Стимулотон
Stimuloton
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rр.: Tab. «Stimuloton» 0,05 № 20
D.S. Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі.
D.S. Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі.
Фармакологічні властивості
Антидепресивне.
Фармакодинаміка
Механізм дії
Сертралін - антидепресант, потужний селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (5-НТ) (СІЗЗС). Має дуже слабкий вплив на зворотне захоплення норадреналіну та дофаміну. При застосуванні в терапевтичних дозах сертралін блокує зворотне захоплення серотоніну в тромбоцитах людини. У контрольованих клінічних дослідженнях не було відзначено стимулюючої, седативної або антихолінергічної дії, а також не було відзначено порушення психомоторних функцій у добровольців. Сертралін не викликає лікарської залежності, не викликає збільшення маси тіла при тривалому прийомі.
На тваринних моделях показано, що завдяки селективному пригніченню захоплення 5-НТ, сертралін не підсилює катехоламінову активність, не має спорідненості до мускаринових (холінергічних), серотонінергічних, дофамінергічних, адренергічних, гістамінергічних, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) або бензодіазепінових рецепторів. На тваринних моделях було показано, що сертралін також не має кардіотоксичної дії. Тривале застосування у тварин було пов'язане з регуляцією рецепторів норадреналіну в головному мозку за типом негативного зворотного зв'язку, характерного для інших антидепресантів і протиобсесивних препаратів.
Сертралін не призводить до зловживання препаратом. У плацебо-контрольованому подвійному сліпому порівняльному дослідженні, яке вивчало здатність сертраліну, алпразоламу і декстроамфетаміну до розвитку зловживання, для сертраліну не було відзначено такої здатності. На противагу цьому спостереженню, пацієнти, які отримували алпразолам і декстрамфетамін, показали більшу схильність до розвитку зловживання препаратами, порівняно з плацебо. Ступінь схильності до зловживання базувалася на вимірюванні таких показників як здатність препарату викликати позитивні емоції, ейфорію і зловживання. У резус-макак, привчених до самостійного введення кокаїну, прийом сертраліну не діяв як позитивний стимул, на відміну від фенобарбіталу і декстрамфетаміну.
Сертралін - антидепресант, потужний селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (5-НТ) (СІЗЗС). Має дуже слабкий вплив на зворотне захоплення норадреналіну та дофаміну. При застосуванні в терапевтичних дозах сертралін блокує зворотне захоплення серотоніну в тромбоцитах людини. У контрольованих клінічних дослідженнях не було відзначено стимулюючої, седативної або антихолінергічної дії, а також не було відзначено порушення психомоторних функцій у добровольців. Сертралін не викликає лікарської залежності, не викликає збільшення маси тіла при тривалому прийомі.
На тваринних моделях показано, що завдяки селективному пригніченню захоплення 5-НТ, сертралін не підсилює катехоламінову активність, не має спорідненості до мускаринових (холінергічних), серотонінергічних, дофамінергічних, адренергічних, гістамінергічних, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) або бензодіазепінових рецепторів. На тваринних моделях було показано, що сертралін також не має кардіотоксичної дії. Тривале застосування у тварин було пов'язане з регуляцією рецепторів норадреналіну в головному мозку за типом негативного зворотного зв'язку, характерного для інших антидепресантів і протиобсесивних препаратів.
Сертралін не призводить до зловживання препаратом. У плацебо-контрольованому подвійному сліпому порівняльному дослідженні, яке вивчало здатність сертраліну, алпразоламу і декстроамфетаміну до розвитку зловживання, для сертраліну не було відзначено такої здатності. На противагу цьому спостереженню, пацієнти, які отримували алпразолам і декстрамфетамін, показали більшу схильність до розвитку зловживання препаратами, порівняно з плацебо. Ступінь схильності до зловживання базувалася на вимірюванні таких показників як здатність препарату викликати позитивні емоції, ейфорію і зловживання. У резус-макак, привчених до самостійного введення кокаїну, прийом сертраліну не діяв як позитивний стимул, на відміну від фенобарбіталу і декстрамфетаміну.
Фармакокінетика
Абсорбція
Максимальна концентрація препарату в плазмі крові (Сmax) і площа під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) пропорційні дозі в межах 50-200 мг, при цьому виявляється лінійний характер фармакокінетичної залежності. При застосуванні сертраліну в дозі від 50 мг до 200 мг один раз на добу протягом 14 днів концентрація сертраліну в плазмі крові досягала Сmах через 4,5-8,4 годин після прийому. Абсорбція висока, з повільною швидкістю. Під час прийому їжі біодоступність змінюється незначно (на 25%).
Розподіл
Приблизно 98% сертраліну зв'язується з білками плазми крові.
Метаболізм
Сертралін піддається активній біотрансформації при першому проходженні через печінку. Основний шлях метаболізму - N-деметилювання. Основний метаболіт, виявлений у плазмі, N-десметилсертралін, значно поступається (приблизно в 20 разів) сертраліну за активністю in vitro і фактично не активний на моделях депресії in vivo. Період напіввиведення (Т½) N-десметилсертраліну становить від 62 до 104 год. І сертралін, і N-десметилсертралін проходять окислювальне дезамінування і подальше скорочення, гідроксилювання і глюкуронування. При введенні міченого сертраліну здоровим добровольцям у плазмі крові відзначали менше 5% радіоактивного сертраліну. Близько 40 - 45% введеної дози через дев'ять днів виявлялося в сечі. Незмінений сертралін не виводиться через нирки. За той же період близько 40 - 45% введеного сертраліну виявлялося в фекаліях, включаючи 12 - 14% незміненого сертраліну.
AUC (0-24 год), Сmах і Сmin десметилсертраліну збільшується залежно від дози і часу приблизно в 5 - 9 разів від 1-го дня до 14-го.
Виведення
Середній Т½ сертраліну у молодих і літніх пацієнтів становить 22-36 год. Відповідно до кінцевого Т1/2 спостерігається приблизно дворазова кумуляція препарату до настання рівноважних концентрацій через 1 тиждень лікування (прийом дози один раз на добу). Т1/2 N-десметилсертраліну варіює в межах 62-104 год. Сертралін і N-десметилсертралін активно біотрансформуються; утворені метаболіти виводяться в рівних кількостях нирками і через кишечник. Сертралін у незміненому вигляді виводиться нирками в незначній кількості (<0,2%). Фармакокінетичний профіль у підлітків і літніх людей не відрізняється від такого у пацієнтів у віці від 18 до 65 років.
Особливі групи пацієнтів
Застосування у дітей
Показано, що фармакокінетика сертраліну у дітей з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) схожа з такою у дорослих (хоча у дітей метаболізм сертраліну є дещо більш активним). Однак, враховуючи нижчу масу тіла у дітей (особливо у віці 6-12 років), препарат рекомендується застосовувати в меншій дозі, щоб уникнути надмірних концентрацій сертраліну в плазмі крові (див. розділ Спосіб застосування і дози)
Підлітки і літні пацієнти
Фармакокінетичний профіль у підлітків і літніх людей не відрізняється від фармакокінетичного профілю у пацієнтів у віці від 18 до 65 років.
Застосування при недостатності функції печінки
При багаторазовому прийомі сертраліну у пацієнтів з цирозом печінки легкого перебігу спостерігається збільшення T1/2 препарату і майже триразове збільшення AUC і Сmах порівняно з такими у здорових людей. Істотних відмінностей у зв'язуванні з білками плазми крові в двох групах не відзначається. При застосуванні сертраліну у пацієнтів з порушеною функцією печінки необхідно обговорити доцільність зниження дози або збільшення інтервалу між прийомами препарату.
Застосування при нирковій недостатності
Сертралін піддається активній біотрансформації, тому нирками в незміненому вигляді він виводиться в незначній кількості. У пацієнтів з легкою і помірно вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) 30-60 мл/хв) і пацієнтів з помірною або тяжкою ступенем ниркової недостатності (КК 10-29 мл/хв) фармакокінетичні параметри (AUC0-24 і Cmax сертраліну при багаторазовому його прийомі суттєво не відрізнялися від групи контролю. У всіх групах Т1/2 сертраліну був однаковий, так само як не було відмінностей у зв'язуванні з білками плазми крові. Було встановлено, що, як і очікувалося, з урахуванням незначної ниркової екскреції сертраліну, корекції його дози залежно від вираженості ниркової недостатності не потрібно.
Максимальна концентрація препарату в плазмі крові (Сmax) і площа під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) пропорційні дозі в межах 50-200 мг, при цьому виявляється лінійний характер фармакокінетичної залежності. При застосуванні сертраліну в дозі від 50 мг до 200 мг один раз на добу протягом 14 днів концентрація сертраліну в плазмі крові досягала Сmах через 4,5-8,4 годин після прийому. Абсорбція висока, з повільною швидкістю. Під час прийому їжі біодоступність змінюється незначно (на 25%).
Розподіл
Приблизно 98% сертраліну зв'язується з білками плазми крові.
Метаболізм
Сертралін піддається активній біотрансформації при першому проходженні через печінку. Основний шлях метаболізму - N-деметилювання. Основний метаболіт, виявлений у плазмі, N-десметилсертралін, значно поступається (приблизно в 20 разів) сертраліну за активністю in vitro і фактично не активний на моделях депресії in vivo. Період напіввиведення (Т½) N-десметилсертраліну становить від 62 до 104 год. І сертралін, і N-десметилсертралін проходять окислювальне дезамінування і подальше скорочення, гідроксилювання і глюкуронування. При введенні міченого сертраліну здоровим добровольцям у плазмі крові відзначали менше 5% радіоактивного сертраліну. Близько 40 - 45% введеної дози через дев'ять днів виявлялося в сечі. Незмінений сертралін не виводиться через нирки. За той же період близько 40 - 45% введеного сертраліну виявлялося в фекаліях, включаючи 12 - 14% незміненого сертраліну.
AUC (0-24 год), Сmах і Сmin десметилсертраліну збільшується залежно від дози і часу приблизно в 5 - 9 разів від 1-го дня до 14-го.
Виведення
Середній Т½ сертраліну у молодих і літніх пацієнтів становить 22-36 год. Відповідно до кінцевого Т1/2 спостерігається приблизно дворазова кумуляція препарату до настання рівноважних концентрацій через 1 тиждень лікування (прийом дози один раз на добу). Т1/2 N-десметилсертраліну варіює в межах 62-104 год. Сертралін і N-десметилсертралін активно біотрансформуються; утворені метаболіти виводяться в рівних кількостях нирками і через кишечник. Сертралін у незміненому вигляді виводиться нирками в незначній кількості (<0,2%). Фармакокінетичний профіль у підлітків і літніх людей не відрізняється від такого у пацієнтів у віці від 18 до 65 років.
Особливі групи пацієнтів
Застосування у дітей
Показано, що фармакокінетика сертраліну у дітей з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) схожа з такою у дорослих (хоча у дітей метаболізм сертраліну є дещо більш активним). Однак, враховуючи нижчу масу тіла у дітей (особливо у віці 6-12 років), препарат рекомендується застосовувати в меншій дозі, щоб уникнути надмірних концентрацій сертраліну в плазмі крові (див. розділ Спосіб застосування і дози)
Підлітки і літні пацієнти
Фармакокінетичний профіль у підлітків і літніх людей не відрізняється від фармакокінетичного профілю у пацієнтів у віці від 18 до 65 років.
Застосування при недостатності функції печінки
При багаторазовому прийомі сертраліну у пацієнтів з цирозом печінки легкого перебігу спостерігається збільшення T1/2 препарату і майже триразове збільшення AUC і Сmах порівняно з такими у здорових людей. Істотних відмінностей у зв'язуванні з білками плазми крові в двох групах не відзначається. При застосуванні сертраліну у пацієнтів з порушеною функцією печінки необхідно обговорити доцільність зниження дози або збільшення інтервалу між прийомами препарату.
Застосування при нирковій недостатності
Сертралін піддається активній біотрансформації, тому нирками в незміненому вигляді він виводиться в незначній кількості. У пацієнтів з легкою і помірно вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) 30-60 мл/хв) і пацієнтів з помірною або тяжкою ступенем ниркової недостатності (КК 10-29 мл/хв) фармакокінетичні параметри (AUC0-24 і Cmax сертраліну при багаторазовому його прийомі суттєво не відрізнялися від групи контролю. У всіх групах Т1/2 сертраліну був однаковий, так само як не було відмінностей у зв'язуванні з білками плазми крові. Було встановлено, що, як і очікувалося, з урахуванням незначної ниркової екскреції сертраліну, корекції його дози залежно від вираженості ниркової недостатності не потрібно.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, 1 раз на день (вранці або ввечері).
Дорослим лікування депресії та обсесивно-компульсивного розладу: звичайна доза становить 50 мг 1 раз на день.
Для зниження частоти і тяжкості побічних ефектів у пацієнтів з панічними розладами або посттравматичними стресовими розладами рекомендується починати лікування з дози 25 мг 1 раз на день і через 1 тиждень підвищити дозу до 50 мг 1 раз на день.
При незадовільному терапевтичному ефекті і хорошій переносимості добову дозу можна підвищувати по 50 мг протягом кількох тижнів до максимальної добової дози 200 мг. Терапевтичний ефект може настати протягом 7 днів. Однак зазвичай для повного прояву антидепресивного ефекту потрібно від 2 до 4 тижнів. При обсесивно-компульсивному розладі терапевтичний ефект розвивається ще повільніше. Для підтримуючої терапії слід призначати мінімальну ефективну дозу.
Дітям у віці 13–18 років з обсесивно-компульсивним розладом: Стимулотон слід призначати, починаючи з дози 50 мг/добу. Для дітей з обсесивно-компульсивним розладом у віці 6–12 років рекомендується початкова доза 25 мг на день, яку через 1 тиждень можна збільшити до 50 мг на день. При незадовільній терапевтичній відповіді в подальшому можна підвищувати дозу щотижня по 50 мг/добу до максимальної добової дози 200 мг. Однак, щоб уникнути передозування при збільшенні дози понад 50 мг, слід враховувати, що маса тіла у дітей менша, ніж у дорослих. При тривалій підтримуючій терапії слід призначати найменші ефективні дози.
Особливі групи
Немає необхідності в корекції дози для літніх пацієнтів.
Хворі з порушеннями функції печінки потребують особливої уваги при лікуванні сертраліном. При тяжкому порушенні функції печінки дозу препарату слід зменшити або ж збільшити інтервали між прийомами.
У хворих з порушеннями функції нирок спеціального підбору дози не потрібно.
Дорослим лікування депресії та обсесивно-компульсивного розладу: звичайна доза становить 50 мг 1 раз на день.
Для зниження частоти і тяжкості побічних ефектів у пацієнтів з панічними розладами або посттравматичними стресовими розладами рекомендується починати лікування з дози 25 мг 1 раз на день і через 1 тиждень підвищити дозу до 50 мг 1 раз на день.
При незадовільному терапевтичному ефекті і хорошій переносимості добову дозу можна підвищувати по 50 мг протягом кількох тижнів до максимальної добової дози 200 мг. Терапевтичний ефект може настати протягом 7 днів. Однак зазвичай для повного прояву антидепресивного ефекту потрібно від 2 до 4 тижнів. При обсесивно-компульсивному розладі терапевтичний ефект розвивається ще повільніше. Для підтримуючої терапії слід призначати мінімальну ефективну дозу.
Дітям у віці 13–18 років з обсесивно-компульсивним розладом: Стимулотон слід призначати, починаючи з дози 50 мг/добу. Для дітей з обсесивно-компульсивним розладом у віці 6–12 років рекомендується початкова доза 25 мг на день, яку через 1 тиждень можна збільшити до 50 мг на день. При незадовільній терапевтичній відповіді в подальшому можна підвищувати дозу щотижня по 50 мг/добу до максимальної добової дози 200 мг. Однак, щоб уникнути передозування при збільшенні дози понад 50 мг, слід враховувати, що маса тіла у дітей менша, ніж у дорослих. При тривалій підтримуючій терапії слід призначати найменші ефективні дози.
Особливі групи
Немає необхідності в корекції дози для літніх пацієнтів.
Хворі з порушеннями функції печінки потребують особливої уваги при лікуванні сертраліном. При тяжкому порушенні функції печінки дозу препарату слід зменшити або ж збільшити інтервали між прийомами.
У хворих з порушеннями функції нирок спеціального підбору дози не потрібно.
Показання
Лікування депресивних станів різного генезу у хворих з моно- та біполярними афективними розладами. Профілактика рецидивів епізодів депресій.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
- Одночасний прийом будь-якого інгібітора МАО, а також період протягом 14 днів після його відміни (і навпаки).
- Нестабільна епілепсія.
- Вік до 18 років, за винятком пацієнтів з обсесивно-компульсивним розладом (внаслідок відсутності достатнього клінічного досвіду).
- Вагітність і період лактації (див. розділ «Вагітність і період лактації»).
З обережністю: органічні захворювання головного мозку (в т.ч. затримка розумового розвитку), маніакальні стани, епілепсія, печінкова та/або ниркова недостатність, зниження маси тіла, у дітей старше 6 років.
- Одночасний прийом будь-якого інгібітора МАО, а також період протягом 14 днів після його відміни (і навпаки).
- Нестабільна епілепсія.
- Вік до 18 років, за винятком пацієнтів з обсесивно-компульсивним розладом (внаслідок відсутності достатнього клінічного досвіду).
- Вагітність і період лактації (див. розділ «Вагітність і період лактації»).
З обережністю: органічні захворювання головного мозку (в т.ч. затримка розумового розвитку), маніакальні стани, епілепсія, печінкова та/або ниркова недостатність, зниження маси тіла, у дітей старше 6 років.
Особливі вказівки
З обережністю застосовують при зловживанні лікарськими засобами або залежності від них в анамнезі, порушеннях функції печінки, порушеннях функції нирок, епілептичних припадках, зменшенні маси тіла.
Не слід застосовувати у пацієнтів, яким проводиться електрошокова терапія. Застосування сертраліну можливе не раніше ніж через 14 днів після відміни інгібіторів МАО.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Безпека застосування в педіатрії не встановлена.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У період лікування слід уникати діяльності, що вимагає підвищеної уваги і високої швидкості психомоторних реакцій.
Не слід застосовувати у пацієнтів, яким проводиться електрошокова терапія. Застосування сертраліну можливе не раніше ніж через 14 днів після відміни інгібіторів МАО.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Безпека застосування в педіатрії не встановлена.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У період лікування слід уникати діяльності, що вимагає підвищеної уваги і високої швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
З боку ЦНС: запаморочення, сонливість, головний біль, безсоння, відчуття втоми, слабкість, тремор; рідко - маніакальний або гіпоманіакальний стан, тривога, неспокій, порушення зору.
З боку серцево-судинної системи: рідко - почервоніння шкіри з відчуттям жару або тепла, відчуття серцебиття.
З боку травної системи: зниження апетиту, діарея, сухість у роті, нудота, спазми в шлунку або кишечнику, метеоризм; рідко - запори, блювання.
З боку обміну речовин: посилення потовиділення.
З боку репродуктивної системи: рідко - зниження потенції.
Алергічні реакції: рідко - підвищення температури, шкірний висип, кропив'янка або свербіж.
З боку серцево-судинної системи: рідко - почервоніння шкіри з відчуттям жару або тепла, відчуття серцебиття.
З боку травної системи: зниження апетиту, діарея, сухість у роті, нудота, спазми в шлунку або кишечнику, метеоризм; рідко - запори, блювання.
З боку обміну речовин: посилення потовиділення.
З боку репродуктивної системи: рідко - зниження потенції.
Алергічні реакції: рідко - підвищення температури, шкірний висип, кропив'янка або свербіж.
Передозування
Симптоми: найчастішими ознаками і симптомами, пов'язаними з нефатальною передозуванням сертраліну, були сонливість, блювання, тахікардія, нудота, запаморочення, ажитація і тремор. Про випадки фатальної передозування тільки сертраліну не повідомлялося.
Інші важливі побічні ефекти, про які повідомлялося при передозуванні сертраліну (один або кілька ЛЗ), включають брадикардію, блокаду ніжок пучка Гіса, кому, судоми, делірій, галюцинації, гіпертензію, гіпотензію, маніакальну реакцію, панкреатит, подовження інтервалу QTc, torsade de pointes, серотоніновий синдром, ступор і непритомність.
Специфічні антидоти для сертраліну невідомі.
Інші важливі побічні ефекти, про які повідомлялося при передозуванні сертраліну (один або кілька ЛЗ), включають брадикардію, блокаду ніжок пучка Гіса, кому, судоми, делірій, галюцинації, гіпертензію, гіпотензію, маніакальну реакцію, панкреатит, подовження інтервалу QTc, torsade de pointes, серотоніновий синдром, ступор і непритомність.
Специфічні антидоти для сертраліну невідомі.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами похідними кумарину значно збільшується протромбіновий час.
При одночасному застосуванні сертралін може витісняти з зв'язку з білками плазми інші препарати, в результаті цього підвищується концентрація в плазмі відповідної активної речовини і підвищується ризик розвитку побічних ефектів.
При одночасному застосуванні з препаратами, метаболізм яких відбувається за участю ізоферменту CYP2D6 можливо підвищення концентрації в плазмі крові зазначених препаратів внаслідок інгібування ізоферменту CYP2D6 під впливом сертраліну.
При одночасному застосуванні інгібіторів МАО (в т.ч. селегіліну, моклобеміду) можливо розвиток серотонінового синдрому (гіпертермія, м'язова ригідність, міоклонус, а також прояви нестабільності психічного і фізіологічного стану організму, аж до розвитку делірію і коми).
При одночасному застосуванні з солями літію можливо посилення тремору. При одночасному застосуванні з дезипраміном можливо підвищення концентрації дезипраміну в плазмі крові; з циметидином - значне зниження кліренсу сертраліну.
При одночасному застосуванні сертралін може витісняти з зв'язку з білками плазми інші препарати, в результаті цього підвищується концентрація в плазмі відповідної активної речовини і підвищується ризик розвитку побічних ефектів.
При одночасному застосуванні з препаратами, метаболізм яких відбувається за участю ізоферменту CYP2D6 можливо підвищення концентрації в плазмі крові зазначених препаратів внаслідок інгібування ізоферменту CYP2D6 під впливом сертраліну.
При одночасному застосуванні інгібіторів МАО (в т.ч. селегіліну, моклобеміду) можливо розвиток серотонінового синдрому (гіпертермія, м'язова ригідність, міоклонус, а також прояви нестабільності психічного і фізіологічного стану організму, аж до розвитку делірію і коми).
При одночасному застосуванні з солями літію можливо посилення тремору. При одночасному застосуванні з дезипраміном можливо підвищення концентрації дезипраміну в плазмі крові; з циметидином - значне зниження кліренсу сертраліну.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 50 мг. По 10 табл. у блістері з ПВХ/ПВДХ/алюмінієвої фольги. 1, 2 або 3 блістери разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 100 мг. По 14 табл. у блістері з ПВХ/ПВДХ/алюмінієвої фольги. 1 або 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 100 мг. По 14 табл. у блістері з ПВХ/ПВДХ/алюмінієвої фольги. 1 або 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
