Брилінта
Brilinta
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Клопідогрель, Клапітакс, Лірта, Лопірел, Зілт, Агренокс, Плавікс
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Brilinta" 90 mg №56
D. S. По 2 таб. 2 рази на день, незалежно від прийому їжі
Фармакологічні властивості
Містить тикагрелор, представник хімічного класу циклопентилтриазолопіримідинів, який є селективним і зворотним антагоністом Р2Y12-рецепторів прямої дії і запобігає АДФ-опосередкованій Р2Y12-залежній активації та агрегації тромбоцитів. Тикагрелор не запобігає зв'язуванню АДФ, але його взаємодія з Р2Y12-рецептором тромбоцитів запобігає АДФ-індукованій трансдукції сигналів. Оскільки тромбоцити беруть участь в ініціюванні і/або розвитку тромботичних ускладнень атеросклерозу, було показано, що інгібування функції тромбоцитів зменшує ризик розвитку серцево-судинних явищ, таких як летальний результат, інфаркт міокарда або інсульт.
Тикагрелор має додатковий механізм дії, підвищуючи локальні концентрації ендогенного аденозину шляхом інгібування ендогенного рівноважного нуклеозидного транспортера (ENT-1).
Аденозин утворюється локально в місцях гіпоксії та пошкодження тканин шляхом вивільнення з АТФ та АДФ. Тикагрелор інгібує ENT-1 і продовжує Т1/2 аденозину, тим самим збільшуючи його локальну позаклітинну концентрацію, підсилюючи локальну аденозинову відповідь. Тикагрелор не має клінічно значущого прямого впливу на аденозинові рецептори (А1, А2А, А2В, А3) і не метаболізується до аденозину. Аденозин має такі ефекти, які включають: вазодилатацію, кардіопротекцію, інгібування агрегації тромбоцитів, модуляцію запалення та виникнення задишки, які можуть впливати на клінічний профіль тикагрелору. Було показано, що у здорових добровольців та у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС) тикагрелор підсилював такі ефекти аденозину: вазодилатацію (оцінювану як збільшення коронарного кровотоку у здорових добровольців; головний біль), інгібування функції тромбоцитів (in vitro у цільній людській крові) та задишку. Тим не менш, зв'язок підвищених локальних концентрацій аденозину з клінічними результатами (показники захворюваності та смертності) не доведено.
Початок дії:
У пацієнтів зі стабільним перебігом ІХС на фоні застосування ацетилсаліцилової кислоти тикагрелор починає швидко діяти, що підтверджується результатами визначення середнього значення інгібування агрегації тромбоцитів (ІАТ): через 0.5 год після прийому тикагрелору в навантажувальній дозі 180 мг середнє значення ІАТ становить приблизно 41%, максимальне значення ІАТ 89% досягається через 2-4 год після прийому препарату і підтримується протягом 2-8 год. У 90% пацієнтів остаточне значення ІАТ більше 70% досягається через 2 год після прийому препарату.
Закінчення дії:
При плануванні аортокоронарного шунтування (АКШ), ризик кровотеч зростає, якщо тикагрелор припиняють застосовувати менш ніж за 96 год до процедури.
Дані про перехід з одного препарату на інший:
Перехід з клопідогрелю на тикагрелор призводить до збільшення абсолютного значення ІАТ на 26.4%, а зміна терапії з тикагрелору на клопідогрель призводить до зниження абсолютного значення ІАТ на 24.5%. Можна змінювати терапію з клопідогрелю на тикагрелор без переривання антитромботичного ефекту.
Клінічна ефективність:
У дослідженні PLATO (PLATelet Inhibition and Patient Outcomes - Інгібування тромбоцитів та результати у пацієнтів) брало участь 18 624 пацієнти, у яких за останні 24 год розвинулися симптоми нестабільної стенокардії, інфаркту міокарда без підйому сегмента ST або інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST і які лікувалися консервативно, або за допомогою черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ), або АКШ. У цьому дослідженні на фоні щоденної терапії ацетилсаліциловою кислотою тикагрелор 90 мг 2 рази/добу порівнювався з клопідогрелем 75 мг/добу щодо ефективності у запобіганні розвитку комбінованої кінцевої точки серцево-судинної смерті, інфаркту міокарда або інсульту за рахунок впливу на частоту серцево-судинних смертей та інфарктів міокарда. Навантажувальна доза становила 300 мг клопідогрелю (доза 600 мг також допускалася при проведенні ЧКВ) або 180 мг тикагрелору.
Ефект тикагрелору проявлявся рано (на 30 день зниження абсолютного ризику /ЗАР/ на 0.6% і зниження відносного ризику /ЗВР/ на 12%), з підтриманням постійного ефекту терапії протягом 12 місяців, що призводило до ЗАР на 1.9% і ЗВР на 16% протягом року. Знижує відносний ризик комбінованої кінцевої точки (сукупність серцево-судинних смертей, інфаркту та інсульту) у пацієнтів з нестабільною стенокардією, інфарктом міокарда без підйому сегмента ST та інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST на 16% (відношення ризиків /ВР/ 0.84; 95% довірчий інтервал /ДІ/ 0.77-0.92; р=0.0003), серцево-судинної смерті на 21% (ВР 0.79; 95% ДІ 0.69-0.91; р=0.0013), інфаркту міокарда на 16% (ВР 0.84; 95% ДІ 0.75-0.95; р=0.0045).
Ефективність препарату Брилінта® показана у різних підгрупах пацієнтів, незалежно від маси тіла, статі, наявності в анамнезі цукрового діабету, транзиторної ішемічної атаки або негеморагічного інсульту, реваскуляризації, супутньої терапії (включаючи гепарин, інгібітори глікопротеїнових IIb/IIIа рецепторів, остаточного діагнозу (інфаркт міокарда без підйому сегмента ST, інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST та нестабільна стенокардія) та лікування, запланованого при рандомізації (інвазивне або консервативне).
Додатковий аналіз дозволив припустити наявність можливої зв'язку з дозою ацетилсаліцилової кислоти; це виражалося в тому, що знижена ефективність спостерігалася при прийомі препарату Брилінта® в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою у підвищених дозах. Рекомендована доза ацетилсаліцилової кислоти для постійного прийому в поєднанні з препаратом Брилінта® - 75-150 мг.
При вивченні препарату Брилінта показано статистично значуще ЗВР за сукупним критерієм: смерть від серцево-судинних причин, інфаркт міокарда та інсульт - у пацієнтів з гострим коронарним синдромом, яким заплановано інвазивне втручання (ЗВР 16%, ЗАР 1.7%, р=0.0025). У пошуковому аналізі ефективності препарату Брилінта® також показано ЗВР за первинною кінцевою точкою у пацієнтів з гострим коронарним синдромом, яким призначалася консервативна терапія (ЗВР 15%, ЗАР 2.3%, номінальне р=0.0444). У пацієнтів після стентування при застосуванні тикагрелору відзначено зниження частоти тромбозу стентів (ЗВР 32%, ЗАР 0.6%, номінальне р=0.0123).
Препарат Брилінта викликав статистично значуще ЗВР на 16% (ЗАР 2.1%) за таким сукупним критерієм як смерть від усіх причин, інфаркт міокарда та інсульт.
ЗВР смерті від усіх причин на прийомі препарату Брилінта® становило 22% при номінальному рівні значущості р=0.0003 і ЗАР - 1.4%.
Сукупний критерій об'єднаної ефективності та безпеки
Сукупний критерій об'єднаної ефективності та безпеки (смерть від серцево-судинних причин, інфаркт міокарда, інсульт або велике кровотеча за визначенням дослідження PLATO) підтверджує, що протягом 12 місяців після гострого коронарного синдрому позитивний ефект тикагрелору не нейтралізується випадками великих кровотеч (ЗВР 8%, ЗАР 1.4%, ВР 0.92; р=0.0257).
Тикагрелор має додатковий механізм дії, підвищуючи локальні концентрації ендогенного аденозину шляхом інгібування ендогенного рівноважного нуклеозидного транспортера (ENT-1).
Аденозин утворюється локально в місцях гіпоксії та пошкодження тканин шляхом вивільнення з АТФ та АДФ. Тикагрелор інгібує ENT-1 і продовжує Т1/2 аденозину, тим самим збільшуючи його локальну позаклітинну концентрацію, підсилюючи локальну аденозинову відповідь. Тикагрелор не має клінічно значущого прямого впливу на аденозинові рецептори (А1, А2А, А2В, А3) і не метаболізується до аденозину. Аденозин має такі ефекти, які включають: вазодилатацію, кардіопротекцію, інгібування агрегації тромбоцитів, модуляцію запалення та виникнення задишки, які можуть впливати на клінічний профіль тикагрелору. Було показано, що у здорових добровольців та у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС) тикагрелор підсилював такі ефекти аденозину: вазодилатацію (оцінювану як збільшення коронарного кровотоку у здорових добровольців; головний біль), інгібування функції тромбоцитів (in vitro у цільній людській крові) та задишку. Тим не менш, зв'язок підвищених локальних концентрацій аденозину з клінічними результатами (показники захворюваності та смертності) не доведено.
Початок дії:
У пацієнтів зі стабільним перебігом ІХС на фоні застосування ацетилсаліцилової кислоти тикагрелор починає швидко діяти, що підтверджується результатами визначення середнього значення інгібування агрегації тромбоцитів (ІАТ): через 0.5 год після прийому тикагрелору в навантажувальній дозі 180 мг середнє значення ІАТ становить приблизно 41%, максимальне значення ІАТ 89% досягається через 2-4 год після прийому препарату і підтримується протягом 2-8 год. У 90% пацієнтів остаточне значення ІАТ більше 70% досягається через 2 год після прийому препарату.
Закінчення дії:
При плануванні аортокоронарного шунтування (АКШ), ризик кровотеч зростає, якщо тикагрелор припиняють застосовувати менш ніж за 96 год до процедури.
Дані про перехід з одного препарату на інший:
Перехід з клопідогрелю на тикагрелор призводить до збільшення абсолютного значення ІАТ на 26.4%, а зміна терапії з тикагрелору на клопідогрель призводить до зниження абсолютного значення ІАТ на 24.5%. Можна змінювати терапію з клопідогрелю на тикагрелор без переривання антитромботичного ефекту.
Клінічна ефективність:
У дослідженні PLATO (PLATelet Inhibition and Patient Outcomes - Інгібування тромбоцитів та результати у пацієнтів) брало участь 18 624 пацієнти, у яких за останні 24 год розвинулися симптоми нестабільної стенокардії, інфаркту міокарда без підйому сегмента ST або інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST і які лікувалися консервативно, або за допомогою черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ), або АКШ. У цьому дослідженні на фоні щоденної терапії ацетилсаліциловою кислотою тикагрелор 90 мг 2 рази/добу порівнювався з клопідогрелем 75 мг/добу щодо ефективності у запобіганні розвитку комбінованої кінцевої точки серцево-судинної смерті, інфаркту міокарда або інсульту за рахунок впливу на частоту серцево-судинних смертей та інфарктів міокарда. Навантажувальна доза становила 300 мг клопідогрелю (доза 600 мг також допускалася при проведенні ЧКВ) або 180 мг тикагрелору.
Ефект тикагрелору проявлявся рано (на 30 день зниження абсолютного ризику /ЗАР/ на 0.6% і зниження відносного ризику /ЗВР/ на 12%), з підтриманням постійного ефекту терапії протягом 12 місяців, що призводило до ЗАР на 1.9% і ЗВР на 16% протягом року. Знижує відносний ризик комбінованої кінцевої точки (сукупність серцево-судинних смертей, інфаркту та інсульту) у пацієнтів з нестабільною стенокардією, інфарктом міокарда без підйому сегмента ST та інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST на 16% (відношення ризиків /ВР/ 0.84; 95% довірчий інтервал /ДІ/ 0.77-0.92; р=0.0003), серцево-судинної смерті на 21% (ВР 0.79; 95% ДІ 0.69-0.91; р=0.0013), інфаркту міокарда на 16% (ВР 0.84; 95% ДІ 0.75-0.95; р=0.0045).
Ефективність препарату Брилінта® показана у різних підгрупах пацієнтів, незалежно від маси тіла, статі, наявності в анамнезі цукрового діабету, транзиторної ішемічної атаки або негеморагічного інсульту, реваскуляризації, супутньої терапії (включаючи гепарин, інгібітори глікопротеїнових IIb/IIIа рецепторів, остаточного діагнозу (інфаркт міокарда без підйому сегмента ST, інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST та нестабільна стенокардія) та лікування, запланованого при рандомізації (інвазивне або консервативне).
Додатковий аналіз дозволив припустити наявність можливої зв'язку з дозою ацетилсаліцилової кислоти; це виражалося в тому, що знижена ефективність спостерігалася при прийомі препарату Брилінта® в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою у підвищених дозах. Рекомендована доза ацетилсаліцилової кислоти для постійного прийому в поєднанні з препаратом Брилінта® - 75-150 мг.
При вивченні препарату Брилінта показано статистично значуще ЗВР за сукупним критерієм: смерть від серцево-судинних причин, інфаркт міокарда та інсульт - у пацієнтів з гострим коронарним синдромом, яким заплановано інвазивне втручання (ЗВР 16%, ЗАР 1.7%, р=0.0025). У пошуковому аналізі ефективності препарату Брилінта® також показано ЗВР за первинною кінцевою точкою у пацієнтів з гострим коронарним синдромом, яким призначалася консервативна терапія (ЗВР 15%, ЗАР 2.3%, номінальне р=0.0444). У пацієнтів після стентування при застосуванні тикагрелору відзначено зниження частоти тромбозу стентів (ЗВР 32%, ЗАР 0.6%, номінальне р=0.0123).
Препарат Брилінта викликав статистично значуще ЗВР на 16% (ЗАР 2.1%) за таким сукупним критерієм як смерть від усіх причин, інфаркт міокарда та інсульт.
ЗВР смерті від усіх причин на прийомі препарату Брилінта® становило 22% при номінальному рівні значущості р=0.0003 і ЗАР - 1.4%.
Сукупний критерій об'єднаної ефективності та безпеки
Сукупний критерій об'єднаної ефективності та безпеки (смерть від серцево-судинних причин, інфаркт міокарда, інсульт або велике кровотеча за визначенням дослідження PLATO) підтверджує, що протягом 12 місяців після гострого коронарного синдрому позитивний ефект тикагрелору не нейтралізується випадками великих кровотеч (ЗВР 8%, ЗАР 1.4%, ВР 0.92; р=0.0257).
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі.
Застосування препарату слід починати з одноразової навантажувальної дози 180 мг (2 таб. по 90 мг) і потім продовжувати прийом по 90 мг 2 рази/добу.
Для пацієнтів з утрудненням ковтання таблетку (або 2 таблетки - у разі прийому навантажувальної дози) слід подрібнити до стану дрібного порошку, розмішати в 1/2 склянки питної води і відразу ж випити отриману суспензію. Залишки змішати з додатковою 1/2 склянки питної води і випити отриману суспензію. Суспензію можна також вводити через назогастральний зонд (СН8 або більшого розміру). Після введення суспензії необхідно промити назогастральний зонд водою для того, щоб доза препарату повністю потрапила в шлунок пацієнта.
Одночасно, за відсутності специфічних протипоказань, призначають ацетилсаліцилову кислоту (від 75 мг до 150 мг при постійному прийомі), щодня.
Слід уникати перерв у терапії. У разі пропуску прийому препарату пацієнт повинен прийняти лише одну таблетку 90 мг (наступна доза) у намічений час.
За необхідності пацієнти, які приймають клопідогрель, можуть бути переведені на прийом препарату. Рекомендується проводити терапію препаратом протягом 12 місяців, крім випадків клінічної необхідності в достроковій відміні препарату. Дані про застосування тикагрелору більше 12 місяців обмежені. У пацієнтів з гострим коронарним синдромом дострокова відміна будь-якої антиагрегантної терапії, включаючи препарат, може підвищити ризик серцево-судинної смерті або інфаркту міокарда в результаті основного захворювання. Слід уникати передчасного припинення прийому препарату.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
Пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібна корекція дози препарату. Відсутня інформація про застосування препарату у пацієнтів на гемодіалізі, тому його застосування у цих пацієнтів не показано.
Пацієнтам з печінковою недостатністю легкої ступені корекція дози не потрібна. Не проводилися дослідження препарату у пацієнтів з помірною або тяжкою печінковою недостатністю, тому застосування у даної категорії пацієнтів протипоказано.
Безпека та ефективність препарату у дітей та підлітків віком до 18 років за затвердженим у дорослих показанням не встановлена.
Застосування препарату слід починати з одноразової навантажувальної дози 180 мг (2 таб. по 90 мг) і потім продовжувати прийом по 90 мг 2 рази/добу.
Для пацієнтів з утрудненням ковтання таблетку (або 2 таблетки - у разі прийому навантажувальної дози) слід подрібнити до стану дрібного порошку, розмішати в 1/2 склянки питної води і відразу ж випити отриману суспензію. Залишки змішати з додатковою 1/2 склянки питної води і випити отриману суспензію. Суспензію можна також вводити через назогастральний зонд (СН8 або більшого розміру). Після введення суспензії необхідно промити назогастральний зонд водою для того, щоб доза препарату повністю потрапила в шлунок пацієнта.
Одночасно, за відсутності специфічних протипоказань, призначають ацетилсаліцилову кислоту (від 75 мг до 150 мг при постійному прийомі), щодня.
Слід уникати перерв у терапії. У разі пропуску прийому препарату пацієнт повинен прийняти лише одну таблетку 90 мг (наступна доза) у намічений час.
За необхідності пацієнти, які приймають клопідогрель, можуть бути переведені на прийом препарату. Рекомендується проводити терапію препаратом протягом 12 місяців, крім випадків клінічної необхідності в достроковій відміні препарату. Дані про застосування тикагрелору більше 12 місяців обмежені. У пацієнтів з гострим коронарним синдромом дострокова відміна будь-якої антиагрегантної терапії, включаючи препарат, може підвищити ризик серцево-судинної смерті або інфаркту міокарда в результаті основного захворювання. Слід уникати передчасного припинення прийому препарату.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
Пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібна корекція дози препарату. Відсутня інформація про застосування препарату у пацієнтів на гемодіалізі, тому його застосування у цих пацієнтів не показано.
Пацієнтам з печінковою недостатністю легкої ступені корекція дози не потрібна. Не проводилися дослідження препарату у пацієнтів з помірною або тяжкою печінковою недостатністю, тому застосування у даної категорії пацієнтів протипоказано.
Безпека та ефективність препарату у дітей та підлітків віком до 18 років за затвердженим у дорослих показанням не встановлена.
Показання
У комбінації з ацетилсаліциловою кислотою:
— для профілактики атеротромботичних ускладнень у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (нестабільною стенокардією, інфарктом міокарда без підйому сегмента ST або інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST [STEMI]), включаючи хворих, які отримували лікарську терапію, і пацієнтів, які піддавалися черезшкірному коронарному втручанню або аортокоронарному шунтуванню.
— для профілактики атеротромботичних ускладнень у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (нестабільною стенокардією, інфарктом міокарда без підйому сегмента ST або інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST [STEMI]), включаючи хворих, які отримували лікарську терапію, і пацієнтів, які піддавалися черезшкірному коронарному втручанню або аортокоронарному шунтуванню.
Протипоказання
— активна патологічна кровотеча;
— внутрішньочерепний крововилив в анамнезі;
— порушення функції печінки тяжкого ступеня;
— спільне застосування тикагрелору з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад, кетоконазолом, кларитроміцином, нефазодоном, ритонавіром та атазанавіром);
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних про ефективність та безпеку застосування у даної групи пацієнтів);
— підвищена чутливість до тикагрелору або будь-якого з компонентів препарату.
З обережністю:
— схильність пацієнтів до розвитку кровотечі (наприклад, у зв'язку з нещодавно отриманою травмою, нещодавно проведеною операцією, порушеннями згортання крові, порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості, активним або недавнім шлунково-кишковим кровотечею);
— пацієнтам з супутньою терапією препаратами, що підвищують ризик кровотеч (в т.ч. НПЗП, пероральні антикоагулянти та/або фібринолітики), протягом 24 год до прийому препарату Брилінта;
— пацієнтам з інфарктом міокарда в анамнезі з попереднім ішемічним інсультом при тривалості терапії більше 1 року;
— пацієнтам з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості;
— пацієнтам з ризиком розвитку брадикардії (наприклад, пацієнтам без кардіостимулятора з СССУ, AV-блокадою II або III ступеня, непритомністю, пов'язаною з брадикардією);
— при спільному застосуванні з препаратами, здатними викликати брадикардію;
— пацієнтам з бронхіальною астмою та/або хронічною обструктивною хворобою легень (ХОБЛ) в анамнезі;
— не рекомендується спільне застосування тикагрелору та АСК у високій підтримуючій дозі (більше 300 мг);
— при спільному застосуванні тикагрелору з потужними інгібіторами глікопротеїну Р та помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, верапаміл та хінідин);
— при спільному застосуванні селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, пароксетин, сертралін та циталопрам);
— при спільному застосуванні дигоксину та препарату Брилінта рекомендований ретельний клінічний та лабораторний моніторинг (ЧСС, при наявності клінічних показань також ЕКГ та концентрації дигоксину в крові;
— при спільному застосуванні препарату Брилінта з препаратами, що впливають на гемостаз.
— внутрішньочерепний крововилив в анамнезі;
— порушення функції печінки тяжкого ступеня;
— спільне застосування тикагрелору з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад, кетоконазолом, кларитроміцином, нефазодоном, ритонавіром та атазанавіром);
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних про ефективність та безпеку застосування у даної групи пацієнтів);
— підвищена чутливість до тикагрелору або будь-якого з компонентів препарату.
З обережністю:
— схильність пацієнтів до розвитку кровотечі (наприклад, у зв'язку з нещодавно отриманою травмою, нещодавно проведеною операцією, порушеннями згортання крові, порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості, активним або недавнім шлунково-кишковим кровотечею);
— пацієнтам з супутньою терапією препаратами, що підвищують ризик кровотеч (в т.ч. НПЗП, пероральні антикоагулянти та/або фібринолітики), протягом 24 год до прийому препарату Брилінта;
— пацієнтам з інфарктом міокарда в анамнезі з попереднім ішемічним інсультом при тривалості терапії більше 1 року;
— пацієнтам з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості;
— пацієнтам з ризиком розвитку брадикардії (наприклад, пацієнтам без кардіостимулятора з СССУ, AV-блокадою II або III ступеня, непритомністю, пов'язаною з брадикардією);
— при спільному застосуванні з препаратами, здатними викликати брадикардію;
— пацієнтам з бронхіальною астмою та/або хронічною обструктивною хворобою легень (ХОБЛ) в анамнезі;
— не рекомендується спільне застосування тикагрелору та АСК у високій підтримуючій дозі (більше 300 мг);
— при спільному застосуванні тикагрелору з потужними інгібіторами глікопротеїну Р та помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, верапаміл та хінідин);
— при спільному застосуванні селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, пароксетин, сертралін та циталопрам);
— при спільному застосуванні дигоксину та препарату Брилінта рекомендований ретельний клінічний та лабораторний моніторинг (ЧСС, при наявності клінічних показань також ЕКГ та концентрації дигоксину в крові;
— при спільному застосуванні препарату Брилінта з препаратами, що впливають на гемостаз.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
— Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): нечасто - кровотечі з пухлиниа.
— З боку системи кровотворення: дуже часто - кровотечі, пов'язані з захворюваннями кровіb.
— З боку імунної системи: нечасто - реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набрякc.
— З боку обміну речовин та харчування: дуже часто - гіперурикеміяd; часто - подагра/подагричний артрит.
— Порушення психіки: нечасто - сплутаність свідомості.
— З боку нервової системи: часто - запаморочення, непритомність, головний біль; нечасто - внутрішньочерепний крововилив.
— З боку органа зору: нечасто - крововилив в оці.
—З боку органа слуху та лабіринтні порушення: часто - вертиго; нечасто - крововилив у вухо.
— З боку серцево-судинної системи: часто - артеріальна гіпотензія.
— З боку дихальної системи: дуже часто - задишка; часто - кровотечі з органів дихальної системиf.
— З боку травної системи: часто - шлунково-кишкова кровотечаg, діарея, нудота, диспепсія, запор; нечасто - ретроперитонеальна кровотеча.
— З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - підшкірні або шкірні геморагіїh, шкірний свербіж, висип.
— З боку кістково-м'язової системи: нечасто - м'язові кровотечіi.
— З боку сечовидільної системи: часто - кровотеча з сечовивідних шляхівj.
— З боку статевих органів та молочної залози: нечасто - кровотеча з статевих органівk.
— Лабораторні та інструментальні дані: часто - підвищення концентрації креатиніну в кровіd.
— Травми, інтоксикації та ускладнення маніпуляцій: часто - кровотеча після маніпуляцій, травматична кровотечаl.
— З боку системи кровотворення: дуже часто - кровотечі, пов'язані з захворюваннями кровіb.
— З боку імунної системи: нечасто - реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набрякc.
— З боку обміну речовин та харчування: дуже часто - гіперурикеміяd; часто - подагра/подагричний артрит.
— Порушення психіки: нечасто - сплутаність свідомості.
— З боку нервової системи: часто - запаморочення, непритомність, головний біль; нечасто - внутрішньочерепний крововилив.
— З боку органа зору: нечасто - крововилив в оці.
—З боку органа слуху та лабіринтні порушення: часто - вертиго; нечасто - крововилив у вухо.
— З боку серцево-судинної системи: часто - артеріальна гіпотензія.
— З боку дихальної системи: дуже часто - задишка; часто - кровотечі з органів дихальної системиf.
— З боку травної системи: часто - шлунково-кишкова кровотечаg, діарея, нудота, диспепсія, запор; нечасто - ретроперитонеальна кровотеча.
— З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - підшкірні або шкірні геморагіїh, шкірний свербіж, висип.
— З боку кістково-м'язової системи: нечасто - м'язові кровотечіi.
— З боку сечовидільної системи: часто - кровотеча з сечовивідних шляхівj.
— З боку статевих органів та молочної залози: нечасто - кровотеча з статевих органівk.
— Лабораторні та інструментальні дані: часто - підвищення концентрації креатиніну в кровіd.
— Травми, інтоксикації та ускладнення маніпуляцій: часто - кровотеча після маніпуляцій, травматична кровотечаl.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Таб., покр. плівковою оболонкою, 90 мг: 14, 56 або 168 шт.
Таблетки, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "90" над "Т" на одній стороні.
1 таб. тикагрелор 90 мг.
Допоміжні речовини: манітол - 126 мг, кальцію гідрофосфат - 63 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію - 9 мг, гіпролоза - 9 мг, магнію стеарат - 3 мг.
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910 - 5.6 мг, титану діоксид (E171) - 1.7 мг, тальк - 1 мг, макрогол 400 - 0.6 мг, барвник заліза оксид жовтий (E172) - 0.1 мг.
14 шт. - блістери з Ал/ПВХ/ПВДХ (1) - пачки картонні з контролем першого відкриття.
14 шт. - блістери з Ал/ПВХ/ПВДХ (4) - пачки картонні з контролем першого відкриття.
14 шт. - блістери з Ал/ПВХ/ПВДХ (12) - пачки картонні з контролем першого відкриття.
Таблетки, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "90" над "Т" на одній стороні.
1 таб. тикагрелор 90 мг.
Допоміжні речовини: манітол - 126 мг, кальцію гідрофосфат - 63 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію - 9 мг, гіпролоза - 9 мг, магнію стеарат - 3 мг.
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910 - 5.6 мг, титану діоксид (E171) - 1.7 мг, тальк - 1 мг, макрогол 400 - 0.6 мг, барвник заліза оксид жовтий (E172) - 0.1 мг.
14 шт. - блістери з Ал/ПВХ/ПВДХ (1) - пачки картонні з контролем першого відкриття.
14 шт. - блістери з Ал/ПВХ/ПВДХ (4) - пачки картонні з контролем першого відкриття.
14 шт. - блістери з Ал/ПВХ/ПВДХ (12) - пачки картонні з контролем першого відкриття.
