Акномід Д
Aknomid D
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Дактіноміцин, Космеген
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. "Aknomid D" 0,5 mg/ml
D.t.d. № 5 in amp.
S. в/в по 1 ампулі 1 раз на добу
D.t.d. № 5 in amp.
S. в/в по 1 ампулі 1 раз на добу
Фармакологічні властивості
Фармакологічна дія дактіноміцину переважно протипухлинна, однак, крім того, препарат має антибактеріальний, протигрибковий ефект.
Фармакодинаміка
В основі механізму протипухлинної дії препарату лежить утворення комплексу з ДНК і порушення її матричної активності. При цьому дактіноміцин інтеркалує між парами азотистих основ гуанін-цитозин ДНК і перешкоджає руху РНК-полімерази, порушуючи, таким чином, транскрипцію. Існують відомості про інгібуючий вплив на топоізомеразу ІІ. Протипухлинний ефект не залежить від фази клітинного циклу.
Препарат має антибактеріальний ефект щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій і протигрибкову дію, однак, внаслідок високої токсичності (ЛД50 — 0,791) як протимікробний засіб не застосовується. Крім того, дактіноміцин має імунодепресивну активність.
Препарат має антибактеріальний ефект щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій і протигрибкову дію, однак, внаслідок високої токсичності (ЛД50 — 0,791) як протимікробний засіб не застосовується. Крім того, дактіноміцин має імунодепресивну активність.
Фармакокінетика
При внутрішньовенному введенні препарат накопичується в ядерних клітинах, в незначній мірі проникає через гематоенцефалічний бар'єр (<10%); проникає через плаценту. В значній мірі зв'язується з білками тканин. Метаболізується слабо. Період напіввиведення становить 36 год. Виводиться з жовчю — 50% в незміненому вигляді, нирками — 10% в незміненому вигляді. При болюсних внутрішньовенних інфузіях дактіноміцину у дорослих в дозах від 0,7 до 1,5 мг/м2 — максимальна концентрація препарату в кількості 25,1 нг/мл відзначається через 15 хвилин після введення. Середня величина концентрації дактіноміцину через 6 годин становить 2,67 мг/л.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньовенно.
Внутрішньовенне інфузійне введення препарату Акномід Д має проводитися тільки в умовах стаціонару.
Дозу препарату Акномід Д підбирають індивідуально в залежності від переносимості препарату пацієнтом а також від обраної програми протипухлинної терапії. Добова доза як для дорослих так і для дітей не повинна перевищувати 15 мкг/кг або 400-600 мкг/м2 протягом 5-7 днів. Зазвичай доза для дорослих становить 500 мкг на день в/в максимум протягом 5-7 днів. При розрахунку дози у пацієнтів з ожирінням або набряками слід враховувати площу поверхні тіла щоб доза відповідала "сухій" масі тіла. Дітям призначають 15 мкг/кг на добу в/в протягом 5 днів. Існує альтернативний курс - загальна доза 2500 мкг/м2 в/в на тиждень. Як для дорослих так і для дітей повторний курс лікування препаратом може бути проведений не раніше ніж через 3 тижні (за умови зникнення всіх ознак токсичних ефектів).
При нефробластомі (пухлині Вільмса) рекомендована доза становить 15 мкг/кг на день протягом 5 днів внутрішньовенно в поєднанні з іншими хіміотерапевтичними засобами в різних схемах лікування також препарат призначається в дозі 45 мкг/кг внутрішньовенно при пухлині Вільмса; в дозі 1,25 мг/м2 внутрішньовенно струменево протягом 3-5 хвилин в перший день кожні 42 дні препарат призначається при саркомі Юїнга; при несеміномних злоякісних пухлинах яєчника рекомендована доза становить 1000 мкг/м2 внутрішньовенно в перший день лікування в поєднанні з циклофосфамідом блеоміцином вінбластином і цисплатином; при трофобластичних пухлинах рекомендована доза становить 12 мкг/кг на добу протягом 5 днів як монотерапія і в дозі 500 мкг внутрішньовенно в 12 дні як компонент комбінованого режиму з етопозидом метотрексатом кальцію фолінатом вінкристином циклофосфамідом і цисплатином. Можливе застосування комбінованої терапії дактіноміцином і вінкристином разом з хірургічним лікуванням і радіотерапією при цьому дактіноміцин і вінкристин застосовують протягом 7 циклів таким чином тривалість підтримуючої терапії становить приблизно 15 міс. При рабдоміосаркомі використовують такі комбінації: вінкристин і дактіноміцин; вінкристин дактіноміцин і циклофосфамід (VAC - терапія) а також всі чотири препарати послідовно.
При гроздевидній саркомі дактіноміцин призначають у середніх дозах 500 мкг на день протягом 5 днів у комбінації з променевою терапією що призводить до тимчасового об'єктивного поліпшення і зникнення болю і дискомфорту. При метастатичній хоріокарциномі застосовують послідовну терапію дактіноміцином і метотрексатом. Послідовна терапія застосовується якщо є: стабільність титрів гонадотропіну після 2 успішних курсів якогось з препаратів; підвищення титрів гонадотропіну під час лікування; токсичність що перешкоджає адекватній терапії.
При неметастатичній хоріокарциномі дактіноміцин і метотрексат призначають як разом так і окремо в поєднанні з хірургічним втручанням або без нього. При метастатичній несеміноматозній карциномі тестикул дактіноміцин використовують як монотерапію призначаючи циклами по 500 мкг/добу. 5 днів поспіль кожні 6-8 тижнів протягом 4 міс. і більше.
При неметастатичній гестаційній трофобластичній неоплазії: дактіноміцин у дозі 500 мкг/добу протягом 5-7 днів застосовують у поєднанні з метотрексатом по 30 мг/м2 в/м 1 р/тиждень до нормалізації титру ХГТ; Переривчасті курси терапії продовжують до трьох негативних результатів тесту на наявність ХГТ проведеного 1 р/тиждень.
При метастатичній гестаційній трофобластичній неоплазії лікування проводять більш тривало тими ж дозами дактіноміцину і метотрексату. Після отримання негативних титрів ХГТ призначають ще один додатковий курс хіміотерапії. Якщо виникає стійкість до метотрексату (тобто виникає підйом або збереження постійного рівня титру ХГТ) або після 5-го курсу хіміотерапії титри все ще позитивні переходять на монотерапію дактіноміцином у дозі 500 мкг/добу. протягом 7 днів.
При місцево-рецидивуючих або місцево-розповсюджених солідних пухлинах у поєднанні з радіотерапією звичайна курсова доза дактіноміцину для дорослих становить 500 мкг на день в/в максимум протягом 5-7 днів для дітей - 15 мкг/кг або 400 мкг/м2/добу відповідно.
- препарат Акномід Д вводиться внутрішньовенно у вигляді 0,05 % розчину реополіглюкіну. Він може бути доданий в інфузійні розчини: 5 % розчин декстрози або - 0,9 % розчин натрію хлориду
- препарат Акномід Д можна також застосовувати методом ізольованої перфузії. Перевагою методу є мінімальне потрапляння препарату в інші регіони через системний кровотік і пролонгована дія на пухлину.
Доза препарату може бути суттєво вищою за дозу, що використовується при системному шляху введення при цьому небезпека виникнення токсичних ефектів зазвичай менша.
Середні дози: 50 мкг/кг для нижніх кінцівок і органів тазу; 35 мкг/кг для верхніх кінцівок. Пацієнтам з ожирінням а також у випадках попереднього лікування хіміотерапевтичними препаратами і опроміненням рекомендується призначати менші дози препарату.
Внутрішньовенне інфузійне введення препарату Акномід Д має проводитися тільки в умовах стаціонару.
Дозу препарату Акномід Д підбирають індивідуально в залежності від переносимості препарату пацієнтом а також від обраної програми протипухлинної терапії. Добова доза як для дорослих так і для дітей не повинна перевищувати 15 мкг/кг або 400-600 мкг/м2 протягом 5-7 днів. Зазвичай доза для дорослих становить 500 мкг на день в/в максимум протягом 5-7 днів. При розрахунку дози у пацієнтів з ожирінням або набряками слід враховувати площу поверхні тіла щоб доза відповідала "сухій" масі тіла. Дітям призначають 15 мкг/кг на добу в/в протягом 5 днів. Існує альтернативний курс - загальна доза 2500 мкг/м2 в/в на тиждень. Як для дорослих так і для дітей повторний курс лікування препаратом може бути проведений не раніше ніж через 3 тижні (за умови зникнення всіх ознак токсичних ефектів).
При нефробластомі (пухлині Вільмса) рекомендована доза становить 15 мкг/кг на день протягом 5 днів внутрішньовенно в поєднанні з іншими хіміотерапевтичними засобами в різних схемах лікування також препарат призначається в дозі 45 мкг/кг внутрішньовенно при пухлині Вільмса; в дозі 1,25 мг/м2 внутрішньовенно струменево протягом 3-5 хвилин в перший день кожні 42 дні препарат призначається при саркомі Юїнга; при несеміномних злоякісних пухлинах яєчника рекомендована доза становить 1000 мкг/м2 внутрішньовенно в перший день лікування в поєднанні з циклофосфамідом блеоміцином вінбластином і цисплатином; при трофобластичних пухлинах рекомендована доза становить 12 мкг/кг на добу протягом 5 днів як монотерапія і в дозі 500 мкг внутрішньовенно в 12 дні як компонент комбінованого режиму з етопозидом метотрексатом кальцію фолінатом вінкристином циклофосфамідом і цисплатином. Можливе застосування комбінованої терапії дактіноміцином і вінкристином разом з хірургічним лікуванням і радіотерапією при цьому дактіноміцин і вінкристин застосовують протягом 7 циклів таким чином тривалість підтримуючої терапії становить приблизно 15 міс. При рабдоміосаркомі використовують такі комбінації: вінкристин і дактіноміцин; вінкристин дактіноміцин і циклофосфамід (VAC - терапія) а також всі чотири препарати послідовно.
При гроздевидній саркомі дактіноміцин призначають у середніх дозах 500 мкг на день протягом 5 днів у комбінації з променевою терапією що призводить до тимчасового об'єктивного поліпшення і зникнення болю і дискомфорту. При метастатичній хоріокарциномі застосовують послідовну терапію дактіноміцином і метотрексатом. Послідовна терапія застосовується якщо є: стабільність титрів гонадотропіну після 2 успішних курсів якогось з препаратів; підвищення титрів гонадотропіну під час лікування; токсичність що перешкоджає адекватній терапії.
При неметастатичній хоріокарциномі дактіноміцин і метотрексат призначають як разом так і окремо в поєднанні з хірургічним втручанням або без нього. При метастатичній несеміноматозній карциномі тестикул дактіноміцин використовують як монотерапію призначаючи циклами по 500 мкг/добу. 5 днів поспіль кожні 6-8 тижнів протягом 4 міс. і більше.
При неметастатичній гестаційній трофобластичній неоплазії: дактіноміцин у дозі 500 мкг/добу протягом 5-7 днів застосовують у поєднанні з метотрексатом по 30 мг/м2 в/м 1 р/тиждень до нормалізації титру ХГТ; Переривчасті курси терапії продовжують до трьох негативних результатів тесту на наявність ХГТ проведеного 1 р/тиждень.
При метастатичній гестаційній трофобластичній неоплазії лікування проводять більш тривало тими ж дозами дактіноміцину і метотрексату. Після отримання негативних титрів ХГТ призначають ще один додатковий курс хіміотерапії. Якщо виникає стійкість до метотрексату (тобто виникає підйом або збереження постійного рівня титру ХГТ) або після 5-го курсу хіміотерапії титри все ще позитивні переходять на монотерапію дактіноміцином у дозі 500 мкг/добу. протягом 7 днів.
При місцево-рецидивуючих або місцево-розповсюджених солідних пухлинах у поєднанні з радіотерапією звичайна курсова доза дактіноміцину для дорослих становить 500 мкг на день в/в максимум протягом 5-7 днів для дітей - 15 мкг/кг або 400 мкг/м2/добу відповідно.
- препарат Акномід Д вводиться внутрішньовенно у вигляді 0,05 % розчину реополіглюкіну. Він може бути доданий в інфузійні розчини: 5 % розчин декстрози або - 0,9 % розчин натрію хлориду
- препарат Акномід Д можна також застосовувати методом ізольованої перфузії. Перевагою методу є мінімальне потрапляння препарату в інші регіони через системний кровотік і пролонгована дія на пухлину.
Доза препарату може бути суттєво вищою за дозу, що використовується при системному шляху введення при цьому небезпека виникнення токсичних ефектів зазвичай менша.
Середні дози: 50 мкг/кг для нижніх кінцівок і органів тазу; 35 мкг/кг для верхніх кінцівок. Пацієнтам з ожирінням а також у випадках попереднього лікування хіміотерапевтичними препаратами і опроміненням рекомендується призначати менші дози препарату.
Показання
Пухлина Вільмса, рабдоміосаркома, хоріокарцинома (в т.ч. метастатична), метастатична несеміноматозна карцинома яєчок, саркома Капоші, пухлина Юїнга, меланома, гроздевидна саркома, рак яєчника, рак тіла матки (у складі комбінованої та/або комплексної терапії).
Протипоказання
- індивідуальна непереносимість (в т.ч. гіперчутливість в анамнезі) дактіноміцину або компонентів препарату Акномід Д;
- вітряна віспа оперізуючий лишай (оперізуючий герпес Herpes zoster): може розвинутися важке генералізоване захворювання яке може закінчитися смертельним наслідком;
- пригнічення функції кісткового мозку виражена цитопенічна реакція при лікарській або радіаційній терапії (в анамнезі);
- виражені порушення функції печінки печінкова недостатність;
- гіперурикемія;
- вагітність грудне вигодовування;
- дитячий вік до 6 місяців.
З обережністю:
у пацієнтів старше 65 років (підвищений ризик мієлосупресії); при подагрі або ниркових конкрементах (уратний нефролітіаз) в анамнезі (ризик гіперурикемії); при попередній цитотоксичній або променевій терапії; після проведення хіміотерапії або променевої терапії одночасний прийом з живими вірусними вакцинами.
- вітряна віспа оперізуючий лишай (оперізуючий герпес Herpes zoster): може розвинутися важке генералізоване захворювання яке може закінчитися смертельним наслідком;
- пригнічення функції кісткового мозку виражена цитопенічна реакція при лікарській або радіаційній терапії (в анамнезі);
- виражені порушення функції печінки печінкова недостатність;
- гіперурикемія;
- вагітність грудне вигодовування;
- дитячий вік до 6 місяців.
З обережністю:
у пацієнтів старше 65 років (підвищений ризик мієлосупресії); при подагрі або ниркових конкрементах (уратний нефролітіаз) в анамнезі (ризик гіперурикемії); при попередній цитотоксичній або променевій терапії; після проведення хіміотерапії або променевої терапії одночасний прийом з живими вірусними вакцинами.
Особливі вказівки
Лікування проводиться під строгим контролем лікаря, який має досвід роботи з протипухлинними засобами.
З обережністю застосовують дактіноміцин у пацієнтів з подагрою або нефролітіазом (в т.ч. в анамнезі).
У період лікування необхідно контролювати ступінь мієлодепресії, а також функції печінки і нирок, концентрацію сечової кислоти в плазмі крові.
Існують повідомлення про те, що дактіноміцин може спотворювати результати біологічних проб, що використовуються для визначення концентрації антибактеріальних препаратів в плазмі крові.
На фоні терапії не рекомендують проводити вакцинацію пацієнта і членів його сім'ї.
При застосуванні дактіноміцину разом з променевою терапією можливе почастішання токсичних реакцій з боку ШКТ і кісткового мозку. Особлива обережність необхідна при призначенні дактіноміцину під час двомісячної променевої терапії правосторонньої пухлини Вільмса, оскільки при цьому відзначалися гепатомегалія і підвищена активність АСТ.
Дактіноміцин застосовують також за допомогою методу ізольованої перфузії і вводять самостійно або в поєднанні з іншими протипухлинними препаратами або як паліативне лікування, або як доповнення до хірургічного лікування. При введенні за допомогою перфузії в окремих випадках дактіноміцин забезпечує більш ефективне тимчасове поліпшення, ніж його системне застосування.
З обережністю застосовують дактіноміцин у пацієнтів з подагрою або нефролітіазом (в т.ч. в анамнезі).
У період лікування необхідно контролювати ступінь мієлодепресії, а також функції печінки і нирок, концентрацію сечової кислоти в плазмі крові.
Існують повідомлення про те, що дактіноміцин може спотворювати результати біологічних проб, що використовуються для визначення концентрації антибактеріальних препаратів в плазмі крові.
На фоні терапії не рекомендують проводити вакцинацію пацієнта і членів його сім'ї.
При застосуванні дактіноміцину разом з променевою терапією можливе почастішання токсичних реакцій з боку ШКТ і кісткового мозку. Особлива обережність необхідна при призначенні дактіноміцину під час двомісячної променевої терапії правосторонньої пухлини Вільмса, оскільки при цьому відзначалися гепатомегалія і підвищена активність АСТ.
Дактіноміцин застосовують також за допомогою методу ізольованої перфузії і вводять самостійно або в поєднанні з іншими протипухлинними препаратами або як паліативне лікування, або як доповнення до хірургічного лікування. При введенні за допомогою перфузії в окремих випадках дактіноміцин забезпечує більш ефективне тимчасове поліпшення, ніж його системне застосування.
Побічні ефекти
З боку травної системи: нудота, блювання, хейліт, езофагіт, виразковий стоматит, фарингіт, анорексія, дисфагія, болі в животі, діарея, ерозивно-виразкові ураження ШКТ, проктит.
З боку системи кровотворення: анемія (аж до апластичної анемії), агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, ретикулоцитопенія.
З боку репродуктивної системи: азооспермія, аменорея.
Дерматологічні реакції: алопеція, шкірний висип, акне.
Місцеві реакції: некроз тканин (при екстравазації).
Інші: загальне нездужання, втомлюваність, млявість, лихоманка, м'язові болі, гіпокальціємія, гіперурикемія і нефропатія.
З боку системи кровотворення: анемія (аж до апластичної анемії), агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, ретикулоцитопенія.
З боку репродуктивної системи: азооспермія, аменорея.
Дерматологічні реакції: алопеція, шкірний висип, акне.
Місцеві реакції: некроз тканин (при екстравазації).
Інші: загальне нездужання, втомлюваність, млявість, лихоманка, м'язові болі, гіпокальціємія, гіперурикемія і нефропатія.
Передозування
Прояви передозування включають нудоту, блювання, діарею, мукозит (включаючи стоматит, шлунково-кишкове виразкування), гостре ураження шкіри (включаючи лущення, екзантему, десквамацію і епідермоліз), виражене пригнічення гемопоезу, первинний тромбоз вен, гостру ниркову недостатність, сепсис (включаючи нейтропенічний сепсис) зі смертельним наслідком, а також летальний наслідок. Специфічної інформації про лікування передозування Акномід Д® немає. Лікування симптоматичне і підтримуюче. Рекомендується проводити регулярне дослідження цілісності шкірних і слизових покривів, а також функції нирок, печінки і кісткового мозку.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні дактіноміцину з препаратами, що мають мієлотоксичну дію, можливе посилення токсичного ефекту.
При поєднаному застосуванні з доксорубіцином можливе посилення кардіотоксичної дії.
При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами підвищується ризик виникнення нефропатії.
При поєднаному застосуванні з доксорубіцином можливе посилення кардіотоксичної дії.
При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами підвищується ризик виникнення нефропатії.
Лікарська форма
Розчин для внутрішньовенного введення і перфузії 0,5 мг/мл, по 1 мл розчину в ампулах темного скла, по 5 ампул в пластиковому пеналі, по 1 пеналу разом з інструкцією з медичного застосування в картонній пачці.
