Глутоксим

Імуностимулююча, нормалізуюча обмінні процеси, регулююча окисно-відновні процеси.

Глутоксим чинить імуномодулюючу, гемостимулюючу, детоксикуючу, гепатопротекторну дію, пригнічує лікарську стійкість пухлинних клітин до антибіотиків антрациклінового ряду, алкілюючих засобів; дозволяє подолати лікарську стійкість Mycobacterium tuberculosis до ізоніазиду, асоційовану з генами katG (ген каталази-пероксидази) та inhA (ген енол-АПБ-редуктази).
Глутоксим потенціює дію доксорубіцину на пухлинні клітини, засобів хіміотерапії (ізоніазиду, рифампіцину, рифабутину, циклосерину, капреоміцину, левофлоксацину, катіонного антимікробного пептиду кателіцидину) на Mycobacterium tuberculosis.

Імуномодулююча дія препарату Глутоксим обумовлена рецептор-опосередкованим впливом на кальцій-залежні сигнальні шляхи макрофагів, що призводить до підвищення:

• виживаності та функціональної дієздатності тканинних макрофагів;
• екзоцитозу підмембранних гранул з внутрішньоклітинно паразитуючими формами Mycobacterium tuberculosis;
• активності лізосомальних ферментів;
• утворення активних форм кисню;
• поглинання та загибелі мікроорганізмів;
• секреції цитокінів: інтерлейкіну 1, інтерлейкіну 6, ФНО, інтерферонів, еритропоетину, інтерлейкіну 2; катіонних протимікробних пептидів - дефенсинів, кателіцидинів.

Гемостимулююча дія препарату Глутоксим обумовлена рецептор-опосередкованим посиленням кістковомозкового кровотворення: процесів еритропоезу, лімфопоезу та гранулоцито-моноцитопоезу. Дія на клітини-попередники різних ліній формених елементів крові опосередкована функціонуванням MAP- та інозитолкіназної системами, призводить до підвищення стійкості диференціюючихся гемопоетичних клітин, відновлює їх чутливість до дії ендогенних факторів гемопоезу.
Детоксикуючий та гепатопротекторний ефекти препарату обумовлені рецептор-опосередкованим посиленням експресії ферментів другої фази детоксикації ксенобіотиків, включаючи глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази, глутатіон-S-трансферази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гемоксигенази-1, підвищенням внутрішньоклітинного рівня відновленого глутатіону, що забезпечують захист клітинних структур від токсичної дії радикалів.

Глутоксим чинить пряме інгібуюче дію на активність фактора множинної лікарської стійкості пухлинних клітин - білок Р-глікопротеїн (Pgp), який визначає стійкість пухлинних клітин до дії засобів хіміотерапії, включаючи антрациклінові антибіотики, препарати алкілюючої дії.
Глутоксим ініціює реакцію трансформації ізоніазиду - пролікарства, у фармакологічно активну форму - ізонікотинову кислоту, що має бактеріостатичну дію на Mycobacterium tuberculosis, що дозволяє подолати лікарську резистентність Mycobacterium tuberculosis, обумовлену негативною трансформацією генів katG (ген каталази-пероксидази) та inhA (ген енол-АПБ-редуктази).
Глутоксим стимулює процеси екзоцитозу везикул з макрофагів з внутрішньоклітинно паразитуючими мікроорганізмами, включаючи Mycobacterium tuberculosis, забезпечуючи їх видалення з фармакологічного притулку та роблячи доступними для дії антибактеріальних препаратів, включаючи ізоніазид, рифампіцин, рифабутин, циклосерин, капреоміцин, левофлоксацин.
Глутоксим підсилює секрецію катіонних пептидів - дефенсинів та кателіцидинів макрофагами, стимулює їх поглинання мікобактеріями туберкульозу, визначаючи опосередковану антибактеріальну дію препарату.

Після в/м, в/в або підшкірної ін'єкції біодоступність перевищує 90%. Відзначається лінійна залежність між дозою та концентрацією препарату в плазмі. Cmax спостерігається при в/в введенні протягом 2–5 хв, при в/м — протягом 7–10 хв. Метаболізується в органах і тканинах, виводиться нирками.

Для дорослих:

- профілактика та лікування вторинних імунодефіцитних станів, пов'язаних з радіаційними, хімічними та інфекційними факторами;

- відновлення пригнічених імунних реакцій та пригніченого стану кістковомозкового кровотворення;
підвищення стійкості організму до різних впливів (інфекція, інтоксикація, радіація);

- як гепатопротекторний засіб при хронічних вірусних гепатитах В і С;

- потенціювання лікувальних ефектів антибактеріальної терапії хронічних обструктивних захворювань легень;

- профілактика післяопераційних гнійних ускладнень;

- важкі, поширені форми туберкульозу різної локалізації (у складі комплексної терапії);
туберкульоз, резистентний до лікарської терапії;

- профілактика загострень хронічного гепатиту у хворих на туберкульоз на фоні протитуберкульозної терапії;

- лікування токсичних ускладнень протитуберкульозної терапії;

- у складі комплексної терапії неускладнених форм псоріазу, в т.ч. у складі комплексної терапії краплеподібної та ексудативної форм псоріазу, при псоріатичній еритродермії та артропатичному псоріазі, у пацієнтів з токсичним або вірусним гепатитами, проявами неспецифічного синдрому хронічних захворювань;

- у складі комплексної терапії злоякісних новоутворень - для профілактики та лікування токсичних проявів хіміо- та променевої терапії (сприяє зниженню гемо- та гепатотоксичної дії).

Глутоксим сприяє ефективному відновленню функцій кістковомозкового кровотворення при проведенні протипухлинної терапії. Глутоксим усуває або згладжує прояви неспецифічного синдрому хвороби (анемія, втома, зниження апетиту, підвищена болюча чутливість).

• Вагітність,
• період лактації,
• підвищена чутливість до компонентів препарату.

Глутоксим - російський інноваційний препарат, представник нового класу лікарських засобів - регуляторів захисних систем організму (innate defense regulators, IDR). Препарати цієї групи, згідно з їх фармакологічною активністю, відносяться до антибіотичних ад'ювантів: основним ефектом Глутоксима є потенціювання протитуберкульозної хіміотерапії, в т.ч. підвищення доступності мікобактерій туберкульозу дії лікарських препаратів та подолання лікарської стійкості збудника.
Згідно з результатами фундаментальних та клінічних досліджень, Глутоксим підсилює секрецію макрофагами ендогенних антибіотиків - катіонних антимікробних пептидів (КАП) (дефенсинів та кателіцидинів), стимулює їх поглинання мікобактеріями. Дія КАП призводить, головним чином, до порушення структури та функцій цитоплазматичної мембрани збудника, що, в свою чергу, веде до загибелі останнього.
Антибактеріальна активність препарату Глутоксим проявляється при його введенні in vivo, вимагає для своєї реалізації наявності здатного до мобілізації пулу ендогенних КАП, тобто по відношенню до дії препарату КАП виступають ефекторними молекулами, передбачаючи його непрямий антибактеріальний ефект.
Дія препарату доповнюється ефектом подолання лікарської стійкості Mycobacterium tuberculosis до ізоніазиду. Глутоксим ініціює реакцію трансформації ізоніазиду (пролікарства) у фармакологічно активну форму – ізонікотинову кислоту, що має антимікобактеріальну дію щодо збудника, що дозволяє подолати лікарську стійкість Mycobacterium tuberculosis, обумовлену негативною трансформацією генів katG (ген каталази-пероксидази) та inhA (ген енол-АПБ-редуктази). Дія препарату супроводжується збільшенням продукції пероксинітриту та нітрозоглутатіону - сполук, що мають самостійне бактерицидне дію.
Показано також, що Глутоксим обмежує можливості внутрішньоклітинного паразитування мікобактерій туберкульозу. Препарат стимулює екзоцитоз (виведення) везикул з внутрішньоклітинно паразитуючими мікобактеріями з макрофагів, забезпечуючи їх видалення з фармакологічного притулку та роблячи доступними для дії антибактеріальних препаратів, включаючи ізоніазид, рифампіцин, рифабутин, циклосерин, капреоміцин, левофлоксацин. Фармакологічний ефект Глутоксима стосовно антибактеріальної активності перелічених антибіотиків є потенціюючим, оскільки підвищує доступність мішені (мікроорганізмів) дії ліків.

Глутоксим збільшує частоту припинення бактеріовиділення та скорочує терміни абацилювання мокротиння. До кінця 2-го місяця лікування серед хворих, які отримували Глутоксим, бактеріовиділення припинилося у 91.1% хворих з лікарсько-чутливим туберкульозом (vs 61.1% у контрольній групі) та у 75.1% пацієнтів з лікарсько-стійким туберкульозом (vs 38.9% у контролі) (р<0.05). Прискорення припинення бактеріовиділення визначає високу клініко-економічну ефективність препарату. При застосуванні препарату Глутоксим скорочуються терміни розсмоктування інфільтративних та вогнищевих змін у легенях: до кінця 2-го місяця лікування, розсмоктування інфільтративних та вогнищевих змін було виявлено у 93.2% хворих, які отримували поряд з хіміотерапією Глутоксим (vs 62.2% пацієнтів контрольної групи) (р<0.05). По закінченні 4 місяців поліхіміотерапії закриття порожнин розпаду відбулося у 88.3% хворих, які отримували Глутоксим (vs 70.8% пацієнтів контрольної групи) (р<0.05).
Глутоксим покращує переносимість протитуберкульозної хіміотерапії: токсичні реакції (підвищення активності АЛТ, ACT, вмісту білірубіну, креатиніну в сироватці крові) спостерігалися лише у 4.3% хворих, тоді як у контрольній групі - у 11.1% пацієнтів (р<0.05). Токсико-алергічні реакції (еозинофілія, зниження апетиту, тяжкість і болі в правому підребер'ї, нудота, викликані використанням рифампіцину та високих доз ізоніазиду) при призначенні препарату Глутоксим відзначалися суттєво рідше - у 6.4% пацієнтів, при 20% у контрольній групі (р<0.05). Симптоми інтоксикації (підвищена температура тіла, слабкість, погане самопочуття тощо) у пацієнтів, які отримували Глутоксим, купірувалися переважно в перші 2 місяці лікування. Глутоксим попереджає загострення хронічного гепатиту при проведенні хіміотерапії при туберкульозі, а при вже розвиненому медикаментозному ураженні печінки - дозволяє продовжувати хіміотерапію в повному обсязі, не вдаючись до її тимчасового скасування. Глутоксим більш ніж у 4 рази знижує частоту розвитку токсичного гепатиту.

Глутоксим у комплексі з хіміотерапією дозволяє в стислі терміни підготувати пацієнтів до оперативного лікування - препарат збільшує частоту абацилювання мокротиння та сприяє зникненню або суттєвому зменшенню частоти та інтенсивності клініко-лабораторних симптомів хвороби у хворих, яким належить хірургічне лікування. У пацієнтів з лікарсько-стійким туберкульозом, які отримували в передопераційний період поряд з протитуберкульозною хіміотерапією Глутоксим, у 2 рази частіше (59.6% vs 28.9%) відзначається позитивна динаміка клініко-лабораторних симптомів хвороби, припинення бактеріовиділення спостерігається в 1.9 рази частіше (38.3% vs 20% - у контролі).
Глутоксим покращує безпосередні результати хірургічного лікування. Відновлення пневматизації легеневої тканини до 21 дня післяопераційного періоду відбувається у 82% хворих, які отримували поряд з протитуберкульозною хіміотерапією Глутоксим, і лише у 35% пацієнтів, які отримували тільки хіміотерапію. Післяопераційні ускладнення (емпієма плеври, прогресування специфічного процесу, неспецифічна пневмонія) у пацієнтів, які отримували Глутоксим, розвиваються в 4.5 рази рідше (6.9% vs 32%) ніж у хворих, які отримували тільки хіміотерапію (р<0.05). Одужання без ускладнень відзначено у 64.9% оперованих, тоді як у контрольній групі – лише у 41.4% (р<0.05). Середні терміни перебування в стаціонарі у пацієнтів, які отримували Глутоксим, були коротші в 1.5 рази і склали 42.1±1.7 ліжко-дня, а пацієнтів, які отримували тільки хіміотерапію, - 62.3±8.1 ліжко-дня (р<0.05).

Глутоксим покращує переносимість хіміо-, променевої та хіміопроменевої терапії в онкології. Глутоксим відновлює пригнічену хіміотерапією та раковою інтоксикацією чутливість рецепторів стовбурових клітин до ендогенних та екзогенних колониестимулюючих факторів та еритропоетинів. Завдяки цьому відбувається відновлення лейкоцитарного, тромбоцитарного та еритроцитарного паростків кровотворення. Препарат дозволяє зменшити частоту розвитку лейкопенії та тромбоцитопенії або змістити глибоку гематологічну токсичність в область помірної. Приєднання Глутоксима при проведенні хіміотерапії у хворих з морфологічно підтвердженим НМРЛ IIIb-IV стадії за схемою етопозид + цисплатин, які не отримували раніше хіміо- та променевої терапії, дозволило знизити частоту розвитку глибокої нейтропенії (3 та 4 ступеня токсичності за ВООЗ) в 2.5 рази (р=0.002), частоту розвитку загальної тромбоцитопенії - в 1.6 рази (р<0.04). У хворих на рак шийки матки, які отримують радикальний курс променевої терапії, на фоні Глутоксима кількість лейкоцитів у периферичній крові була достовірно вищою, ніж у групі контролю, яка отримувала тільки стандартну променеву терапію.
Глутоксим сприяє попередженню або зменшенню вираженості реакцій шкіри (дерматитів) та слизових (мукозитів, стоматитів, ректитів, цервіцитів) на опромінення та вплив хіміопрепаратів. Ускладнення у вигляді ранніх променевих ректитів у хворих на рак шийки матки III стадії на фоні застосування препарату Глутоксим розвиваються рідше (6.15% vs 16.0%), відновлення функцій тазових органів відбувається швидше (р<0.04). Застосування Глутоксима у пацієнтів з пухлинами орофарингеальної області сприяє значному зниженню вираженості суб'єктивних проявів радіоепітеліту - суттєво знижується частота появи кровоточивості ясен, виникнення вогнищевого епітеліту. Зменшувалася частота таких скарг, як сухість у роті, біль при ковтанні, зміна смаку.

Глутоксим сприяє покращенню або збереженню якості життя хворих, які отримують ХТ/ЛТ, забезпечує можливість проведення всіх необхідних курсів ХТ. У хворих з пухлинами орофарингеальної області III-IV стадії, які отримували променеву терапію, Глутоксим сприяє відновленню якості життя - індекс Карновського зростає до 90% (при 50-60% у контролі) (р<0.05). За рахунок покращення переносимості
Глутоксим сприяє проведенню хіміо-, променевої та хіміопроменевої терапії в повному обсязі, без редукції запланованих курсів. У клінічних дослідженнях продемонстровано збільшення частоти позитивних відповідей на радикальний курс променевої терапії місцево-розповсюдженого раку шийки матки. Частота досягнення повної ремісії склала 77% (у контрольній групі - 38%). Відзначено більш швидке відновлення показників периферичної крові та покращення загального стану пацієнток на фоні променевої терапії.
Глутоксим сприяє збільшенню частоти повної (в т.ч. морфологічної) ремісії та безрецидивної виживаності. Частота позитивних відповідей на променеву терапію у хворих на рак орофарингеальної області III-IV стадії (повна + часткова ремісія) у групі хворих, які отримували Глутоксим, була суттєво вищою, ніж у контрольній групі - 83.4% та 61.5% відповідно. У хворих на HER-2(-) рак молочної залози II-III стадії приєднання до неоад'ювантної терапії препарату Глутоксим призвело до подвоєння досягнутої раніше частоти повної морфологічної ремісії. При хіміотерапії хворих на резистентний до препаратів платини рак яєчників з включенням препарату Глутоксим медіана безрецидивної виживаності склала 15.4 тижнів, тоді як без використання препарату, за даними історичного контролю, цей показник становив 8 тижнів у пацієнтів з таким же за інтенсивністю лікуванням. Середній період безрецидивної виживаності склав 19.4 тижнів. Включення препарату Глутоксим у схему хіміотерапії показало клінічну доцільність (повна ремісія+часткова ремісія+стабілізація) у 60% пацієнтів.

При призначенні препарату Глутоксим пацієнтам з псоріазом, згідно з результатами клінічних досліджень, у пацієнтів спостерігався більш швидкий (на 5-6 день терапії) та повний регрес висипань (інфільтрації, лущення, набряклості), зменшувався свербіж та покращувалася якість життя: індекс PASI знижувався з 39.5±4.0 до 11.7±5.2, тоді як у пацієнтів, які отримували стандартну терапію – з 26.1±2.6 лише до 21.0±2.9 (р<0.05). При артропатичній формі зменшувалася інтенсивність артралгій. При супутньому псоріазу ураженні печінки Глутоксим продемонстрував гепатопротекторну та токсикомодифікуючу дію: через 7-10 днів терапії відзначалося зменшення симптоматики з боку печінки – зменшувалися або припинялися болі та/або тяжкість у правому підребер'ї, нормалізувалися показники трансаміназ АЛТ з 65.9 ±34.5 Е/л до 45.9±15.0, АСТ з 98.1±25.4 Е/л до 45.5±13.4 Е/л (р<0.03), скорочувалися терміни перебування пацієнтів у стаціонарі в середньому на 14.2±5.8 діб (р<0.05). Продемонстровано достовірне збільшення ремісії псоріазу: при приєднанні до терапії препарату Глутоксим термін ремісії склав протягом 6 міс – у 19% пацієнтів, протягом року – у 20.8% пацієнтів, більше 1 року - у 51.2% пацієнтів, 1.5 року та більше – у 9% пацієнтів.
У складі комплексної терапії інфекцій, що передаються статевим шляхом, Глутоксим, як антибіотичний ад'ювант, сприяє збільшенню ефективності (потенціюванню) етіотропної антибактеріальної терапії урогенітальних інфекцій (УГІ), одного з факторів формування глибоких порушень репродуктивної сфери (аж до безпліддя), знижує ризик розвитку наступних рецидивів УГІ. Згідно з результатами клінічних досліджень, ефективність терапії УГІ через 1 місяць після закінчення лікування за результатами ПЛР (елімінація збудника) у групі пацієнтів, які отримували лише антибактеріальну терапію, склала 64.5-73.6%, а у групі, яка отримувала поряд з антибактеріальною терапією Глутоксим – 97.4%-98.7%. При включенні в схему препарату Глутоксим також достовірно рідше виявлялися рецидиви інфекції, причому відзначалося зниження ймовірності повторного розвитку УГІ (при повторному інфікуванні або реінфекції) протягом наступних за терапією 12 місяців спостереження.
Глутоксим сприяє збільшенню ефективності комплексної терапії хронічних запальних захворювань внутрішніх статевих органів жінок. Включення препарату Глутоксим у схеми лікування хронічного запального процесу внутрішніх статевих органів у жінок репродуктивного віку підвищує ефективність лікування. Відзначається відновлення функції імунної системи, в т.ч. на місцевому рівні: відбувається активація та нормалізація показників неспецифічного захисту - наприклад, концентрації секреторного IgA та IgA цервікального слизу. Купіруються прояви запальної реакції (швидкий регрес больового синдрому протягом перших 7 діб), відзначається покращення якості життя пацієнток та стійке клінічне одужання у 96.8% пацієнток.
Глутоксим сприяє збільшенню ефективності комплексної терапії хронічних запальних захворювань чоловічих статевих органів, в т.ч. ускладнених екскреторно-токсичним безпліддям. В результаті проведених досліджень ефективності включення препарату Глутоксим у схеми лікування був виявлений виражений протизапальний ефект: при світловій мікроскопії секрету передміхурової залози до лікування лейкоцити 91.3±11.2 в полі зору, після лікування – зниження до 11.9±1.8 (р<0.05), елімінація патогенних мікроорганізмів із секрету у 91.4% пацієнтів після курсу лікування, покращення основних показників спермограми – достовірне збільшення об'єму еякуляту та кількості сперматозоїдів, зникнення піоспермії у 82.9% хворих. Покращується якість життя пацієнтів за рахунок практичної нормалізації сечовипускання та зменшення негативних відчуттів за індексами IPSS та якості життя. Введення препарату Глутоксим у схеми лікування хронічного бактеріального простатиту (ХБП) скорочує час терапії до 3 тижнів (проти стандартних 4-6 тижнів). У комплексній терапії ХБП у поєднанні з УГІ включення препарату Глутоксим дозволяє збільшити терміни ремісії та зменшити частоту рецидивів у 3 рази. Включення препарату Глутоксим у схеми лікування ХБП сприяє покращенню ерекційної та еякуляторної складової копулятивного циклу чоловіка.

Можливо: в окремих випадках - підвищення температури тіла (37.1-37.5°С), болючість у місці введення препарату (для зменшення болючості можливо введення препарату одночасно з 1-2 мл 0.5% розчину новокаїну).

На даний момент про випадки передозування препарату Глутоксим не повідомлялося.

Глутоксим при спільному застосуванні потенціює бактеріостатичний ефект ізоніазиду, рифампіцину, рифабутину, циклосерину, капреоміцину, левофлоксацину на Mycobacterium tuberculosis, антрациклінового антибіотика доксорубіцину, алкілюючого засобу - етопозиду на пухлинні клітини.

Глутоксим знижує терапевтичний ефект ніфедипіну та верапамілу.

Інгібітори циклооксигеназного шляху окислення арахідонової кислоти — індометацин, мелоксикам - знижують або повністю пригнічують фармакологічну дію препарату Глутоксим.

Як розчин-носій для інфузійного введення використовують ізотонічний розчин натрію хлориду або 5% розчин глюкози

Розчин для ін'єкцій безбарвний або слабо забарвлений, прозорий, без запаху або зі слабким запахом оцтової кислоти.

1 мл - ампули скляні (5) - упаковки чарункові контурні (1) - пачки картонні.
2 мл - ампули скляні (5) - упаковки чарункові контурні (1) - пачки картонні.