного мозку. Зменшує вплив емоційних, вегетативних та моторних подразників, що порушують механізм засинання. Під впливом препарату збільшується глибина та тривалість сну. Сон і пробудження проходять фізіологічно. Анксіолітична дія обумовлена впливом на мигдалеподібний комплекс лімбічної системи і проявляється у зменшенні емоційної напруги, ослабленні тривоги, страху, занепокоєння. Седативний ефект обумовлений впливом на ретикулярну формацію стовбура головного мозку та неспецифічні ядра таламуса і проявляється зменшенням симптоматики невротичного походження (тривоги, страху). Протисудомна дія реалізується шляхом посилення пресинаптичного гальмування. Пригнічується поширення епілептогенної активності, але не знімається збуджений стан вогнища. Центральна, міорелаксуюча дія обумовлена гальмуванням полісинаптичних спінальних аферентних гальмівних шляхів (в меншій мірі і моносинаптичних). Можливе і пряме гальмування рухових нервів і функції м'язів. Дія починається через 30 хв після прийому внутрішньо і триває 6-8 год.

Всмоктування

Абсорбція з шлунково-кишкового тракту - швидка і повна. Біодоступність - від 54% до 98% (залежно від лікарської форми). При прийомі одночасно з їжею всмоктування уповільнюється і Сmах у плазмі зменшується приблизно на 30%. ТCmах - 1-4 год, Сmах - 0,08-0,1 мкг/мл при пероральному прийомі 10 мг.

Розподіл

Зв'язок з білками плазми - близько 85-90%. Фаза розподілу активної речовини в організмі дуже сильно варіює і становить від 1,7 до 3,5 год. Об'єм розподілу збільшується з віком хворих і становить 1,3-2,6 л/кг. Добре проникає через гістогематичні бар'єри, включаючи ГЕБ і плацентарний бар'єр, виявляється в молоці матері.

Метаболізм: метаболізується в печінці шляхом відновлення нітрогрупи і подальшого ацетилювання з утворенням неактивних ацетилпохідних. Т1/2 - 16-48 -4 (залежить від віку та маси тіла хворих). Т1/2 в СМЖ - 68 год. Основні метаболіти - 7-аміно-нітрозепам, 7-ацетаміно-нітрозепам, 2-аміно-5-нітробензофенон і гідрокси-2 аміно-5-нітробензофенон.

Виведення: основні метаболіти виводяться нирками (65-71%) і каловими масами (14-20%). Близько 1-5% виводиться в незміненому вигляді нирками. При більш тривалому щоденному застосуванні внаслідок повільного виведення може відбуватися накопичення в організмі.

Для дорослих:

Для дітей:

Порушення сну різного генезу, сомнамбулізм, премедикація перед хірургічними операціями, енцефалопатії, що супроводжуються епілептичними (міоклонічними) нападами; епілепсія у дітей віком від 4 міс до 1-2 років - синдром Веста (інфантильний спазм або блискавичні кивальні салаамові судоми).

Гіперчутливість до компонентів препарату, кома, шок, гостра алкогольна інтоксикація з ослабленням життєво важливих функцій, гострі інтоксикації лікарськими засобами (ЛЗ), що мають пригнічуючу дію на центральну нервову систему (ЦНС), (в т.ч. наркотичні анальгетики і снодійні ЛЗ); наркоманія, алкоголізм; міастенія; закритокутова глаукома (гострий напад); скронева епілепсія, тяжка-хронічна обструктивна хвороба легень (ХОБЛ) (прогресування ступеня дихальної недостатності), гостра, дихальна недостатність, гіперкапнія, тяжка депресія (можуть відзначатися суїцидальні нахили), дитячий вік до 18 років, дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. В процесі лікування хворим категорично забороняється вживання етанолу.

З обережністю:
Печінкова і/або ниркова недостатність, дихальна недостатність, церебральні і спінальні атаксії, гіперкінези, лікарська залежність в анамнезі, схильність до зловживання психоактивними ЛЗ, органічні захворювання головного мозку, психоз (можливі парадоксальні реакції), гіпопротеїнемія, нічне апное (встановлене або передбачуване), похилий вік.

При нирковій/печінковій недостатності і при тривалому лікуванні необхідний контроль картини периферичної крові і показників печінкових ферментів.

Ризик формування лікарської залежності зростає при використанні великих доз (20 мг), значної тривалості лікування у пацієнтів, раніше зловживавших етанолом або лікарськими засобами. При тривалому застосуванні можливе виникнення звикання.

У разі розвитку лікарської залежності різка відміна нітразепаму супроводжується синдромом "відміни" (головний біль, міалгія, тривога, напруженість, сплутаність свідомості, дратівливість, хвилювання, збудження, почуття страху, нервозність, порушення сну, посилення потовиділення, депресія, нудота, блювота, тремор, в тяжких випадках - дереалізація, деперсоналізація, гіперакузія, світлобоязнь, парестезії в кінцівках; галюцинації і епілептичні напади, тахікардія, судоми, галюцинації, рідко - гострий психоз).

Відміну нітразепаму слід проводити поступово.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

В період лікування пацієнтам забороняється керування будь-якими транспортними засобами і заняття іншими видами діяльності, що вимагають високої концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

З боку нервової системи: на початку лікування (особливо у пацієнтів похилого віку) - сонливість, відчуття втоми, запаморочення, зниження здатності до концентрації уваги, атаксія, хиткість ходи, млявість, притуплення емоцій, уповільнення психічних і рухових реакцій; головний біль, ейфорія, депресія, тремор, пригніченість настрою, каталепсія, антероградна амнезія, сплутаність свідомості, дистонічні, екстрапірамідні реакції (неконтрольовані рухи тіла, включаючи очі), слабкість, міастенія, дизартрія; парадоксальні реакції (агресивні спалахи, страх, суїцидальна схильність, м'язовий спазм, сплутаність свідомості, галюцинації, гостре пробудження, дратівливість, тривога, безсоння).

З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (озноб, гіпертермія, біль у горлі, надмірна втомлюваність або слабкість), анемія, тромбоцитопенія.

З боку травної системи: сухість у роті або слинотеча, печія, нудота, блювота, зниження апетиту, запор або діарея; порушення функції печінки, підвищення активності "печінкових" трансаміназ і ЩФ, жовтяниця.

З боку сечовидільної системи: нетримання сечі, затримка сечі, порушення функції нирок.

З боку репродуктивної системи: підвищення або зниження лібідо, дисменорея.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.

Вплив на плід: тератогенність, пригнічення ЦНС, порушення дихання і пригнічення смоктального рефлексу у новонароджених, матері яких застосовували нітразепам.

Інші: звикання, лікарська залежність; зниження АТ; пригнічення дихального центру, порушення зору (диплопія), булімія, зниження маси тіла, тахікардія. При різкому зниженні дози або припиненні прийому - синдром "відміни"

Симптоми: пригнічення ЦНС різного ступеня вираженості — загальмованість, слабкість, виражена сонливість, глибокий сон, сплутаність свідомості, знижена реакція на больові подразники; у більш важких випадках — атаксія, арефлексія, гіпотензія, пригнічення дихання і серцевої діяльності, кома.

Лікування: індукція блювоти або промивання шлунка, прийом активованого вугілля, моніторинг життєво важливих функцій, симптоматична терапія, в/в введення рідини, за необхідності — ІВЛ. Як специфічний антидот використовують антагоніст бензодіазепінових рецепторів флумазеніл (в умовах стаціонару).

Ефект нітразепаму посилюється і подовжується при одночасному застосуванні з циметидином, пероральними естрогенвмісними контрацептивами (затримка виведення і подовження Т1/2).

Інгібітори мікросомальних ферментів печінки подовжують Т1/2 нітразепаму, підвищують ризик розвитку токсичних ефектів.

При одночасному застосуванні нітразепам знижує ефективність леводопи у хворих паркінсонізмом.

Взаємне посилення дії відбувається при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що впливають на ЦНС, в т.ч. з препаратами літію, наркотичними анальгетиками, засобами для загальної анестезії, етанолом, блокаторами Н1-рецепторів, седативними лікарськими засобами, клонідином, барбітуратами та іншими анксіолітичними засобами (транквілізаторами), міорелаксантами.

При одночасному застосуванні індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують ефективність нітразепаму. Наркотичні анальгетики посилюють ейфорію, приводячи до наростання лікарської залежності.

При одночасному застосуванні з нітразепамом потенціюється дія антигіпертензивних засобів.

На фоні одночасного застосування клозапіну можливе посилення пригнічення дихання.

При одночасному застосуванні з нітразепамом може підвищуватися токсичність зидовудину.

При одночасному застосуванні з нітразепамом вальпроєва кислота може посилювати вплив нітразепаму у дітей з епілепсією.

Таблетки по 5 мг.
По 10 таблеток у контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої.
2 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.