Біциклол

Гепатопротекторний

Діюча речовина препарату Біциклол за хімічною структурою є лігнаном.
Застосування препарату Біциклол сприяє зниженню підвищеної активності печінкових трансаміназ при гепатитах різної етіології. Протективний ефект біциклолу був доведений у моделях як in vitro, так і in vivo, що моделюють різні форми пошкодження печінки: чотирихлористим вуглецем (ССl4) — пошкодження біомембран, некроз, фіброз печінки, парацетамолом — виснаження глутатіону в гепатоцитах, D-галактозаміном — пошкодження ДНК ядра гепатоцита, вакциною БЦЖ і конкаваліном А (СоnА) — імунне пошкодження. Під дією біциклолу в різній мірі відновлюються патоморфологічні порушення структури печінкової тканини. Біциклол пригнічує продукцію фактора некрозу пухлини альфа (ФНО-α) активними нейтрофілами, купферовськими клітинами і макрофагами, а також сприяє зменшенню інтенсивності протікання вільнорадикальних процесів у клітинах. Біциклол пригнічує окислювальну активність, викликану порушенням функції мітохондрій, що запобігає некрозу і апоптозу гепатоцитів. Біциклол також гальмує апоптоз гепатоцитів, стимульований ФНО-α і цитотоксичними Т-клітинами, приводячи до відновлення пошкоджень ядра і ДНК гепатоцитів.

У дослідженнях in vivo у моделі пошкодження печінки парацетамолом було продемонстровано, що попереднє застосування біциклолу суттєво зменшує ступінь пошкодження гепатоцитів, що виражається у зниженні активності аланінамінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (ACT) — маркерів некрозу гепатоцита, а також у зменшенні вивільнення цитохрому С і апоптоз-індукуючих факторів з мітохондрій, а також у запобіганні дефрагментації ДНК.
У дослідженнях in vitro також було встановлено, що біциклол здатний пригнічувати екскрецію HBeAg, HBsAg і реплікацію ДНК вірусу гепатиту В.

Результати клінічних досліджень препарату Біциклол у пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С помірної ступені активності продемонстрували, що при його застосуванні в дозі 150 мг на добу протягом 12 тижнів має місце статистично достовірне зниження біохімічних показників запального процесу в печінці (активності трансаміназ (АЛТ, ACT), загального, прямого і непрямого білірубіну) і підвищення якості життя пацієнтів. Отримані дані свідчать про наявність протизапального гепатопротекторного ефекту у препарату Біциклол при його використанні у вигляді монотерапії у пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С.

Препарат Біциклол при його застосуванні в дозі 150 мг на добу протягом 12 тижнів характеризується сприятливим профілем безпеки і хорошою переносимістю.

Препарат швидко всмоктується після перорального прийому і визначається в крові через 15 хв.
Період напіввиведення в першу фазу двофазної моделі (t(1/2)ka) становить 0,84 год, період напіввиведення в другу фазу двофазної моделі (t(1/2)ke) становить 6,26 год, час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові (t(peak)) - 1,8 год, максимальна концентрація в плазмі крові (Сmах) - 50 нг/мл.

Максимальна концентрація Сmах і площа під кривою "концентрація-час" AUC знаходяться в прямій залежності від дози препарату і відповідають характеристикам лінійної фармакокінетики. Максимальна концентрація в плазмі крові може підвищуватися при прийомі препарату після їжі.
При багаторазовому прийомі в терапевтичній дозі препарат не кумулюється в організмі людини. Ступінь зв'язування з білками плазми крові досягає 78%.

Максимальна концентрація препарату Біциклол в печінці досягається через 4 год після прийому препарату. Метаболізм препарату відбувається в печінці за участю ізоферментів цитохрому Р450; основний метаболіт препарату Біциклол в організмі людини - 4,4’-гідроксибіциклол. Менше 30 % препарату виводиться з організму кишечником протягом 24 год. Близько 1,3 % препарату виводиться нирками, 0,03 % - з жовчю.

Для дорослих:

• Хронічний вірусний гепатит В, хронічний вірусний гепатит С, що супроводжуються підвищенням активності печінкових трансаміназ, у пацієнтів з неефективністю раніше проведених курсів противірусної терапії або відсутністю мотивації на проведення противірусної терапії або з наявністю відомої гіперчутливості до препаратів стандартної противірусної терапії.
• Неалкогольний стеатогепатит, хронічний алкогольний гепатит, хронічний токсичний гепатит, в тому числі лікарський (у складі комплексної терапії).

• Гіперчутливість до біциклолу або будь-якого з компонентів препарату, дитячий вік до 18 років.
• Дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
• Вагітність, період грудного вигодовування (ефективність і безпека препарату для застосування у даної категорії пацієнтів на даний момент не встановлені). Аутоімунний гепатит, гепатоцелюлярна карцинома, суб- і декомпенсований цироз печінки (клас В і С за класифікацією Чайлд-П'ю)

З обережністю
Гастрит, холецистит, панкреатит. У пацієнтів з наявністю супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту, таких як гастрит, холецистит, панкреатит, прийом препарату Біциклол слід проводити з обережністю під додатковим контролем функціональних показників гепатобіліарної системи.

Під час лікування слід періодично контролювати показники функції печінки і клінічний стан пацієнта, згідно зі стандартами ведення відповідної патології.

У пацієнтів з супутніми захворюваннями ЖКТ, такими як гастрит, холецистит, панкреатит, застосування біциклолу може викликати підвищення активності АЛТ, АСТ, ЩФ і ГГТ. Тому у таких пацієнтів лікування слід проводити під контролем функції гепатобіліарної системи.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У період лікування слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають високої концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій у зв'язку з можливістю розвитку запаморочення.

З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, підвищення гемоглобіну.

З боку системи згортання крові: подовження протромбінового часу.

З боку нервової системи: порушення сну, запаморочення, головний біль.

З боку травної системи: нудота, блювання, здуття живота, біль в епігастральній області, підвищення активності АСТ, ЩФ, ГГТ і концентрації загального білірубіну.

З боку шкіри і підшкірних тканин: висип, свербіж шкіри, кропив'янка.

Інші: транзиторне підвищення концентрації глюкози і креатиніну в плазмі крові.

Випадків передозування препарату Біциклол не описано.
У дослідженнях на тваринах при введенні біциклолу в дозах, що перевищують терапевтичні дози для людини в 150 і 400 разів відповідно, токсичних реакцій не зареєстровано.

У разі передозування показано проведення симптоматичної терапії.

Взаємодія препарату Біциклол з іншими лікарськими засобами не вивчалася.

Таблетки, 25 мг.
По 9 таблеток у контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної і фольги алюмінієвої (блістер).
2, 10 контурних чарункових упаковок поміщають разом з інструкцією по медичному застосуванню в картонну пачку.