Ксалаком

Протиглаукомний.

До складу препарату Ксалаком входять 2 активні компоненти — латанопрост і тимололу малеат. Механізм зниження підвищеного ВГД у цих компонентів різний, що забезпечує додаткове зниження ВГД порівняно з ефектом, досягнутим при застосуванні кожного з цих компонентів у вигляді монотерапії.

Латанопрост — аналог ПГF2α — є селективним агоністом рецепторів простаноїду FP і знижує ВГД за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи, головним чином увеосклеральним шляхом, а також через трабекулярну мережу. Встановлено, що латанопрост не чинить суттєвого впливу на продукцію водянистої вологи і гематоофтальмічний бар'єр. Протягом короткострокового лікування латанопрост не викликає просочування флуоресцеїну в задній сегмент ока при псевдофації. При застосуванні в терапевтичних дозах латанопрост не чинить значного фармакологічного ефекту на ССС і дихальну систему.

Тимолол — неселективний β1- і β2-адреноблокатор, який не має значної внутрішньої симпатоміметичної активності, — не чинить прямого депресивного впливу на міокард або місцевого анестезуючого (мембраностабілізуючого) ефекту.

Блокада бета-адренорецепторів викликає зниження серцевого викиду у здорових людей і при захворюваннях серця. У хворих з важким порушенням функції міокарда бета-адреноблокатори можуть інгібувати стимулюючий ефект симпатичної нервової системи, необхідний для адекватної роботи серця.

Блокада бета-адренорецепторів у бронхах і бронхіолах призводить до збільшення опору дихальних шляхів під впливом парасимпатичної нервової системи. Подібний ефект може бути небезпечним для хворих на астму та інші бронхоспастичні захворювання

Застосування тимололу малеату у вигляді очних крапель викликає зниження підвищеного і нормального ВГД незалежно від наявності або відсутності глаукоми. Підвищене ВГД є основним фактором ризику глаукоматозного випадіння полів зору. Чим вище ВГД, тим вище ймовірність глаукоматозного випадіння полів зору і пошкодження зорового нерва.

Точний механізм зниження ВГД під дією тимололу малеату не встановлено. Результати тонографії і флуорофотометрії свідчать про те, що основний механізм дії може бути пов'язаний зі зменшенням утворення водянистої вологи. Однак у деяких дослідженнях відзначено також невелике збільшення відтоку. Крім того, можливий також механізм пригнічення збільшеного синтезу циклічної АМФ, викликаного ендогенною β-адренергічною стимуляцією. Не відзначено якого-небудь впливу тимололу на проникність гематоофтальмічного бар'єра.

Дія комбінації латанопроста і тимололу малеату починається протягом години, а максимальний ефект спостерігається протягом 6–8 год.

При багаторазовому застосуванні адекватне зниження ВГД зберігається протягом 24 год після введення.

ФКВ латанопроста і тимололу малеату не встановлено, хоча через 1–4 год після застосування комбінованого препарату концентрація кислоти латанопроста у водянистій волозі була приблизно в 2 рази вищою, ніж при монотерапії.

Латанопрост

Всмоктування. Латанопрост, будучи пролікарською формою, всмоктується через рогівку, де відбувається його гідроліз до біологічно активної кислоти. Встановлено, що концентрація у водянистій волозі досягає максимуму приблизно через 2 год після місцевого застосування.

Розподіл. Vd становить (0,16±0,02) л/кг. Кислота латанопроста визначається у водянистій волозі протягом перших 4 год, а в плазмі — тільки протягом першої години після місцевого застосування.

Метаболізм. Латанопрост піддається гідролізу в рогівці під дією естераз з утворенням біологічно активної кислоти. Кислота латанопроста, що потрапляє в системний кровотік, метаболізується, в основному в печінці, шляхом бета-окислення кислот з утворенням 1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранорметаболітів.

Виведення. Кислота латанопроста швидко виводиться з плазми (T1/2 становить 17 хв). Плазмовий кліренс становить 0,4 л/год/кг. Системний кліренс становить приблизно 7 мл/хв/кг. Після місцевого застосування очних крапель системна біодоступність кислоти латанопроста становить 45%. Зв'язок з білками плазми крові становить 87%. Метаболіти виводяться, в основному нирками: після місцевого застосування з сечею виводиться приблизно 88% введеної дози.

Тимолол

Cmax тимололу малеату у водянистій волозі досягається приблизно через 1 год після застосування очних крапель. Частина дози піддається системному всмоктуванню, і Cmax у плазмі, що становить 1 нг/мл, досягається через 10–20 хв після застосування препарату по одній краплі в кожне око 1 раз на добу (300 мкг/добу). T1/2 тимололу малеату з плазми становить близько 6 год. Тимололу малеат активно метаболізується в печінці. Метаболіти, а також деяка кількість незміненого тимололу виводяться з сечею.

Для дорослих:

Для дітей:

Зниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВГД) у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою або очною гіпертензією при недостатній ефективності монотерапії окремими компонентами препарату.

- підвищена чутливість до латанопросту, тимололу малеату або інших компонентів препарату;
- ХОЗЛ тяжкого перебігу;
- синусова брадикардія;
- синдром слабкості синусового вузла;
- синоатріальна блокада;
- AV-блокада II–III ступеня без контролю штучного водія ритму;
- клінічно виражена серцева недостатність, кардіогенний шок;
- реактивні захворювання дихальних шляхів, в т.ч. бронхіальна астма (або вказівка на її наявність в анамнезі);
- дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлені).

З обережністю: запальна, неоваскулярна, закритокутова глаукома; відкритокутова глаукома в поєднанні з псевдофацією; пігментна глаукома (через відсутність достатнього досвіду застосування препарату); афакія, псевдоафакія з розривом задньої капсули кришталика, пацієнти з відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку (при лікуванні латанопростом описані випадки розвитку макулярного набряку, в т.ч. цистоїдного); герпетичний кератит в анамнезі; AV-блокада I ступеня (β-адреноблокатори негативно впливають на час проведення імпульсу в серцевому м'язі); порушення периферичного кровообігу (наприклад, тяжкі форми синдрому Рейно або хвороби Рейно).

Слід уникати застосування препарату Ксалаком у пацієнтів з активною формою герпетичного кератиту і рецидивуючим герпетичним кератитом, особливо пов'язаним з прийомом аналогів простагландину F2α.

Тимолол слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з ХОЗЛ і тільки в випадках, коли потенційна користь від застосування препарату для пацієнта перевищує ризик. З обережністю слід застосовувати Ксалаком у пацієнтів із захворюваннями рогівки, оскільки препарат може викликати сухість слизової оболонки очей.

На тлі застосування можливе поступове зміна кольору очей за рахунок збільшення кількості коричневого пігменту в райдужці; рекомендується періодичне спостереження лікаря.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

Закапування очних крапель може викликати транзиторне відчуття "пелени перед очима" протягом декількох хвилин, що необхідно враховувати при водінні автомобіля і роботі з рухомими механізмами. Поки цей ефект не зникне, пацієнтам не слід керувати автомобілем або користуватися складною технікою.

З боку органу зору: порушення зору, блефарит, катаракта, кон'юнктивіт, алергічні ураження кон'юнктиви (в т.ч. фолікули, папілярні реакції кон'юнктиви, точкові крововиливи), ураження рогівки (ерозії, пігментація, точковий кератит), порушення рефракції, гіперемія ока, подразнення ока, біль в очах, посилення пігментації райдужки, кератит, фотофобія, випадіння ділянок полів зору.

Інфекції: синусит, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та інші інфекції.

З боку обміну речовин і харчування: цукровий діабет, гіперхолестеринемія.

Психічні розлади: депресія.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку серцево-судинної системи: підвищення АТ.

З боку шкірних покривів і підшкірних тканин: гіпертрихоз, висип і зміни шкіри (подразнення, халазіон).

З боку кістково-м'язової системи: артрит.

Нижче перераховані інші небажані явища, які можуть спостерігатися при терапії окремими компонентами даної комбінації (крім зазначених вище).

Латанопрост

З боку органу зору: подразнення очей (відчуття печіння, відчуття піску в очах, свербіж, поколювання і відчуття стороннього тіла); перехідні точкові ерозії епітелію, набряк повік, набряк і ерозії рогівки; подовження, потовщення, збільшення кількості і посилення пігментації вій і пушкових волосків; ірит/увеїт; макулярний набряк, в т.ч. цистоїдний; зміна напрямку росту вій, іноді викликаючи подразнення ока; затуманення зору.

З боку шкірних покривів і підшкірних тканин: шкірний висип, потемніння шкіри повік і місцеві шкірні реакції на повіках.

З боку нервової системи: запаморочення.

З боку дихальної системи: бронхоспазм (в т.ч. гострі напади або загострення захворювання у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі), задишка.

З боку кістково-м'язової системи: болі в м'язах/суглобах.

Загальні і місцеві реакції: неспецифічні болі в грудях.

Тимолол (у формі очних крапель)

З боку імунної системи: системні алергічні реакції, в т.ч. анафілаксія, ангіоневротичний набряк, кропив'янка, локалізований і генералізований висип.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія, приховані симптоми гіпоглікемії у хворих на цукровий діабет.

Психічні розлади: зміни поведінки і психічні розлади, в т.ч. сплутаність свідомості, галюцинації, тривога, дезорієнтація, нервозність, втрата пам'яті, зниження лібідо, безсоння і нічні кошмари.

З боку нервової системи: ішемія головного мозку, гострі порушення мозкового кровообігу, запаморочення, посилення симптомів міастенії gravis, парестезія, сонливість, непритомність.

З боку органу зору: цистоїдний макулярний набряк, зниження чутливості рогівки; відшарування судинної оболонки після фільтраційних хірургічних втручань; птоз, порушення зору, в т.ч. зміна рефракції і диплопія.

З боку органу слуху і вестибулярного апарату: шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: аритмія, брадикардія, зупинка серця, серцева недостатність, блокада внутрішньосерцевої провідності, відчуття серцебиття, прогресування стенокардії, переміжна кульгавість, похолодання рук і ніг, зниження АТ, синдром Рейно.

З боку дихальної системи: бронхоспазм (в основному, у хворих з попередніми бронхоспастичними захворюваннями), кашель, задишка, закладеність носа, набряк легень і дихальна недостатність.

З боку травної системи: діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота, ретроперитонеальний фіброз.

З боку шкірних покривів і підшкірних тканин: алопеція, псевдопемфігоїд, псоріазоподібний висип або загострення псоріазу.

З боку кістково-м'язової системи: системний червоний вовчак.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз: імпотенція, хвороба Пейроні.

Загальні і місцеві: астенія/втомлюваність, біль у грудях, набряки.

Нижче наведена інформація про симптоми передозування двох компонентів препарату.

Латанопрост

Крім подразнення очей і гіперемії кон'юнктиви, інші небажані зміни з боку органу зору при передозуванні латанопросту невідомі.

При випадковому прийомі латанопросту всередину слід враховувати наступну інформацію: 1 фл. з 2,5 мл розчину містить 125 мкг латанопросту. Більше 90% препарату метаболізується при першому проходженні через печінку. В/в інфузія в дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не викликала яких-небудь симптомів, однак при введенні дози 5,5–10 мкг/кг спостерігалися нудота, біль у животі, запаморочення, втомлюваність, припливи і потовиділення. У хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості введення латанопросту в очі в дозі, в 7 разів перевищуючій терапевтичну, не викликало бронхоспазму.

Тимолол

Описані випадки ненавмисного передозування очних крапель тимололу, в результаті чого спостерігалися системні ефекти, схожі з такими при системному застосуванні β-адреноблокаторів: запаморочення, головний біль, задишка, брадикардія, бронхоспазм і зупинка серця.

У дослідженні in vitro було показано, що при діалізі тимолол легко виводиться з плазми або цільної крові.

У хворих з нирковою недостатністю тимолол діалізувався гірше.

Лікування: у разі передозування проводять симптоматичне лікування.

При одночасному застосуванні з блокаторами повільних кальцієвих каналів, лікарських засобів, що знижують активність катехоламінів, бета-адреноблокаторами, антиаритмічними засобами (включаючи аміодарон і хінідин), серцевими глікозидами, холіноміметиками, опіоїдними анальгетиками та інгібіторами МАО можливе посилення гіпотензивної дії і/або розвиток вираженої брадикардії.

При одночасному застосуванні тимололу з епінефрином іноді розвивався мідріаз.

Краплі очні 0,005% + 0,5%
По 2,5 мл розчину (крапель очних) у флаконі-крапельниці (поліетилен низької щільності) з загвинчуваною кришкою і запобіжною кришкою без різьби з контролем першого відкриття; по 1 флакону-крапельниці з інструкцією по застосуванню в картонній пачці. На лицьовій стороні картонної пачки, з метою контролю першого відкриття, наноситься перфорована строчка, що нагадує обриси напівкілець; бічні поверхні пачки щільно склеюються при упаковці препарату.