Утрожестан
Utrogestan
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Utrogestani 0,1
D. t. d. N. 28 in caps.
S. По 1 капсулі 2 рази на день, вводять глибоко у піхву.
D. t. d. N. 28 in caps.
S. По 1 капсулі 2 рази на день, вводять глибоко у піхву.
Фармакологічні властивості
Гестагенний.
Фармакодинаміка
Діючою речовиною препарату Утрожестан є прогестерон, ідентичний природному гормону жовтого тіла яєчника. Зв'язуючись з рецепторами на поверхні клітин органів-мішеней, проникає в ядро, де активуючи ДНК, стимулює синтез РНК.
Сприяє переходу слизової оболонки матки з фази проліферації, викликаної фолікулярним гормоном естрадіолом, у секреторну фазу. Після запліднення сприяє переходу в стан, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини. Зменшує збудливість і скоротливість мускулатури матки і маткових труб. Сприяє утворенню нормального ендометрію. Стимулює розвиток кінцевих елементів молочної залози, індукує лактацію.
Стимулюючи протеїнліпазу, збільшує запаси жиру, підвищує утилізацію глюкози. Збільшуючи концентрацію базального і стимульованого інсуліну, сприяє накопиченню в печінці глікогену, підвищує вироблення гонадотропних гормонів гіпофіза; зменшує азотемію, збільшує виведення азоту з сечею.
Сприяє переходу слизової оболонки матки з фази проліферації, викликаної фолікулярним гормоном естрадіолом, у секреторну фазу. Після запліднення сприяє переходу в стан, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини. Зменшує збудливість і скоротливість мускулатури матки і маткових труб. Сприяє утворенню нормального ендометрію. Стимулює розвиток кінцевих елементів молочної залози, індукує лактацію.
Стимулюючи протеїнліпазу, збільшує запаси жиру, підвищує утилізацію глюкози. Збільшуючи концентрацію базального і стимульованого інсуліну, сприяє накопиченню в печінці глікогену, підвищує вироблення гонадотропних гормонів гіпофіза; зменшує азотемію, збільшує виведення азоту з сечею.
Фармакокінетика
При прийомі всередину
Всмоктування
Мікронізований прогестерон добре всмоктується з ШКТ. Концентрація прогестерону в плазмі крові поступово підвищується протягом першої години, Cmax в плазмі крові відзначається через 1-3 год після прийому. Концентрація прогестерону в плазмі крові збільшується від 0.13 нг/мл до 4.25 нг/мл через 1 год, до 11.75 нг/мл - через 2 год і становить 8.37 нг/мл через 3 год, 2 нг/мл - через 6 год і 1.64 нг/мл - через 8 год після прийому.
Метаболізм
Основними метаболітами, які визначаються в плазмі крові, є 20-альфа-гідрокси-дельта-4-альфа-прегнанолон і 5-альфа-дигідропрогестерон.
Виведення
Виводиться з сечею у вигляді метаболітів, 95% з них становлять глюкуронокон'юговані метаболіти, в основному 3-альфа, 5-бета-прегнанедіол (прегнандіол). Зазначені метаболіти, які визначаються в плазмі крові і в сечі, аналогічні речовинам, що утворюються при фізіологічній секреції жовтого тіла.
При інтравагінальному введенні
Всмоктування і розподіл
Абсорбція відбувається швидко, висока концентрація прогестерону спостерігається через 1 год після введення. Cmax прогестерону в плазмі крові досягається через 2-6 год після введення. При введенні препарату по 100 мг 2 рази/добу середня концентрація зберігається на рівні 9.7 нг/мл протягом 24 год. При введенні в дозах понад 200 мг/добу концентрація прогестерону відповідає I триместру вагітності.
Зв'язування з білками плазми становить 90%. Прогестерон накопичується в матці.
Метаболізм
Метаболізується з утворенням переважно 3-альфа, 5-бета-прегнанедіолу. Концентрація 5-бета-прегнанолону в плазмі крові не збільшується.
Виведення
Виводиться з сечею у вигляді метаболітів, основну частину становить 3-альфа, 5-бета-прегнанедіол (прегнандіол). Це підтверджується постійним підвищенням його концентрації (Cmax 142 нг/мл через 6 год).
Всмоктування
Мікронізований прогестерон добре всмоктується з ШКТ. Концентрація прогестерону в плазмі крові поступово підвищується протягом першої години, Cmax в плазмі крові відзначається через 1-3 год після прийому. Концентрація прогестерону в плазмі крові збільшується від 0.13 нг/мл до 4.25 нг/мл через 1 год, до 11.75 нг/мл - через 2 год і становить 8.37 нг/мл через 3 год, 2 нг/мл - через 6 год і 1.64 нг/мл - через 8 год після прийому.
Метаболізм
Основними метаболітами, які визначаються в плазмі крові, є 20-альфа-гідрокси-дельта-4-альфа-прегнанолон і 5-альфа-дигідропрогестерон.
Виведення
Виводиться з сечею у вигляді метаболітів, 95% з них становлять глюкуронокон'юговані метаболіти, в основному 3-альфа, 5-бета-прегнанедіол (прегнандіол). Зазначені метаболіти, які визначаються в плазмі крові і в сечі, аналогічні речовинам, що утворюються при фізіологічній секреції жовтого тіла.
При інтравагінальному введенні
Всмоктування і розподіл
Абсорбція відбувається швидко, висока концентрація прогестерону спостерігається через 1 год після введення. Cmax прогестерону в плазмі крові досягається через 2-6 год після введення. При введенні препарату по 100 мг 2 рази/добу середня концентрація зберігається на рівні 9.7 нг/мл протягом 24 год. При введенні в дозах понад 200 мг/добу концентрація прогестерону відповідає I триместру вагітності.
Зв'язування з білками плазми становить 90%. Прогестерон накопичується в матці.
Метаболізм
Метаболізується з утворенням переважно 3-альфа, 5-бета-прегнанедіолу. Концентрація 5-бета-прегнанолону в плазмі крові не збільшується.
Виведення
Виводиться з сечею у вигляді метаболітів, основну частину становить 3-альфа, 5-бета-прегнанедіол (прегнандіол). Це підтверджується постійним підвищенням його концентрації (Cmax 142 нг/мл через 6 год).
Спосіб застосування
Для дорослих:
Тривалість лікування визначається характером і особливостями захворювання.
Пероральний шлях введення
Препарат приймають всередину, ввечері перед сном, запиваючи водою. У більшості випадків при недостатності прогестерону добова доза препарату становить 200-300 мг, розділених на 2 прийоми (200 мг ввечері перед сном і 100 мг вранці, при необхідності).
При загрозливому аборті або для попередження звичного аборту внаслідок недостатності прогестерону призначають 200-600 мг/добу щоденно в I і II триместрах вагітності. Подальше застосування препарату Утрожестан можливе за призначенням лікаря на підставі оцінки клінічних даних вагітної жінки.
При недостатності лютеїнової фази (синдром передменструального напруження, фіброзно-кістозна мастопатія, дисменорея, пременопауза) добова доза препарату становить 200 або 400 мг протягом 10 днів (зазвичай з 17-го по 26-й день циклу).
При ЗГТ в перименопаузі на фоні прийому естрогенів препарат Утрожестан призначають по 200 мг/добу протягом 12 днів.
При ЗГТ в постменопаузі в безперервному режимі препарат Утрожестан® застосовують у дозі 100-200 мг з першого дня прийому естрогенів. Підбір дози здійснюється індивідуально.
Вагінальний шлях введення:
Капсули вводять глибоко у піхву.
Попередження (профілактика) передчасних пологів у жінок з групи ризику (з укороченням шийки матки і/або наявністю анамнестичних даних передчасних пологів і/або передчасного розриву плодових оболонок): звичайна доза становить 200 мг перед сном, з 22-го по 34-й тижні вагітності.
Повна відсутність прогестерону у жінок з нефункціонуючими (відсутніми) яєчниками (донорство яйцеклітин): на фоні терапії естрогенами по 100 мг/добу на 13-й і 14-й дні циклу, потім - по 100 мг 2 рази/добу з 15-го по 25-й день циклу, з 26-го дня і в разі визначення вагітності доза зростає на 100 мг/добу кожного тижня, досягаючи максимальної 600 мг/добу, розділених на 3 прийоми. Зазначена доза зазвичай застосовується протягом 60 днів.
Підтримка лютеїнової фази під час проведення циклу екстракорпорального запліднення: рекомендується застосовувати від 200 до 600 мг/добу, починаючи з дня ін'єкції хоріонічного гонадотропіну протягом I і II триместрів вагітності.
Підтримка лютеїнової фази в спонтанному або індукованому менструальному циклі, при безплідді, пов'язаному з порушенням функції жовтого тіла: рекомендується застосовувати 200-300 мг/добу, починаючи з 17-го дня циклу протягом 10 днів, у разі затримки менструації та діагностики вагітності лікування має бути продовжено.
У випадках загрозливого аборту або з метою попередження звичного аборту, що виникають на фоні недостатності прогестерону: 200-400 мг/добу в 2 прийоми щоденно в I і II триместрах вагітності.
Пероральний шлях введення
Препарат приймають всередину, ввечері перед сном, запиваючи водою. У більшості випадків при недостатності прогестерону добова доза препарату становить 200-300 мг, розділених на 2 прийоми (200 мг ввечері перед сном і 100 мг вранці, при необхідності).
При загрозливому аборті або для попередження звичного аборту внаслідок недостатності прогестерону призначають 200-600 мг/добу щоденно в I і II триместрах вагітності. Подальше застосування препарату Утрожестан можливе за призначенням лікаря на підставі оцінки клінічних даних вагітної жінки.
При недостатності лютеїнової фази (синдром передменструального напруження, фіброзно-кістозна мастопатія, дисменорея, пременопауза) добова доза препарату становить 200 або 400 мг протягом 10 днів (зазвичай з 17-го по 26-й день циклу).
При ЗГТ в перименопаузі на фоні прийому естрогенів препарат Утрожестан призначають по 200 мг/добу протягом 12 днів.
При ЗГТ в постменопаузі в безперервному режимі препарат Утрожестан® застосовують у дозі 100-200 мг з першого дня прийому естрогенів. Підбір дози здійснюється індивідуально.
Вагінальний шлях введення:
Капсули вводять глибоко у піхву.
Попередження (профілактика) передчасних пологів у жінок з групи ризику (з укороченням шийки матки і/або наявністю анамнестичних даних передчасних пологів і/або передчасного розриву плодових оболонок): звичайна доза становить 200 мг перед сном, з 22-го по 34-й тижні вагітності.
Повна відсутність прогестерону у жінок з нефункціонуючими (відсутніми) яєчниками (донорство яйцеклітин): на фоні терапії естрогенами по 100 мг/добу на 13-й і 14-й дні циклу, потім - по 100 мг 2 рази/добу з 15-го по 25-й день циклу, з 26-го дня і в разі визначення вагітності доза зростає на 100 мг/добу кожного тижня, досягаючи максимальної 600 мг/добу, розділених на 3 прийоми. Зазначена доза зазвичай застосовується протягом 60 днів.
Підтримка лютеїнової фази під час проведення циклу екстракорпорального запліднення: рекомендується застосовувати від 200 до 600 мг/добу, починаючи з дня ін'єкції хоріонічного гонадотропіну протягом I і II триместрів вагітності.
Підтримка лютеїнової фази в спонтанному або індукованому менструальному циклі, при безплідді, пов'язаному з порушенням функції жовтого тіла: рекомендується застосовувати 200-300 мг/добу, починаючи з 17-го дня циклу протягом 10 днів, у разі затримки менструації та діагностики вагітності лікування має бути продовжено.
У випадках загрозливого аборту або з метою попередження звичного аборту, що виникають на фоні недостатності прогестерону: 200-400 мг/добу в 2 прийоми щоденно в I і II триместрах вагітності.
Показання
Прогестерондефіцитні стани у жінок:
пероральний шлях введення:
— загрозливий аборт або попередження звичного аборту внаслідок недостатності прогестерону;
— безпліддя внаслідок лютеїнової недостатності;
— синдром передменструального напруження;
— порушення менструального циклу внаслідок порушення овуляції або ановуляції;
— фіброзно-кістозна мастопатія;
— пременопауза;
— замісна гормональна терапія (ЗГТ) в пери- і постменопаузі (в поєднанні з естрогенвмісними препаратами).
Вагінальний шлях введення:
— ЗГТ при дефіциті прогестерону при нефункціонуючих (відсутніх) яєчниках (донорство яйцеклітин);
— попередження (профілактика) передчасних пологів у жінок з групи ризику (з укороченням шийки матки і/або наявністю анамнестичних даних передчасних пологів і/або передчасного розриву плодових оболонок);
— підтримка лютеїнової фази під час підготовки до екстракорпорального запліднення;
— підтримка лютеїнової фази в спонтанному або індукованому менструальному циклі;
— передчасна менопауза;
— ЗГТ (в поєднанні з естрогенвмісними препаратами);
— безпліддя внаслідок лютеїнової недостатності;
— загрозливий аборт або попередження звичного аборту внаслідок недостатності прогестерону.
пероральний шлях введення:
— загрозливий аборт або попередження звичного аборту внаслідок недостатності прогестерону;
— безпліддя внаслідок лютеїнової недостатності;
— синдром передменструального напруження;
— порушення менструального циклу внаслідок порушення овуляції або ановуляції;
— фіброзно-кістозна мастопатія;
— пременопауза;
— замісна гормональна терапія (ЗГТ) в пери- і постменопаузі (в поєднанні з естрогенвмісними препаратами).
Вагінальний шлях введення:
— ЗГТ при дефіциті прогестерону при нефункціонуючих (відсутніх) яєчниках (донорство яйцеклітин);
— попередження (профілактика) передчасних пологів у жінок з групи ризику (з укороченням шийки матки і/або наявністю анамнестичних даних передчасних пологів і/або передчасного розриву плодових оболонок);
— підтримка лютеїнової фази під час підготовки до екстракорпорального запліднення;
— підтримка лютеїнової фази в спонтанному або індукованому менструальному циклі;
— передчасна менопауза;
— ЗГТ (в поєднанні з естрогенвмісними препаратами);
— безпліддя внаслідок лютеїнової недостатності;
— загрозливий аборт або попередження звичного аборту внаслідок недостатності прогестерону.
Протипоказання
— тромбоз глибоких вен, тромбофлебіт;
— тромбоемболічні порушення (тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, інсульт), внутрішньочерепний крововилив або наявність цих станів/захворювань в анамнезі;
— кровотечі з піхви неясного генезу;
— неповний аборт;
— порфірія;
— встановлені або підозрювані злоякісні новоутворення молочних залоз і статевих органів;
— тяжкі захворювання печінки (в т.ч. холестатична жовтяниця, гепатит, синдроми Дубіна-Джонсона, Ротора, злоякісні пухлини печінки) в даний час або в анамнезі;
— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— період лактації (грудного вигодовування);
— підвищена чутливість до прогестерону або будь-якого з допоміжних компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при захворюваннях серцево-судинної системи, артеріальній гіпертензії, хронічній нирковій недостатності, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, епілепсії, мігрені, депресії, гіперліпопротеїнемії, порушеннях функції печінки легкого і середнього ступеня тяжкості, фоточутливості.
— тромбоемболічні порушення (тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, інсульт), внутрішньочерепний крововилив або наявність цих станів/захворювань в анамнезі;
— кровотечі з піхви неясного генезу;
— неповний аборт;
— порфірія;
— встановлені або підозрювані злоякісні новоутворення молочних залоз і статевих органів;
— тяжкі захворювання печінки (в т.ч. холестатична жовтяниця, гепатит, синдроми Дубіна-Джонсона, Ротора, злоякісні пухлини печінки) в даний час або в анамнезі;
— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— період лактації (грудного вигодовування);
— підвищена чутливість до прогестерону або будь-якого з допоміжних компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при захворюваннях серцево-судинної системи, артеріальній гіпертензії, хронічній нирковій недостатності, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, епілепсії, мігрені, депресії, гіперліпопротеїнемії, порушеннях функції печінки легкого і середнього ступеня тяжкості, фоточутливості.
Особливі вказівки
Препарат Утрожестан не можна застосовувати з метою контрацепції.
Препарат не можна приймати разом з їжею, оскільки прийом їжі збільшує біодоступність прогестерону.
Препарат Утрожестан слід приймати з обережністю у пацієнток із захворюваннями і станами, які можуть погіршуватися при затримці рідини (артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання, хронічна ниркова недостатність, епілепсія, мігрень, бронхіальна астма); у пацієнток з цукровим діабетом; порушеннями функції печінки легкого і середнього ступеня тяжкості; фоточутливістю.
Необхідно спостерігати за пацієнтками з депресією в анамнезі, і в разі розвитку депресії тяжкого ступеня, необхідно відмінити препарат.
До складу препарату Утрожестан входить соєвий лецитин, який може викликати реакції гіперчутливості (кропив'янку і анафілактичний шок).
Пацієнтки з супутніми серцево-судинними захворюваннями або наявністю їх в анамнезі повинні також періодично спостерігатися лікарем.
Застосування препарату Утрожестан® після I триместру вагітності може викликати розвиток холестазу.
При тривалому лікуванні прогестероном необхідно регулярно проводити медичні огляди (включаючи дослідження функції печінки); лікування необхідно відмінити в разі виникнення відхилень від нормальних показників функціональних проб печінки або холестатичної жовтяниці.
При застосуванні прогестерону можливе зниження толерантності до глюкози і збільшення потреби в інсуліні та інших гіпоглікемічних препаратах у пацієнток з цукровим діабетом.
У разі появи аменореї в процесі лікування необхідно виключити наявність вагітності.
Якщо курс лікування починається занадто рано на початку менструального циклу, особливо до 15-го дня циклу, можливі скорочення циклу і/або ациклічні кровотечі. У разі ациклічних кровотеч не слід застосовувати препарат до з'ясування їх причини, включаючи проведення гістологічного дослідження ендометрію.
При наявності в анамнезі хлоазми або схильності до її розвитку пацієнткам рекомендується уникати УФ-опромінення.
Більше 50% випадків самовільних абортів на ранніх термінах вагітності обумовлено генетичними порушеннями. Крім того, причиною самовільних абортів на ранніх термінах вагітності можуть бути інфекційні процеси і механічні пошкодження. Застосування препарату Утрожестан в цих випадках може призвести лише до затримки відторгнення і евакуації нежиттєздатного плодової яйцеклітини.
Застосування препарату Утрожестан з метою попередження загрозливого аборту виправдане лише в випадках недостатності прогестерону.
При проведенні МГТ естрогенами в період перименопаузи рекомендується застосування препарату Утрожестан протягом не менше ніж 12 днів менструального циклу.
При безперервному режимі МГТ в постменопаузі рекомендується застосування препарату з першого дня прийому естрогенів.
При проведенні МГТ підвищується ризик розвитку венозної тромбоемболії (тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії), ризик розвитку ішемічного інсульту, ІХС.
Через ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень слід припинити застосування препарату в разі виникнення: зорових порушень, таких як втрата зору, екзофтальм, двоїння в очах, судинні ураження сітківки; мігрені; венозної тромбоемболії або тромботичних ускладнень, незалежно від їх локалізації.
При наявності тромбофлебіту в анамнезі, пацієнтка повинна знаходитися під ретельним спостереженням.
При застосуванні препарату Утрожестан з естрогенвмісними препаратами необхідно звертатися до інструкцій щодо їх застосування стосовно ризиків венозної тромбоемболії.
Результати клінічного дослідження Women Health Initiative Study (WHI) свідчать про невелике підвищення ризику раку молочної залози при тривалому, більше 5 років, спільному застосуванні естрогенвмісних препаратів з синтетичними гестагенами. Невідомо, чи є підвищення ризику раку молочної залози у жінок в постменопаузі при проведенні МГТ естрогенвмісними препаратами в поєднанні з прогестероном.
Результати дослідження WHI також виявили підвищення ризику розвитку деменції при початку МГТ у віці старше 65 років.
Перед початком МГТ і регулярно під час її проведення жінка повинна бути обстежена для виявлення протипоказань до її проведення. При наявності клінічних показань повинно бути проведено обстеження молочних залоз і гінекологічний огляд.
Застосування прогестерону може впливати на результати деяких лабораторних аналізів, включаючи показники функції печінки, щитовидної залози; параметри коагуляції; концентрацію прегнандіолу.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту та управління механізмами
При пероральному застосуванні препарату необхідно дотримуватися обережності при управлінні транспортними засобами і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Препарат не можна приймати разом з їжею, оскільки прийом їжі збільшує біодоступність прогестерону.
Препарат Утрожестан слід приймати з обережністю у пацієнток із захворюваннями і станами, які можуть погіршуватися при затримці рідини (артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання, хронічна ниркова недостатність, епілепсія, мігрень, бронхіальна астма); у пацієнток з цукровим діабетом; порушеннями функції печінки легкого і середнього ступеня тяжкості; фоточутливістю.
Необхідно спостерігати за пацієнтками з депресією в анамнезі, і в разі розвитку депресії тяжкого ступеня, необхідно відмінити препарат.
До складу препарату Утрожестан входить соєвий лецитин, який може викликати реакції гіперчутливості (кропив'янку і анафілактичний шок).
Пацієнтки з супутніми серцево-судинними захворюваннями або наявністю їх в анамнезі повинні також періодично спостерігатися лікарем.
Застосування препарату Утрожестан® після I триместру вагітності може викликати розвиток холестазу.
При тривалому лікуванні прогестероном необхідно регулярно проводити медичні огляди (включаючи дослідження функції печінки); лікування необхідно відмінити в разі виникнення відхилень від нормальних показників функціональних проб печінки або холестатичної жовтяниці.
При застосуванні прогестерону можливе зниження толерантності до глюкози і збільшення потреби в інсуліні та інших гіпоглікемічних препаратах у пацієнток з цукровим діабетом.
У разі появи аменореї в процесі лікування необхідно виключити наявність вагітності.
Якщо курс лікування починається занадто рано на початку менструального циклу, особливо до 15-го дня циклу, можливі скорочення циклу і/або ациклічні кровотечі. У разі ациклічних кровотеч не слід застосовувати препарат до з'ясування їх причини, включаючи проведення гістологічного дослідження ендометрію.
При наявності в анамнезі хлоазми або схильності до її розвитку пацієнткам рекомендується уникати УФ-опромінення.
Більше 50% випадків самовільних абортів на ранніх термінах вагітності обумовлено генетичними порушеннями. Крім того, причиною самовільних абортів на ранніх термінах вагітності можуть бути інфекційні процеси і механічні пошкодження. Застосування препарату Утрожестан в цих випадках може призвести лише до затримки відторгнення і евакуації нежиттєздатного плодової яйцеклітини.
Застосування препарату Утрожестан з метою попередження загрозливого аборту виправдане лише в випадках недостатності прогестерону.
При проведенні МГТ естрогенами в період перименопаузи рекомендується застосування препарату Утрожестан протягом не менше ніж 12 днів менструального циклу.
При безперервному режимі МГТ в постменопаузі рекомендується застосування препарату з першого дня прийому естрогенів.
При проведенні МГТ підвищується ризик розвитку венозної тромбоемболії (тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії), ризик розвитку ішемічного інсульту, ІХС.
Через ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень слід припинити застосування препарату в разі виникнення: зорових порушень, таких як втрата зору, екзофтальм, двоїння в очах, судинні ураження сітківки; мігрені; венозної тромбоемболії або тромботичних ускладнень, незалежно від їх локалізації.
При наявності тромбофлебіту в анамнезі, пацієнтка повинна знаходитися під ретельним спостереженням.
При застосуванні препарату Утрожестан з естрогенвмісними препаратами необхідно звертатися до інструкцій щодо їх застосування стосовно ризиків венозної тромбоемболії.
Результати клінічного дослідження Women Health Initiative Study (WHI) свідчать про невелике підвищення ризику раку молочної залози при тривалому, більше 5 років, спільному застосуванні естрогенвмісних препаратів з синтетичними гестагенами. Невідомо, чи є підвищення ризику раку молочної залози у жінок в постменопаузі при проведенні МГТ естрогенвмісними препаратами в поєднанні з прогестероном.
Результати дослідження WHI також виявили підвищення ризику розвитку деменції при початку МГТ у віці старше 65 років.
Перед початком МГТ і регулярно під час її проведення жінка повинна бути обстежена для виявлення протипоказань до її проведення. При наявності клінічних показань повинно бути проведено обстеження молочних залоз і гінекологічний огляд.
Застосування прогестерону може впливати на результати деяких лабораторних аналізів, включаючи показники функції печінки, щитовидної залози; параметри коагуляції; концентрацію прегнандіолу.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту та управління механізмами
При пероральному застосуванні препарату необхідно дотримуватися обережності при управлінні транспортними засобами і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
Перелічені нижче небажані явища, відзначені при пероральному способі застосування препарату, розподілені за частотою виникнення відповідно до наступної градації: часто >1/100, 1/1000, 1/10000,
Передозування
Симптоми: сонливість, перехідне запаморочення, ейфорія, скорочення менструального циклу, дисменорея.
У деяких пацієнток середня терапевтична доза може виявитися надмірною через наявну або виниклу нестабільну ендогенну секрецію прогестерону, особливу чутливість до препарату або занадто низьку концентрацію естрадіолу.
Лікування: у разі виникнення сонливості або запаморочення необхідно зменшити добову дозу або призначити прийом препарату перед сном протягом 10 днів менструального циклу; у разі скорочення менструального циклу або мажучих кров'янистих виділень рекомендується початок лікування перенести на більш пізній день циклу (наприклад на 19-й замість 17-го); у перименопаузі і при МГТ в постменопаузі необхідно переконатися в тому, що концентрація естрадіолу є оптимальною.
При передозуванні за необхідності проводять симптоматичне лікування.
У деяких пацієнток середня терапевтична доза може виявитися надмірною через наявну або виниклу нестабільну ендогенну секрецію прогестерону, особливу чутливість до препарату або занадто низьку концентрацію естрадіолу.
Лікування: у разі виникнення сонливості або запаморочення необхідно зменшити добову дозу або призначити прийом препарату перед сном протягом 10 днів менструального циклу; у разі скорочення менструального циклу або мажучих кров'янистих виділень рекомендується початок лікування перенести на більш пізній день циклу (наприклад на 19-й замість 17-го); у перименопаузі і при МГТ в постменопаузі необхідно переконатися в тому, що концентрація естрадіолу є оптимальною.
При передозуванні за необхідності проводять симптоматичне лікування.
Лікарняна взаємодія
При пероральному застосуванні
Прогестерон посилює дію діуретиків, гіпотензивних лікарських засобів, імунодепресантів, антикоагулянтів.
Зменшує лактогенний ефект окситоцину.
Одночасне застосування з препаратами-індукторами мікросомальних ферментів печінки CYP3A4, такими як барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн), рифампіцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофульвін, супроводжується прискоренням метаболізму прогестерону в печінці.
Одночасний прийом прогестерону з деякими антибіотиками (пеніциліни, тетрацикліни) може призвести до зниження його ефективності через порушення кишково-печінкової рециркуляції статевих гормонів внаслідок зміни кишкової мікрофлори.
Ступінь вираженості зазначених взаємодій може варіювати у різних пацієнток, тому прогноз клінічних ефектів перелічених взаємодій ускладнений.
Кетоконазол може збільшити біодоступність прогестерону.
Прогестерон може підвищувати концентрацію кетоконазолу і циклоспорину.
Прогестерон може знизити ефективність бромокриптину.
Прогестерон може викликати зниження толерантності до глюкози, внаслідок чого - збільшити потребу в інсуліні або інших гіпоглікемічних препаратах у пацієнток з цукровим діабетом.
Біодоступність прогестерону може бути знижена у курців і при надмірному вживанні алкоголю.
При інтравагінальному застосуванні
Взаємодія прогестерону з іншими лікарськими засобами при інтравагінальному застосуванні не оцінювалася. Слід уникати одночасного застосування інших лікарських засобів, що застосовуються інтравагінально, щоб уникнути порушення вивільнення і абсорбції прогестерону.
Прогестерон посилює дію діуретиків, гіпотензивних лікарських засобів, імунодепресантів, антикоагулянтів.
Зменшує лактогенний ефект окситоцину.
Одночасне застосування з препаратами-індукторами мікросомальних ферментів печінки CYP3A4, такими як барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн), рифампіцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофульвін, супроводжується прискоренням метаболізму прогестерону в печінці.
Одночасний прийом прогестерону з деякими антибіотиками (пеніциліни, тетрацикліни) може призвести до зниження його ефективності через порушення кишково-печінкової рециркуляції статевих гормонів внаслідок зміни кишкової мікрофлори.
Ступінь вираженості зазначених взаємодій може варіювати у різних пацієнток, тому прогноз клінічних ефектів перелічених взаємодій ускладнений.
Кетоконазол може збільшити біодоступність прогестерону.
Прогестерон може підвищувати концентрацію кетоконазолу і циклоспорину.
Прогестерон може знизити ефективність бромокриптину.
Прогестерон може викликати зниження толерантності до глюкози, внаслідок чого - збільшити потребу в інсуліні або інших гіпоглікемічних препаратах у пацієнток з цукровим діабетом.
Біодоступність прогестерону може бути знижена у курців і при надмірному вживанні алкоголю.
При інтравагінальному застосуванні
Взаємодія прогестерону з іншими лікарськими засобами при інтравагінальному застосуванні не оцінювалася. Слід уникати одночасного застосування інших лікарських засобів, що застосовуються інтравагінально, щоб уникнути порушення вивільнення і абсорбції прогестерону.
Лікарська форма
Капсули м'які желатинові, круглі, блискучі, жовтуватого кольору; вміст капсул - масляна білувата гомогенна суспензія (без видимого розділення фаз).
1 капс.
прогестерон мікронізований 100 мг
Допоміжні речовини: олія соняшникова - 149 мг, лецитин соєвий - 1 мг.
Склад оболонки капсули: желатин - 76.88 мг, гліцерол - 31.45 мг, діоксид титану - 1.67 мг.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
Капсули м'які желатинові, овальні, блискучі, жовтуватого кольору; вміст капсул - масляна білувата гомогенна суспензія (без видимого розділення фаз).
1 капс.
прогестерон мікронізований 200 мг
Допоміжні речовини: олія соняшникова - 298 мг, лецитин соєвий - 2 мг.
Склад оболонки капсули: желатин - 153.76 мг, гліцерол - 62.9 мг, діоксид титану - 3.34 мг.
7 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
1 капс.
прогестерон мікронізований 100 мг
Допоміжні речовини: олія соняшникова - 149 мг, лецитин соєвий - 1 мг.
Склад оболонки капсули: желатин - 76.88 мг, гліцерол - 31.45 мг, діоксид титану - 1.67 мг.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
Капсули м'які желатинові, овальні, блискучі, жовтуватого кольору; вміст капсул - масляна білувата гомогенна суспензія (без видимого розділення фаз).
1 капс.
прогестерон мікронізований 200 мг
Допоміжні речовини: олія соняшникова - 298 мг, лецитин соєвий - 2 мг.
Склад оболонки капсули: желатин - 153.76 мг, гліцерол - 62.9 мг, діоксид титану - 3.34 мг.
7 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
