Орлістат
Orlistat
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Орсотен, Ксенікал, Ксеналтен, Ксеналтен Лайт, Лістата, Лістата Міні, Орлістія Міні, Орсотен слім, Фігурин
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Orlistati 120 mg
D.t.d. № 30 in caрs
S.: Внутрішньо, по 1 капсулі 3 рази на день з кожним основним прийомом їжі в поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою з низьким вмістом жиру.
Rp.: Caps. "Orlistat" 0,06 № 42
D.S.: Внутрішньо, по 1 капсулі 3 рази на день, під час їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їжі
D.t.d. № 30 in caрs
S.: Внутрішньо, по 1 капсулі 3 рази на день з кожним основним прийомом їжі в поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою з низьким вмістом жиру.
Rp.: Caps. "Orlistat" 0,06 № 42
D.S.: Внутрішньо, по 1 капсулі 3 рази на день, під час їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їжі
Фармакологічні властивості
Інгібує шлунково-кишкові ліпази.
Фармакодинаміка
Механізм дії
Орлістат є зворотним інгібітором шлунково-кишкових ліпаз. Діє в просвіті шлунка і тонкої кишки, утворюючи ковалентний зв'язок з активним центром залишку серину шлункової та панкреатичної ліпази. Інактивовані ферменти не здатні гідролізувати жири, що надходять з їжею, у формі тригліцеридів до абсорбованих вільних жирних кислот і моногліцеридів. Оскільки неперетравлені тригліцериди не засвоюються, виникаючий дефіцит калорій може мати позитивний вплив на контроль маси тіла.
Фармакодинаміка
Ефект орлістату оцінювався часткою виділеного з фекаліями жиру, що надійшов з їжею. У рекомендованій терапевтичній дозі 120 мг 3 рази на день орлістат інгібує всмоктування харчових жирів приблизно на 30%. Етанол не впливає на дію орлістату на запобігання всмоктуванню жиру.
У кількох дослідженнях тривалістю до 6 тижнів оцінювався вплив терапевтичних доз орлістату на шлунково-кишкові та системні фізіологічні процеси у дорослих осіб з нормальною вагою та ожирінням. Концентрація холецистокініну в плазмі крові після прийому їжі зменшувалася після багаторазових доз орлістату в двох дослідженнях, у двох інших дослідженнях — суттєво не відрізнялася від такої при прийомі плацебо. Не спостерігалося клінічно значущих змін у руховій активності жовчного міхура, складі або літогенності жовчі, швидкості проліферації клітин товстої кишки, а також клінічно значущого скорочення часу випорожнення шлунка або зниження кислотності шлунка. Крім того, в цих дослідженнях не спостерігалося впливу на рівні тригліцеридів у плазмі або системні ліпази при введенні орлістату. У 3-тижневому дослідженні за участю 28 здорових добровольців чоловічої статі орлістат у дозі 120 мг 3 рази на день суттєво не впливав на баланс кальцію, магнію, фосфору, цинку, міді та заліза.
У 3-тижневому дослідженні за участю 32 підлітків від 12 до 16 років з ожирінням орлістат у дозі 120 мг 3 рази на день суттєво не впливав на баланс кальцію, магнію, фосфору, цинку або міді. Баланс заліза був знижений відповідно на 64,7 і 40,4 мкмоль/добу в групах, які отримували орлістат і плацебо.
Орлістат є зворотним інгібітором шлунково-кишкових ліпаз. Діє в просвіті шлунка і тонкої кишки, утворюючи ковалентний зв'язок з активним центром залишку серину шлункової та панкреатичної ліпази. Інактивовані ферменти не здатні гідролізувати жири, що надходять з їжею, у формі тригліцеридів до абсорбованих вільних жирних кислот і моногліцеридів. Оскільки неперетравлені тригліцериди не засвоюються, виникаючий дефіцит калорій може мати позитивний вплив на контроль маси тіла.
Фармакодинаміка
Ефект орлістату оцінювався часткою виділеного з фекаліями жиру, що надійшов з їжею. У рекомендованій терапевтичній дозі 120 мг 3 рази на день орлістат інгібує всмоктування харчових жирів приблизно на 30%. Етанол не впливає на дію орлістату на запобігання всмоктуванню жиру.
У кількох дослідженнях тривалістю до 6 тижнів оцінювався вплив терапевтичних доз орлістату на шлунково-кишкові та системні фізіологічні процеси у дорослих осіб з нормальною вагою та ожирінням. Концентрація холецистокініну в плазмі крові після прийому їжі зменшувалася після багаторазових доз орлістату в двох дослідженнях, у двох інших дослідженнях — суттєво не відрізнялася від такої при прийомі плацебо. Не спостерігалося клінічно значущих змін у руховій активності жовчного міхура, складі або літогенності жовчі, швидкості проліферації клітин товстої кишки, а також клінічно значущого скорочення часу випорожнення шлунка або зниження кислотності шлунка. Крім того, в цих дослідженнях не спостерігалося впливу на рівні тригліцеридів у плазмі або системні ліпази при введенні орлістату. У 3-тижневому дослідженні за участю 28 здорових добровольців чоловічої статі орлістат у дозі 120 мг 3 рази на день суттєво не впливав на баланс кальцію, магнію, фосфору, цинку, міді та заліза.
У 3-тижневому дослідженні за участю 32 підлітків від 12 до 16 років з ожирінням орлістат у дозі 120 мг 3 рази на день суттєво не впливав на баланс кальцію, магнію, фосфору, цинку або міді. Баланс заліза був знижений відповідно на 64,7 і 40,4 мкмоль/добу в групах, які отримували орлістат і плацебо.
Фармакокінетика
Абсорбція
Системний вплив орлістату мінімальний. Після перорального прийому 360 мг 14С-орлістату радіоактивність плазми досягла максимуму приблизно через 8 годин; концентрація інтактного орлістату в плазмі була близька до порогу виявлення (≈5 нг/мл). У терапевтичних дослідженнях з моніторингом зразків плазми виявлення інтактного орлістату в плазмі було спорадичним, а концентрації — низькими (≈10 нг/мл або 0,02 мкМ) без ознак накопичення і вказували на мінімальну абсорбцію.
Розподіл
In vitro орлістат на 99% зв'язувався з білками плазми (в основному з ліпопротеїнами і альбуміном).
Метаболізм
Мас-балансове дослідження за участю пацієнтів з ожирінням, які отримували перорально 14C-орлістат, показало, що два метаболіти, M1 (продукт гідролізу β-лактонового кільця орлістату) і M3 (метаболіт M1, що утворюється після розщеплення бічного ланцюга N-форміллейцину), складали приблизно 42% від загальної радіоактивності в плазмі. M1 і M3 мають відкрите β-лактонове кільце і надзвичайно слабку інгібуючу активність щодо ліпаз (відповідно в 1000 і 2500 разів менше, ніж у орлістату). Враховуючи слабку інгібуючу активність і низький рівень у плазмі крові при терапевтичній дозі (в середньому 26 і 108 нг/мл для M1 і M3 відповідно через 2–4 години після прийому дози) ці метаболіти вважаються фармакологічно незначущими. Первинний метаболіт M1 мав короткий T1/2 (приблизно 3 години), тоді як вторинний M3 виводився повільніше (T1/2 приблизно 13,5 години).
Виведення
Після одноразової пероральної дози 360 мг 14С-орлістату як у осіб з нормальною вагою, так і у осіб з ожирінням було встановлено, що основним шляхом виведення є екскреція з калом неабсорбованого препарату. Орлістат і його метаболіти M1 і M3 також виводилися з жовчю. Приблизно 97% введеної радіоактивності виявлялося в кале, 83% цієї кількості — у вигляді незміненої речовини. Кумулятивна ниркова екскреція загальної радіоактивності склала <2% отриманої дози 360 мг 14С-орлістату. Час досягнення повного виведення (з калом і сечею) становив від 3 до 5 днів. Розподіл орлістату, ймовірно, був однаковим у пацієнтів з нормальною вагою і ожирінням. На основі обмежених даних, T1/2 абсорбованого орлістату становить від 1 до 2 годин.
Особливі групи населення
Фармакокінетичне дослідження не проводилося для конкретних груп населення, таких як літні люди, представники різних рас і пацієнти з нирковою і печінковою недостатністю.
Системний вплив орлістату мінімальний. Після перорального прийому 360 мг 14С-орлістату радіоактивність плазми досягла максимуму приблизно через 8 годин; концентрація інтактного орлістату в плазмі була близька до порогу виявлення (≈5 нг/мл). У терапевтичних дослідженнях з моніторингом зразків плазми виявлення інтактного орлістату в плазмі було спорадичним, а концентрації — низькими (≈10 нг/мл або 0,02 мкМ) без ознак накопичення і вказували на мінімальну абсорбцію.
Розподіл
In vitro орлістат на 99% зв'язувався з білками плазми (в основному з ліпопротеїнами і альбуміном).
Метаболізм
Мас-балансове дослідження за участю пацієнтів з ожирінням, які отримували перорально 14C-орлістат, показало, що два метаболіти, M1 (продукт гідролізу β-лактонового кільця орлістату) і M3 (метаболіт M1, що утворюється після розщеплення бічного ланцюга N-форміллейцину), складали приблизно 42% від загальної радіоактивності в плазмі. M1 і M3 мають відкрите β-лактонове кільце і надзвичайно слабку інгібуючу активність щодо ліпаз (відповідно в 1000 і 2500 разів менше, ніж у орлістату). Враховуючи слабку інгібуючу активність і низький рівень у плазмі крові при терапевтичній дозі (в середньому 26 і 108 нг/мл для M1 і M3 відповідно через 2–4 години після прийому дози) ці метаболіти вважаються фармакологічно незначущими. Первинний метаболіт M1 мав короткий T1/2 (приблизно 3 години), тоді як вторинний M3 виводився повільніше (T1/2 приблизно 13,5 години).
Виведення
Після одноразової пероральної дози 360 мг 14С-орлістату як у осіб з нормальною вагою, так і у осіб з ожирінням було встановлено, що основним шляхом виведення є екскреція з калом неабсорбованого препарату. Орлістат і його метаболіти M1 і M3 також виводилися з жовчю. Приблизно 97% введеної радіоактивності виявлялося в кале, 83% цієї кількості — у вигляді незміненої речовини. Кумулятивна ниркова екскреція загальної радіоактивності склала <2% отриманої дози 360 мг 14С-орлістату. Час досягнення повного виведення (з калом і сечею) становив від 3 до 5 днів. Розподіл орлістату, ймовірно, був однаковим у пацієнтів з нормальною вагою і ожирінням. На основі обмежених даних, T1/2 абсорбованого орлістату становить від 1 до 2 годин.
Особливі групи населення
Фармакокінетичне дослідження не проводилося для конкретних груп населення, таких як літні люди, представники різних рас і пацієнти з нирковою і печінковою недостатністю.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, по 1 капсулі (60 мг/120 мг) три рази на день з кожним основним прийомом їжі в поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою з низьким вмістом жиру.
Капсулу слід приймати безпосередньо перед їжею, під час їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їжі, запиваючи водою. Якщо прийом їжі пропущено або їжа не містить жиру, прийом препарату Орлістат також можна пропустити.
Протягом 24 годин можна приймати не більше трьох капсул по 60 мг препарату Орлістат. Препарат Орлістат слід приймати тільки в рекомендованих дозах.
Курс лікування не повинен перевищувати 6 місяців. Отримані результати зниження маси тіла рекомендується обговорити з лікарем.
Якщо після 12 тижнів прийому препарату Орлістат не спостерігається зниження маси тіла (тобто зниження маси тіла становить менше 5% від початкової), необхідна консультація лікаря для вирішення питання про продовження прийому препарату.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку (> 65 років)
Є обмежені дані про застосування орлістату у осіб літнього віку. Однак, враховуючи, що всмоктування орлістату мінімальне, корекції дози у даної групи пацієнтів не потрібно.
Пацієнти з печінковою і нирковою недостатністю
Дія орлістату у осіб з печінковою і/або нирковою недостатністю не вивчалася. Однак, враховуючи, що всмоктування орлістату мінімальне, корекції дози у пацієнтів з печінковою і/або нирковою недостатністю не потрібно.
Капсулу слід приймати безпосередньо перед їжею, під час їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їжі, запиваючи водою. Якщо прийом їжі пропущено або їжа не містить жиру, прийом препарату Орлістат також можна пропустити.
Протягом 24 годин можна приймати не більше трьох капсул по 60 мг препарату Орлістат. Препарат Орлістат слід приймати тільки в рекомендованих дозах.
Курс лікування не повинен перевищувати 6 місяців. Отримані результати зниження маси тіла рекомендується обговорити з лікарем.
Якщо після 12 тижнів прийому препарату Орлістат не спостерігається зниження маси тіла (тобто зниження маси тіла становить менше 5% від початкової), необхідна консультація лікаря для вирішення питання про продовження прийому препарату.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку (> 65 років)
Є обмежені дані про застосування орлістату у осіб літнього віку. Однак, враховуючи, що всмоктування орлістату мінімальне, корекції дози у даної групи пацієнтів не потрібно.
Пацієнти з печінковою і нирковою недостатністю
Дія орлістату у осіб з печінковою і/або нирковою недостатністю не вивчалася. Однак, враховуючи, що всмоктування орлістату мінімальне, корекції дози у пацієнтів з печінковою і/або нирковою недостатністю не потрібно.
Для дітей:
Застосування орлістату протипоказано у дітей віком до 18 років через недостатність даних про безпеку та ефективність.
Показання
Зниження надмірної маси тіла у дорослих пацієнтів (старше 18 років) з індексом маси тіла (ІМТ) більше 28 кг/м2 при застосуванні тільки в поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою, що містить не більше 30% добової калорійності у вигляді жирів.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до орлістату або будь-якого з компонентів препарату;
- синдром хронічної мальабсорбції;
- холестаз;
- одночасне застосування циклоспорину;
- одночасне застосування непрямих антикоагулянтів (варфарину);
- одночасне застосування ситагліптину;
- вагітність, період грудного вигодовування;
- дитячий вік до 18 років.
- синдром хронічної мальабсорбції;
- холестаз;
- одночасне застосування циклоспорину;
- одночасне застосування непрямих антикоагулянтів (варфарину);
- одночасне застосування ситагліптину;
- вагітність, період грудного вигодовування;
- дитячий вік до 18 років.
Особливі вказівки
Дієта і фізичні вправи є важливим компонентом програми зниження маси тіла. Рекомендується починати дієтичну програму і фізичні вправи до початку терапії орлістатом. У період застосування орлістату пацієнт повинен отримувати помірно гіпокалорійну дієту зі збалансованим вмістом поживних речовин, в якій приблизно 30% складають жири. Рекомендується, щоб їжа була багата фруктами і овочами. Програма дієти і фізичних вправ повинна бути продовжена і після того, як застосування орлістату буде припинено.
Необхідно мати на увазі, що частота і вираженість побічних ефектів підвищуються при збільшенні вмісту в їжі жирів. При зменшенні вмісту жирів в їжі ймовірність виникнення побічних ефектів зменшується. Рекомендується, щоб споживана за добу кількість жирів досить рівномірно розподілялася на всі прийоми їжі.
У процесі лікування орлістатом у міру зниження маси тіла можливе поліпшення перебігу часто супутніх ожирінню патологічних процесів, в т.ч. артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, порушень ліпідного обміну. Пацієнтам з цукровим діабетом 2 типу перед початком терапії орлістатом слід проконсультуватися з лікарем і при необхідності провести корекцію дози гіпоглікемічних препаратів. Пацієнтам, які приймають гіпотензивні і гіполіпідемічні препарати спільно з орлістатом, слід проконсультуватися з лікарем і при необхідності провести корекцію дози цих лікарських препаратів.
При виникненні діареї на фоні застосування орлістату рекомендується використання додаткового методу контрацепції для запобігання можливої неефективності пероральних контрацептивів.
При появі таких симптомів як слабкість, втомлюваність, підвищення температури тіла, жовтяниця і потемніння сечі необхідно проконсультуватися з лікарем для виключення порушення функції печінки.
При застосуванні орлістату відзначалися рідкісні випадки розвитку гіпотиреозу і/або порушення його контролю, що може бути обумовлено зниженням всмоктування йодованої солі і/або левотироксину натрію.
Необхідно мати на увазі, що частота і вираженість побічних ефектів підвищуються при збільшенні вмісту в їжі жирів. При зменшенні вмісту жирів в їжі ймовірність виникнення побічних ефектів зменшується. Рекомендується, щоб споживана за добу кількість жирів досить рівномірно розподілялася на всі прийоми їжі.
У процесі лікування орлістатом у міру зниження маси тіла можливе поліпшення перебігу часто супутніх ожирінню патологічних процесів, в т.ч. артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, порушень ліпідного обміну. Пацієнтам з цукровим діабетом 2 типу перед початком терапії орлістатом слід проконсультуватися з лікарем і при необхідності провести корекцію дози гіпоглікемічних препаратів. Пацієнтам, які приймають гіпотензивні і гіполіпідемічні препарати спільно з орлістатом, слід проконсультуватися з лікарем і при необхідності провести корекцію дози цих лікарських препаратів.
При виникненні діареї на фоні застосування орлістату рекомендується використання додаткового методу контрацепції для запобігання можливої неефективності пероральних контрацептивів.
При появі таких симптомів як слабкість, втомлюваність, підвищення температури тіла, жовтяниця і потемніння сечі необхідно проконсультуватися з лікарем для виключення порушення функції печінки.
При застосуванні орлістату відзначалися рідкісні випадки розвитку гіпотиреозу і/або порушення його контролю, що може бути обумовлено зниженням всмоктування йодованої солі і/або левотироксину натрію.
Побічні ефекти
З боку імунної системи: частота невідома - шкірний свербіж, висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія.
З боку травної системи: дуже часто - маслянисті виділення з прямої кишки, відходження газів з деякою кількістю виділень, імперативні позиви на дефекацію, стеаторея, метеоризм; часто - біль у животі, нетримання калу, рідкий стілець, частіша дефекація; частота невідома - незначна кровотеча з прямої кишки, дивертикуліт, панкреатит.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: частота невідома - підвищення активності "печінкових" трансаміназ, ЩФ, гепатит, жовчнокам'яна хвороба.
З боку сечовидільної системи: частота невідома - гіпероксалатурія, оксалатна нефропатія, яка іноді може призводити до розвитку ниркової недостатності.
З боку шкіри і підшкірних тканин: частота невідома - бульозна висипка.
Інші: частота невідома - відчуття тривоги; при одночасному застосуванні орлістату і антикоагулянтів непрямої дії відзначалося зниження концентрації в плазмі крові протромбіну і збільшення показника міжнародного нормалізованого відношення (МНО).
З боку травної системи: дуже часто - маслянисті виділення з прямої кишки, відходження газів з деякою кількістю виділень, імперативні позиви на дефекацію, стеаторея, метеоризм; часто - біль у животі, нетримання калу, рідкий стілець, частіша дефекація; частота невідома - незначна кровотеча з прямої кишки, дивертикуліт, панкреатит.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: частота невідома - підвищення активності "печінкових" трансаміназ, ЩФ, гепатит, жовчнокам'яна хвороба.
З боку сечовидільної системи: частота невідома - гіпероксалатурія, оксалатна нефропатія, яка іноді може призводити до розвитку ниркової недостатності.
З боку шкіри і підшкірних тканин: частота невідома - бульозна висипка.
Інші: частота невідома - відчуття тривоги; при одночасному застосуванні орлістату і антикоагулянтів непрямої дії відзначалося зниження концентрації в плазмі крові протромбіну і збільшення показника міжнародного нормалізованого відношення (МНО).
Передозування
При застосуванні орлістату в дозі 800 мг одноразово і в дозі до 400 мг 3 рази на день щодня протягом 15 днів як у осіб з нормальною масою тіла, так і у пацієнтів з ожирінням, значних небажаних реакцій не виявлено. При застосуванні орлістату в дозі 240 мг 3 рази на день протягом 6 місяців збільшення частоти дозозалежних небажаних реакцій не відзначено.
У більшості повідомлень про випадки передозування орлістату в постреєстраційний період вказівки на небажані реакції або відсутні, або аналогічні тим, які можуть бути після прийому рекомендованих доз препарату.
У разі передозування необхідна консультація лікаря. При значній передозуванні орлістату рекомендується спостереження за пацієнтом протягом 24 годин. За даними доклінічних і клінічних досліджень системні ефекти, пов'язані з інгібуванням ліпази, як правило, швидко оборотні.
У більшості повідомлень про випадки передозування орлістату в постреєстраційний період вказівки на небажані реакції або відсутні, або аналогічні тим, які можуть бути після прийому рекомендованих доз препарату.
У разі передозування необхідна консультація лікаря. При значній передозуванні орлістату рекомендується спостереження за пацієнтом протягом 24 годин. За даними доклінічних і клінічних досліджень системні ефекти, пов'язані з інгібуванням ліпази, як правило, швидко оборотні.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні орлістату і циклоспорину можливе зниження концентрації циклоспорину в плазмі крові, що може призвести до зменшення імуносупресивної ефективності циклоспорину. Одночасне застосування орлістату і циклоспорину протипоказано.
При одночасному застосуванні орлістату з аміодароном відзначалося зменшення концентрації аміодарону в плазмі крові після одноразового застосування. Застосування цієї комбінації можливе тільки за рекомендацією лікаря.
При одночасному прийомі орлістату і варфарину або інших антикоагулянтів може спостерігатися зниження концентрації протромбіну і підвищення МНО, що призводить до зміни гемостатичних показників. Одночасне застосування орлістату і варфарину або інших пероральних антикоагулянтів протипоказано.
Прийом орлістату потенційно може погіршувати абсорбцію жиророзчинних вітамінів (A, D, Е, К і бета-каротину). Якщо показаний прийом полівітамінів, то їх слід приймати не раніше ніж через 2 години після прийому орлістату або перед сном.
Орлістат може знижувати всмоктування протиепілептичних препаратів, що може призвести до виникнення судом.
Орлістат здатний опосередковано знижувати ефективність пероральних контрацептивів, що в окремих випадках може призвести до незапланованої вагітності. У разі розвитку діареї на фоні застосування орлістату рекомендується застосовувати додатковий метод контрацепції.
При одночасному прийомі з левотироксином натрію, у зв'язку зі зменшенням всмоктування неорганічного йоду і/або левотироксину натрію, може розвинутися гіпотиреоз і/або зниження контролю гіпотиреозу.
Відзначалися випадки зниження ефективності антиретровірусних препаратів для лікування ВІЛ, антидепресантів і нейролептиків (включаючи препарати літію), що збігаються з початком застосування орлістату у раніше компенсованих пацієнтів.
При одночасному застосуванні орлістату з аміодароном відзначалося зменшення концентрації аміодарону в плазмі крові після одноразового застосування. Застосування цієї комбінації можливе тільки за рекомендацією лікаря.
При одночасному прийомі орлістату і варфарину або інших антикоагулянтів може спостерігатися зниження концентрації протромбіну і підвищення МНО, що призводить до зміни гемостатичних показників. Одночасне застосування орлістату і варфарину або інших пероральних антикоагулянтів протипоказано.
Прийом орлістату потенційно може погіршувати абсорбцію жиророзчинних вітамінів (A, D, Е, К і бета-каротину). Якщо показаний прийом полівітамінів, то їх слід приймати не раніше ніж через 2 години після прийому орлістату або перед сном.
Орлістат може знижувати всмоктування протиепілептичних препаратів, що може призвести до виникнення судом.
Орлістат здатний опосередковано знижувати ефективність пероральних контрацептивів, що в окремих випадках може призвести до незапланованої вагітності. У разі розвитку діареї на фоні застосування орлістату рекомендується застосовувати додатковий метод контрацепції.
При одночасному прийомі з левотироксином натрію, у зв'язку зі зменшенням всмоктування неорганічного йоду і/або левотироксину натрію, може розвинутися гіпотиреоз і/або зниження контролю гіпотиреозу.
Відзначалися випадки зниження ефективності антиретровірусних препаратів для лікування ВІЛ, антидепресантів і нейролептиків (включаючи препарати літію), що збігаються з початком застосування орлістату у раніше компенсованих пацієнтів.
Лікарська форма
Капсули, 60 мг, 120 мг
По 7, 10 капсул у контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 21, 30, 40, 42, 50, 80, 84 або 100 капсул у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого відкриття, або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути-повернути" або кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого відкриття.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10 або 12 контурних чарункових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
По 7, 10 капсул у контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 21, 30, 40, 42, 50, 80, 84 або 100 капсул у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого відкриття, або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути-повернути" або кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого відкриття.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10 або 12 контурних чарункових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
