Тизин Класик

Судинозвужувальне, антиконгестивне, альфа-адреноміметичне.

Ксилометазолін є симпатоміметичним засобом з вираженою альфа-адренергічною активністю. Він звужує носові кровоносні судини, тим самим зменшуючи набряк слизової оболонки носа та сусідніх областей глотки. При застуді це дозволяє легше дихати через ніс. Дія ксилометазоліну при інтраназальному застосуванні починається через кілька хвилин і триває до 10 годин. Ксилометазолін зазвичай добре переноситься і не впливає на функцію миготливого епітелію.

У подвійному сліпому контрольованому дослідженні (препарат порівняння — фізіологічний розчин) у пацієнтів із застудою протинабрякова дія ксилометазоліну була значно вищою (p<0,0001) порівняно з фізіологічним розчином за результатами риноманометрії через 1 годину після введення.

Після назального застосування ксилометазоліну може відбутися системна абсорбція. Системно не застосовується.

Для дорослих:

Для дітей:

• Гострий алергічний риніт, синусит, поліноз, середній отит (для зменшення набряку слизової носоглотки), підготовка пацієнта до діагностичних процедур у носових ходах.

• Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;
• атрофічний риніт, тиреотоксикоз;
• запальні захворювання шкіри або слизової оболонки переддвер'я носа;
• стан після транссфеноїдальної гіпофізектомії;
• дитячий вік (до 6 років - для дозування 0,1%, до 2 років - для дозування 0,05%);
• пацієнти з важкими серцево-судинними захворюваннями (наприклад, ішемічною хворобою серця, стенокардією, тахікардією, артеріальною гіпертензією, вираженим атеросклерозом);
• пацієнти з хірургічними втручаннями на мозкових оболонках в анамнезі;
• пацієнти, які отримують інгібітори моноаміноксидази (МАО) або інші препарати, здатні викликати підвищення артеріального тиску;
• пацієнти з підвищеним внутрішньоочним тиском, особливо з закритокутовою глаукомою;
• при терапії трициклічними і тетрациклічними антидепресантами, іншими місцевими судинозвужувальними засобами (деконгестантами);
• вагітність.

З обережністю:
У наступних випадках Тизин 0,05% і 0,1%, можна застосовувати, тільки ретельно зваживши користь і ризик лікування:

• пацієнти з підвищеною чутливістю до адреноміметиків, що супроводжується симптомами безсоння, запаморочення, аритмії, тремору, підвищення артеріального тиску;
• пацієнти з феохромоцитомою;
• пацієнти з ендокринними захворюваннями (наприклад, гіпертиреозом, цукровим діабетом);
• пацієнти з гіперплазією передміхурової залози;
• в період грудного вигодовування

Тривале застосування і передозування симпатоміметиків, що мають деконгестивну дію, може призвести до реактивної гіперемії слизової оболонки носа і ефекту "рикошету".

Ефект "рикошету" може викликати обструкцію дихальних шляхів, що призводить до того, що пацієнт починає користуватися препаратом повторно або навіть постійно. Це може призводити до хронічної набряклості (медикаментозний риніт), а в результаті навіть до атрофії слизової оболонки носа і озени.

Тривалість застосування препарату у дітей встановлюється після консультації з лікарем. У разі хронічного риніту препарат можна застосовувати тільки під контролем лікаря, враховуючи ризик атрофії слизової оболонки носа.

Пацієнти з синдромом подовженого інтервалу QT, які приймають ксилометазолін, можуть бути підвищеного ризику розвитку серйозних шлуночкових аритмій.

Якщо вираженість симптомів зберігається або збільшується, або якщо з'являються нові симптоми, необхідно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем.

Не слід перевищувати рекомендовані дози, особливо у дітей і літніх людей.
Препарат не слід застосовувати при наявності гіперчутливості до бензалконію хлориду, який входить до складу препарату як консервант. Бензалконію хлорид може викликати подразнення слизової оболонки порожнини носа.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
При тривалому лікуванні або при застосуванні препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, не можна виключити можливість системного впливу на серцево-судинну систему, що може погіршити здатність до водіння автотранспорту і управління технікою.

Правила утилізації препарату
Якщо лікарський засіб став непридатним або закінчився термін придатності, не слід викидати його в стічні води і на вулицю. Необхідно помістити лікарський засіб у пакет і покласти в сміттєвий контейнер. Ці заходи допоможуть захистити навколишнє середовище.

Класифікація частоти виникнення небажаних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100,

Симптоми: надмірне місцеве застосування ксилометазоліну або випадкове його проковтування можуть викликати сильне запаморочення, пітливість, різке зниження температури тіла, головний біль, брадикардію, артеріальну гіпертензію, пригнічення дихання, кому і судоми. Гіпертензія може змінитися гіпотензією. Маленькі діти більш чутливі до прояву таких симптомів, ніж дорослі.

Лікування: при підозрі на передозування слід розпочати відповідні підтримуючі заходи, а при необхідності показано термінове симптоматичне лікування під наглядом лікаря, яке повинно включати спостереження за станом пацієнта протягом кількох годин.

Можливе посилення системної дії при одночасному застосуванні інгібіторів моноаміноксидази і трициклічних антидепресантів, несумісне одночасне застосування ксилометазоліну з тетрациклічними антидепресантами, іншими місцевими судинозвужувальними засобами (деконгестантами), а також іншими препаратами, що підвищують артеріальний тиск.

Спрей назальний, 0,05% і 0,1%.
По 10 мл препарату у флаконі з коричневого скла (клас III) з навинчувальною поліпропіленовою кришкою, оснащеною крапельним пристроєм.
По 1 флакону разом з інструкцією по застосуванню в картонній пачці.