Тафлопресс Ромфарм

Знижує внутрішньоочний тиск.

Тафлупрост є фторованим аналогом простагландину F2α. Кислота тафлупросту, біологічно активний метаболіт тафлупросту, має високу активність і селективність щодо FP-простаноїдного рецептора людини. Афінність кислоти тафлупросту до рецептора FP у 12 разів вища, ніж афінність латанопросту. Фармакодинамічні дослідження на мавпах показали, що тафлупрост знижує внутрішньоочний тиск (ВОТ) шляхом збільшення увеосклерального відтоку водянистої вологи.

Експерименти на мавпах з нормальним і підвищеним ВОТ показали, що тафлупрост є ефективним лікарським засобом для зниження ВОТ. У дослідженні, що вивчало ефект зниження ВОТ метаболітами тафлупросту, було виявлено, що лише кислота тафлупросту значно знижує ВОТ.

Дослідження на кроликах показало, що при застосуванні тафлупросту у вигляді очних крапель 0,0015% один раз на день протягом 4 тижнів, кровотік у диску зорового нерва значно (на 15%) збільшився порівняно з вихідним значенням при вимірюванні на 14 і 28 день з використанням лазерної спеклфлоуграфії.

Клінічна ефективність

Зниження ВОТ починається через 2-4 години після першої інстиляції тафлупросту, а максимальний ефект досягається приблизно через 12 годин. Тривалість ефекту зберігається протягом не менше 24 годин.

У 6-місячному дослідженні тафлупрост показав значний ефект зниження ВОТ у різних часових точках від 6 до 8 мм рт. ст. порівняно з латанопростом, що знижує ВОТ на 7-9 мм рт. ст. В іншому 6-місячному клінічному дослідженні тафлупрост знижував ВОТ на 5-7 мм рт. ст. порівняно з тимололом, що знижує ВОТ на 4-6 мм рт. ст. Ефект зниження ВОТ тафлупросту зберігався також при збільшенні тривалості цих досліджень до 12 місяців.

У 6-тижневому дослідженні ефект зниження ВОТ тафлупросту порівнювався з його індиферентним наповнювачем при застосуванні з тимололом. Порівняно з вихідними значеннями після 4-тижневого курсу застосування з тимололом, додатковий ефект зниження ВОТ склав 5-6 мм рт. ст. у групі тимолол-тафлупрост і 3-4 мм рт. ст. у групі тимолол-індиферентний наповнювач. У невеликому перехресному дослідженні з 4-тижневим періодом лікування, лікарські формули тафлупросту з консервантом або без консерванта показали аналогічний ефект зниження ВОТ - більше 5 мм рт. ст.

У 3-місячному дослідженні в США при порівнянні лікарської формули тафлупросту без консерванта з тимололом (також без консерванта), було встановлено, що тафлупрост знижував ВОТ на 6,2-7,4 мм рт. ст. у різних часових точках, тоді як значення для тимололу варіювали між 5,3 і 7,5 мм рт. ст.

Абсорбція

Після інстиляції тафлупросту, краплі очні 0,0015%, один раз на день по одній краплі в обидва ока протягом 8 днів, концентрації кислоти тафлупросту в плазмі крові були низькими і мали схожий профіль на 1 і 8 день.

Максимальна концентрація в плазмі крові (Сmах) досягалася через 10 хвилин після інстиляції і знижувалася нижче нижнього межі виявлення (10 пг/мл) менш ніж за 1 годину після введення препарату. Середні значення Сmах (24,4 і 31,4 пг/мл) і AUC0-last (405,9 і 581,1 пг*хв/мл) були майже однаковими в 1 і 8 день, що свідчить про те, що була досягнута стійка концентрація тафлупросту протягом першого тижня лікування.

Між лікарськими формами з консервантом і без консерванта не було виявлено жодних статистично значущих відмінностей у системній біодоступності.

У дослідженні на кроликах, абсорбція тафлупросту у водянисту вологу була співставна після одноразового закапування тафлупросту, краплі очні 0,0015%, з консервантом або без консерванта.

Розподіл

У дослідженні на мавпах не було виявлено специфічного розподілу радіоактивно-маркованого тафлупросту в райдужній оболонці, циліарному тілі або в судинній оболонці ока, включаючи пігментний епітелій сітківки, що свідчить про низьку афінність тафлупросту до пігменту меланіну. В ауторадіографічному дослідженні на щурах найвища концентрація радіоактивності спостерігалася в рогівці, потім - у повіках, склері і райдужній оболонці. Системно радіоактивність розподілялася в слізний апарат, небо, стравохід, шлунково-кишковий тракт, нирки, печінку, жовчний міхур і сечовий міхур.

Зв'язування кислоти тафлупросту з сироватковим альбуміном людини in vitro склало 99% для 500 нг/мл кислоти тафлупросту.

Метаболізм

У дослідженні in vitro було встановлено, що основним шляхом метаболізму тафлупросту в організмі людини є гідроліз з утворенням фармакологічно активного метаболіту, кислоти тафлупросту, яка в подальшому метаболізується шляхом глюкуронідації або бета-окислення. Продукти бета-окислення, 1,2-динор і 1,2,3,4-тетранор кислоти тафлупросту, які є фармакологічно неактивними, можуть бути глюкуроновані або гідроксильовані. Ферментативна система цитохром Р450 (CYP) не бере участі в метаболізмі кислоти тафлупросту. У дослідженні, проведеному на тканині рогівки кролика, було виявлено, що основною естеразою, відповідальною за ефірний гідроліз тафлупросту до кислоти тафлупросту є карбоксилестераза. Бутирилхолінестераза, але не ацетилхолінестераза, також може сприяти гідролізу.

Виведення

У дослідженні на щурах після одноразової інстиляції 3Н-тафлупросту (краплі очні 0,005%; 5 мкл/око) в обидва ока протягом 21 дня, близько 87% від загальної радіоактивної дози було виявлено в екскрементах. Нирками виводилося приблизно 27-38% від загальної дози, через кишечник - приблизно 44-58% дози.

Для дорослих:

Підвищений внутрішньоочний тиск у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою і офтальмогіпертензією:

- як монотерапія у пацієнтів з недостатньою реакцією на препарати першої лінії терапії або при наявності непереносимості препаратів першої лінії терапії або протипоказання до цих препаратів;

- як додаткова терапія до бета-блокаторів.

- Гіперчутливість до діючої речовини тафлупрост або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

- Вік до 18 років (дані по клінічному застосуванню відсутні).
З обережністю:Тафлупрост слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з афакією, псевдофакиєю з розривом задньої капсули кришталика або з передньокамерними інтраокулярними лінзами, а також у пацієнтів з встановленими факторами ризику розвитку цистоїдного макулярного набряку або іриту/увеїту.

Тафлупрост слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з афакією і пігментною або псевдоексфоліативною глаукомою.

Тафлупрост слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з неоваскулярною, закритокутовою, вузькокутовою або вродженою глаукомою.

Тафлупрост слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з бронхіальною астмою тяжкого перебігу, у пацієнтів з порушенням функції нирок/печінки.

Існує ймовірність росту волосся в областях, де розчин тафлупросту постійно контактує з поверхнею шкіри.

До початку лікування пацієнти повинні бути попереджені про можливість надмірного росту вій, потемніння шкіри повік і посилення пігментації райдужної оболонки ока. Деякі з цих змін можуть бути постійними, і це може призвести до відмінностей у зовнішньому вигляді очей, якщо проводилося лікування тільки одного ока.

Зміна пігментації райдужної оболонки відбувається повільно і протягом кількох місяців може залишатися непомітною. Зміна кольору очей спостерігається переважно у пацієнтів з райдужними оболонками змішаних кольорів, наприклад, якщо очі коричнево-блакитні, сіро-коричневі, жовто-коричневі або зелено-коричневі. Лікування тільки одного ока може призвести до стійкої гетерохромії.

Немає досвіду застосування тафлупросту у випадках неоваскулярної, закритокутової, вузькокутової або вродженої глаукоми. Існує лише обмежений досвід лікування тафлупростом пацієнтів з афакією, пігментною або псевдоексфоліативною глаукомою.

Рекомендується проявляти обережність при лікуванні тафлупростом пацієнтів з афакією, артифакиєю, пошкодженою задньою капсулою кришталика або імплантацією кришталика в передню камеру ока, а також пацієнтів з встановленими факторами ризику розвитку кистоїдного макулярного набряку або іриту/увеїту.

Досвіду застосування тафлупросту у пацієнтів з тяжкою бронхіальною астмою немає, тому у цієї категорії пацієнтів потрібна обережність.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

Тафлупрост не впливає на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами. Як і при застосуванні будь-яких інших офтальмологічних засобів, після інстиляції може виникнути короткочасне затуманення зору. У цьому випадку пацієнт повинен почекати, поки зір повністю відновиться, і тільки після цього керувати транспортним засобом або експлуатувати механічне обладнання.

З боку органу зору: часто - свербіж очей, подразнення очей, біль в очах, гіперемія кон'юнктиви/очей, зміни вій (збільшення довжини, товщини і кількості вій), синдром "сухого ока", відчуття стороннього тіла в очах, зміна кольору вій, еритема повік, поверхневий точковий кератит, світлобоязнь, підвищене сльозовиділення, затуманення зору, зниження гостроти зору, і підвищена пігментація райдужної оболонки; нечасто - пігментація повік, набряк повік, астенопія, набряк кон'юнктиви, поява виділень з очей, блефарит, запалення передньої камери, відчуття дискомфорту в очах, флер передньої камери ока, пігментація кон'юнктиви, кон'юнктивальні фолікули, алергічний кон'юнктивіт, атипове відчуття в оці, гіпертрихоз повік.

З боку нервової системи: часто - головний біль.

Після інстиляції препарату в око передозування малоймовірне.

У разі передозування лікування повинно бути симптоматичним.

У зв'язку з низькою концентрацією тафлупросту в плазмі крові після інстиляції препарату, не очікується перехресних взаємодій з іншими лікарськими засобами.

Дослідження щодо вивчення специфічних взаємодій тафлупросту з іншими лікарськими засобами не проводилися.

При спільному застосуванні тафлупросту з тимололом у клінічних дослідженнях ознак взаємодії не відзначалося.

Краплі очні, 0,015 мг/мл.
По 2,5 мл препарату поміщають у полімерний флакон місткістю 5 мл з пробкою-крапельницею, закритий полімерною кришкою з запобіжним кільцем.
По одному флакону разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.