Далібра
Dalibra
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Адалімумаб, Хуміра, Ексемптія
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: Sol. "Dalibra" 40 mg/0,8 ml
D.S. Підшкірно, 1 раз на тиждень
D.S. Підшкірно, 1 раз на тиждень
Фармакологічні властивості
Імунодепресивний засіб
Фармакодинаміка
Імунодепресант. Адалімумаб є рекомбінантним моноклональним антитілом, пептидна послідовність якого ідентична IgG1 людини. Адалімумаб селективно зв'язується з ФНОα і нейтралізує його біологічні функції за рахунок блокади взаємодії з поверхневими клітинними р55 і р75 рецепторами до ФНОα. ФНОα - це природний цитокін, який бере участь у регуляції нормальної запальної та імунної відповіді. Підвищену концентрацію ФНОα виявляють у синовіальній рідині у хворих на ревматоїдний артрит, ювенільний ідіопатичний артрит, псоріатичний артрит та анкілозуючий спондиліт. ФНОα відіграє важливу роль у розвитку патологічного запалення та руйнування суглобової тканини, характерних для цих захворювань.
Підвищені концентрації ФНОα також виявляються у псоріатичних бляшках. При бляшковому псоріазі лікування адалімумабом може призвести до зменшення товщини бляшок та зменшення інфільтрату в клітинах запалення. Взаємозв'язок цього клінічного ефекту адалімумаба з механізмом його дії не встановлено. Адалімумаб модулює також біологічні відповідні реакції, які індукуються або регулюються ФНОα, включаючи зміни вмісту молекул адгезії, що викликають міграцію лейкоцитів.
У хворих на ревматоїдний артрит адалімумаб викликає швидке зниження концентрацій гострофазних показників запалення (С-реактивного білка та ШОЕ) та сироваткових концентрацій цитокінів (інтерлейкін-6). Зменшення вмісту С-реактивного білка також спостерігалося у пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом або хворобою Крона. Крім того, відзначається зниження сироваткової активності матриксних металопротеїназ (ММП-1 та ММП-3), що викликають ремоделювання тканин, яке лежить в основі руйнування хряща.
Підвищені концентрації ФНОα також виявляються у псоріатичних бляшках. При бляшковому псоріазі лікування адалімумабом може призвести до зменшення товщини бляшок та зменшення інфільтрату в клітинах запалення. Взаємозв'язок цього клінічного ефекту адалімумаба з механізмом його дії не встановлено. Адалімумаб модулює також біологічні відповідні реакції, які індукуються або регулюються ФНОα, включаючи зміни вмісту молекул адгезії, що викликають міграцію лейкоцитів.
У хворих на ревматоїдний артрит адалімумаб викликає швидке зниження концентрацій гострофазних показників запалення (С-реактивного білка та ШОЕ) та сироваткових концентрацій цитокінів (інтерлейкін-6). Зменшення вмісту С-реактивного білка також спостерігалося у пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом або хворобою Крона. Крім того, відзначається зниження сироваткової активності матриксних металопротеїназ (ММП-1 та ММП-3), що викликають ремоделювання тканин, яке лежить в основі руйнування хряща.
Фармакокінетика
Адалімумаб всмоктується і розподіляється повільно і досягає Cmax приблизно через 5 днів. Абсолютна біодоступність при одноразовому п/к введенні 40 мг адалімумаба становить 64%.
У пацієнтів з хворобою Крона, які отримують адалімумаб у стартовій дозі 160 мг на 0 тижні та наступну дозу 80 мг на 2-му тижні, Cmax активної речовини досягається на 2-му та 4-му тижні і становить приблизно 12 мкг/мл.
Vd при одноразовому в/в введенні становить від 4.7 до 6 л, що вказує на практично однаковий розподіл адалімумаба в крові та у позасудинних рідинах.
Концентрація адалімумаба в синовіальній рідині хворих на ревматоїдний артрит становить від 31 до 96% від сироваткової.
Css адалімумаба при п/к введенні в дозі 40 мг 1 раз на 2 тижні у хворих на ревматоїдний артрит в кінці інтервалу дозування становить близько 5 мкг/мл (без одночасного прийому метотрексату) і 8-9 мкг/мл (на фоні одночасного застосування метотрексату). При збільшенні дози адалімумаба в інтервалі 20 мг, 40 мг і 80 мг 1 раз на 2 тижні і 1 раз на тиждень п/к відзначено майже лінійне збільшення сироваткових концентрацій адалімумаба в кінці інтервалу дозування.
При застосуванні адалімумаба в дозі 40 мг при монотерапії 1 раз на 2 тижні середня Cmin адалімумаба у пацієнтів з псоріазом становила 5 мкг/мл.
У пацієнтів з хворобою Крона Css становить приблизно 7 мкг/мл і спостерігається на 24-й і 56-й тижнях підтримуючої терапії з застосуванням адалімумаба в дозі 40 мг 1 раз на 2 тижні.
Адалімумаб виводиться повільно, кліренс зазвичай не перевищує 12 мл/год. T1/2 становить, в середньому, 2 тижні і варіює від 10 до 20 днів.
Відзначена тенденція до зростання кліренсу адалімумаба в залежності від маси тіла та наявності антитіл до адалімумаба.
У пацієнтів з хворобою Крона, які отримують адалімумаб у стартовій дозі 160 мг на 0 тижні та наступну дозу 80 мг на 2-му тижні, Cmax активної речовини досягається на 2-му та 4-му тижні і становить приблизно 12 мкг/мл.
Vd при одноразовому в/в введенні становить від 4.7 до 6 л, що вказує на практично однаковий розподіл адалімумаба в крові та у позасудинних рідинах.
Концентрація адалімумаба в синовіальній рідині хворих на ревматоїдний артрит становить від 31 до 96% від сироваткової.
Css адалімумаба при п/к введенні в дозі 40 мг 1 раз на 2 тижні у хворих на ревматоїдний артрит в кінці інтервалу дозування становить близько 5 мкг/мл (без одночасного прийому метотрексату) і 8-9 мкг/мл (на фоні одночасного застосування метотрексату). При збільшенні дози адалімумаба в інтервалі 20 мг, 40 мг і 80 мг 1 раз на 2 тижні і 1 раз на тиждень п/к відзначено майже лінійне збільшення сироваткових концентрацій адалімумаба в кінці інтервалу дозування.
При застосуванні адалімумаба в дозі 40 мг при монотерапії 1 раз на 2 тижні середня Cmin адалімумаба у пацієнтів з псоріазом становила 5 мкг/мл.
У пацієнтів з хворобою Крона Css становить приблизно 7 мкг/мл і спостерігається на 24-й і 56-й тижнях підтримуючої терапії з застосуванням адалімумаба в дозі 40 мг 1 раз на 2 тижні.
Адалімумаб виводиться повільно, кліренс зазвичай не перевищує 12 мл/год. T1/2 становить, в середньому, 2 тижні і варіює від 10 до 20 днів.
Відзначена тенденція до зростання кліренсу адалімумаба в залежності від маси тіла та наявності антитіл до адалімумаба.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Підшкірно.
Лікування препаратом Далібра проводиться під контролем лікаря. Якщо лікар вважає це можливим, то після відповідного навчання техніці підшкірних ін'єкцій, пацієнти можуть самостійно вводити собі препарат.
Препарат Далібра вводять підшкірно в область стегна або живота. Місця ін'єкцій слід чергувати. Недопустимо вводити нові ін'єкції на ділянках з чутливою, пошкодженою, почервонілою або ущільненою шкірою.
Розчин слід оглянути перед введенням на предмет наявності сторонніх частинок та зміни кольору.
Препарат Далібра не слід змішувати в одному шприці або флаконі з будь-якими іншими лікарськими препаратами. Залишковий розчин та використані матеріали слід утилізувати.
Якщо чергова ін'єкція препарату Далібра була випадково пропущена, необхідно провести ін'єкцію відразу, як тільки це буде виявлено. Наступна ін'єкція повинна бути проведена відповідно до запланованого раніше графіка.
Може виникнути необхідність у тимчасовому припиненні застосування препарату, наприклад, перед хірургічним втручанням або у випадку розвитку серйозного інфекційного захворювання. Згідно з наявними даними, відновлення лікування препаратом Далібра після його відміни протягом 70 днів або більше викликало клінічну відповідь такої ж інтенсивності, як до припинення прийому препарату, з аналогічним профілем безпеки.
Дорослі
Ревматоїдний артрит (РА), псоріатичний артрит (ПсА), анкілозуючий спондиліт (АС), важкий аксіальний спондилоартрит без рентгенологічно підтвердженого анкілозуючого спондиліту (аксіал СпА)
Рекомендована доза препарату Далібра у дорослих з ревматоїдним артритом (РА), псоріатичним артритом (ПсА), анкілозуючим спондилітом (АС) та важким аксіальним спондилоартритом без рентгенологічно підтвердженого анкілозуючого спондиліту (аксСпА) становить 40 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні. При призначенні препарату Далібра терапія глюкокортикостероїдами (ГКС), нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) (в тому числі саліцилатами), анальгетиками (наркотичними і ненаркотичними), метотрексатом та іншими базисними протиревматичними препаратами може бути продовжена.
У деяких пацієнтів з ревматоїдним артритом, які не отримують метотрексат, додатковий ефект може бути досягнутий при збільшенні кратності застосування препарату Далібра до 40 мг один раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні.
За всіма зазначеними вище показаннями, згідно з наявними даними, клінічна відповідь, як правило, досягається протягом 12 тижнів лікування. Слід ретельно переглянути продовження терапії у пацієнта, який не досягає відповіді на лікування протягом цього періоду часу.
Хвороба Крона
Рекомендований режим дозування препарату Далібра для дорослих з хворобою Крона - 160 мг в 1-й день (застосовується по чотири ін'єкції по 40 мг в день або по дві ін'єкції по 40 мг в день послідовно протягом двох днів), через 2 тижні (на 15-й день) - 80 мг, ще через 2 тижні (29-й день) починають застосовувати підтримуючу дозу - 40 мг 1 раз на 2 тижні. При призначенні препарату Далібра терапія аміносаліцилатами, ГКС та/або імуномодуляторами (наприклад, 6-меркаптопурин та азатіоприн) може бути продовжена.
Пацієнти, які спостерігають зменшення відповіді на лікування препаратом, можуть отримати додатковий ефект від збільшення частоти введення препарату Далібра до 40 мг 1 раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні.
Деякі пацієнти можуть не відповідати на терапію препаратом Далібра протягом перших 4 тижнів, однак лікування слід продовжити, оскільки позитивний ефект може бути досягнутий протягом 12 тижнів. Рішення про припинення терапії може бути прийнято у випадку, якщо пацієнт не отримує ефекту від лікування протягом цього періоду.
Під час підтримуючої терапії препаратом Далібра дозу глюкокортикостероїдів можна поступово зменшувати відповідно до наявних клінічних керівництв з лікування хвороби Крона.
Язвений коліт
Початкова (індукційна) доза для дорослих із середньотяжкою та тяжкою формою язвеного коліту становить 160 мг спочатку (доза може бути введена у вигляді чотирьох ін'єкцій в один день або у вигляді двох ін'єкцій на добу протягом двох днів поспіль) і 80 мг через 2 тижні. Після індукційної дози рекомендована підтримуюча доза становить 40 мг, яка вводиться у вигляді регулярних підшкірних ін'єкцій з інтервалом у 2 тижні. Під час лікування препаратом Далібра терапія аміносаліцилатами, глюкокортикостероїдами та/або імуномодуляторами (наприклад, 6-меркаптопурином та азатіоприном) може бути продовжена.
Під час підтримуючої терапії препаратом Далібра дозу глюкокортикостероїдів можна поступово знижувати відповідно до наявних клінічних керівництв з лікування язвеного коліту.
Пацієнти, у яких спостерігається зменшення відповіді на лікування препаратом, можуть отримати додатковий ефект від збільшення частоти введення препарату Далібра® до 40 мг 1 раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні.
Наявні дані свідчать про те, що клінічний ефект зазвичай досягається протягом 2-8 тижнів лікування. Лікування препаратом Далібра слід продовжувати лише у пацієнтів, у яких спостерігається терапевтичний ефект протягом перших 8 тижнів терапії.
Хронічний бляшковий псоріаз та псоріаз нігтів
Початкова доза для дорослих пацієнтів становить 80 мг.
Підтримуюча доза - по 40 мг 1 раз на 2 тижні, починаючи через тиждень після початкової дози.
Слід ретельно переглянути продовження терапії в період понад 16 тижнів у пацієнта, який не досягає відповіді протягом цього періоду часу.
Якщо через 16 тижнів терапії у пацієнта не спостерігається адекватна відповідь на терапію, то частота застосування препарату може бути збільшена (40 мг 1 раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні). Протягом цього періоду слід проводити оцінку користі застосування та ризику небажаних явищ. Якщо адекватна відповідь досягнута при частоті застосування препарату 40 мг 1 раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні, то далі можна повернутися до звичайної підтримуючої дози (40 мг 1 раз на 2 тижні).
Активний гнійний гідраденіт (acne inversa)
Рекомендований режим дозування для препарату Далібра у дорослих пацієнтів з гнійним гідраденітом (ГГ) включає початкову дозу 160 мг в 1 день (можливе введення чотирьох ін'єкцій по 40 мг протягом однієї доби або двох ін'єкцій по 40 мг на добу протягом двох днів поспіль) і потім на 15-й день (через два тижні) - 80 мг (введення двох ін'єкцій по 40 мг протягом однієї доби). Через два тижні (29-й день) продовжують введення дози 40 мг один раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні (введення 2-х ін'єкцій по 40 мг протягом однієї доби). При необхідності, прийом антибіотиків під час лікування препаратом Далібра може бути продовжений.
У всіх дослідженнях пацієнти застосовували щодня зовнішні антисептики. Під час лікування препаратом Далібра пацієнтам рекомендується щодня промивати місця уражень ГГ місцевим антисептичним засобом.
Слід ретельно переглянути продовження терапії в період понад 12 тижнів у пацієнтів, які не досягають покращень протягом цього періоду часу.
При необхідності тимчасового припинення лікування, прийом препарату Далібра в дозі
40 мг 1 раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні може бути відновлений.
Слід періодично виконувати оцінку співвідношення користі та ризику продовження тривалого лікування.
Увеит
Рекомендований режим дозування для препарату Далібра у дорослих пацієнтів з увеитом включає початкову дозу 80 мг, потім по 40 мг 1 раз на два тижні, починаючи через тиждень після застосування початкової дози. Існує обмежений досвід початку терапії препаратом Далібра в режимі монотерапії. Лікування препаратом Далібра може бути розпочато в комбінації з глюкокортикостероїдами та/або з іншими небіологічними імуномодулюючими засобами. Доза глюкокортикостероїдів може бути поступово знижена до повної відміни відповідно до усталеної клінічної практики, початок зниження дози глюкокортикостероїдів - через 2 тижні після початку лікування препаратом Далібра. Рекомендується щорічно оцінювати користь та ризик продовження тривалого лікування.
Хвороба Бехчета (інтестинальна форма)
Початкова доза у дорослих становить 160 мг. Далі через 2 тижні слід знизити дозу до 80 мг. Через 4 тижні після початку терапії слід перейти на підтримуючу терапію 40 мг 1 раз на 2 тижні.
Лікування препаратом Далібра проводиться під контролем лікаря. Якщо лікар вважає це можливим, то після відповідного навчання техніці підшкірних ін'єкцій, пацієнти можуть самостійно вводити собі препарат.
Препарат Далібра вводять підшкірно в область стегна або живота. Місця ін'єкцій слід чергувати. Недопустимо вводити нові ін'єкції на ділянках з чутливою, пошкодженою, почервонілою або ущільненою шкірою.
Розчин слід оглянути перед введенням на предмет наявності сторонніх частинок та зміни кольору.
Препарат Далібра не слід змішувати в одному шприці або флаконі з будь-якими іншими лікарськими препаратами. Залишковий розчин та використані матеріали слід утилізувати.
Якщо чергова ін'єкція препарату Далібра була випадково пропущена, необхідно провести ін'єкцію відразу, як тільки це буде виявлено. Наступна ін'єкція повинна бути проведена відповідно до запланованого раніше графіка.
Може виникнути необхідність у тимчасовому припиненні застосування препарату, наприклад, перед хірургічним втручанням або у випадку розвитку серйозного інфекційного захворювання. Згідно з наявними даними, відновлення лікування препаратом Далібра після його відміни протягом 70 днів або більше викликало клінічну відповідь такої ж інтенсивності, як до припинення прийому препарату, з аналогічним профілем безпеки.
Дорослі
Ревматоїдний артрит (РА), псоріатичний артрит (ПсА), анкілозуючий спондиліт (АС), важкий аксіальний спондилоартрит без рентгенологічно підтвердженого анкілозуючого спондиліту (аксіал СпА)
Рекомендована доза препарату Далібра у дорослих з ревматоїдним артритом (РА), псоріатичним артритом (ПсА), анкілозуючим спондилітом (АС) та важким аксіальним спондилоартритом без рентгенологічно підтвердженого анкілозуючого спондиліту (аксСпА) становить 40 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні. При призначенні препарату Далібра терапія глюкокортикостероїдами (ГКС), нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) (в тому числі саліцилатами), анальгетиками (наркотичними і ненаркотичними), метотрексатом та іншими базисними протиревматичними препаратами може бути продовжена.
У деяких пацієнтів з ревматоїдним артритом, які не отримують метотрексат, додатковий ефект може бути досягнутий при збільшенні кратності застосування препарату Далібра до 40 мг один раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні.
За всіма зазначеними вище показаннями, згідно з наявними даними, клінічна відповідь, як правило, досягається протягом 12 тижнів лікування. Слід ретельно переглянути продовження терапії у пацієнта, який не досягає відповіді на лікування протягом цього періоду часу.
Хвороба Крона
Рекомендований режим дозування препарату Далібра для дорослих з хворобою Крона - 160 мг в 1-й день (застосовується по чотири ін'єкції по 40 мг в день або по дві ін'єкції по 40 мг в день послідовно протягом двох днів), через 2 тижні (на 15-й день) - 80 мг, ще через 2 тижні (29-й день) починають застосовувати підтримуючу дозу - 40 мг 1 раз на 2 тижні. При призначенні препарату Далібра терапія аміносаліцилатами, ГКС та/або імуномодуляторами (наприклад, 6-меркаптопурин та азатіоприн) може бути продовжена.
Пацієнти, які спостерігають зменшення відповіді на лікування препаратом, можуть отримати додатковий ефект від збільшення частоти введення препарату Далібра до 40 мг 1 раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні.
Деякі пацієнти можуть не відповідати на терапію препаратом Далібра протягом перших 4 тижнів, однак лікування слід продовжити, оскільки позитивний ефект може бути досягнутий протягом 12 тижнів. Рішення про припинення терапії може бути прийнято у випадку, якщо пацієнт не отримує ефекту від лікування протягом цього періоду.
Під час підтримуючої терапії препаратом Далібра дозу глюкокортикостероїдів можна поступово зменшувати відповідно до наявних клінічних керівництв з лікування хвороби Крона.
Язвений коліт
Початкова (індукційна) доза для дорослих із середньотяжкою та тяжкою формою язвеного коліту становить 160 мг спочатку (доза може бути введена у вигляді чотирьох ін'єкцій в один день або у вигляді двох ін'єкцій на добу протягом двох днів поспіль) і 80 мг через 2 тижні. Після індукційної дози рекомендована підтримуюча доза становить 40 мг, яка вводиться у вигляді регулярних підшкірних ін'єкцій з інтервалом у 2 тижні. Під час лікування препаратом Далібра терапія аміносаліцилатами, глюкокортикостероїдами та/або імуномодуляторами (наприклад, 6-меркаптопурином та азатіоприном) може бути продовжена.
Під час підтримуючої терапії препаратом Далібра дозу глюкокортикостероїдів можна поступово знижувати відповідно до наявних клінічних керівництв з лікування язвеного коліту.
Пацієнти, у яких спостерігається зменшення відповіді на лікування препаратом, можуть отримати додатковий ефект від збільшення частоти введення препарату Далібра® до 40 мг 1 раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні.
Наявні дані свідчать про те, що клінічний ефект зазвичай досягається протягом 2-8 тижнів лікування. Лікування препаратом Далібра слід продовжувати лише у пацієнтів, у яких спостерігається терапевтичний ефект протягом перших 8 тижнів терапії.
Хронічний бляшковий псоріаз та псоріаз нігтів
Початкова доза для дорослих пацієнтів становить 80 мг.
Підтримуюча доза - по 40 мг 1 раз на 2 тижні, починаючи через тиждень після початкової дози.
Слід ретельно переглянути продовження терапії в період понад 16 тижнів у пацієнта, який не досягає відповіді протягом цього періоду часу.
Якщо через 16 тижнів терапії у пацієнта не спостерігається адекватна відповідь на терапію, то частота застосування препарату може бути збільшена (40 мг 1 раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні). Протягом цього періоду слід проводити оцінку користі застосування та ризику небажаних явищ. Якщо адекватна відповідь досягнута при частоті застосування препарату 40 мг 1 раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні, то далі можна повернутися до звичайної підтримуючої дози (40 мг 1 раз на 2 тижні).
Активний гнійний гідраденіт (acne inversa)
Рекомендований режим дозування для препарату Далібра у дорослих пацієнтів з гнійним гідраденітом (ГГ) включає початкову дозу 160 мг в 1 день (можливе введення чотирьох ін'єкцій по 40 мг протягом однієї доби або двох ін'єкцій по 40 мг на добу протягом двох днів поспіль) і потім на 15-й день (через два тижні) - 80 мг (введення двох ін'єкцій по 40 мг протягом однієї доби). Через два тижні (29-й день) продовжують введення дози 40 мг один раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні (введення 2-х ін'єкцій по 40 мг протягом однієї доби). При необхідності, прийом антибіотиків під час лікування препаратом Далібра може бути продовжений.
У всіх дослідженнях пацієнти застосовували щодня зовнішні антисептики. Під час лікування препаратом Далібра пацієнтам рекомендується щодня промивати місця уражень ГГ місцевим антисептичним засобом.
Слід ретельно переглянути продовження терапії в період понад 12 тижнів у пацієнтів, які не досягають покращень протягом цього періоду часу.
При необхідності тимчасового припинення лікування, прийом препарату Далібра в дозі
40 мг 1 раз на тиждень або 80 мг 1 раз на 2 тижні може бути відновлений.
Слід періодично виконувати оцінку співвідношення користі та ризику продовження тривалого лікування.
Увеит
Рекомендований режим дозування для препарату Далібра у дорослих пацієнтів з увеитом включає початкову дозу 80 мг, потім по 40 мг 1 раз на два тижні, починаючи через тиждень після застосування початкової дози. Існує обмежений досвід початку терапії препаратом Далібра в режимі монотерапії. Лікування препаратом Далібра може бути розпочато в комбінації з глюкокортикостероїдами та/або з іншими небіологічними імуномодулюючими засобами. Доза глюкокортикостероїдів може бути поступово знижена до повної відміни відповідно до усталеної клінічної практики, початок зниження дози глюкокортикостероїдів - через 2 тижні після початку лікування препаратом Далібра. Рекомендується щорічно оцінювати користь та ризик продовження тривалого лікування.
Хвороба Бехчета (інтестинальна форма)
Початкова доза у дорослих становить 160 мг. Далі через 2 тижні слід знизити дозу до 80 мг. Через 4 тижні після початку терапії слід перейти на підтримуючу терапію 40 мг 1 раз на 2 тижні.
Для дітей:
Разова доза для дітей віком від 4 до 12 років становить 24 мг/м2, при цьому максимальна доза становить 40 мг. Схему лікування встановлюють індивідуально, залежно від показань.
Разова доза для дітей залежно від маси тіла та показань становить 20-80 мг. Схема лікування також залежить від показань.
Разова доза для дітей залежно від маси тіла та показань становить 20-80 мг. Схема лікування також залежить від показань.
Показання
Дорослі
Середньотяжкий та тяжкий активний ревматоїдний артрит (в режимі монотерапії або в комбінації з метотрексатом або іншими базисними протизапальними препаратами).
Активний анкілозуючий спондиліт.
Важкий аксіальний спондилоартрит без рентгенологічно підтвердженого анкілозуючого спондиліту, але при наявності об'єктивних ознак запалення за підвищеним рівнем СРБ та/або даними МРТ, при відсутності адекватної відповіді на лікування НПЗП або їх непереносимості.
Активний псоріатичний артрит (в режимі монотерапії або в комбінації з метотрексатом або іншими базисними протизапальними препаратами).
Хронічний бляшковий псоріаз (середньотяжкої та тяжкої ступені), псоріаз нігтів, коли показана системна терапія.
Активний гнійний гідраденіт (acne inversa) середньої або тяжкої ступені тяжкості у дорослих пацієнтів при відсутності адекватної відповіді на стандартну системну терапію.
Хвороба Крона (середньотяжкої або тяжкої ступені): при неадекватній відповіді на традиційну терапію, а також непереносимості або протипоказаннях до традиційної терапії; при неефективності (або зниженні ефективності) або непереносимості інфліксимабу.
Язвений коліт середньотяжкої та тяжкої ступені при неадекватній відповіді на традиційну терапію, включаючи кортикостероїди та/або 6-меркаптопурин або азатіоприн, а також при непереносимості або протипоказаннях до традиційної терапії.
Неінфекційний увеит (проміжний, задній та панувеит) у дорослих при неадекватній відповіді на терапію ГКС, в ситуаціях, коли необхідно обмеження дози або відміна ГКС, а також, коли терапія ГКС протипоказана.
Хвороба Бехчета (інтестинальна форма) у пацієнтів при відсутності адекватної відповіді на стандартну терапію.
Діти
Ювенільний ідіопатичний артрит у пацієнтів від 2 років в режимі монотерапії або в комбінації з метотрексатом.
Активний ентезит-асоційований артрит у пацієнтів віком від 6 років і старше при відсутності адекватної відповіді на терапію стандартними препаратами або їх непереносимості.
Хронічний бляшковий псоріаз (тяжкої ступені) у дітей з 4 років при неадекватній відповіді на місцеву терапію або фототерапію, а також у пацієнтів, яким місцева терапія та фототерапія протипоказані.
Хвороба Крона (середньотяжкої або тяжкої ступені) у пацієнтів від 6 років і старше при неадекватній відповіді на традиційну терапію (включаючи повне ентеральне харчування та ГКС та/або імуносупресори), а також непереносимості або протипоказаннях до традиційної терапії.
Неінфекційний передній увеит у дітей від 2 років при неадекватній відповіді на стандартну терапію або коли стандартна терапія не підходить таким пацієнтам.
Активний гнійний гідраденіт (acne inversa) середньої або тяжкої ступені тяжкості у дітей від 12 років при відсутності адекватної відповіді на стандартну системну терапію.
Язвений коліт середньотяжкої та тяжкої ступені у дітей від 5 років при неадекватній відповіді на традиційну терапію, включаючи кортикостероїди та/або 6-меркаптопурин або азатіоприн, а також при непереносимості або протипоказаннях до традиційної терапії.
Середньотяжкий та тяжкий активний ревматоїдний артрит (в режимі монотерапії або в комбінації з метотрексатом або іншими базисними протизапальними препаратами).
Активний анкілозуючий спондиліт.
Важкий аксіальний спондилоартрит без рентгенологічно підтвердженого анкілозуючого спондиліту, але при наявності об'єктивних ознак запалення за підвищеним рівнем СРБ та/або даними МРТ, при відсутності адекватної відповіді на лікування НПЗП або їх непереносимості.
Активний псоріатичний артрит (в режимі монотерапії або в комбінації з метотрексатом або іншими базисними протизапальними препаратами).
Хронічний бляшковий псоріаз (середньотяжкої та тяжкої ступені), псоріаз нігтів, коли показана системна терапія.
Активний гнійний гідраденіт (acne inversa) середньої або тяжкої ступені тяжкості у дорослих пацієнтів при відсутності адекватної відповіді на стандартну системну терапію.
Хвороба Крона (середньотяжкої або тяжкої ступені): при неадекватній відповіді на традиційну терапію, а також непереносимості або протипоказаннях до традиційної терапії; при неефективності (або зниженні ефективності) або непереносимості інфліксимабу.
Язвений коліт середньотяжкої та тяжкої ступені при неадекватній відповіді на традиційну терапію, включаючи кортикостероїди та/або 6-меркаптопурин або азатіоприн, а також при непереносимості або протипоказаннях до традиційної терапії.
Неінфекційний увеит (проміжний, задній та панувеит) у дорослих при неадекватній відповіді на терапію ГКС, в ситуаціях, коли необхідно обмеження дози або відміна ГКС, а також, коли терапія ГКС протипоказана.
Хвороба Бехчета (інтестинальна форма) у пацієнтів при відсутності адекватної відповіді на стандартну терапію.
Діти
Ювенільний ідіопатичний артрит у пацієнтів від 2 років в режимі монотерапії або в комбінації з метотрексатом.
Активний ентезит-асоційований артрит у пацієнтів віком від 6 років і старше при відсутності адекватної відповіді на терапію стандартними препаратами або їх непереносимості.
Хронічний бляшковий псоріаз (тяжкої ступені) у дітей з 4 років при неадекватній відповіді на місцеву терапію або фототерапію, а також у пацієнтів, яким місцева терапія та фототерапія протипоказані.
Хвороба Крона (середньотяжкої або тяжкої ступені) у пацієнтів від 6 років і старше при неадекватній відповіді на традиційну терапію (включаючи повне ентеральне харчування та ГКС та/або імуносупресори), а також непереносимості або протипоказаннях до традиційної терапії.
Неінфекційний передній увеит у дітей від 2 років при неадекватній відповіді на стандартну терапію або коли стандартна терапія не підходить таким пацієнтам.
Активний гнійний гідраденіт (acne inversa) середньої або тяжкої ступені тяжкості у дітей від 12 років при відсутності адекватної відповіді на стандартну системну терапію.
Язвений коліт середньотяжкої та тяжкої ступені у дітей від 5 років при неадекватній відповіді на традиційну терапію, включаючи кортикостероїди та/або 6-меркаптопурин або азатіоприн, а також при непереносимості або протипоказаннях до традиційної терапії.
Протипоказання
- Гіперчутливість до адалімумаба або будь-яких його допоміжних компонентів.
- Вагітність.
- Період грудного вигодовування.
- Дитячий вік до 18 років (крім пацієнтів від 2 років з ювенільним ідіопатичним артритом, пацієнтів від 6 років з хворобою Крона (середньотяжкої або тяжкої ступені), пацієнтів від 6 років з активним ентезит-асоційованим артритом, пацієнтів від 4 років з хронічним бляшковим псоріазом, пацієнтів від 12 років з активним гнійним гідраденітом).
- Інфекційні захворювання, в тому числі туберкульоз.
- Спільний прийом з антагоністами ФНО або іншими генно-інженерними біологічними протиревматичними препаратами (наприклад, анакінра та абатацепт).
З обережністю
- Рецидивуючі інфекції в анамнезі.
- Носійство вірусу гепатиту В.
- Злоякісні новоутворення, в тому числі в анамнезі.
- Серцева недостатність.
- Демієлінізуючі захворювання нервової системи, в тому числі в анамнезі.
- Пацієнти старше 65 років.
- Вагітність.
- Період грудного вигодовування.
- Дитячий вік до 18 років (крім пацієнтів від 2 років з ювенільним ідіопатичним артритом, пацієнтів від 6 років з хворобою Крона (середньотяжкої або тяжкої ступені), пацієнтів від 6 років з активним ентезит-асоційованим артритом, пацієнтів від 4 років з хронічним бляшковим псоріазом, пацієнтів від 12 років з активним гнійним гідраденітом).
- Інфекційні захворювання, в тому числі туберкульоз.
- Спільний прийом з антагоністами ФНО або іншими генно-інженерними біологічними протиревматичними препаратами (наприклад, анакінра та абатацепт).
З обережністю
- Рецидивуючі інфекції в анамнезі.
- Носійство вірусу гепатиту В.
- Злоякісні новоутворення, в тому числі в анамнезі.
- Серцева недостатність.
- Демієлінізуючі захворювання нервової системи, в тому числі в анамнезі.
- Пацієнти старше 65 років.
Особливі вказівки
З обережністю застосовувати при рецидивуючих інфекціях в анамнезі, носійстві вірусу гепатиту В, злоякісних новоутвореннях (в т.ч. в анамнезі), при серцевій недостатності, демієлінізуючих захворюваннях нервової системи (в т.ч. в анамнезі), пацієнтам старше 65 років.
До початку терапії адалімумабом всі пацієнти повинні бути обстежені на предмет як активної, так і на неактивної (латентної) туберкульозної інфекції. Якщо діагностовано активний туберкульоз, не можна починати терапію адалімумабом. У тому випадку, якщо діагностовано латентний туберкульоз, слід проводити протитуберкульозну профілактику до початку лікування адалімумабом. Протитуберкульозна терапія до початку лікування адалімумабом також повинна призначатися тим пацієнтам, які були піддані факторам ризику туберкульозу, навіть при негативній туберкуліновій пробі. Рішення про проведення протитуберкульозної терапії у таких пацієнтів повинно прийматися тільки з урахуванням ризику, як прихованої туберкульозної інфекції, так і ризику проведення протитуберкульозної терапії. Лікування призначається фтизіатром.
Пацієнти повинні бути ретельно обстежені з приводу інфекційних захворювань до, під час та після лікування адалімумабом.
Застосування адалімумаба не слід починати у пацієнтів з активними інфекційними захворюваннями, включаючи хронічні або осередкові інфекції, до купірування інфекції. У пацієнтів, які відвідували місця з ендемічними мікозами, такими як гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз або бластомікоз, ризик і доцільність терапії адалімумабом слід оцінювати до початку терапії.
Пацієнти, у яких розвинулося інфекційне захворювання під час лікування адалімумабом, повинні бути виявлені та повністю обстежені. Застосування адалімумаба повинно бути призупинено, якщо у пацієнта розвивається серйозне інфекційне ускладнення або сепсис, при цьому відповідна антибактеріальна та протигрибкова терапія повинна проводитися до вилікування інфекційного захворювання.
Застосування антагоністів ФНО пов'язане з ризиком реактивації вірусу гепатиту В (ВГВ) у пацієнтів, які є хронічними носіями цього вірусу. У пацієнтів, у яких розвивається реактивація ВГВ, застосування адалімумаба слід призупинити, і повинна бути розпочата ефективна противірусна терапія з відповідним підтримуючим лікуванням.
Всі пацієнти, і особливо пацієнти, які раніше отримували тривалу терапію імунодепресантами або ПУВА-терапію псоріазу, повинні обстежуватися на наявність не пов'язаного з меланомою раку шкіри, який розвинувся до або під час лікування адалімумабом.
Якщо виникає анафілактична реакція або інші серйозні алергічні реакції, слід негайно припинити введення адалімумаба і призначити відповідну протиалергічну терапію.
При підтверджених значних гематологічних порушеннях лікування адалімумабом слід призупинити.
Пацієнтам з ювенільним артритом рекомендується по можливості пройти повну вакцинацію відповідно до поточного календаря профілактичних щеплень до початку терапії адалімумабом. Пацієнти, які приймають адалімумаб, можуть отримувати супутню вакцинацію, за винятком живих вакцин.
Лікування адалімумабом може призводити до формування аутоімунних антитіл. Вплив тривалого лікування на розвиток аутоімунних захворювань не вивчено. Якщо у пацієнта розвиваються симптоми, що припускають вовчакоподібний синдром в результаті лікування адалімумабом, слід припинити застосування адалімумаба.
Частота виникнення серйозних інфекцій серед пацієнтів старше 65 років, які отримували адалімумаб, була вищою, ніж у пацієнтів молодше 65 років. 12% від загальної кількості пацієнтів, які приймали адалімумаб, було старше 65 років і приблизно 2.5% було старше 75. Адалімумаб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку у зв'язку з високою ймовірністю виникнення інфекційних захворювань.
Використання в педіатрії
Ефективність та безпека застосування адалімумаба доведена тільки для лікування ідіопатичного ювенільного артриту у дітей та підлітків у віці від 4 років до 17 років та хвороби Крона (середньотяжкої або тяжкої ступені) у пацієнтів у віці від 6 років і старше.
До початку терапії адалімумабом всі пацієнти повинні бути обстежені на предмет як активної, так і на неактивної (латентної) туберкульозної інфекції. Якщо діагностовано активний туберкульоз, не можна починати терапію адалімумабом. У тому випадку, якщо діагностовано латентний туберкульоз, слід проводити протитуберкульозну профілактику до початку лікування адалімумабом. Протитуберкульозна терапія до початку лікування адалімумабом також повинна призначатися тим пацієнтам, які були піддані факторам ризику туберкульозу, навіть при негативній туберкуліновій пробі. Рішення про проведення протитуберкульозної терапії у таких пацієнтів повинно прийматися тільки з урахуванням ризику, як прихованої туберкульозної інфекції, так і ризику проведення протитуберкульозної терапії. Лікування призначається фтизіатром.
Пацієнти повинні бути ретельно обстежені з приводу інфекційних захворювань до, під час та після лікування адалімумабом.
Застосування адалімумаба не слід починати у пацієнтів з активними інфекційними захворюваннями, включаючи хронічні або осередкові інфекції, до купірування інфекції. У пацієнтів, які відвідували місця з ендемічними мікозами, такими як гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз або бластомікоз, ризик і доцільність терапії адалімумабом слід оцінювати до початку терапії.
Пацієнти, у яких розвинулося інфекційне захворювання під час лікування адалімумабом, повинні бути виявлені та повністю обстежені. Застосування адалімумаба повинно бути призупинено, якщо у пацієнта розвивається серйозне інфекційне ускладнення або сепсис, при цьому відповідна антибактеріальна та протигрибкова терапія повинна проводитися до вилікування інфекційного захворювання.
Застосування антагоністів ФНО пов'язане з ризиком реактивації вірусу гепатиту В (ВГВ) у пацієнтів, які є хронічними носіями цього вірусу. У пацієнтів, у яких розвивається реактивація ВГВ, застосування адалімумаба слід призупинити, і повинна бути розпочата ефективна противірусна терапія з відповідним підтримуючим лікуванням.
Всі пацієнти, і особливо пацієнти, які раніше отримували тривалу терапію імунодепресантами або ПУВА-терапію псоріазу, повинні обстежуватися на наявність не пов'язаного з меланомою раку шкіри, який розвинувся до або під час лікування адалімумабом.
Якщо виникає анафілактична реакція або інші серйозні алергічні реакції, слід негайно припинити введення адалімумаба і призначити відповідну протиалергічну терапію.
При підтверджених значних гематологічних порушеннях лікування адалімумабом слід призупинити.
Пацієнтам з ювенільним артритом рекомендується по можливості пройти повну вакцинацію відповідно до поточного календаря профілактичних щеплень до початку терапії адалімумабом. Пацієнти, які приймають адалімумаб, можуть отримувати супутню вакцинацію, за винятком живих вакцин.
Лікування адалімумабом може призводити до формування аутоімунних антитіл. Вплив тривалого лікування на розвиток аутоімунних захворювань не вивчено. Якщо у пацієнта розвиваються симптоми, що припускають вовчакоподібний синдром в результаті лікування адалімумабом, слід припинити застосування адалімумаба.
Частота виникнення серйозних інфекцій серед пацієнтів старше 65 років, які отримували адалімумаб, була вищою, ніж у пацієнтів молодше 65 років. 12% від загальної кількості пацієнтів, які приймали адалімумаб, було старше 65 років і приблизно 2.5% було старше 75. Адалімумаб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку у зв'язку з високою ймовірністю виникнення інфекційних захворювань.
Використання в педіатрії
Ефективність та безпека застосування адалімумаба доведена тільки для лікування ідіопатичного ювенільного артриту у дітей та підлітків у віці від 4 років до 17 років та хвороби Крона (середньотяжкої або тяжкої ступені) у пацієнтів у віці від 6 років і старше.
Побічні ефекти
Інфекції: дуже часто - інфекції дихальних шляхів (включаючи інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, пневмонію, синусит, фарингіт, назофарингіт та герпес-вірусну пневмонію); часто - генералізовані інфекції (включаючи сепсис, кандидоз та грип), інфекції ШКТ (включаючи вірусний гастроентерит), інфекції шкіри та м'яких тканин (включаючи пароніхій, целюліт, імпетиго, некротизуючий фасцит та оперізуючий лишай), інфекції вуха, інфекції порожнини рота (включаючи простий герпес, оральний герпес та ураження зубів), інфекції статевої сфери (включаючи вульвовагінальну мікотичну інфекцію), інфекції сечовидільної системи (включаючи пієлонефрит); нечасто - опортуністичні інфекції та туберкульоз (включаючи кокцидіоїдомікоз, гістоплазмоз та комплекс інфекцій, викликаних Mycobacterium avium), неврологічні інфекції (включаючи вірусний менінгіт), інфекції ока, бактеріальні інфекції, інфекції суглобів.
Новоутворення: часто - доброякісні новоутворення, рак шкіри, крім меланоми (включаючи базально-клітинну карциному та чешуйчато-клітинну карциному); нечасто - лімфома, паренхіматозні новоутворення, новоутворення (включаючи рак грудей, новоутворення легень та щитовидної залози), меланома.
З боку системи кровотворення: дуже часто - лейкопенія (включаючи нейтропенію та агранулоцитоз), анемія; часто - тромбоцитопенія, лейкоцитоз; нечасто - ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура; рідко - панцитопенія.
З боку імунної системи: часто - реакції гіперчутливості, сезонна алергія.
З боку обміну речовин: дуже часто - підвищення рівня ліпідів; часто - гіпокаліємія, підвищення рівня сечової кислоти, патологічні зміни вмісту натрію, гіпокальціємія, гіперглікемія, гіпофосфатемія, збільшення рівня калію в крові; нечасто - дегідратація.
З боку нервової системи: дуже часто - головний біль; часто - парестезії (включаючи гіпестезії), мігрень, невралгія сідничного нерва, зміни настрою (включаючи депресію), дратівливість, безсоння, запаморочення; нечасто - тремор; рідко - розсіяний склероз.
З боку органів чуття: часто - кон'юнктивіт, порушення зору; нечасто - блефарит, набряк повік, диплопія, глухота, дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: часто - артеріальна гіпертензія, припливи, гематоми, тахікардія; нечасто - аритмія, застійна серцева недостатність; рідко - зупинка серця, артеріальна оклюзія, тромбофлебіт, аневризма аорти.
З боку дихальної системи: часто - кашель, астма, диспное; нечасто - ХОЗЛ, інтерстиціальні захворювання легень.
З боку травної системи: дуже часто - нудота, блювання, біль у животі, підвищення активності печінкових ферментів; часто - диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у роті (sicca syndrome), шлунково-кишкові кровотечі; нечасто - панкреатит, дисфагія, набряк обличчя, холецистит, холестаз, підвищення вмісту білірубіну, печінковий стеатоз.
Дерматологічні реакції: дуже часто - висип (в т.ч. ексфоліативна); часто - свербіж, кропив'янка, крововиливи (в т.ч. пурпура), дерматит (в т.ч. екзема), ламкість нігтів, гіпергідроз; нечасто - нічна пітливість, рубці.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто - кістково-м'язовий біль; часто - м'язові спазми; нечасто - рабдоміоліз; рідко - системний червоний вовчак.
З боку сечовидільної системи: часто - гематурія, ниркова недостатність; нечасто - ніктурія.
З боку статевої системи: нечасто - ніктурія, еректильна дисфункція.
З боку лабораторних показників: часто - порушення показників згортання крові (включаючи збільшення АЧТВ), позитивні тести на аутоантитіла (включаючи антитіла до подвійної спіралі ДНК), збільшення рівня ЛДГ.
Місцеві реакції: дуже часто - реакції в місці ін'єкції (включаючи еритему).
Інші: часто - біль у грудній клітці, набряки; нечасто - запалення, погіршення загоєння ран.
Новоутворення: часто - доброякісні новоутворення, рак шкіри, крім меланоми (включаючи базально-клітинну карциному та чешуйчато-клітинну карциному); нечасто - лімфома, паренхіматозні новоутворення, новоутворення (включаючи рак грудей, новоутворення легень та щитовидної залози), меланома.
З боку системи кровотворення: дуже часто - лейкопенія (включаючи нейтропенію та агранулоцитоз), анемія; часто - тромбоцитопенія, лейкоцитоз; нечасто - ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура; рідко - панцитопенія.
З боку імунної системи: часто - реакції гіперчутливості, сезонна алергія.
З боку обміну речовин: дуже часто - підвищення рівня ліпідів; часто - гіпокаліємія, підвищення рівня сечової кислоти, патологічні зміни вмісту натрію, гіпокальціємія, гіперглікемія, гіпофосфатемія, збільшення рівня калію в крові; нечасто - дегідратація.
З боку нервової системи: дуже часто - головний біль; часто - парестезії (включаючи гіпестезії), мігрень, невралгія сідничного нерва, зміни настрою (включаючи депресію), дратівливість, безсоння, запаморочення; нечасто - тремор; рідко - розсіяний склероз.
З боку органів чуття: часто - кон'юнктивіт, порушення зору; нечасто - блефарит, набряк повік, диплопія, глухота, дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: часто - артеріальна гіпертензія, припливи, гематоми, тахікардія; нечасто - аритмія, застійна серцева недостатність; рідко - зупинка серця, артеріальна оклюзія, тромбофлебіт, аневризма аорти.
З боку дихальної системи: часто - кашель, астма, диспное; нечасто - ХОЗЛ, інтерстиціальні захворювання легень.
З боку травної системи: дуже часто - нудота, блювання, біль у животі, підвищення активності печінкових ферментів; часто - диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у роті (sicca syndrome), шлунково-кишкові кровотечі; нечасто - панкреатит, дисфагія, набряк обличчя, холецистит, холестаз, підвищення вмісту білірубіну, печінковий стеатоз.
Дерматологічні реакції: дуже часто - висип (в т.ч. ексфоліативна); часто - свербіж, кропив'янка, крововиливи (в т.ч. пурпура), дерматит (в т.ч. екзема), ламкість нігтів, гіпергідроз; нечасто - нічна пітливість, рубці.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто - кістково-м'язовий біль; часто - м'язові спазми; нечасто - рабдоміоліз; рідко - системний червоний вовчак.
З боку сечовидільної системи: часто - гематурія, ниркова недостатність; нечасто - ніктурія.
З боку статевої системи: нечасто - ніктурія, еректильна дисфункція.
З боку лабораторних показників: часто - порушення показників згортання крові (включаючи збільшення АЧТВ), позитивні тести на аутоантитіла (включаючи антитіла до подвійної спіралі ДНК), збільшення рівня ЛДГ.
Місцеві реакції: дуже часто - реакції в місці ін'єкції (включаючи еритему).
Інші: часто - біль у грудній клітці, набряки; нечасто - запалення, погіршення загоєння ран.
Передозування
Максимальна переносима доза адалімумаба у людини не встановлена.
Повторне застосування адалімумаба в дозах до 10 мг/кг не супроводжувалося токсичними ефектами, які вимагали зменшення дози.
У разі передозування необхідно контролювати побічні реакції та негайно починати адекватну симптоматичну терапію.
Повторне застосування адалімумаба в дозах до 10 мг/кг не супроводжувалося токсичними ефектами, які вимагали зменшення дози.
У разі передозування необхідно контролювати побічні реакції та негайно починати адекватну симптоматичну терапію.
Лікарняна взаємодія
У хворих на ревматоїдний артрит, які отримують метотрексат, немає необхідності в корекції дози препарату Далібра або метотрексату. Разом з тим, метотрексат при одноразовому і повторному застосуванні знижує кліренс адалімумаба на 29% і 44% відповідно.
Взаємодія адалімумаба з іншими препаратами, окрім метотрексату, у фармакокінетичних дослідженнях не вивчалася. У клінічних дослідженнях не відзначено ознак взаємодії адалімумаба з іншими базисними засобами (сульфасалазин, гідроксихлорохін, лефлуномід і парентеральні препарати золота), глюкокортикостероїдами, саліцилатами, нестероїдними протизапальними препаратами та анальгетиками.
Комбіноване застосування з азатіоприном/6-меркаптопурином
У клінічних дослідженнях за участю дорослих з хворобою Крона збільшення частоти злоякісних новоутворень та серйозних побічних реакцій, пов'язаних з інфекціями, спостерігалося в групі пацієнтів, у яких застосовувалося комбіноване застосування адалімумаба з азатіоприном/6-меркаптопурином, порівняно з монотерапією адалімумабом.
Одночасне застосування з генно-інженерними біологічними протиревматичними препаратами, в тому числі антагоністами ФНО
Тяжкі інфекції спостерігалися у клінічних дослідженнях при одночасному застосуванні анакінри та іншого антагоніста ФНО, етанерцепта, при цьому не спостерігалося покращення клінічного ефекту порівняно з застосуванням етанерцепта у вигляді монотерапії. Виходячи з природи побічних реакцій, які спостерігалися при одночасному застосуванні етанерцепта та анакінри, можна припустити виникнення аналогічних токсичних ефектів при одночасному застосуванні анакінри з іншими антагоністами ФНО. Таким чином, одночасне застосування препарату Далібра з анакінрою протипоказано.
Одночасне застосування препарату Далібра з іншими біологічними базовими протиревматичними препаратами (наприклад, анакінрою, абатацептом) або іншими блокаторами ФНО пов'язане з підвищеним ризиком виникнення інфекцій та інших побічних реакцій, і тому протипоказано.
Взаємодія адалімумаба з іншими препаратами, окрім метотрексату, у фармакокінетичних дослідженнях не вивчалася. У клінічних дослідженнях не відзначено ознак взаємодії адалімумаба з іншими базисними засобами (сульфасалазин, гідроксихлорохін, лефлуномід і парентеральні препарати золота), глюкокортикостероїдами, саліцилатами, нестероїдними протизапальними препаратами та анальгетиками.
Комбіноване застосування з азатіоприном/6-меркаптопурином
У клінічних дослідженнях за участю дорослих з хворобою Крона збільшення частоти злоякісних новоутворень та серйозних побічних реакцій, пов'язаних з інфекціями, спостерігалося в групі пацієнтів, у яких застосовувалося комбіноване застосування адалімумаба з азатіоприном/6-меркаптопурином, порівняно з монотерапією адалімумабом.
Одночасне застосування з генно-інженерними біологічними протиревматичними препаратами, в тому числі антагоністами ФНО
Тяжкі інфекції спостерігалися у клінічних дослідженнях при одночасному застосуванні анакінри та іншого антагоніста ФНО, етанерцепта, при цьому не спостерігалося покращення клінічного ефекту порівняно з застосуванням етанерцепта у вигляді монотерапії. Виходячи з природи побічних реакцій, які спостерігалися при одночасному застосуванні етанерцепта та анакінри, можна припустити виникнення аналогічних токсичних ефектів при одночасному застосуванні анакінри з іншими антагоністами ФНО. Таким чином, одночасне застосування препарату Далібра з анакінрою протипоказано.
Одночасне застосування препарату Далібра з іншими біологічними базовими протиревматичними препаратами (наприклад, анакінрою, абатацептом) або іншими блокаторами ФНО пов'язане з підвищеним ризиком виникнення інфекцій та інших побічних реакцій, і тому протипоказано.
Лікарська форма
Розчин для підшкірного введення 40 мг/0,8 мл.
Препарат в одноразовому шприці
По 0,8 мл препарату в одноразовому трикомпонентному стерильному шприці з безбарвного нейтрального скла I гідролітичного класу. По одному шприцу в блістері з ПВХ. По 1 або 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню та 1 або 2 спиртовими серветками в картонній пачці.
Препарат у флаконі
По 0,8 мл препарату у флаконі, виготовленому з безбарвного нейтрального скла I гідролітичного класу, закупореному гумовою пробкою з бутилкаучуку, ламінованому фторполімером, обжатий алюмінієвим ковпачком з пластиковою кришкою типу «flip-off». По 1 флакону поміщають у контурну чарункову упаковку з плівки ПВХ. По 1 або 2 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією по застосуванню та 1 або 2 спиртовими серветками в картонній пачці.
Препарат в автоінжекторі
По 0,8 мл препарату в одноразовому трикомпонентному стерильному шприці з безбарвного нейтрального скла I гідролітичного класу, розміщеному в автоінжекторі, який складається з захисного ковпачка, корпусу з прозорою зоною контролю, верхнього корпусу та кнопки активації. Внутрішній пристрій автоінжектора має циліндр, що захищає голку, та поршень, який через систему механічного пуску з'єднаний з кнопкою активації.
По 1 автоінжектору поміщають у контурну чарункову упаковку з плівки ПВХ. По 1 або 2 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією по застосуванню та 1 або 2 спиртовими серветками в картонній пачці.
Препарат в одноразовому шприці
По 0,8 мл препарату в одноразовому трикомпонентному стерильному шприці з безбарвного нейтрального скла I гідролітичного класу. По одному шприцу в блістері з ПВХ. По 1 або 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню та 1 або 2 спиртовими серветками в картонній пачці.
Препарат у флаконі
По 0,8 мл препарату у флаконі, виготовленому з безбарвного нейтрального скла I гідролітичного класу, закупореному гумовою пробкою з бутилкаучуку, ламінованому фторполімером, обжатий алюмінієвим ковпачком з пластиковою кришкою типу «flip-off». По 1 флакону поміщають у контурну чарункову упаковку з плівки ПВХ. По 1 або 2 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією по застосуванню та 1 або 2 спиртовими серветками в картонній пачці.
Препарат в автоінжекторі
По 0,8 мл препарату в одноразовому трикомпонентному стерильному шприці з безбарвного нейтрального скла I гідролітичного класу, розміщеному в автоінжекторі, який складається з захисного ковпачка, корпусу з прозорою зоною контролю, верхнього корпусу та кнопки активації. Внутрішній пристрій автоінжектора має циліндр, що захищає голку, та поршень, який через систему механічного пуску з'єднаний з кнопкою активації.
По 1 автоінжектору поміщають у контурну чарункову упаковку з плівки ПВХ. По 1 або 2 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією по застосуванню та 1 або 2 спиртовими серветками в картонній пачці.
