Брал

Анальгезуючий, протизапальний, жарознижувальний.

Комбінований анальгезуючий і спазмолітичний засіб. Поєднання компонентів засобу призводить до взаємного посилення їх фармакологічної дії.

Метамізол натрію - похідне піразолону, чинить анальгезуючу, жарознижувальну і слабку протизапальну дію, механізм якої пов'язаний з пригніченням синтезу простагландинів.

Пітофенону гідрохлорид має прямий міотропний вплив на гладку мускулатуру внутрішніх органів і викликає її розслаблення (папавериноподібна дія).

Фенпіверінія бромід має м-холіноблокуючу дію і чинить додатковий міотропний вплив на гладку мускулатуру.

Метамізол натрію

Після прийому внутрішньо метамізол натрію швидко всмоктується з ШКТ. У стінці кишечника гідролізується з утворенням активного метаболіту. Незмінений метамізол натрію в крові не визначається.

Зв'язування з білками плазми крові становить 50-60%. При прийомі в терапевтичних дозах виділяється з грудним молоком.

Метамізол натрію піддається інтенсивній біотрансформації в печінці. Основними метаболітами є 4-метиламіноантипірин, 4-формиламіноантипірин, 4-аміноантипірин і 4-ацетиламіноантипірин. Ідентифіковано близько 20 додаткових метаболітів, включаючи похідні глюкуронової кислоти. Основні чотири метаболіти виявляються в цереброспінальній рідині. Виводиться в основному нирками.

Пітофенон

Швидко всмоктується з ШКТ при прийомі внутрішньо. Cmax у плазмі крові досягається через 30-60 хв. Швидко розподіляється в органах і тканинах, не проникає через ГЕБ.

Метаболізується в печінці шляхом окислювальних реакцій. Виводиться з сечею. Т1/2 становить 1.8 год.

Фенпіверінія бромід

При прийомі внутрішньо швидко всмоктується з ШКТ. Cmax у плазмі крові досягається протягом 1 год. Не проникає через ГЕБ. Виводиться в незміненому вигляді з сечею 32.4-40.4%, з жовчю - 2.3-5.3%.

Для дорослих:

Для дітей:

- короткочасне симптоматичне лікування гострого больового синдрому різного ступеня вираженості при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів (в т.ч. шлункові та кишкові коліки, ниркові коліки при нирковокам'яній хворобі, спастична дискінезія жовчовивідних шляхів, альгодисменорея);
- короткочасне симптоматичне лікування артралгії, невралгії, ішіалгії, міалгії (купірування больового синдрому);
- як допоміжний ЛЗ для зменшення болю після хірургічного втручання та діагностичних процедур;
- зниження підвищеної температури тіла при застудних та інших інфекційно-запальних захворюваннях.

Підвищена чутливість (в т.ч. до похідних піразолону); виражена печінкова та/або ниркова недостатність; пригнічення кістковомозкового кровотворення; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; тахіаритмія; тяжка стенокардія; декомпенсована хронічна серцева недостатність; колапс; закритокутова глаукома; гіперплазія передміхурової залози (з клінічними проявами); кишкова непрохідність; мегаколон; вагітність (особливо I триместр та останні 6 тижнів); період лактації; дитячий вік до 5 років.

З обережністю: ниркова/печінкова недостатність; бронхіальна астма; схильність до артеріальної гіпотензії; підвищена чутливість до НПЗЗ; кропив'янка або гострий риніт, спровоковані прийомом ацетилсаліцилової кислоти або іншими НПЗЗ.

При тривалому (більше тижня) лікуванні необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.

При підозрі на агранулоцитоз або при наявності тромбоцитопенії необхідно припинити застосування засобу.

Застосування засобу для купірування гострих болів у животі неприпустимо до з'ясування причини захворювання.

Непереносимість зустрічається вкрай рідко, однак загроза розвитку анафілактичного шоку після в/в введення засобу відносно вища, ніж після прийому засобу внутрішньо.

У пацієнтів з атопічною бронхіальною астмою та полінозами підвищується ризик розвитку алергічних реакцій.

Можливе фарбування сечі в червоний колір за рахунок виділення метаболіту (клінічного значення не має).

У період лікування засобом не рекомендується приймати етанол.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

У період застосування засобу пацієнтам слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та механізмами, а також при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Алергічні реакції: кропив'янка (в т.ч. на кон'юнктиві та слизових оболонках носоглотки), ангіоневротичний набряк; рідко - злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм, анафілактичний шок.

З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз (може проявлятися наступними симптомами: немотивоване підвищення температури, озноб, біль у горлі, утруднення ковтання, стоматит, а також розвиток явищ вагініту або проктиту).

З боку серцево-судинної системи: зниження АТ.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, фарбування сечі в червоний колір.

Антихолінергічні ефекти: сухість у роті, знижене потовиділення, парез акомодації, тахікардія, утруднене сечовипускання.

Симптоми: нудота, блювання, болі в епігастральній області, зниження АТ, тахікардія, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гіпотермія, олігурія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, сплутаність свідомості, порушення функції печінки та нирок, судоми, параліч дихальної мускулатури.

Лікування: симптоматична терапія.

Блокатори гістамінових H1-рецепторів, бутирофенони, фенотіазини, трициклічні антидепресанти, амантадин і хінідин - можливе посилення м-холіноблокуючої дії.

Хлорпромазин або інші похідні фенотіазину - можливий розвиток вираженої гіпертермії.

Ненаркотичні анальгетики, трициклічні антидепресанти, пероральні гормональні контрацептиви та алопуринол - підвищують токсичність засобу.

Фенілбутазон, барбітурати та інші індуктори мікросомальних ферментів - зменшення ефективності метамізолу натрію.

Седативні та анксіолітичні засоби (транквілізатори) - посилення анальгезуючої дії метамізолу натрію.

Рентгеноконтрастні лікарські засоби, колоїдні кровозамінники та пеніцилін - комбінації з препаратами, що містять метамізол натрію, застосовувати не слід.

Циклоспорин - можливе зниження концентрації циклоспорину в крові.

Пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, ГКС та індометацин - метамізол натрію витісняє з зв'язку з білками ці засоби, внаслідок чого можливе збільшення вираженості їх дії.

Тіамазол та цитостатики - підвищення ризику розвитку лейкопенії.

Лікарські засоби з мієлотоксичною дією: посилення гематотоксичного ефекту засобу.

Кодеїн, блокатори гістамінових Н2-рецепторів, пропранолол - посилення дії засобу внаслідок уповільнення інактивації метамізолу натрію.

Етанол - посилення ефектів етанолу.

Таблетки блідо-жовтого кольору, круглі, плоскоциліндричні, зі скошеними краями, рискою на одній стороні та гравіюванням "MICRO" на іншій стороні.

1 таблетка містить метамізолу натрію 500 мг,
пітофенону гідрохлориду 5 мг і фенпіверінія броміду 0,1 мг
10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (10) - пачки картонні.