Хлордіазепоксид
Chlordiazepoxide
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Лібріум, Напотон, Тімазин, Хлозепід, Еленіум.
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Dr. Chlordiazepoxidi 0,025 № 100
D. S. всередину, по 1 таблетці 3 рази на добу
D. S. всередину, по 1 таблетці 3 рази на добу
Фармакологічні властивості
Анксіолітичний, міорелаксуючий, седативний, снодійний, центральний.
Фармакодинаміка
Анксіолітик групи бензодіазепінів, має анксіолітичну, седативну, міорелаксуючу, протисудомну дію. Анксіолітична дія пов'язана з посиленням ГАМК-ергічного гальмування в центральній нервовій системі. У комплексі ГАМКА-рецептор - С1~-канал міститься бензодіазепіновий рецептор, стимуляція якого призводить до конформаційних змін ГАМКА-рецептора, в результаті чого підвищується його чутливість до ГАМК. Це призводить до збільшення проникності каналу ГАМКА-рецептора для іонів хлору. Надходження всередину нейрона негативно заряджених іонів хлору призводить до гіперполяризації мембрани і гальмування нейрональної активності.
Протисудомний ефект пов'язаний з пригніченням епілептогенної активності за рахунок посилення гальмівних ГАМК-ергічних процесів у центральній нервовій системі.
Міорелаксуюча дія пов'язана з пригніченням спінальних полісинаптичних рефлексів і порушенням їх супраспінальної регуляції.
У невеликих дозах має седативну, при збільшенні - снодійну дію.
При тривалому застосуванні формується лікарська залежність. Після закінчення прийому препарату можливі прояви синдрому відміни.
Протисудомний ефект пов'язаний з пригніченням епілептогенної активності за рахунок посилення гальмівних ГАМК-ергічних процесів у центральній нервовій системі.
Міорелаксуюча дія пов'язана з пригніченням спінальних полісинаптичних рефлексів і порушенням їх супраспінальної регуляції.
У невеликих дозах має седативну, при збільшенні - снодійну дію.
При тривалому застосуванні формується лікарська залежність. Після закінчення прийому препарату можливі прояви синдрому відміни.
Фармакокінетика
Після прийому всередину натще до 75 % абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 0,5-4 години. Зв'язок з білками плазми становить 96 %. Депонується в жировій тканині. Проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єр, потрапляє в грудне молоко.
Метаболізм у печінці з утворенням 4-х активних метаболітів з періодами напівелімінації: оксазепама - 5-15 годин, дезметилхлордіазепоксиду - 8-24 години, демоксепама - 14-95 годин, дезметилдиазепама - 40-250 годин.
Елімінація нирками.
Метаболізм у печінці з утворенням 4-х активних метаболітів з періодами напівелімінації: оксазепама - 5-15 годин, дезметилхлордіазепоксиду - 8-24 години, демоксепама - 14-95 годин, дезметилдиазепама - 40-250 годин.
Елімінація нирками.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Всередину, дорослим - по 5-25 мг 3-4 рази на добу, ослабленим хворим і пацієнтам похилого віку - 5-10 мг 2-4 рази на добу, за необхідності і з урахуванням переносимості доза поступово збільшується.
При стані напруження і занепокоєння, що поєднується з безсонням, - по 10-20 мг 1 раз за 1-2 год до сну.
У психіатричній практиці - спочатку 50-100 мг/добу, потім доза поступово підвищується до 300 мг/добу, яку розділяють на 3-4 прийоми.
Премедикація - 5-10 мг 3-4 рази на добу, починаючи за 1 добу до операції.
Алкогольна абстиненція - початкова доза 50-100 мг, за необхідності повторюють у тій же дозі через 2-4 год, максимальна доза 400 мг/добу, потім дозу знижують до підтримуючого рівня.
При стані напруження і занепокоєння, що поєднується з безсонням, - по 10-20 мг 1 раз за 1-2 год до сну.
У психіатричній практиці - спочатку 50-100 мг/добу, потім доза поступово підвищується до 300 мг/добу, яку розділяють на 3-4 прийоми.
Премедикація - 5-10 мг 3-4 рази на добу, починаючи за 1 добу до операції.
Алкогольна абстиненція - початкова доза 50-100 мг, за необхідності повторюють у тій же дозі через 2-4 год, максимальна доза 400 мг/добу, потім дозу знижують до підтримуючого рівня.
Для дітей:
Дітям віком 6-7 років - 5-10 мг/добу, 8-14 років - 10-20 мг/добу, 15-18 років - 20-30 мг/добу.
Добова доза завжди ділиться на 3-4 разові дози.
Добова доза завжди ділиться на 3-4 разові дози.
Показання
Застосовується при емоційній нестабільності, безсонні, підготовці деяких пацієнтів до лікувальних процедур, у дерматології — при лікуванні сверблячих дерматозів.
Протипоказання
Підвищена чутливість до хлордіазепоксиду та інших бензодіазепінів; гостра алкогольна інтоксикація з ослабленням життєвих функцій, гостра дихальна недостатність або пригнічення дихального центру, гострі інтоксикації лікарськими засобами, що мають пригнічувальну дію на ЦНС (наркотичні, снодійні та психотропні засоби), міастенія, шок, кома, закритокутова глаукома (гострий напад або схильність), ХОЗЛ, біполярний афективний розлад, нав'язливі стани або фобії, хронічний психоз; вагітність, період грудного вигодовування; дитячий і підлітковий вік до 18 років.
З обережністю
Гіперкінез, гіпопротеїнемія, порфірія, відкритокутова глаукома, органічні захворювання головного мозку, бронхоспастичний синдром, ниркова/печінкова недостатність, церебральні та спінальні атаксії, лікарська залежність в анамнезі, схильність до зловживання психотропними препаратами, психози (парадоксальне посилення симптоматики), нічне апное (встановлене або передбачуване), похилий вік.
З обережністю
Гіперкінез, гіпопротеїнемія, порфірія, відкритокутова глаукома, органічні захворювання головного мозку, бронхоспастичний синдром, ниркова/печінкова недостатність, церебральні та спінальні атаксії, лікарська залежність в анамнезі, схильність до зловживання психотропними препаратами, психози (парадоксальне посилення симптоматики), нічне апное (встановлене або передбачуване), похилий вік.
Особливі вказівки
Тривале застосування хлордіазепоксиду призводить до поступового ослаблення його дії внаслідок розвитку толерантності, сприяє розвитку психофізичної лікарської залежності та абстинентного синдрому у разі різкої його відміни. Не можна різко відміняти хлордіазепоксид. Необхідне поступове, контрольоване лікарем, зменшення дози. Синдром "відміни" може виникнути в перервах між прийомом окремих доз.
При тривалому застосуванні хлордіазепоксиду необхідний контроль картини периферичної крові та активності печінкових ферментів.
При тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток звикання і лікарської залежності.
Потрібна особлива обережність при застосуванні хлордіазепоксиду, особливо на початку лікування, у пацієнтів, які тривалий час отримували антигіпертензивні препарати центральної дії, бета-адреноблокатори, антикоагулянти, серцеві глікозиди.
Хлордіазепоксид, так само як бензодіазепіни та подібні препарати, може викликати антероградну амнезію.
Хлордіазепоксид слід застосовувати з великою обережністю у пацієнтів з симптомами ендогенної депресії. У цих пацієнтів можуть з'являтися суїцидальні думки. У зв'язку з можливістю навмисного передозування, цим пацієнтам слід призначати хлордіазепоксид у можливо найменших дозах.
Бензодіазепіни та подібні препарати не слід застосовувати в монотерапії депресії або тривоги, пов'язаної з депресією через збільшення ризику виникнення суїцидальних думок.
Не рекомендується застосовувати бензодіазепіни та подібні препарати у пацієнтів з психозами.
Хлордіазепоксид необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з мозочковою та спинномозковою атаксією.
Хлордіазепоксид необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з порфірією. Застосування хлордіазепоксиду може викликати посилення симптомів цього захворювання.
Хлордіазепоксид слід відмінити при розвитку парадоксальних реакцій (підвищена агресивність, гострі стани збудження, почуття страху, думки про самогубство, галюцинації, посилення м'язових судом, важке засинання, поверхневий сон).
Бензодіазепіни та подібні препарати необхідно з великою обережністю застосовувати у пацієнтів з алкогольної та лікарської залежністю (в т.ч. наркотична залежність) в анамнезі. Такі пацієнти під час прийому хлордіазепоксиду повинні знаходитися під суворим контролем, оскільки знаходяться в групі ризику розвитку звикання і психічної залежності.
У період лікування хлордіазепоксидом і протягом 3 днів після його завершення не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
У період лікування хлордіазепоксидом і протягом 3 днів після його завершення пацієнтам слід уникати водіння транспортних засобів та іншої діяльності, що вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
При тривалому застосуванні хлордіазепоксиду необхідний контроль картини периферичної крові та активності печінкових ферментів.
При тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток звикання і лікарської залежності.
Потрібна особлива обережність при застосуванні хлордіазепоксиду, особливо на початку лікування, у пацієнтів, які тривалий час отримували антигіпертензивні препарати центральної дії, бета-адреноблокатори, антикоагулянти, серцеві глікозиди.
Хлордіазепоксид, так само як бензодіазепіни та подібні препарати, може викликати антероградну амнезію.
Хлордіазепоксид слід застосовувати з великою обережністю у пацієнтів з симптомами ендогенної депресії. У цих пацієнтів можуть з'являтися суїцидальні думки. У зв'язку з можливістю навмисного передозування, цим пацієнтам слід призначати хлордіазепоксид у можливо найменших дозах.
Бензодіазепіни та подібні препарати не слід застосовувати в монотерапії депресії або тривоги, пов'язаної з депресією через збільшення ризику виникнення суїцидальних думок.
Не рекомендується застосовувати бензодіазепіни та подібні препарати у пацієнтів з психозами.
Хлордіазепоксид необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з мозочковою та спинномозковою атаксією.
Хлордіазепоксид необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з порфірією. Застосування хлордіазепоксиду може викликати посилення симптомів цього захворювання.
Хлордіазепоксид слід відмінити при розвитку парадоксальних реакцій (підвищена агресивність, гострі стани збудження, почуття страху, думки про самогубство, галюцинації, посилення м'язових судом, важке засинання, поверхневий сон).
Бензодіазепіни та подібні препарати необхідно з великою обережністю застосовувати у пацієнтів з алкогольної та лікарської залежністю (в т.ч. наркотична залежність) в анамнезі. Такі пацієнти під час прийому хлордіазепоксиду повинні знаходитися під суворим контролем, оскільки знаходяться в групі ризику розвитку звикання і психічної залежності.
У період лікування хлордіазепоксидом і протягом 3 днів після його завершення не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
У період лікування хлордіазепоксидом і протягом 3 днів після його завершення пацієнтам слід уникати водіння транспортних засобів та іншої діяльності, що вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
З боку нервової системи: на початку лікування (особливо у пацієнтів похилого віку) - сонливість, відчуття втоми, запаморочення, порушення концентрації уваги, атаксія, млявість, притуплення емоцій, уповільнення психічних і рухових реакцій, головний біль, ейфорія, депресія, тремор, судоми, зниження пам'яті, пригнічений настрій, сплутаність свідомості, дистонічні екстрапірамідні реакції, слабкість, м'язова слабкість, дизартрія, спалахи агресії, сплутаність свідомості, галюцинації, гостре збудження, дратівливість, тривожність, безсоння, кошмарні сновидіння.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія, що супроводжується підвищеною кровоточивістю.
З боку серцево-судинної системи: при прийомі у високих дозах - зниження АТ, тахікардія, відчуття серцебиття, брадикардія, біль у грудях.
З боку травної системи: сухість у роті або слинотеча, печія, нудота, блювота, порушення апетиту, анорексія, кишкова коліка, запор, діарея.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дискінезія жовчовивідних шляхів, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ, жовтяниця.
З боку дихальної системи: утруднення дихання, бронхорея, бронхоспазм.
З боку сечовидільної системи: нетримання сечі, затримка сечі, порушення функції нирок.
З боку статевої системи: підвищення або зниження лібідо, дисменорея.
З боку органа зору: диплопія.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, вовчакоподібні реакції.
Інші: звикання, лікарська залежність, зниження маси тіла, антероградна амнезія; при різкому зниженні дози або припиненні прийому - синдром відміни.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія, що супроводжується підвищеною кровоточивістю.
З боку серцево-судинної системи: при прийомі у високих дозах - зниження АТ, тахікардія, відчуття серцебиття, брадикардія, біль у грудях.
З боку травної системи: сухість у роті або слинотеча, печія, нудота, блювота, порушення апетиту, анорексія, кишкова коліка, запор, діарея.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дискінезія жовчовивідних шляхів, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ, жовтяниця.
З боку дихальної системи: утруднення дихання, бронхорея, бронхоспазм.
З боку сечовидільної системи: нетримання сечі, затримка сечі, порушення функції нирок.
З боку статевої системи: підвищення або зниження лібідо, дисменорея.
З боку органа зору: диплопія.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, вовчакоподібні реакції.
Інші: звикання, лікарська залежність, зниження маси тіла, антероградна амнезія; при різкому зниженні дози або припиненні прийому - синдром відміни.
Передозування
Симптоми: пригнічення ЦНС різного ступеня вираженості (від сонливості до коми) — виражена сонливість, млявість, слабкість, зниження м'язового тонусу, тривала сплутаність свідомості, дезорієнтація, нерозбірлива мова, пригнічення рефлексів, кома; можливі також пригнічення дихання, гіпотензія.
Лікування: індукція блювоти, негайне промивання шлунка, моніторинг життєво важливих функцій, симптоматична терапія, в/в інфузія розчинів (для посилення діурезу), забезпечення адекватної вентиляції легень; у разі гіпотензії — введення норепінефрину. При розвитку збудження не слід застосовувати барбітурати. Як специфічний антидот використовують антагоніст бензодіазепінових рецепторів флумазеніл (в умовах стаціонару). Гемодіаліз малоефективний.
Лікування: індукція блювоти, негайне промивання шлунка, моніторинг життєво важливих функцій, симптоматична терапія, в/в інфузія розчинів (для посилення діурезу), забезпечення адекватної вентиляції легень; у разі гіпотензії — введення норепінефрину. При розвитку збудження не слід застосовувати барбітурати. Як специфічний антидот використовують антагоніст бензодіазепінових рецепторів флумазеніл (в умовах стаціонару). Гемодіаліз малоефективний.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні з антипсихотичними засобами (нейролептиками), антидепресантами, седативними, снодійними, анестезуючими засобами, анальгетиками, етанолом посилюється пригнічувальна дія на ЦНС, особливо при парентеральному введенні.
Одночасне застосування антацидів може відстрочити, але не зменшити всмоктування хлордіазепоксиду.
При одночасному прийомі всередину гормональних контрацептивів посилюється ефективність хлордіазепоксиду. Підвищується частота випадків розвитку проривних кровотеч.
При одночасному застосуванні з міорелаксантами можливе посилення дії міорелаксантів; з леводопою - можливе пригнічення протипаркінсонічної дії.
При одночасному застосуванні теофілін у низьких дозах викривляє седативну дію хлордіазепоксиду.
При одночасному застосуванні фенобарбітал і фенітоїн можуть прискорювати метаболізм хлордіазепоксиду. У рідкісних випадках хлордіазепоксид пригнічує метаболізм і посилює дію фенітоїну.
Є дані, що при одночасному застосуванні хлордіазепоксид може посилювати токсичність циклофосфаміду.
При одночасному застосуванні з циметидином, омепразолом, дисульфірамом можливе збільшення інтенсивності та тривалості дії хлордіазепоксиду.
При одночасному застосуванні наркотичні анальгетики посилюють ейфорію, що призводить до зростання психічної залежності.
При одночасному застосуванні хлордіазепоксиду та гіпотензивних засобів може посилюватися вираженість зниження АТ.
При одночасному застосуванні хлордіазепоксиду та клозапіну можливе посилення пригнічення дихання.
При одночасному застосуванні хлордіазепоксиду можливе підвищення токсичності зидовудину.
Протиепілептичні препарати, що застосовуються одночасно з хлордіазепоксидом, можуть потенціювати небажані дії та токсичність хлордіазепоксиду.
Куріння може послаблювати дію хлордіазепоксиду.
Одночасне застосування антацидів може відстрочити, але не зменшити всмоктування хлордіазепоксиду.
При одночасному прийомі всередину гормональних контрацептивів посилюється ефективність хлордіазепоксиду. Підвищується частота випадків розвитку проривних кровотеч.
При одночасному застосуванні з міорелаксантами можливе посилення дії міорелаксантів; з леводопою - можливе пригнічення протипаркінсонічної дії.
При одночасному застосуванні теофілін у низьких дозах викривляє седативну дію хлордіазепоксиду.
При одночасному застосуванні фенобарбітал і фенітоїн можуть прискорювати метаболізм хлордіазепоксиду. У рідкісних випадках хлордіазепоксид пригнічує метаболізм і посилює дію фенітоїну.
Є дані, що при одночасному застосуванні хлордіазепоксид може посилювати токсичність циклофосфаміду.
При одночасному застосуванні з циметидином, омепразолом, дисульфірамом можливе збільшення інтенсивності та тривалості дії хлордіазепоксиду.
При одночасному застосуванні наркотичні анальгетики посилюють ейфорію, що призводить до зростання психічної залежності.
При одночасному застосуванні хлордіазепоксиду та гіпотензивних засобів може посилюватися вираженість зниження АТ.
При одночасному застосуванні хлордіазепоксиду та клозапіну можливе посилення пригнічення дихання.
При одночасному застосуванні хлордіазепоксиду можливе підвищення токсичності зидовудину.
Протиепілептичні препарати, що застосовуються одночасно з хлордіазепоксидом, можуть потенціювати небажані дії та токсичність хлордіазепоксиду.
Куріння може послаблювати дію хлордіазепоксиду.
Лікарська форма
Випускають драже, що містять по 0,005 г, 0,01 г і 0,025 г хлордіазепоксиду, по 100 драже в упаковці.
