Троксевазин

Ангіопротекторна, антиоксидантна, венотонізуюча, протизапальна, протинабрякова.

Троксевазин містить не менше 95% троксерутину. Троксерутин вибірково накопичується в ендотеліальному шарі судин, проникає глибоко в субендотеліальний шар венозної стінки, створюючи там вищі концентрації порівняно з навколишніми тканинами. Запобігає викликаному окислювальними реакціями пошкодженню клітинних мембран. Антиоксидантна дія проявляється в запобіганні та усуненні окислювальних властивостей кисню, придушенні окислення ліпідів та захисті ендотелію судин від окислювального впливу гідроксильних радикалів. Троксерутин зменшує підвищену проникність капілярів і має венотонічну дію. Цитопротективний ефект є результатом придушення активації та адгезії нейтрофілів, зниження агрегації еритроцитів і підвищення їх стійкості до деформації, зменшення вивільнення медіаторів запалення. Троксерутин підвищує венозно-артеріальний рефлюкс і збільшує час повторного наповнення вен, покращує мікроциркуляцію і мікросудинну перфузію. Троксерутин зменшує патологічні зміни, пов'язані з венозною недостатністю: набряк, біль, покращує трофіку тканин.

Завдяки впливу на проникність і резистентність стінок капілярів троксерутин сприяє уповільненню прогресування діабетичної ретинопатії.

Вплив троксерутину на реологічні властивості крові сприяє запобіганню розвитку мікротромбозу судин сітківки.

Всмоктування

Після прийому внутрішньо препарату з радіоактивною міткою абсорбція 14С-O-(β-гідроксиетил)-рутозидів у людини становить близько 10-15%. Максимальна концентрація в плазмі крові (Сmax) досягається в межах 1-9 годин. Протягом 120 годин концентрації залишаються визначуваними, зниження концентрації має біоекспоненційний характер.

Розподіл

Зв'язок з білками плазми крові становить 27-29%, у найбільших кількостях накопичується в ендотелії. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Проникає через плацентарний бар'єр незначно, у мінімальних кількостях виводиться з грудним молоком.

Біотрансформація

Метаболізується в основному шляхом о-глюкуронування в печінці.

Виведення

Виводиться в основному через кишечник і в меншій мірі нирками.

Для дорослих:

— хронічна венозна недостатність;
— постфлебітичний синдром;
— трофічні порушення при варикозній хворобі;
— трофічні виразки;
— як допоміжне лікування після склеротерапії вен та видалення варикозних вузлів;
— геморой (біль, ексудація, свербіж, кровотеча);
— венозна недостатність і геморой при вагітності, починаючи з II триместру;
— як допоміжне лікування ретинопатії у хворих на цукровий діабет, з артеріальною гіпертензією та атеросклерозом.

Протипоказання на капсули:
- виразкова хвороба в фазі загострення;
- загострення хронічного гастриту;
- гіперчутливість до компонентів засобу або до рутозидів.

З обережністю необхідно застосовувати Троксевазин в таблетках (капсулах) тривало при нирковій недостатності.

Протипоказання на гель Троксевазин:
- порушення цілісності шкіри;
- гіперчутливість до компонентів засобу.

Гель наносять тільки на непошкоджену поверхню.

Уникати потрапляння на відкриті рани, очі та слизові оболонки.

При станах, що характеризуються підвищеною проникністю судин (в т.ч. при скарлатині, грипі, кору, алергічних реакціях), гель використовують у поєднанні з аскорбіновою кислотою для посилення її ефекту.

При лікуванні поверхневого тромбофлебіту або тромбозу глибоких вен застосування препарату не виключає необхідність призначення засобів протизапальної та антитромботичної терапії.

Троксерутин неефективний при набряках, викликаних супутніми захворюваннями печінки, нирок і серця.

Реакції з боку травлення: діарея, нудота, ураження органів травлення ерозивно-виразкового характеру, печія.
Інші реакції: головний біль, висип, припливи.
Побічні дії зникають відразу після припинення терапії.

У вкрай рідкісних випадках при використанні гелю можливі шкірні алергічні явища: екзема, кропив'янка, дерматит.

При передозуванні можливе виникнення таких симптомів: збудження, нудота, головний біль, "припливи" крові до обличчя.

Лікування: Необхідно промити шлунок, прийняти активоване вугілля, за необхідності проводять симптоматичне лікування.

У разі передозування препарату слід негайно звернутися до лікаря.

З огляду на зовнішній спосіб застосування і велику терапевтичну широту препарату небезпеки виникнення передозування немає. При випадковому проковтуванні великої кількості гелю необхідно провести загальні заходи виведення препарату з організму (рвотні засоби) і звернутися до лікаря. При наявності показань проводиться перитонеальний діаліз.

На даний момент дані про лікарську взаємодію препарату Троксевазин відсутні.

Капсули по 300 мг у блістерах по 10 штук. 5 (10) блістерів у картонній коробці.

2% гель у тубах по 40 г.
По 40 г в алюмінієву тубу з внутрішнім лакованим покриттям, з алюмінієвою мембраною або в ламінатну (пластикову) тубу з алюмінієвою мембраною. Кожну тубу разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.