Ваготил
Vagothyl
Аналоги (дженерики, синоніми)
Полікрезулен
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Vagotil" 36 % - 50 мл
D.S.: 2-3 рази на тиждень на 1-3 хв накладають просочений препаратом тампон на уражену ділянку шийки матки
D.S.: 2-3 рази на тиждень на 1-3 хв накладають просочений препаратом тампон на уражену ділянку шийки матки
Фармакологічні властивості
Антибактеріальне, протипротозойне, протигрибкове.
Фармакодинаміка
Протибактеріальний препарат активний щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій, в т.ч.: Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris, Salmonella spp. Препарат активний також щодо трихомонад і Candida albicans. Має припікаючу і в'яжучу дію. Має місцеву судинозвужувальну і гемостатичну дію. Прискорює регенерацію клітин епітелію. При місцевому застосуванні коагулює некротизовану тканину, утворюючи струп білого опалесцентного кольору, який відторгається через 2–7 днів.
Застосування Ваготила не призводить до виникнення рубців.
Застосування Ваготила не призводить до виникнення рубців.
Фармакокінетика
Даних немає
Спосіб застосування
Для дорослих:
При ерозіях шийки матки 2-3 рази на тиждень на 1-3 хв накладають просочений препаратом тампон на уражену ділянку шийки матки (після осушення тампоном здорових частин піхви). Надлишок препарату видаляють сухим тампоном.
З метою гемостазу накладають просочений препаратом тампон на 2-3 хв.
Для спринцювання піхви застосовують розчин, отриманий при розведенні 5-15 мл препарату в 1 л води.
При виразках, тріщинах слизових оболонок і опіках зовнішньо застосовують аналогічний розчин у тому ж розведенні.
Препарат можна також застосовувати після розведення водою у пропорції 1:1 або 1:5.
Препарат призначений тільки для місцевого і зовнішнього застосування.
З метою гемостазу накладають просочений препаратом тампон на 2-3 хв.
Для спринцювання піхви застосовують розчин, отриманий при розведенні 5-15 мл препарату в 1 л води.
При виразках, тріщинах слизових оболонок і опіках зовнішньо застосовують аналогічний розчин у тому ж розведенні.
Препарат можна також застосовувати після розведення водою у пропорції 1:1 або 1:5.
Препарат призначений тільки для місцевого і зовнішнього застосування.
Показання
Для застосування в гінекології:
Інші показання:
- ерозія піхви і шийки матки;
- запальні процеси в нижній частині родових шляхів: запалення вульви, запалення шийки матки, виразка, викликана тиском маточного кільця (пессарія), білі, свербіж вульви і піхви;
- трихомоніаз піхви;
- гострокінцеві кондиломи;
- кровотечі після взяття біопсії і видалення поліпів.
Інші показання:
- ерозія і папіломи сечовипускального каналу;
- для прискорення епітелізації при виразках гомілки, опіках III ступеня, важкозаживаючі рани;
- кровотечі після невеликих хірургічних і стоматологічних операцій;
- запалення слизової оболонки порожнини рота;
- кандидозний стоматит.
Протипоказання
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- вагітність;
- лактація;
- застосування препарату під час менструації при лікуванні гінекологічних захворювань.
При застосуванні препарату для лікування гінекологічних захворювань слід відмовитися від статевого життя і не використовувати мильні розчини при гігієнічних процедурах.
З обережністю: при карієсі під час проведення стоматологічних операцій.
Особливі вказівки
У період лікування Ваготилом не наносити на область ураження інші препарати для зовнішнього і місцевого застосування.
На час лікування слід відмовитися від підмивань з милом, що викликає подразнення, і статевих контактів.
Не застосовувати під час менструацій.
Після обробки слизової оболонки порожнини рота і емалі зубів слід ретельно прополоскати рот.
Ваготил застосовується як у концентрованому вигляді (36% концентрат), так і у вигляді розчинів з меншими концентраціями, приготовлених шляхом змішування відповідної кількості концентрату з певним об'ємом дистильованої або кип'яченої води кімнатної температури.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і управління механізмами
Даних немає.
Результати експериментальних досліджень
При вивченні гострої токсичності Ваготила LD50 у мишей при введенні препарату в шлунок становила 2280 мг/кг маси тіла, при внутрішньочеревному введенні LD50 становить 550 мг/кг маси тіла. У щурів при введенні в шлунок LD50 становить 3000 мг/кг маси тіла.
При дослідженні підгострої токсичності введення Ваготила протягом 42 днів не викликає значних змін картини периферичної крові ні у мишей, ні у щурів. Не спостерігається характерних морфологічних змін у досліджених внутрішніх органах.
Ваготил у концентраціях понад 9% вводили в/в собакам у дозах від 0.25 мл/кг маси тіла. Під час введення препарату спостерігалися блювота, часте дихання, зниження АТ, судоми і смерть. Межа, переносима тваринами, була концентрація 18% у дозі не більше 0.25 мл/кг, причому симптоми гострого отруєння не завжди закінчувалися смертю. В/в введення собакам Ваготила у нижчих концентраціях викликає легші симптоми отруєння і тварини, як правило, переживають процедуру. При тривалому застосуванні Ваготила, особливо у вищих концентраціях і на великій поверхні, можна побоюватися, що частина препарату всмоктується і може мати токсичну дію (хоча таких досліджень не проводили).
На час лікування слід відмовитися від підмивань з милом, що викликає подразнення, і статевих контактів.
Не застосовувати під час менструацій.
Після обробки слизової оболонки порожнини рота і емалі зубів слід ретельно прополоскати рот.
Ваготил застосовується як у концентрованому вигляді (36% концентрат), так і у вигляді розчинів з меншими концентраціями, приготовлених шляхом змішування відповідної кількості концентрату з певним об'ємом дистильованої або кип'яченої води кімнатної температури.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і управління механізмами
Даних немає.
Результати експериментальних досліджень
При вивченні гострої токсичності Ваготила LD50 у мишей при введенні препарату в шлунок становила 2280 мг/кг маси тіла, при внутрішньочеревному введенні LD50 становить 550 мг/кг маси тіла. У щурів при введенні в шлунок LD50 становить 3000 мг/кг маси тіла.
При дослідженні підгострої токсичності введення Ваготила протягом 42 днів не викликає значних змін картини периферичної крові ні у мишей, ні у щурів. Не спостерігається характерних морфологічних змін у досліджених внутрішніх органах.
Ваготил у концентраціях понад 9% вводили в/в собакам у дозах від 0.25 мл/кг маси тіла. Під час введення препарату спостерігалися блювота, часте дихання, зниження АТ, судоми і смерть. Межа, переносима тваринами, була концентрація 18% у дозі не більше 0.25 мл/кг, причому симптоми гострого отруєння не завжди закінчувалися смертю. В/в введення собакам Ваготила у нижчих концентраціях викликає легші симптоми отруєння і тварини, як правило, переживають процедуру. При тривалому застосуванні Ваготила, особливо у вищих концентраціях і на великій поверхні, можна побоюватися, що частина препарату всмоктується і може мати токсичну дію (хоча таких досліджень не проводили).
Побічні ефекти
Алергічні реакції: почервоніння піхви і вульви, шкірний свербіж, висип на шкірі.
Місцеві реакції: в поодиноких випадках на початку лікування - подразнююча дія; через сильну кислу реакцію може бути пошкоджена емаль зубів.
Місцеві реакції: в поодиноких випадках на початку лікування - подразнююча дія; через сильну кислу реакцію може бути пошкоджена емаль зубів.
Передозування
Випадки передозування препарату Ваготил невідомі.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні з препаратами, що мають лужну реакцію, відбувається екзотермічна реакція, що підсилює хімічний опік слизових оболонок (комбінація протипоказана).
Лікарська форма
Розчин для місцевого застосування 36%.
По 50 г у флаконі коричневого скла ємністю 50 мл з ПЕ закручуваною кришкою і прокладкою.
Кожен флакон поміщають в картонну пачку.
По 50 г у флаконі коричневого скла ємністю 50 мл з ПЕ закручуваною кришкою і прокладкою.
Кожен флакон поміщають в картонну пачку.
