Ромазик

Гіполіпідемічне

Гіполіпідемічний препарат, селективний конкурентний інгібітор ферменту ГМГ-КоА-редуктази, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарилКоА в мевалонат, попередник холестерину (ХС). Основною мішенню дії розувастатину є печінка, де здійснюється синтез ХС і катаболізм ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Розувастатин збільшує кількість рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин печінки, підвищуючи захоплення і катаболізм ЛПНЩ, що в свою чергу призводить до інгібування синтезу ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи таким чином загальну кількість ЛПНЩ і ЛПДНЩ.

Розувастатин знижує підвищені концентрації холестерину-ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину (ОХС), тригліцеридів (ТГ), підвищує концентрацію холестерину-ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ), а також знижує концентрації аполіпопротеїну В (Апо-B), ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ і збільшує концентрацію аполіпопротеїну А-I (АпоА-I). В результаті дії розувастатину спостерігається зниження коефіцієнта (індексу) атерогенності, що характеризує поліпшення ліпідного профілю у пацієнтів з гіперхолестеринемією.

Індекс атерогенності = (ОХС – ХС-ЛПВЩ)/ХС-ЛПВЩ.

Терапевтичний ефект розвивається протягом одного тижня після початку лікування розувастатином. Максимальний терапевтичний ефект зазвичай досягається до 4-го тижня терапії і підтримується при регулярному прийомі препарату.

Ефективний у дорослих пацієнтів з гіперхолестеринемією, з або без гіпертригліцеридемії, в т.ч. у пацієнтів з цукровим діабетом і сімейною гіперхолестеринемією.

Адитивний ефект відзначається в комбінації з фенофібратом (щодо концентрації ТГ) і з нікотиновою кислотою в ліпідознижуючих дозах (щодо концентрації ХС-ЛПВЩ), однак сама можливість таких поєднань повинна вирішуватися лікарем з урахуванням можливих ризиків

Абсорбція і розподіл

Максимальна концентрація розувастатину в плазмі крові досягається приблизно через 5 годин після прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20%.

Розувастатин метаболізується переважно печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину і метаболізму ХС‑ЛПНЩ. Об'єм розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Приблизно 90% розувастатину зв'язується з білками плазми крові, в основному з альбуміном.

Метаболізм

Піддається обмеженому метаболізму (близько 10%). Розувастатин є непрофільним субстратом для метаболізму ферментами системи цитохрому P450.

Основним ізоферментом, що бере участь у метаболізмі розувастатину, є ізофермент CYP2C9. Ізоферменти CYP2C19, CYP3A4 і CYP2D6 залучені в метаболізм у меншій мірі.

Основними виявленими метаболітами розувастатину є N‑десметилрозувастатин і лактонові метаболіти. N‑десметилрозувастатин приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин, лактонові метаболіти фармакологічно неактивні. Більше 90% фармакологічної активності по інгібуванню циркулюючої ГМГ‑КоА‑редуктази забезпечується розувастатином, решта — його метаболітами.

Виведення

Близько 90% дози розувастатину виводиться в незміненому вигляді через кишечник (включаючи абсорбований і неабсорбований розувастатин). Залишкова частина виводиться нирками. Плазмовий період напіввиведення (T1/2) становить приблизно 19 год. Період напіввиведення не змінюється при збільшенні дози препарату. Середній геометричний плазмовий кліренс становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21,7%). Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ‑КоА‑редуктази, в процес «печінкового» захоплення розувастатину залучений мембранний переносник холестерину, що виконує важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.

Лінійність

Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно дозі. Фармакокінетичні параметри не змінюються при щоденному прийомі.

Особливі популяції хворих

Вік і стать

Стать і вік не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику розувастатину.

Етнічні групи

Фармакокінетичні дослідження показали приблизно дворазове збільшення медіани AUC (площі під кривою «концентрація–час») і Сmах (максимальної концентрації в плазмі крові) розувастатину у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в'єтнамців і корейців) порівняно з європеоїдами; у індусів показано збільшення медіани AUC і Сmах в 1,3 рази. Фармакокінетичний аналіз не виявив клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці серед європеоїдів і представників негроїдної раси.

Ниркова недостатність

У пацієнтів з легкою і помірно вираженою нирковою недостатністю величина плазмової концентрації розувастатину або N‑десметилрозувастатину суттєво не змінюється. У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв) концентрація розувастатину в плазмі крові в 3 рази вища, а концентрація N‑десметилрозувастатину в 9 разів вища, ніж у здорових добровольців. Концентрація розувастатину в плазмі крові у пацієнтів на гемодіалізі була приблизно на 50% вища, ніж у здорових добровольців.

Печінкова недостатність

У пацієнтів з різними стадіями печінкової недостатності, у пацієнтів з 7‑ма балами і нижче за шкалою Чайлд‑П'ю, не виявлено збільшення періоду напіввиведення розувастатину. У двох пацієнтів з 8‑ма і 9‑ма балами за шкалою Чайлд‑П'ю відзначено збільшення періоду напіввиведення, принаймні в 2 рази. Досвід застосування розувастатину у пацієнтів з більше ніж 9‑ма балами за шкалою Чайлд‑П'ю відсутній.

Для дорослих:

Гіперхолестеринемія (тип IIa, включаючи сімейну гетерозиготну гіперхолестеринемію) або змішана гіперхолестеринемія (тип IIb) як доповнення до дієти, коли дієта та інші немедикаментозні методи лікування (наприклад, фізичні вправи, зниження маси тіла) виявляються недостатніми.

Сімейна гомозиготна гіперхолестеринемія як доповнення до дієти та іншої холестеринзнижуючої терапії або в випадках, коли подібна терапія не підходить пацієнту.

Захворювання печінки в активній фазі (включаючи стійке підвищення активності печінкових трансаміназ або будь-яке підвищення активності трансаміназ більше ніж в 3 рази порівняно з ВГН), виражені порушення функції нирок (КК

З обережністю застосовувати при наявності факторів ризику розвитку рабдоміолізу (включаючи ниркову недостатність, гіпотиреоз, особистий або сімейний анамнез спадкових м'язових захворювань і попередній анамнез м'язової токсичності при використанні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів), при хронічному алкоголізмі, у пацієнтів у віці старше 65 років, при захворюваннях печінки в анамнезі, сепсисі, артеріальній гіпотензії, при проведенні обширних хірургічних втручань, травмах, важких метаболічних ендокринних або електролітних порушеннях, при неконтрольованій епілепсії, у осіб азіатського походження (китайці, японці).

Терапію слід припинити, якщо рівень КФК значно збільшений (більше ніж в 5 разів порівняно з ВГН) або якщо м'язові симптоми різко виражені і викликають щоденний дискомфорт (навіть якщо рівень КФК в 5 разів менший порівняно з ВГН).

При застосуванні розувастатину в дозі 40 мг рекомендується контролювати показники функції нирок.

У більшості випадків протеїнурія зменшується або зникає в процесі терапії і не означає виникнення гострого або прогресування існуючого захворювання нирок.

Повідомлялося про збільшення числа випадків міозиту і міопатії у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази в поєднанні з похідними фібринової кислоти (включаючи гемфіброзил), циклоспорин, нікотинову кислоту, азольні протигрибкові препарати, інгібітори протеаз і макролідні антибіотики. Гемфіброзил підвищує ризик виникнення міопатії при поєднаному призначенні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Таким чином, не рекомендується одночасне призначення розувастатину і гемфіброзила. Слід ретельно зважити співвідношення ризику і можливої користі при спільному застосуванні розувастатину і фібратів або ніацину.

Рекомендується проводити визначення показників функції печінки до початку терапії і через 3 міс після початку терапії. Застосування розувастатину слід припинити або зменшити дозу, якщо рівень активності трансаміназ в сироватці крові в 3 рази перевищує ВГН.

У пацієнтів з гіперхолестеринемією внаслідок гіпотиреозу або нефротичного синдрому терапію основних захворювань слід проводити до початку лікування розувастатином.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і управління механізмами

При занятті потенційно небезпечними видами діяльності пацієнти повинні враховувати, що під час терапії може виникати запаморочення.

З боку ЦНС: часто - головний біль, запаморочення, астенічний синдром; можливо – тривожність, депресія, безсоння, невралгія, парестезії.

З боку травної системи: часто - запор, нудота, абдомінальний біль; можливі – оборотне тимчасове дозозалежне підвищення активності печінкових трансаміназ, диспепсія (в т.ч. діарея, метеоризм, блювання), гастрит, гастроентерит.

З боку дихальної системи: часто – фарингіт; можливо – риніт, синусит, бронхіальна астма, бронхіт, кашель, диспное, пневмонія.

З боку серцево-судинної системи: можливо – стенокардія, підвищення АТ, серцебиття, вазодилатація.

З боку кістково-м'язової системи: часто – міалгія; можливі – артралгія, артрит, м'язовий гіпертонус, біль у спині, патологічний перелом кінцівки (без пошкоджень); рідко – міопатія, рабдоміоліз (одночасно з порушенням функції нирок, на фоні прийому препарату в дозі 40 мг).

З боку сечовидільної системи: канальцева протеїнурія (в менш ніж 1% випадків – для доз 10 і 20 мг, 3% випадків – для дози 40 мг); можливо – периферичні набряки (рук, ніг, щиколоток, гомілок), біль внизу живота, інфекції сечовивідної системи.

Алергічні реакції: можливі – шкірний висип, шкірний свербіж; рідко – ангіоневротичний набряк.

З боку лабораторних показників: тимчасове дозозалежне підвищення активності КФК (при підвищенні активності КФК більше ніж в 5 разів порівняно з ВГН терапія повинна бути тимчасово припинена).

Інші: часто – астенічний синдром; можливо - випадкова травма, анемія, біль у грудній клітці, цукровий діабет, екхімози, грипоподібний синдром, періодонтальний абсцес.

Немає специфічного лікування у випадку передозування.
При передозуванні слід проводити симптоматичне лікування пацієнта, а також підтримуючі заходи при необхідності.
Слід контролювати функцію печінки і рівні КФК. Малоймовірно, що гемодіаліз буде ефективним.

При одночасному застосуванні розувастатину і циклоспорину AUC розувастатину була в середньому в 7 разів вища значення, яке відзначалося у здорових добровольців, плазмова концентрація циклоспорину при цьому не змінювалася.

Початок терапії розувастатином або підвищення дози препарату у пацієнтів, які отримують одночасно антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин), може призводити до збільшення протромбінового часу і МНО, а відміна розувастатину або зниження дози може призводити до зменшення МНО (в таких випадках рекомендується моніторинг МНО).

Спільне застосування розувастатину і гемфіброзила призводить до збільшення в 2 рази Cmax в плазмі крові і AUC розувастатину.

Одночасне застосування розувастатину і антацидів, що містять алюмінію і магнію гідроксид, призводить до зниження плазмової концентрації розувастатину приблизно на 50%. Цей ефект виражений слабше, якщо антациди застосовуються через 2 год після прийому розувастатину (клінічне значення невідоме).

Одночасне застосування розувастатину і еритроміцину призводить до зменшення AUC розувастатину на 20% і Cmax розувастатину на 30% (ймовірно, в результаті посилення моторики кишечника, викликаного прийомом еритроміцину).

Одночасне застосування розувастатину і пероральних контрацептивів збільшує AUC етинілестрадіолу і AUC норгестрела на 26% і 34% відповідно. Не можна виключити таку взаємодію при одночасному застосуванні розувастатину і проведенні гормонозамісної терапії.

Гемфіброзил, інші фібрати і гіполіпідемічні дози нікотинової кислоти (≥1 г/добу) збільшували ризик виникнення міопатії при одночасному застосуванні з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази можливо в зв'язку з тим, що вони можуть викликати міопатію і при застосуванні в якості монотерапії.

Спільне застосування розувастатину і ітраконазолу (інгібітора CYP3A4) збільшує AUC розувастатину на 28% (клінічно незначимо).

Ромазик 5 мг: білі або майже білі, круглі і двояковипуклі таблетки, вкриті оболонкою, з гравіюванням «5» на одній стороні.

Ромазик 10 мг: білі або майже білі, круглі і двояковипуклі таблетки, вкриті оболонкою, з гравіюванням «10» на одній стороні.

Ромазик 20 мг: білі або майже білі, круглі і двояковипуклі таблетки, вкриті оболонкою, з гравіюванням «20» на одній стороні.

Лікарський засіб упаковано по 30 штук (3 блістери по 10 таблеток) в блістери з фольги Ал/ОПА/Ал/ПВХ, які поміщають разом з інструкцією по застосуванню в картонну коробку з набивкою тексту етикетки і штрих-кодом.