Етопозид

Протипухлинне.

Етопозид є напівсинтетичним похідним подофіллотоксину, що використовується як протипухлинний засіб. Етопозид чинить цитотоксичну дію за рахунок пошкодження ДНК. Препарат блокує мітоз, викликаючи загибель клітин у G2 фазі та пізній S-фазі мітотичного циклу. Високі концентрації препарату викликають лізис клітин у премітотичній фазі.

Етопозид також пригнічує проникнення нуклеотидів через плазматичну мембрану, що перешкоджає синтезу та відновленню ДНК.

Після введення препарат виявляється в слині, в тканині печінки, селезінці, нирках, міометрії, в меншій мірі в плевральній рідині, жовчі, тканинах мозку.

Етопозид проникає через плацентарний і в незначній мірі - гематоенцефалічний бар'єри. Значення концентрації етопозиду в спинномозковій рідині варіюють від невизначуваних значень до 5% від концентрації в плазмі крові. Дані про виділення препарату з грудним молоком відсутні. Зв'язування з білками плазми становить близько 90%.

Етопозид активно метаболізується в організмі. Виділення етопозиду при цьому здійснюється двофазним способом. У дорослих з нормальною функцією нирок і печінки час напіввиведення в початковій фазі в середньому становить приблизно 1.5 год з періодом напіввиведення в кінцевій фазі в межах 5-11 год. Сумарний кліренс у дорослих коливається в межах 19-28 мл/хв/м2. Нирковий кліренс становить 30 - 40% від сумарного кліренсу. Етопозид виводиться з сечею у вигляді незмінної речовини та метаболітів (близько 40% введеної дози) протягом 48 - 72 год. 2 - 16% виділяється з калом.

Для дорослих:

- Герміногенні пухлини (пухлини яєчка, хоріокарцинома)
- Рак яєчників
- Дрібноклітинний і недрібноклітинний рак легень
- Лімфогранулематоз
- Неходжкінські лімфоми
- Рак шлунка (для монотерапії та в складі комбінованої терапії)
- саркома Юінга, саркома Капоші
- Нейробластома, рак молочної залози (з метастазами в печінку, в плевру), гострий нелімфобластний лейкоз, мезотеліома.

- Виражена мієлодепресія
- Виражені порушення функції печінки та нирок
- Вагітність, дитячий вік до 2 років
- Підвищена чутливість до подофіліну або його похідних.

Оскільки етопозид є цитотоксичним протипухлинним препаратом, необхідно дотримуватися заходів правильного використання та поводження з ним. Інфузії можуть проводити тільки медичні працівники, які мають достатній досвід роботи з протипухлинними препаратами. Медичному персоналу рекомендується працювати в рукавичках. У разі контакту зі шкірою або слизовою оболонкою уражені ділянки необхідно негайно промити водою з милом.

Пригнічення функції кісткового мозку є дозолімітуючою дією етопозиду. Регулярне спостереження за складом крові необхідно проводити перед початком лікування, в перервах і перед кожним наступним курсом етопозиду. Якщо до початку терапії етопозидом проводилася променева терапія та/або хіміотерапія, то слід дотримуватися достатнього інтервалу між цими двома видами терапії, щоб забезпечити відновлення функції кісткового мозку. У разі зниження числа тромбоцитів нижче 50000/мм3 і/або абсолютного числа нейтрофілів до 500/мм3 терапію необхідно припинити до повного відновлення показників крові.

При виникненні анафілактичних реакцій введення етопозиду необхідно припинити і почати лікування кортикостероїдами і/або антигістамінними препаратами, інфузійну терапію.

Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю.

Оскільки цей препарат має мутагенний потенціал, він може викликати пошкодження хромосом сперматозоїдів людини; тому чоловіки, які отримують терапію етопозидом, повинні використовувати засоби контрацепції.

Іноді у пацієнтів, які отримують терапію етопозидом у комбінації з іншими протипухлинними препаратами, може розвинутися гострий лейкоз, як з предлейкозною фазою, так і без неї.

Етопозид призначений тільки для введення у формі в/в інфузії, інші шляхи введення не дозволяються. Введення препарату слід проводити з обережністю, щоб не допустити екстравазації під час інфузії. Однак, якщо екстравазація все ж сталася, проводяться наступні заходи:
- перфузію слід припинити, як тільки з'явилося відчуття печіння;
- навколо ураженого місця провести підшкірні ін'єкції кортикостероїда (гідрокортизону);
- на уражену область наносити 1% гідрокортизонову мазь до тих пір, поки не зникне еритема;
- на уражену область накласти суху пов'язку на 24 год.

Етопозид містить як наповнювач етанол: це може бути фактором ризику для пацієнтів, які страждають на захворювання печінки, алкоголізм і епілепсію, а також для дітей.

- З боку системи кровотворення: лейкопенія, анемія; рідше - тромбоцитопенія.
- З боку травної системи: нудота, блювання; рідко - анорексія, мукозити, діарея; при застосуванні у високих дозах - токсичні реакції з боку печінки.
- З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, підвищена втомлюваність; ураження периферичної нервової системи.
- З боку обміну речовин: гіперурикемія; при застосуванні високих доз - метаболічний ацидоз.
- З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія.
- З боку репродуктивної системи: азооспермія, аменорея.
- Алергічні реакції: озноб, лихоманка, бронхоспазм.
- Дерматологічні реакції: алопеція.

Випадків передозування при застосуванні етопозиду у людини до теперішнього часу не зареєстровано. Можна припустити, що основним проявом передозування були б токсичні ефекти з боку крові та шлунково-кишкового тракту. У таких випадках показана в основному симптоматична терапія. Специфічних антидотів не існує.

Протипухлинна дія етопозиду посилюється при застосуванні його в поєднанні з цисплатином, однак при цьому потрібно враховувати, що у хворих, які раніше отримували лікування цисплатином, виведення етопозиду може бути порушено.

Етопозид не можна змішувати з іншими препаратами в одному розчині.

Розчин для ін'єкцій
1 мл етопозид 20 мг.
допоміжні речовини: макрогол 300; лимонна кислота безводна; полісорбат 80; етанол абсолютний

у флаконах поліпропіленових по 5 мл; в пачці картонній 1 або 10 флаконів; або у флаконах поліпропіленових по 25 мл; в пачці картонній 1 флакон.