Флюкостат
Flucostat
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Дифлазон, Дифлюкан, Флуконазол, Біннофлуназол, Дисорел-Сановель, Майконіл, Медофлюкон, Мікомакс, Проканазол, Тифлуксан, Фангіфлю, Флукозан, Флукозид, Флукомабол, Флуконазол-Тева, Флуконорм, Флукорус, Флюкорем, Форкан, Цискан
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Caps. "Flucostat" 0,05 № 7
D.S. Внутрішньо, по 1 капсулі 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі
Rp.: "Flucostat" 150 mg
D.t.d. 1 in caps.
S. Внутрішньо, 1 капсулу одноразово, незалежно від прийому їжі
D.S. Внутрішньо, по 1 капсулі 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі
Rp.: "Flucostat" 150 mg
D.t.d. 1 in caps.
S. Внутрішньо, 1 капсулу одноразово, незалежно від прийому їжі
Фармакологічні властивості
Протигрибкове.
Фармакодинаміка
Протигрибковий препарат. Флуконазол – представник класу триазольних протигрибкових засобів, є потужним селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів.
Активний щодо збудників опортуністичних мікозів, в т.ч. викликаних Candida spp., Cryptococcus neoformans, Microsporum spp., Trichophyton spp. Показана також активність флуконазолу на моделях ендемічних мікозів, включаючи інфекції, викликані Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis та Histoplasma capsulatum.
Активний щодо збудників опортуністичних мікозів, в т.ч. викликаних Candida spp., Cryptococcus neoformans, Microsporum spp., Trichophyton spp. Показана також активність флуконазолу на моделях ендемічних мікозів, включаючи інфекції, викликані Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis та Histoplasma capsulatum.
Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо флуконазол добре абсорбується. Біодоступність становить 90%. Cmax флуконазолу в плазмі крові після прийому натщесерце в дозі 150 мг становить 90% від його вмісту в плазмі при в/в введенні в дозі 2.5-3.5 мг/л.
Tmax досягається через 0.5-1.5 год після прийому. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію при прийомі внутрішньо.
Концентрація в плазмі прямо пропорційна прийнятій дозі.
Розподіл
90% Css досягається до 4-5 дня лікування препаратом (при прийомі 1 раз/добу).
Введення ударної дози (в 1-й день), в 2 рази перевищуючої середню добову дозу, дозволяє досягти 90% рівень Css до 2-го дня. Уявний Vd наближається до загального вмісту води в організмі. Зв'язування з білками - 11-12%.
Флуконазол добре проникає у всі біологічні рідини організму. Концентрації флуконазолу в слині та мокроті аналогічні концентраціям у плазмі. У хворих з грибковим менінгітом концентрації флуконазолу в спинномозковій рідині становлять близько 80% від рівнів його в плазмі.
У роговому шарі, епідермісі, дермі та потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові.
Виведення
T1/2 становить близько 30 год.
Флуконазол виводиться в основному нирками; приблизно 80% введеної дози виявляються в сечі в незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний КК. Метаболітів флуконазолу в крові не виявлено.
Після прийому внутрішньо флуконазол добре абсорбується. Біодоступність становить 90%. Cmax флуконазолу в плазмі крові після прийому натщесерце в дозі 150 мг становить 90% від його вмісту в плазмі при в/в введенні в дозі 2.5-3.5 мг/л.
Tmax досягається через 0.5-1.5 год після прийому. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію при прийомі внутрішньо.
Концентрація в плазмі прямо пропорційна прийнятій дозі.
Розподіл
90% Css досягається до 4-5 дня лікування препаратом (при прийомі 1 раз/добу).
Введення ударної дози (в 1-й день), в 2 рази перевищуючої середню добову дозу, дозволяє досягти 90% рівень Css до 2-го дня. Уявний Vd наближається до загального вмісту води в організмі. Зв'язування з білками - 11-12%.
Флуконазол добре проникає у всі біологічні рідини організму. Концентрації флуконазолу в слині та мокроті аналогічні концентраціям у плазмі. У хворих з грибковим менінгітом концентрації флуконазолу в спинномозковій рідині становлять близько 80% від рівнів його в плазмі.
У роговому шарі, епідермісі, дермі та потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові.
Виведення
T1/2 становить близько 30 год.
Флуконазол виводиться в основному нирками; приблизно 80% введеної дози виявляються в сечі в незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний КК. Метаболітів флуконазолу в крові не виявлено.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо.
При криптококових інфекціях, кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях: в 1-й день — 400 мг, потім — 200–400 мг 1 раз на добу.
Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД після повного курсу первинного лікування: 200 мг/добу протягом тривалого періоду.
При атрофічному оральному кандидозі, пов'язаному з носінням зубних протезів: 50 мг 1 раз на добу протягом 10–14 днів.
При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок: 50–100 мг/добу протягом 14–30 днів.
Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після завершення повного курсу первинного лікування: по 150 мг 1 раз на тиждень.
При вагінальному кандидозі та баланіті: одноразово 150 мг. Для профілактики рецидивів — 150 мг 1 раз на місяць, протягом 4–12 міс.
Для профілактики кандидозу у онкологічних хворих під час цитостатичної хіміо- або променевої терапії: 50–400 мг 1 раз на добу. При наявності високого ризику розвитку генералізованої інфекції: 400 мг 1 раз на добу за кілька днів до очікуваної появи нейтропенії; після підвищення числа нейтрофілів більше 1000/мм3 лікування продовжують ще протягом 7 діб.
При мікозах шкіри (стоп, пахової області та ін.), в т.ч кандидозних інфекціях: 150 мг 1 раз на тиждень або 50 мг 1 раз на добу. Тривалість терапії — 2–4 тижні, при мікозах стоп — до 6 тижнів.
При висівкоподібному лишаї: 50 мг 1 раз на добу протягом 2–4 тижнів.
При оніхомікозі: 150 мг 1 раз на тиждень до виростання неінфікованого нігтя (3–6 і 6–12 міс для нігтів пальців рук і ніг відповідно).
При глибоких ендемічних мікозах: 200–400 мг/добу протягом 11–24 міс (кокцидіоїдомікоз), 2–17 міс (паракокцидіоїдомікоз), 1–16 міс (споротрихоз), 3–17 міс (гістоплазмоз).
В/в крапельно (зі швидкістю не більше 20 мг/хв (10 мл/хв) при криптококових інфекціях, кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях: в 1-й день — 400 мг/добу, потім — 200–400 мг 1 раз на добу (при криптококових інфекціях протягом 6–8 тижнів).
При переході з в/в введення на прийом капсул і навпаки немає необхідності змінювати добову дозу.
При криптококових інфекціях, кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях: в 1-й день — 400 мг, потім — 200–400 мг 1 раз на добу.
Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД після повного курсу первинного лікування: 200 мг/добу протягом тривалого періоду.
При атрофічному оральному кандидозі, пов'язаному з носінням зубних протезів: 50 мг 1 раз на добу протягом 10–14 днів.
При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок: 50–100 мг/добу протягом 14–30 днів.
Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після завершення повного курсу первинного лікування: по 150 мг 1 раз на тиждень.
При вагінальному кандидозі та баланіті: одноразово 150 мг. Для профілактики рецидивів — 150 мг 1 раз на місяць, протягом 4–12 міс.
Для профілактики кандидозу у онкологічних хворих під час цитостатичної хіміо- або променевої терапії: 50–400 мг 1 раз на добу. При наявності високого ризику розвитку генералізованої інфекції: 400 мг 1 раз на добу за кілька днів до очікуваної появи нейтропенії; після підвищення числа нейтрофілів більше 1000/мм3 лікування продовжують ще протягом 7 діб.
При мікозах шкіри (стоп, пахової області та ін.), в т.ч кандидозних інфекціях: 150 мг 1 раз на тиждень або 50 мг 1 раз на добу. Тривалість терапії — 2–4 тижні, при мікозах стоп — до 6 тижнів.
При висівкоподібному лишаї: 50 мг 1 раз на добу протягом 2–4 тижнів.
При оніхомікозі: 150 мг 1 раз на тиждень до виростання неінфікованого нігтя (3–6 і 6–12 міс для нігтів пальців рук і ніг відповідно).
При глибоких ендемічних мікозах: 200–400 мг/добу протягом 11–24 міс (кокцидіоїдомікоз), 2–17 міс (паракокцидіоїдомікоз), 1–16 міс (споротрихоз), 3–17 міс (гістоплазмоз).
В/в крапельно (зі швидкістю не більше 20 мг/хв (10 мл/хв) при криптококових інфекціях, кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях: в 1-й день — 400 мг/добу, потім — 200–400 мг 1 раз на добу (при криптококових інфекціях протягом 6–8 тижнів).
При переході з в/в введення на прийом капсул і навпаки немає необхідності змінювати добову дозу.
Для дітей:
Дітям при кандидозі слизових оболонок в 1-й день — 6 мг/кг/добу, далі — 3 мг/кг/добу, при системних кандидозах або криптококкозах — 6–12 мг/кг залежно від тяжкості захворювання. Для профілактики на фоні зниженого імунітету (залежно від вираженості нейтропенії) — 3–12 мг/кг/добу.
Показання
- криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інші локалізації даної інфекції (в т.ч. легені, шкіра), як у хворих з нормальним імунним відгуком, так і у хворих з різними формами імуносупресії (в т.ч. у хворих на СНІД, при трансплантації органів); препарат можна використовувати для профілактики криптококової інфекції у хворих на СНІД;
- генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції (в т.ч. інфекції очеревини, ендокарда, очей, дихальних та сечових шляхів). Лікування можна проводити у хворих зі злоякісними новоутвореннями, хворих відділень інтенсивної терапії, хворих, які отримують цитотоксичні або імуносупресивні засоби, а також при наявності інших факторів, що сприяють розвитку кандидозу;
- кандидоз слизових оболонок, в т.ч. порожнини рота та глотки (включаючи атрофічний кандидоз порожнини рота, пов'язаний з носінням зубних протезів), стравоходу, неінвазивні бронхо-легеневі інфекції, кандидурія; профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД;
- генітальний кандидоз: лікування вагінального кандидозу (гострий і хронічний рецидивуючий), профілактичне застосування з метою зменшення частоти рецидивів вагінального кандидозу (3 і більше епізодів на рік); кандидозний баланіт;
- профілактика грибкових інфекцій у хворих зі злоякісними новоутвореннями, які схильні до таких інфекцій в результаті цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії;
- мікози шкіри, включаючи мікози стоп, тіла, пахової області, висівкоподібний лишай, оніхомікози та кандидоз шкіри;
- глибокі ендемічні мікози, включаючи кокцидіоїдомікоз, паракокцидіоїдомікоз, споротрихоз та гістоплазмоз у хворих з нормальним імунітетом.
- генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції (в т.ч. інфекції очеревини, ендокарда, очей, дихальних та сечових шляхів). Лікування можна проводити у хворих зі злоякісними новоутвореннями, хворих відділень інтенсивної терапії, хворих, які отримують цитотоксичні або імуносупресивні засоби, а також при наявності інших факторів, що сприяють розвитку кандидозу;
- кандидоз слизових оболонок, в т.ч. порожнини рота та глотки (включаючи атрофічний кандидоз порожнини рота, пов'язаний з носінням зубних протезів), стравоходу, неінвазивні бронхо-легеневі інфекції, кандидурія; профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД;
- генітальний кандидоз: лікування вагінального кандидозу (гострий і хронічний рецидивуючий), профілактичне застосування з метою зменшення частоти рецидивів вагінального кандидозу (3 і більше епізодів на рік); кандидозний баланіт;
- профілактика грибкових інфекцій у хворих зі злоякісними новоутвореннями, які схильні до таких інфекцій в результаті цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії;
- мікози шкіри, включаючи мікози стоп, тіла, пахової області, висівкоподібний лишай, оніхомікози та кандидоз шкіри;
- глибокі ендемічні мікози, включаючи кокцидіоїдомікоз, паракокцидіоїдомікоз, споротрихоз та гістоплазмоз у хворих з нормальним імунітетом.
Протипоказання
- одночасний прийом препаратів, що подовжують інтервал QT (в т.ч. терфенадину або астемізолу);
дитячий вік до 3 років;
- підвищена чутливість до препарату або близьких за структурою азольних сполук.
З обережністю слід застосовувати препарат при печінковій і/або нирковій недостатності, одночасно з прийомом потенційно небезпечних гепатотоксичних лікарських засобів, при алкоголізмі, у випадку проаритмогенних станів у пацієнтів з множинними факторами ризику (органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу, одночасний прийом лікарських препаратів, що викликають аритмії).
дитячий вік до 3 років;
- підвищена чутливість до препарату або близьких за структурою азольних сполук.
З обережністю слід застосовувати препарат при печінковій і/або нирковій недостатності, одночасно з прийомом потенційно небезпечних гепатотоксичних лікарських засобів, при алкоголізмі, у випадку проаритмогенних станів у пацієнтів з множинними факторами ризику (органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу, одночасний прийом лікарських препаратів, що викликають аритмії).
Особливі вказівки
У рідкісних випадках застосування флуконазолу супроводжувалося токсичними змінами печінки, в т.ч. з летальним наслідком, головним чином у хворих з серйозними супутніми захворюваннями. Не відзначено явної залежності частоти розвитку гепатотоксичних ефектів флуконазолу від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай оборотна; ознаки її зникали після припинення терапії. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, препарат слід відмінити.
Хворі на СНІД більш схильні до розвитку важких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. При появі у хворого, що отримує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипу, яку можна пов'язати з прийомом флуконазолу, препарат слід відмінити. При появі висипу у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями їх слід ретельно спостерігати і відмінити флуконазол при появі буллезних уражень або багатоформної еритеми.
Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні флуконазолу з цизапридом, астемізолом, рифабутином, такролімусом або іншими препаратами, метаболізуючимися ізоферментами системи цитохрому P450.
Хворі на СНІД більш схильні до розвитку важких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. При появі у хворого, що отримує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипу, яку можна пов'язати з прийомом флуконазолу, препарат слід відмінити. При появі висипу у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями їх слід ретельно спостерігати і відмінити флуконазол при появі буллезних уражень або багатоформної еритеми.
Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні флуконазолу з цизапридом, астемізолом, рифабутином, такролімусом або іншими препаратами, метаболізуючимися ізоферментами системи цитохрому P450.
Побічні ефекти
З боку травної системи: зміна смаку, нудота, метеоризм, блювання, болі в животі, діарея; рідко - порушення функції печінки (жовтяниця, гепатит, гепатонекроз, гіпербілірубінемія, підвищення активності АЛТ, АСТ, ЩФ).
З боку ЦНС: головний біль, запаморочення; рідко - судоми.
З боку системи кровотворення: рідко - лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
З боку серцево-судинної системи: збільшення тривалості інтервалу QT, мерехтіння, тріпотіння шлуночків.
Алергічні реакції: шкірний висип; рідко – злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактоїдні реакції.
З боку обміну речовин: рідко - гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.
Інші: рідко - порушення функції нирок, алопеція.
З боку ЦНС: головний біль, запаморочення; рідко - судоми.
З боку системи кровотворення: рідко - лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
З боку серцево-судинної системи: збільшення тривалості інтервалу QT, мерехтіння, тріпотіння шлуночків.
Алергічні реакції: шкірний висип; рідко – злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактоїдні реакції.
З боку обміну речовин: рідко - гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.
Інші: рідко - порушення функції нирок, алопеція.
Передозування
Симптоми: галюцинації, параноїдальна поведінка.
Лікування: рекомендується промивання шлунка і симптоматична терапія. Оскільки флуконазол виводиться з сечею, форсований діурез підвищує його виведення. Проведення гемодіалізу протягом 3 год знижує концентрацію флуконазолу в плазмі приблизно на 50%.
Лікування: рекомендується промивання шлунка і симптоматична терапія. Оскільки флуконазол виводиться з сечею, форсований діурез підвищує його виведення. Проведення гемодіалізу протягом 3 год знижує концентрацію флуконазолу в плазмі приблизно на 50%.
Лікарняна взаємодія
При застосуванні флуконазолу з варфарином відзначалося збільшення протромбінового часу на 12%. У зв'язку з цим рекомендується контролювати протромбіновий час у пацієнтів, які отримують Флюкостат® у поєднанні з кумариновими антикоагулянтами.
При одночасному застосуванні флуконазол збільшує T1/2 пероральних гіпоглікемічних препаратів - похідних сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду і толбутаміду). Спільне призначення флуконазолу і пероральних гіпоглікемічних препаратів допускається, але при цьому слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії.
Одночасне застосування флуконазолу і фенітоїну може супроводжуватися підвищенням концентрації фенітоїну в клінічно значущій мірі. Тому при необхідності поєднаного застосування цих препаратів необхідно моніторити концентрацію фенітоїну з корекцією його дози з метою забезпечення терапевтичної концентрації в плазмі крові.
Одночасне застосування флуконазолу і рифампіцину призводить до зниження AUC на 25% і скорочення T1/2 флуконазолу з плазми на 20%. Тому у пацієнтів, які отримують одночасно рифампіцин, дозу флуконазолу рекомендується збільшити.
Рекомендується контролювати концентрацію циклоспорину в крові у пацієнтів, які отримують флуконазол, оскільки при застосуванні флуконазолу і циклоспорину у пацієнтів з пересадженою ниркою прийом флуконазолу в дозі 200 мг/добу призводить до повільного підвищення концентрації циклоспорину в плазмі крові.
Пацієнти, які отримують теофілін у високих дозах, або у яких є ймовірність розвитку теофілінової інтоксикації, повинні знаходитися під наглядом з метою раннього виявлення симптомів передозування теофіліну, оскільки одночасний прийом флуконазолу призводить до зниження середньої швидкості кліренсу теофіліну з плазми.
При одночасному застосуванні флуконазолу і терфенадину або цизаприду описані випадки небажаних реакцій з боку серця, включаючи пароксизми шлуночкової тахікардії (аритмії типу "пірует").
Є повідомлення про взаємодію флуконазолу і рифабутину, що супроводжується підвищенням сироваткових рівнів останнього. При одночасному застосуванні флуконазолу і рифабутину описані випадки розвитку увеїту. Необхідно ретельно спостерігати хворих, які одночасно отримують рифабутин і флуконазол.
При одночасному застосуванні флуконазолу і зидовудину відзначається підвищення концентрації зидовудину в плазмі, яке викликане зниженням перетворення останнього в його метаболіт.
При одночасному застосуванні флуконазолу з мідазоламом підвищується ризик психомоторних ефектів, з такролімусом - підвищується ризик нефротоксичності.
При одночасному застосуванні флуконазол збільшує T1/2 пероральних гіпоглікемічних препаратів - похідних сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду і толбутаміду). Спільне призначення флуконазолу і пероральних гіпоглікемічних препаратів допускається, але при цьому слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії.
Одночасне застосування флуконазолу і фенітоїну може супроводжуватися підвищенням концентрації фенітоїну в клінічно значущій мірі. Тому при необхідності поєднаного застосування цих препаратів необхідно моніторити концентрацію фенітоїну з корекцією його дози з метою забезпечення терапевтичної концентрації в плазмі крові.
Одночасне застосування флуконазолу і рифампіцину призводить до зниження AUC на 25% і скорочення T1/2 флуконазолу з плазми на 20%. Тому у пацієнтів, які отримують одночасно рифампіцин, дозу флуконазолу рекомендується збільшити.
Рекомендується контролювати концентрацію циклоспорину в крові у пацієнтів, які отримують флуконазол, оскільки при застосуванні флуконазолу і циклоспорину у пацієнтів з пересадженою ниркою прийом флуконазолу в дозі 200 мг/добу призводить до повільного підвищення концентрації циклоспорину в плазмі крові.
Пацієнти, які отримують теофілін у високих дозах, або у яких є ймовірність розвитку теофілінової інтоксикації, повинні знаходитися під наглядом з метою раннього виявлення симптомів передозування теофіліну, оскільки одночасний прийом флуконазолу призводить до зниження середньої швидкості кліренсу теофіліну з плазми.
При одночасному застосуванні флуконазолу і терфенадину або цизаприду описані випадки небажаних реакцій з боку серця, включаючи пароксизми шлуночкової тахікардії (аритмії типу "пірует").
Є повідомлення про взаємодію флуконазолу і рифабутину, що супроводжується підвищенням сироваткових рівнів останнього. При одночасному застосуванні флуконазолу і рифабутину описані випадки розвитку увеїту. Необхідно ретельно спостерігати хворих, які одночасно отримують рифабутин і флуконазол.
При одночасному застосуванні флуконазолу і зидовудину відзначається підвищення концентрації зидовудину в плазмі, яке викликане зниженням перетворення останнього в його метаболіт.
При одночасному застосуванні флуконазолу з мідазоламом підвищується ризик психомоторних ефектів, з такролімусом - підвищується ризик нефротоксичності.
Лікарська форма
Капсули непрозорі, світло-рожевого/рожево-коричневого кольору, №2; вміст капсул - порошок білого або майже білого кольору.
1 капс. флуконазол 50 мг.
Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний (аеросил), крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, лактоза.
Склад оболонки капсули: желатин, барвник заліза оксид червоний (Е172), метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, титану діоксид (Е171), кислота оцтова.
7 шт. - упаковки чарункові контурні (1) - пачки картонні.
Капсули непрозорі, білого кольору, №0; вміст капсул - порошок білого або майже білого кольору.
1 капс. флуконазол 150 мг.
Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний (аеросил), крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, лактоза.
Склад оболонки капсули: желатин, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, титану діоксид (Е171), кислота оцтова.
1 шт. - упаковки чарункові контурні (1) - пачки картонні.
1 капс. флуконазол 50 мг.
Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний (аеросил), крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, лактоза.
Склад оболонки капсули: желатин, барвник заліза оксид червоний (Е172), метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, титану діоксид (Е171), кислота оцтова.
7 шт. - упаковки чарункові контурні (1) - пачки картонні.
Капсули непрозорі, білого кольору, №0; вміст капсул - порошок білого або майже білого кольору.
1 капс. флуконазол 150 мг.
Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний (аеросил), крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, лактоза.
Склад оболонки капсули: желатин, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, титану діоксид (Е171), кислота оцтова.
1 шт. - упаковки чарункові контурні (1) - пачки картонні.
