Синкумар
Syncumar
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Аценокумарин, Аценокумарол, Нео-Синтром, Нікумалон, Синтрол, Синтром, Тромбостоп
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Syncumar" 0,002
D.t.d. № 50 in tab.
S.: Внутрішньо, по 1 таблетці 2 р/день, незалежно від прийому їжі
D.t.d. № 50 in tab.
S.: Внутрішньо, по 1 таблетці 2 р/день, незалежно від прийому їжі
Фармакологічні властивості
Антикоагулянтне.
Фармакодинаміка
Антикоагулянт непрямої дії, є антагоністом вітаміну К. Порушує синтез протромбіну (фактора згортання крові II), проконвертину (фактора згортання крові VII), факторів IX і X.
Максимальний ефект відзначається через 24-48 год після прийому внутрішньо. Після відміни аценокумаролу початковий вміст протромбіну відновлюється на 2-4-й день.
Максимальний ефект відзначається через 24-48 год після прийому внутрішньо. Після відміни аценокумаролу початковий вміст протромбіну відновлюється на 2-4-й день.
Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо аценокумарол має високу ступінь абсорбції, Cmax досягається через 1-8 год, зв'язування з білками плазми становить 99%. Кумулює при повторному прийомі.
Проникає через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком.
Проникає через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Встановлюють індивідуально, залежно від показників згортання крові. У 1-й день лікування доза становить 8-16 мг/день, у 2-й день - 4-12 мг/день; на 3-й день - 6 мг. Підтримуюча доза (після зниження величини протромбінового індексу до 50%) - 1-6 мг. Частота прийому - 1 раз/день в один і той же час.
Показання
- Тромбоз, тромбофлебіт, тромбоемболічні ускладнення при інфаркті міокарда, емболічний інсульт, тромбоемболії різних органів.
- У хірургічній практиці - для запобігання тромбоемболічним ускладненням у післяопераційний період.
- У хірургічній практиці - для запобігання тромбоемболічним ускладненням у післяопераційний період.
Протипоказання
- Геморагічний діатез
- Гіпокоагуляція
- Гіпопротромбінемія (менше 70%)
- Ниркова недостатність, виражені порушення функції печінки
- Артеріальна гіпертензія, перикардит
- Ерозивно-виразкові ураження ШКТ
- Злоякісні новоутворення
- Діабетична ретинопатія
- Фізичне виснаження
- Гіповітаміноз К і С
- Вагітність, лактація, підвищена чутливість до аценокумаролу.
- Гіпокоагуляція
- Гіпопротромбінемія (менше 70%)
- Ниркова недостатність, виражені порушення функції печінки
- Артеріальна гіпертензія, перикардит
- Ерозивно-виразкові ураження ШКТ
- Злоякісні новоутворення
- Діабетична ретинопатія
- Фізичне виснаження
- Гіповітаміноз К і С
- Вагітність, лактація, підвищена чутливість до аценокумаролу.
Особливі вказівки
Під час лікування необхідно ретельно контролювати загальний стан пацієнта та зміни з боку згортальної системи крові.
При появі на фоні терапії кровоточивості або кровотеч аценокумарол слід відмінити.
При появі на фоні терапії кровоточивості або кровотеч аценокумарол слід відмінити.
Побічні ефекти
- З боку згортальної системи крові: кровоточивість, геморагії на шкірі та слизових оболонках (за ступенем зменшення ймовірності): гематурія, кровотечі з ясен, петехії, посттравматична гематома, мелена, метроррагія, гемартроз, геморагічний інсульт; синдром відміни - підвищення ризику тромбоутворення.
- З боку травної системи: нудота, діарея.
- Дерматологічні реакції: алопеція, некрози шкіри.
- Алергічні реакції: лихоманка, шкірні висипання.
- Інші: головний біль.
- З боку травної системи: нудота, діарея.
- Дерматологічні реакції: алопеція, некрози шкіри.
- Алергічні реакції: лихоманка, шкірні висипання.
- Інші: головний біль.
Передозування
У разі передозування препарату найчастіше спостерігається геморагічний діатез у вигляді утворення крововиливів, кровотеч з носа та ясен, тривалого кровотечі з поверхневих ран, гематурії та меноррагій.
При наявності геморагічного синдрому та різкого подовження протромбінового часу рекомендується внутрішньовенно повільно ввести 5 - 10 мг вітаміну К (фітоменадіону), ефект настане через 6-10 годин. При загрозливій для життя кровотечі слід додатково перелити свіжозаморожену плазму в обсязі 10 - 15 мл на кг маси тіла або концентрат протромбінового комплексу, що містить фактор VII.
При наявності геморагічного синдрому та різкого подовження протромбінового часу рекомендується внутрішньовенно повільно ввести 5 - 10 мг вітаміну К (фітоменадіону), ефект настане через 6-10 годин. При загрозливій для життя кровотечі слід додатково перелити свіжозаморожену плазму в обсязі 10 - 15 мл на кг маси тіла або концентрат протромбінового комплексу, що містить фактор VII.
Лікарняна взаємодія
Посилення дії аценокумаролу викликають: алопуринол, аміодарон, антибіотики (аміноглікозиди, цефалоспорини для парентерального введення, макроліди, внутрішньовенні пеніциліни у великих дозах, хінолони та фторхінолони, тетрацикліни), азапропазон, хінідину сульфат, хлоралгідрат, хлорпромазин, циметидин, декстротироксин, дисульфірам, фенофібрат, фенілбутазон, глюкагон, ібупрофен, індометацин, інгібітори МАО, клофібрат, ацетилсаліцилова кислота (аспірин), етакринова кислота, мефенамова кислота, ловастин, метамізол натрію (анальгін), метронідазол, метилдопа, міконазол, напроксен, пентоксифілін, пропафенон, саліцилати, анаболічні гормони, сульфінпіразон, тривало діючі сульфаніламіди (триметоприм, сульфаметоксазол), тамоксифен, засоби для інгаляційного наркозу.
Ослаблення дії аценокумаролу викликають: аміноглютетимід, пероральні контрацептивні засоби, барбітурати, хлордіазепоксид, фенітоїн, гризеофульвін, галоперидол, карбамазепін, колестипол, мепробамат, меркаптопурин, рифампіцин, сукральфат, аскорбінова кислота (вітамін С), менадіону натрію бісульфіт (вітамін К), антигістамінні засоби.
Алкоголь, діуретики (наприклад, фуросемід) і ранітидин можуть як посилювати, так і ослаблювати дію аценокумаролу.
Аценокумарол посилює дію похідних сульфонілсечовини (хлорпропамід, толбутамід), протиепілептичних засобів (фенітоїн, фенобарбітал).
Дія аценокумаролу ослаблюється після прийому їжі, багатої на вітамін К (броколі, цвітна капуста, зелений горошок, капуста, салат, шпинат, печінка, зерно сої). Найкращим знеболювальним засобом для пацієнтів, які отримують аценокумарол, є парацетамол, оскільки нестероїдні протизапальні препарати посилюють антитромботичну дію аценокумаролу.
Якщо пацієнт приймає будь-який засіб, що взаємодіє з аценокумаролом, або інші препарати з невідомим впливом на аценокумарол, необхідно часто контролювати протромбіновий час з метою підбору індивідуальної дози.
Ослаблення дії аценокумаролу викликають: аміноглютетимід, пероральні контрацептивні засоби, барбітурати, хлордіазепоксид, фенітоїн, гризеофульвін, галоперидол, карбамазепін, колестипол, мепробамат, меркаптопурин, рифампіцин, сукральфат, аскорбінова кислота (вітамін С), менадіону натрію бісульфіт (вітамін К), антигістамінні засоби.
Алкоголь, діуретики (наприклад, фуросемід) і ранітидин можуть як посилювати, так і ослаблювати дію аценокумаролу.
Аценокумарол посилює дію похідних сульфонілсечовини (хлорпропамід, толбутамід), протиепілептичних засобів (фенітоїн, фенобарбітал).
Дія аценокумаролу ослаблюється після прийому їжі, багатої на вітамін К (броколі, цвітна капуста, зелений горошок, капуста, салат, шпинат, печінка, зерно сої). Найкращим знеболювальним засобом для пацієнтів, які отримують аценокумарол, є парацетамол, оскільки нестероїдні протизапальні препарати посилюють антитромботичну дію аценокумаролу.
Якщо пацієнт приймає будь-який засіб, що взаємодіє з аценокумаролом, або інші препарати з невідомим впливом на аценокумарол, необхідно часто контролювати протромбіновий час з метою підбору індивідуальної дози.
Лікарська форма
Таблетки по 2 мг у блістерах по 10 штук, 5 блістерів у картонну коробку разом з інструкцією з медичного застосування.
