Тафлотан

Знижує внутрішньоочний тиск.

Протиглаукомний препарат, фторований аналог простагландину F2α.

Механізм дії

Кислота тафлупросту, будучи його біологічно активним метаболітом, має високу активність і селективність щодо FP-простаноїдного рецептора людини. Афінність кислоти тафлупросту до FP-рецептора в 12 разів вища, ніж афінність латанопросту. Фармакодинамічні дослідження на мавпах показали, що тафлупрост знижує внутрішньоочний тиск (ВОТ), посилюючи увеосклеральний відтік водянистої вологи.

Фармакодинамічний ефект

Експерименти на мавпах з нормальним і підвищеним ВОТ продемонстрували, що тафлупрост є ефективним лікарським препаратом для зниження ВОТ. У дослідженні з вивчення ВОТ-знижувального ефекту метаболітів тафлупросту було виявлено, що лише кислота тафлупросту значно знижує ВОТ.

Дослідження на кроликах, пролікованих протягом 4 тижнів офтальмологічним розчином тафлупросту 0.0015% 1 раз/добу, показали, що кровотік в диску зорового нерва значно (на 15%) посилився порівняно з вихідним рівнем, при вимірюванні на 14 і 28 день з використанням лазерної спекл-флоуграфії.

Клінічний ефект

Зниження ВОТ починається протягом 2-4 год після першої інстиляції препарату, максимальний ефект досягається приблизно через 12 год. Тривалість ефекту зберігається, принаймні, протягом 24 год. Провідні дослідження з застосування тафлупросту, що містить консервант бензалконію хлорид, показали, що тафлупрост ефективний як монотерапія, а також має адитивний ефект при застосуванні його як додаткової терапії до тимололу. У 6-місячному дослідженні показаний суттєвий ВОТ-знижувальний ефект тафлупросту в різних часових точках протягом дня: від 6 до 8 мм рт. ст., порівняно з латанопростом, що знижує ВОТ на 7-9 мм рт. ст.

В іншому 6-місячному клінічному дослідженні тафлупрост знижував ВОТ на 5-7 мм рт. ст., а тимолол на 4-6 мм рт. ст. ВОТ-знижувальний ефект тафлупросту зберігався також і при збільшенні тривалості цих досліджень до 12 місяців. У 6-тижневому дослідженні ВОТ-знижувальний ефект тафлупросту порівняли з ефектом його індиферентного наповнювача при застосуванні в сукупності з тимололом. Порівняно з вихідними показниками (вимірювання проводилося після 4-тижневого курсу лікування з тимололом) додатковий ВОТ-знижувальний ефект становив 5-6 мм рт. ст. в тимолол-тафлупрост групі і 3-4 мм рт. ст. - в групі тимолол-індиферентний наповнювач.

У невеликому перехресному дослідженні з 4-тижневим періодом лікування був продемонстрований схожий ВОТ-знижувальний ефект лікарських форм з консервантом і без консерванта - понад 5 мм рт. ст.

Крім того, у 3-місячному дослідженні в США при порівнянні складу тафлупросту без консерванта з тимололом, також без консерванта, було встановлено, що тафлупрост знижував ВОТ на 6.2-7.4 мм рт.ст. в різних часових точках, тоді як значення для тимололу варіювали між 5.3 і 7.5 мм рт.ст.

Всмоктування

Після інстиляції очних крапель тафлупрост 0.0015% в тюбику-крапельниці, без консерванта, 1 раз/добу по 1 краплі в обидва ока протягом 8 днів концентрації тафлупросту в плазмі були низькими і мали схожий профіль на 1 і 8 день. Cmax в плазмі досягалася через 10 хв після інстиляції і знижувалася до рівня, нижчого, ніж нижня межа виявлення (10 пг/мл) менш ніж за 1 год після введення препарату. Середні величини Cmax (26.2 і 26.6 пг/мл) і AUC0-last (394.3 і 431.9 пг/хв/мл) були майже однаковими на 1 і 8 день, що свідчить про те, що вже протягом першого тижня лікування була досягнута стабільна концентрація препарату. Між лікарськими формами з консервантом і без консерванта не було виявлено жодних статистично значущих відмінностей у системній біодоступності.

У дослідженні на кроликах абсорбція тафлупросту в водянисту вологу після одноразової інстиляції офтальмологічного розчину тафлупросту 0.0015% з консервантом і без консерванта була співставною.

Розподіл

Зв'язування кислоти тафлупросту з сироватковим альбуміном людини in vitro становить 99% при концентрації кислоти тафлупросту 500 нг/мл.

У дослідженні на мавпах не було відзначено специфічного розподілу міченого радіоактивністю тафлупросту в райдужці, циліарному тілі або в судинній оболонці ока, включаючи ретинальний пігментний епітелій, що свідчить про низьку афінність препарату до меланінового пігменту.

Ауторадіографічне дослідження на щурах показало, що найвища концентрація радіоактивності спостерігалася в рогівці, а потім у повіках, склері і райдужній оболонці. Системно радіоактивність поширювалася на слізний апарат, небо, стравохід, ШКТ, нирки, печінку, жовчний і сечовий міхур.

Метаболізм

Основний шлях метаболізму тафлупросту в організмі людини, протестований in vitro, - гідроліз з утворенням фармакологічно активного метаболіту, кислоти тафлупросту, яка потім метаболізується шляхом глюкуронізації або бета-окислення з утворенням фармакологічно неактивних 1,2-динор і 1,2,3,4-тетранор кислот тафлупросту, які можуть піддаватися глюкуронізації або гідроксилюванню. Ферментна система цитохрому Р450 не бере участі в метаболізмі кислоти тафлупросту. У дослідженні, проведеному на тканинах рогівки кролика з рафінованими ферментами, було виявлено, що основною естеразою, що відповідає за ефірний гідроліз кислоти тафлупросту, є карбоксилестераза. Бутирилхолінестераза, але не ацетилхолінестераза, також може сприяти гідролізу.

Виведення

У дослідженні на щурах після одноразової інстиляції 3H-тафлупросту (0.005% офтальмологічного розчину, 5 мкл/око) в обидва ока протягом 21 дня близько 87% від загальної радіоактивної дози було виявлено в екскрементах. З сечею виводилося приблизно 27-38% від загальної дози, з калом - близько 44-58%.

Для дорослих:

- для зниження підвищеного внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та офтальмогіпертензією;
- як монотерапія у пацієнтів, яким показані очні краплі, що не містять консервант, або з недостатньою реакцією на препарати першої лінії терапії, або не переносять препарати першої лінії або мають протипоказання до цих препаратів;
- як додаткова терапія до бета-блокаторів.

Підвищена чутливість до тафлупросту або будь-якого з інертних наповнювачів Тафлотану.

До початку лікування пацієнтів слід попередити про можливість надмірного росту вій, потемніння шкіри повік і посилення пігментації райдужної оболонки ока. Деякі з зазначених змін можуть бути постійними, що може призвести до відмінностей у зовнішньому вигляді очей, якщо лікуванню піддавався тільки одне око.

Зміна пігментації райдужної оболонки відбувається повільно, і протягом кількох місяців може залишатися непомітним. Зміна кольору очей спостерігається переважно у пацієнтів з райдужними оболонками змішаних кольорів, наприклад, якщо очі коричнево-блакитні, сіро-коричневі, жовто-коричневі або зелено-коричневі. Лікування тільки одного ока може призвести до стійкої гетерохромії.

Немає досвіду застосування тафлупросту у випадках неоваскулярної, закритокутової, вузькокутової або вродженої глаукоми. Існує лише обмежений досвід лікування тафлупростом пацієнтів з афакією, пігментною або псевдоексфоліативною глаукомою.

Рекомендується дотримуватися обережності при лікуванні тафлупростом пацієнтів з афакією, артифакиєю, пошкодженою задньою капсулою кришталика або імплантацією кришталика в передню камеру ока, а також пацієнтів з встановленими факторами ризику розвитку кістоїдного макулярного набряку або іриту/увеїту.

Немає досвіду застосування препарату у пацієнтів з важкою астмою. У зв'язку з цим пацієнтів цієї групи слід лікувати з обережністю.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Тафлупрост не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Як і при застосуванні будь-яких інших офтальмологічних засобів, після інстиляції препарату може виникнути короткочасне затуманення зору. У цьому випадку пацієнт повинен почекати, поки зір повністю відновиться, і тільки після цього керувати автомобілем або працювати з механічним обладнанням.

У клінічних дослідженнях понад 1400 пацієнтів були проліковані тафлупростом з консервантом - або як монотерапія, або як додатковий препарат до лікування тимололом 0.5%. Найбільш часто виявленим побічним ефектом, пов'язаним з лікуванням, була кон'юнктивальна ін'єкція. Вона відзначалася приблизно у 13% пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях тафлупросту в Європі та США. У більшості випадків гіперемія була помірною і призвела до припинення лікування в середньому у 0.4% пацієнтів. У 3-місячному дослідженні III фази в США при порівнянні складу тафлупросту 0.0015% без консерванта з тимололом, також без консерванта, кон'юнктивальна ін'єкція відзначалася у 4.1% (13/320) пацієнтів, які отримували тафлупрост.

Наступні побічні ефекти, пов'язані з лікуванням, були зареєстровані в ході клінічних досліджень тафлупросту в Європі та США після їх максимального розширення до 24 місяців.

У межах кожної групи ефектів, об'єднаних за частотою прояву, побічні ефекти представлені залежно від ступеня їх серйозності в порядку спадання.

З боку нервової системи: часто (від ≥1/100 до

Повідомлень про випадки передозування не було. Після інстиляції препарату в око передозування малоймовірне.

Лікування: у разі передозування проводиться симптоматична терапія.

Не очікується жодної перехресної взаємодії з іншими препаратами, оскільки концентрація тафлупросту в системному кровотоці після інстиляції препарату в очі надзвичайно низька, тому спеціальних досліджень з вивчення специфічної взаємодії тафлупросту з іншими лікарськими засобами не проводилося.

У клінічних дослідженнях тафлупрост застосовувався одночасно з тимололом, при цьому не відзначалося жодних симптомів перехресної взаємодії.

Краплі очні 0,0015 %.
По 0,3 мл у пластмасову прозору тюбик-крапельницю.
1 х 10 тюбик-крапельниць або 2 х 5 тюбик-крапельниць, спаяних у вигляді пластмасової стрічки, вкладають у пакет з ламінованої алюмінієвої фольги. 3, 9 пакетів разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.