Катадолон
Katadolon
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Нолодатак, Флупіртин, Флугесик
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Katadolon" 0,1
D.t.d. № 10 in caps.
S.: Внутрішньо, по 1 капсулі 3 рази на добу, незалежно від прийому їжі
D.t.d. № 10 in caps.
S.: Внутрішньо, по 1 капсулі 3 рази на добу, незалежно від прийому їжі
Фармакологічні властивості
Анальгезуюче центральне, міорелаксуюче.
Фармакодинаміка
Флупіртин є представником селективних активаторів нейрональних калієвих каналів (Selective Neuronal Potassium Channel Opener — SNEPCO) і належить до неопіоїдних анальгетиків центральної дії.
Флупіртин активує пов'язані з G-білком нейрональні К+-канали внутрішнього випрямлення. Вихід іонів К+ викликає стабілізацію потенціалу спокою і зниження збудливості мембран нейронів. В результаті настає непряме інгібування рецепторів NMDA (N-метил-D-аспартат), оскільки блокада рецепторів NMDA іонами Mg2+ зберігається до тих пір, поки не настане деполяризація клітинної мембрани (непряме антагоністичне діяння на NMDA-рецептори).
При терапевтично значущих концентраціях флупіртин не зв'язується з альфа1-, альфа2-, 5-НТ1- (5-гідрокситриптофан), 5-НТ2-серотоніновими, дофаміновими, бензодіазепіновими, опіоїдними, центральними м- і н-холінорецепторами.
Таке центральне діяння флупіртина призводить до реалізації трьох основних ефектів.
Анальгетичний ефект
Через селективне відкриття потенціалзалежних К+-каналів нейронів з супутнім виходом іонів К+ потенціал спокою нейрона стабілізується. Нейрон стає менш збудливим.
Непрямий антагонізм флупіртина щодо NMDA-рецепторів захищає нейрони від входу іонів Ca2+. Таким чином, пом'якшується сенсибілізуючий ефект підвищення внутрішньоклітинної концентрації іонів Са2+.
Отже, при збудженні нейрона відбувається інгібування передачі висхідних ноцицептивних імпульсів.
Міорелаксуючий ефект
Фармакологічні ефекти, описані для анальгетичного ефекту, функціонально підкріплюються посиленням поглинання іонів Ca2+ мітохондріями, яке має місце при терапевтично значущих концентраціях. Міорелаксуюча дія виникає в результаті супутнього інгібування передачі імпульсів до моторних нейронів і відповідних ефектів вставних нейронів. Таким чином, цей ефект проявляється в основному щодо локальних м'язових спазмів, а не щодо всієї мускулатури в цілому.
Ефект процесів хронифікації
Процеси хронифікації слід розглядати як процеси нейрональної провідності, обумовлені пластичністю функцій нейронів. Посередництвом індукції внутрішньоклітинних процесів еластичність функцій нейронів створює умови для реалізації механізмів типу «взвинчування», при яких відбувається посилення відповіді на кожен наступний імпульс. За запуск таких змін значною мірою відповідальні NMDA-рецептори (експресія генів). Непряма блокада цих рецепторів під дією флупіртина призводить до придушення цих ефектів. Таким чином, створюються несприятливі умови для клінічно значущої хронизації болю, а в разі присутньої раніше хронічної болю — для «стирання» больової пам'яті шляхом стабілізації мембранного потенціалу, що призводить до зниження больової чутливості.
Флупіртин активує пов'язані з G-білком нейрональні К+-канали внутрішнього випрямлення. Вихід іонів К+ викликає стабілізацію потенціалу спокою і зниження збудливості мембран нейронів. В результаті настає непряме інгібування рецепторів NMDA (N-метил-D-аспартат), оскільки блокада рецепторів NMDA іонами Mg2+ зберігається до тих пір, поки не настане деполяризація клітинної мембрани (непряме антагоністичне діяння на NMDA-рецептори).
При терапевтично значущих концентраціях флупіртин не зв'язується з альфа1-, альфа2-, 5-НТ1- (5-гідрокситриптофан), 5-НТ2-серотоніновими, дофаміновими, бензодіазепіновими, опіоїдними, центральними м- і н-холінорецепторами.
Таке центральне діяння флупіртина призводить до реалізації трьох основних ефектів.
Анальгетичний ефект
Через селективне відкриття потенціалзалежних К+-каналів нейронів з супутнім виходом іонів К+ потенціал спокою нейрона стабілізується. Нейрон стає менш збудливим.
Непрямий антагонізм флупіртина щодо NMDA-рецепторів захищає нейрони від входу іонів Ca2+. Таким чином, пом'якшується сенсибілізуючий ефект підвищення внутрішньоклітинної концентрації іонів Са2+.
Отже, при збудженні нейрона відбувається інгібування передачі висхідних ноцицептивних імпульсів.
Міорелаксуючий ефект
Фармакологічні ефекти, описані для анальгетичного ефекту, функціонально підкріплюються посиленням поглинання іонів Ca2+ мітохондріями, яке має місце при терапевтично значущих концентраціях. Міорелаксуюча дія виникає в результаті супутнього інгібування передачі імпульсів до моторних нейронів і відповідних ефектів вставних нейронів. Таким чином, цей ефект проявляється в основному щодо локальних м'язових спазмів, а не щодо всієї мускулатури в цілому.
Ефект процесів хронифікації
Процеси хронифікації слід розглядати як процеси нейрональної провідності, обумовлені пластичністю функцій нейронів. Посередництвом індукції внутрішньоклітинних процесів еластичність функцій нейронів створює умови для реалізації механізмів типу «взвинчування», при яких відбувається посилення відповіді на кожен наступний імпульс. За запуск таких змін значною мірою відповідальні NMDA-рецептори (експресія генів). Непряма блокада цих рецепторів під дією флупіртина призводить до придушення цих ефектів. Таким чином, створюються несприятливі умови для клінічно значущої хронизації болю, а в разі присутньої раніше хронічної болю — для «стирання» больової пам'яті шляхом стабілізації мембранного потенціалу, що призводить до зниження больової чутливості.
Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо флупіртин швидко і практично повністю (90%) всмоктується в ШКТ. До 75% прийнятої дози метаболізується в печінці з утворенням метаболітів M1 і М2. Активний метаболіт M1 (2-аміно-3-ацетаміно-6-(4-фтор)-бензиламінопіридин) утворюється в результаті гідролізу уретанової структури (1-а фаза реакції) і подальшого ацетилювання (2-а фаза реакції) і забезпечує в середньому 25% знеболюючої активності флупіртина. Інший метаболіт — М2 — не є біологічно активним, утворюється в результаті реакції окислення (1-а фаза) п-фторбензила з подальшою кон'югацією (2-а фаза) п-фторбензойної кислоти з гліцином.
Дослідження щодо того, який ізофермент переважно бере участь в окислювальному шляху деструкції, не проводилися. Слід очікувати, що флупіртин буде мати лише незначну здатність до взаємодії.
T1/2 флупіртина з плазми крові становить близько 7 год (10 год для основної речовини і метаболіту M1), що є достатнім для забезпечення анальгетичного ефекту.
Концентрація флупіртина в плазмі крові пропорційна дозі. У осіб похилого віку (старше 65 років) порівняно з молодими пацієнтами спостерігається збільшення T1/2 флупіртина (до 14 год при одноразовому прийомі і до 18,6 год при прийомі протягом 12 днів) і Cmax флупіртина в плазмі крові відповідно в 2–2,5 рази вище.
Більшою частиною виводиться нирками (69%): 27% — в незміненому вигляді, 28% — у вигляді метаболіту M1 (ацетил-метаболіт), 12% — у вигляді метаболіту М2 (п-фторгиппурова кислота); 1/3 введеної дози виводиться у вигляді метаболітів невиясненої структури. Невелика частина дози виводиться з організму з жовчю і калом.
Дослідження щодо того, який ізофермент переважно бере участь в окислювальному шляху деструкції, не проводилися. Слід очікувати, що флупіртин буде мати лише незначну здатність до взаємодії.
T1/2 флупіртина з плазми крові становить близько 7 год (10 год для основної речовини і метаболіту M1), що є достатнім для забезпечення анальгетичного ефекту.
Концентрація флупіртина в плазмі крові пропорційна дозі. У осіб похилого віку (старше 65 років) порівняно з молодими пацієнтами спостерігається збільшення T1/2 флупіртина (до 14 год при одноразовому прийомі і до 18,6 год при прийомі протягом 12 днів) і Cmax флупіртина в плазмі крові відповідно в 2–2,5 рази вище.
Більшою частиною виводиться нирками (69%): 27% — в незміненому вигляді, 28% — у вигляді метаболіту M1 (ацетил-метаболіт), 12% — у вигляді метаболіту М2 (п-фторгиппурова кислота); 1/3 введеної дози виводиться у вигляді метаболітів невиясненої структури. Невелика частина дози виводиться з організму з жовчю і калом.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат приймають внутрішньо. Капсулу слід ковтати цілою, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини (бажано води). По можливості препарат слід приймати, перебуваючи у вертикальному положенні.
В виняткових випадках капсулу препарату Катадолон можна розкрити і прийняти внутрішньо/ввести через зонд лише вміст капсули. При прийомі внутрішньо вмісту капсули рекомендується нейтралізувати його гіркий смак прийомом їжі, наприклад, банана.
Рекомендована доза препарату - 100 мг (1 капс.) 3-4 рази/добу, по можливості, з рівними інтервалами між прийомами. При виражених болях - по 200 мг (2 капс.) 3 рази/добу. Максимальна добова доза становить 600 мг (6 капс.).
Дозу підбирають в залежності від інтенсивності болю і індивідуальної чутливості до препарату. Слід застосовувати мінімальну ефективну дозу протягом максимально короткого проміжку часу. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 тижнів.
Пацієнтам похилого віку (старше 65 років) на початку лікування призначають по 100 мг (1 капс.) 2 рази/добу, вранці і ввечері.
У пацієнтів з нирковою недостатністю слід контролювати концентрацію креатиніну в плазмі крові. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг (3 капс.). У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої і середньої ступені корекція дози не потрібна. У пацієнтів з нирковою недостатністю важкої ступені або при гіпоальбумінемії максимальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг (3 капс.).
При необхідності призначення препарату в більш високих дозах за пацієнтами встановлюють ретельне спостереження.
Показання
Застосовується при больовому синдромі (гострий і хронічний біль) при захворюваннях опорно-рухового апарату:
— м'язовий спазм;
— посттравматичний біль;
— післяопераційні болі (травматологічні/ортопедичні операції та втручання).
— м'язовий спазм;
— посттравматичний біль;
— післяопераційні болі (травматологічні/ортопедичні операції та втручання).
Протипоказання
— цироз печінки;
— печінкова недостатність з явищами енцефалопатії;
— холестаз;
— м'язова астенія (myasthenia gravis);
— хронічний алкоголізм;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячий і підлітковий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з нирковою/печінковою недостатністю і пацієнтам у віці старше 65 років.
— печінкова недостатність з явищами енцефалопатії;
— холестаз;
— м'язова астенія (myasthenia gravis);
— хронічний алкоголізм;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячий і підлітковий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з нирковою/печінковою недостатністю і пацієнтам у віці старше 65 років.
Особливі вказівки
Препарат Катадолон слід застосовувати, в тому випадку, якщо лікування іншими знеболюючими препаратами (наприклад, НПЗП або опіоїдні препарати) протипоказано.
При застосуванні у пацієнтів зі зниженою функцією нирок слід контролювати концентрацію креатиніну в крові.
У пацієнтів у віці старше 65 років або при важкій нирковій недостатності або при гіпоальбумінемії потрібна корекція дози препарату.
Під час лікування препаратом Катадолон слід 1 раз на тиждень контролювати стан функції печінки, оскільки при терапії флупіртином можливе підвищення активності трансаміназ, розвиток гепатиту і печінкової недостатності. Якщо результати дослідження функції печінки відхиляються від норми або проявляються клінічні симптоми, які вказують на ураження печінки, слід припинити застосування препарату Катадолон.
Пацієнтів слід попередити про те, що під час лікування препаратом Катадолон необхідно звертати увагу на будь-які симптоми ураження печінки (наприклад, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у шлунку, втома, темна сеча, жовтяниця, свербіж). При прояві таких симптомів слід припинити прийом препарату Катадолон і негайно звернутися до лікаря.
При лікуванні флупіртином можливі хибнопозитивні реакції тесту з діагностичними смужками на білірубін, уробіліноген і білок у сечі. Аналогічна реакція можлива при кількісному визначенні концентрації білірубіну в плазмі крові.
При застосуванні препарату у високих дозах в окремих випадках може відзначатися забарвлення сечі в зелений колір, що не є клінічним ознакою якої-небудь патології.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
При застосуванні препарату Катадолон слід утриматися від водіння автотранспорту і керування механізмами, у зв'язку з тим, що у пацієнтів можуть розвинутися сонливість і запаморочення, що може вплинути на концентрацію уваги і швидкість психомоторних реакцій. Особливо важливо це пам'ятати при одночасному вживанні алкоголю.
При застосуванні у пацієнтів зі зниженою функцією нирок слід контролювати концентрацію креатиніну в крові.
У пацієнтів у віці старше 65 років або при важкій нирковій недостатності або при гіпоальбумінемії потрібна корекція дози препарату.
Під час лікування препаратом Катадолон слід 1 раз на тиждень контролювати стан функції печінки, оскільки при терапії флупіртином можливе підвищення активності трансаміназ, розвиток гепатиту і печінкової недостатності. Якщо результати дослідження функції печінки відхиляються від норми або проявляються клінічні симптоми, які вказують на ураження печінки, слід припинити застосування препарату Катадолон.
Пацієнтів слід попередити про те, що під час лікування препаратом Катадолон необхідно звертати увагу на будь-які симптоми ураження печінки (наприклад, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у шлунку, втома, темна сеча, жовтяниця, свербіж). При прояві таких симптомів слід припинити прийом препарату Катадолон і негайно звернутися до лікаря.
При лікуванні флупіртином можливі хибнопозитивні реакції тесту з діагностичними смужками на білірубін, уробіліноген і білок у сечі. Аналогічна реакція можлива при кількісному визначенні концентрації білірубіну в плазмі крові.
При застосуванні препарату у високих дозах в окремих випадках може відзначатися забарвлення сечі в зелений колір, що не є клінічним ознакою якої-небудь патології.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
При застосуванні препарату Катадолон слід утриматися від водіння автотранспорту і керування механізмами, у зв'язку з тим, що у пацієнтів можуть розвинутися сонливість і запаморочення, що може вплинути на концентрацію уваги і швидкість психомоторних реакцій. Особливо важливо це пам'ятати при одночасному вживанні алкоголю.
Побічні ефекти
— Більшість побічних реакцій є дозозалежними. Найчастіше побічні реакції є минущими і зникають під час лікування або після його завершення.
— З боку ЦНС: часто - порушення сну, депресія, відчуття тривоги, запаморочення, тремор, головний біль, неспокій, нервозність; нечасто - сплутаність свідомості.
— З боку травної системи: дуже часто - підвищення активності печінкових трансаміназ; часто - відсутність апетиту, диспепсія, печія, нудота, блювання, розлад шлунка, запор або діарея, болі в животі, метеоризм, сухість у роті; дуже рідко - гострий або хронічний гепатит; частота невідома - поодинокі випадки печінкової недостатності.
— Алергічні реакції: нечасто - реакції гіперчутливості, в окремих випадках супроводжуються лихоманкою, шкірним висипом, свербежем.
— Інші: дуже часто - втома (особливо на початку лікування); часто - пітливість; нечасто - порушення зору.
— З боку ЦНС: часто - порушення сну, депресія, відчуття тривоги, запаморочення, тремор, головний біль, неспокій, нервозність; нечасто - сплутаність свідомості.
— З боку травної системи: дуже часто - підвищення активності печінкових трансаміназ; часто - відсутність апетиту, диспепсія, печія, нудота, блювання, розлад шлунка, запор або діарея, болі в животі, метеоризм, сухість у роті; дуже рідко - гострий або хронічний гепатит; частота невідома - поодинокі випадки печінкової недостатності.
— Алергічні реакції: нечасто - реакції гіперчутливості, в окремих випадках супроводжуються лихоманкою, шкірним висипом, свербежем.
— Інші: дуже часто - втома (особливо на початку лікування); часто - пітливість; нечасто - порушення зору.
Передозування
Є повідомлення про поодинокі випадки передозування з суїцидальними намірами. При цьому прийом дози 5 г флупіртина викликав наступні симптоми: нудота, тахікардія, стан прострації, плаксивість, сплутаність свідомості, оглушеність свідомості, сухість слизової оболонки порожнини рота.
Після блювання або застосування форсованого діурезу, прийому активованого вугілля і введення електролітів самопочуття відновлювалося протягом 6–12 год. Про небезпечні для життя стани не повідомлялося.
У разі передозування або ознак інтоксикації слід мати на увазі можливість виникнення порушень з боку ЦНС, а також прояви гепатотоксичності за типом посилення метаболічних порушень у печінці.
Лікування: симптоматичне. Специфічний антидот препарату невідомий.
Після блювання або застосування форсованого діурезу, прийому активованого вугілля і введення електролітів самопочуття відновлювалося протягом 6–12 год. Про небезпечні для життя стани не повідомлялося.
У разі передозування або ознак інтоксикації слід мати на увазі можливість виникнення порушень з боку ЦНС, а також прояви гепатотоксичності за типом посилення метаболічних порушень у печінці.
Лікування: симптоматичне. Специфічний антидот препарату невідомий.
Лікарняна взаємодія
Флупіртин посилює дію седативних засобів, міорелаксантів, а також етанолу.
У зв'язку з тим, що флупіртин зв'язується з білками, слід враховувати можливість взаємодії його з іншими одночасно прийнятими лікарськими засобами, (наприклад, ацетилсаліциловою кислотою, бензилпеніциліном, дигоксином, глібенкламідом, пропранололом, клонідином, варфарином і діазепамом), які можуть витіснятися флупіртином із зв'язку з білками, що може призводити до посилення їх активності. Особливо цей ефект може бути виражений при одночасному прийомі варфарину або діазепаму з флупіртином.
При одночасному призначенні флупіртина і похідних кумарину рекомендується регулярно контролювати протромбіновий індекс, щоб своєчасно скоригувати дозу кумарину. Даних про взаємодію з іншими антикоагулянтами або антиагрегантами (в т.ч. з ацетилсаліциловою кислотою) немає.
При одночасному застосуванні флупіртина з препаратами, які також метаболізуються в печінці, потрібен регулярний контроль активності печінкових ферментів. Слід уникати комбінованого застосування флупіртина і лікарських засобів, що містять парацетамол і карбамазепін.
У зв'язку з тим, що флупіртин зв'язується з білками, слід враховувати можливість взаємодії його з іншими одночасно прийнятими лікарськими засобами, (наприклад, ацетилсаліциловою кислотою, бензилпеніциліном, дигоксином, глібенкламідом, пропранололом, клонідином, варфарином і діазепамом), які можуть витіснятися флупіртином із зв'язку з білками, що може призводити до посилення їх активності. Особливо цей ефект може бути виражений при одночасному прийомі варфарину або діазепаму з флупіртином.
При одночасному призначенні флупіртина і похідних кумарину рекомендується регулярно контролювати протромбіновий індекс, щоб своєчасно скоригувати дозу кумарину. Даних про взаємодію з іншими антикоагулянтами або антиагрегантами (в т.ч. з ацетилсаліциловою кислотою) немає.
При одночасному застосуванні флупіртина з препаратами, які також метаболізуються в печінці, потрібен регулярний контроль активності печінкових ферментів. Слід уникати комбінованого застосування флупіртина і лікарських засобів, що містять парацетамол і карбамазепін.
Лікарська форма
Капсули тверді желатинові, непрозорі, червоно-коричневого кольору; вміст капсул
– порошок від білого до світло-жовтого або сірувато-жовтого або світло-зеленого кольору.
1 капс.
флупіртина малеат 100 мг.
Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат, коповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е171), натрію лаурилсульфат, желатин.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (1) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (5) - пачки картонні.
– порошок від білого до світло-жовтого або сірувато-жовтого або світло-зеленого кольору.
1 капс.
флупіртина малеат 100 мг.
Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат, коповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е171), натрію лаурилсульфат, желатин.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (1) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (5) - пачки картонні.
