Лансобел
Lansobel
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Caps. "Lansobel" 0,03 № 14
D.S. По 1 капсулі 1 раз на день.
Фармакологічні властивості
Противиразковий препарат. Специфічний інгібітор протонного насоса (Н+-К+-АТФ-ази), ферментної системи на секреторній поверхні парієтальних клітин шлунка. Активні похідні лансопразолу, що утворюються в процесі метаболізму, інактивують сульфгідрильні групи Н+-К+-АТФ-ази.
Препарат блокує заключну стадію продукції соляної кислоти. Ця дія дозозалежна і забезпечує інгібування базальної та стимульованої секреції, незалежно від природи стимулюючого фактора (їжа, пентагастрин, інсулін).
При лікуванні лансопразолом підвищується рівень гастрину в плазмі, але після припинення лікування нормалізується протягом 1-2 тижнів.
Лансопразол не має антихолінергічної дії і антагонізму до Н2-гістамінових рецепторів.
Лансопразол підсилює дію протимікробних засобів щодо Helicobacter pylori за рахунок зменшення кислотності шлункового вмісту.
Всмоктування і розподіл
Після прийому всередину лансопразол швидко абсорбується з кишечника. Сmax досягається через 1.7 год після прийому. Біодоступність - понад 80%.
Сmax і AUC лансопразолу приблизно пропорційні в дозах від 15 мг до 60 мг після одноразового прийому всередину.
Сmax і AUC знижуються на 50%, якщо препарат приймається через 30 хв після прийому їжі на відміну від прийому натщесерце.
Зв'язується з білками плазми на 97%. Зв'язування з білками плазми незмінне при концентрації в межах від 0.05 до 5.0 мкг/мл.
Лансопразол не кумулює і його фармакокінетика не змінюється при багаторазовому застосуванні.
У здорових осіб середній час напіввиведення з плазми крові становить 1.5 (±1.0) год.
Метаболізм і виведення
Лансопразол метаболізується в печінці системою цитохрому Р450, особливо ізоферментами CYP3A і CYP2C19, з утворенням сульфініл-, сульфон- і оксипохідних.
T1/2 становить менше 2 год. Виводиться в незміненому вигляді і у вигляді метаболітів. 1/3 прийнятої дози виводиться з сечею і 2/3 - з калом.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів похилого віку кліренс лансопразолу знижується на 50%, T1/2 збільшується на 100%. Оскільки середній T1/2 у пацієнтів похилого віку становить 1.9-2.9 год, повторний прийом лансопразолу в разовій дозі не призводить до кумуляції. Сmax у пацієнтів похилого віку не підвищується.
При вираженій нирковій недостатності зв'язування з білками плазми зменшується на 1-1.5%.
При печінковій недостатності різного ступеня тяжкості середній T1/2 збільшується до 3.2-7.2 год, AUC збільшується на 500%.
Препарат блокує заключну стадію продукції соляної кислоти. Ця дія дозозалежна і забезпечує інгібування базальної та стимульованої секреції, незалежно від природи стимулюючого фактора (їжа, пентагастрин, інсулін).
При лікуванні лансопразолом підвищується рівень гастрину в плазмі, але після припинення лікування нормалізується протягом 1-2 тижнів.
Лансопразол не має антихолінергічної дії і антагонізму до Н2-гістамінових рецепторів.
Лансопразол підсилює дію протимікробних засобів щодо Helicobacter pylori за рахунок зменшення кислотності шлункового вмісту.
Всмоктування і розподіл
Після прийому всередину лансопразол швидко абсорбується з кишечника. Сmax досягається через 1.7 год після прийому. Біодоступність - понад 80%.
Сmax і AUC лансопразолу приблизно пропорційні в дозах від 15 мг до 60 мг після одноразового прийому всередину.
Сmax і AUC знижуються на 50%, якщо препарат приймається через 30 хв після прийому їжі на відміну від прийому натщесерце.
Зв'язується з білками плазми на 97%. Зв'язування з білками плазми незмінне при концентрації в межах від 0.05 до 5.0 мкг/мл.
Лансопразол не кумулює і його фармакокінетика не змінюється при багаторазовому застосуванні.
У здорових осіб середній час напіввиведення з плазми крові становить 1.5 (±1.0) год.
Метаболізм і виведення
Лансопразол метаболізується в печінці системою цитохрому Р450, особливо ізоферментами CYP3A і CYP2C19, з утворенням сульфініл-, сульфон- і оксипохідних.
T1/2 становить менше 2 год. Виводиться в незміненому вигляді і у вигляді метаболітів. 1/3 прийнятої дози виводиться з сечею і 2/3 - з калом.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів похилого віку кліренс лансопразолу знижується на 50%, T1/2 збільшується на 100%. Оскільки середній T1/2 у пацієнтів похилого віку становить 1.9-2.9 год, повторний прийом лансопразолу в разовій дозі не призводить до кумуляції. Сmax у пацієнтів похилого віку не підвищується.
При вираженій нирковій недостатності зв'язування з білками плазми зменшується на 1-1.5%.
При печінковій недостатності різного ступеня тяжкості середній T1/2 збільшується до 3.2-7.2 год, AUC збільшується на 500%.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
З метою ерадикації Н.pylori для зменшення ризику рецидиву виразкових уражень дванадцятипалої кишки застосовують комбіновану терапію.
Потрійна терапія:
Лансобел/амоксицилін/кларитроміцин.
Дорослим призначають 30 мг Лансобела, 1 г амоксициліну і 500 мг кларитроміцину 2 рази/добу (через 12 год) протягом 10 або 14 днів.
Подвійна терапія:
Лансобел/амоксицилін.
Дорослим призначають 30 мг Лансобела і 1 г амоксициліну 3 рази/добу (через 8 год) протягом 14 днів.
При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки в фазі загострення препарат призначають по 30 мг 1 раз/добу протягом 8 тижнів.
При ерозивно-виразкових ураженнях ШКТ, викликаних прийомом НПЗП, препарат призначають по 30 мг 1 раз/добу протягом 4-8 тижнів.
При рефлюкс-езофагіті Лансобел призначають по 30 мг 1 раз/добу на період до 8 тижнів. Якщо не вдалося досягти загоєння, курс лікування можна продовжити ще на 8 тижнів.
При патологічних гіперсекреторних станах, включаючи синдром Золлінгера-Еллісона, дозу препарату і тривалість лікування підбирають індивідуально. Рекомендована початкова доза становить 60 мг 1 раз/добу. При необхідності добову дозу збільшують до 90-120 мг (при прийомі 2 рази/добу). Курс лікування тривалий (іноді більше 4 років).
Пацієнтам похилого віку і пацієнтам з порушеннями функції нирок немає необхідності в корекції дози.
Препарат слід приймати перед їжею.
Капсули слід ковтати цілими.
Якщо пацієнти відчувають труднощі з ковтанням капсул, їх можна відкрити, і гранули, що містяться всередині, змішати з 1 столовою ложкою їжі (яблучного пюре, запіканки, сиру, йогурту) або з невеликим (60 мл) об'ємом рідини (апельсиновий, томатний або інший овочевий сік) і відразу проковтнути. Також було показано, що гранули залишаються інтактними і зберігають свою активність протягом 30 хв при змішуванні їх з яблучним, журавлинним, виноградним, апельсиновим, ананасовим, чорносливовим, томатним та іншими овочевими соками.
Для пацієнтів з назогастральним зондом вміст капсули можна змішати з 40 мл яблучного соку і ввести через назогастральний зонд у шлунок. Після прийому гранул, назогастральний зонд слід промити додатковим об'ємом яблучного соку.
Потрійна терапія:
Лансобел/амоксицилін/кларитроміцин.
Дорослим призначають 30 мг Лансобела, 1 г амоксициліну і 500 мг кларитроміцину 2 рази/добу (через 12 год) протягом 10 або 14 днів.
Подвійна терапія:
Лансобел/амоксицилін.
Дорослим призначають 30 мг Лансобела і 1 г амоксициліну 3 рази/добу (через 8 год) протягом 14 днів.
При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки в фазі загострення препарат призначають по 30 мг 1 раз/добу протягом 8 тижнів.
При ерозивно-виразкових ураженнях ШКТ, викликаних прийомом НПЗП, препарат призначають по 30 мг 1 раз/добу протягом 4-8 тижнів.
При рефлюкс-езофагіті Лансобел призначають по 30 мг 1 раз/добу на період до 8 тижнів. Якщо не вдалося досягти загоєння, курс лікування можна продовжити ще на 8 тижнів.
При патологічних гіперсекреторних станах, включаючи синдром Золлінгера-Еллісона, дозу препарату і тривалість лікування підбирають індивідуально. Рекомендована початкова доза становить 60 мг 1 раз/добу. При необхідності добову дозу збільшують до 90-120 мг (при прийомі 2 рази/добу). Курс лікування тривалий (іноді більше 4 років).
Пацієнтам похилого віку і пацієнтам з порушеннями функції нирок немає необхідності в корекції дози.
Препарат слід приймати перед їжею.
Капсули слід ковтати цілими.
Якщо пацієнти відчувають труднощі з ковтанням капсул, їх можна відкрити, і гранули, що містяться всередині, змішати з 1 столовою ложкою їжі (яблучного пюре, запіканки, сиру, йогурту) або з невеликим (60 мл) об'ємом рідини (апельсиновий, томатний або інший овочевий сік) і відразу проковтнути. Також було показано, що гранули залишаються інтактними і зберігають свою активність протягом 30 хв при змішуванні їх з яблучним, журавлинним, виноградним, апельсиновим, ананасовим, чорносливовим, томатним та іншими овочевими соками.
Для пацієнтів з назогастральним зондом вміст капсули можна змішати з 40 мл яблучного соку і ввести через назогастральний зонд у шлунок. Після прийому гранул, назогастральний зонд слід промити додатковим об'ємом яблучного соку.
Показання
- виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в фазі загострення;
- ерозивно-виразкові ураження шлунка, пов'язані з прийомом НПЗП;
- рефлюкс-езофагіт;
- патологічні гіперсекреторні стани, включаючи синдром Золлінгера-Еллісона;
- ерадикація Н.pylori для зменшення ризику рецидиву виразкових уражень дванадцятипалої кишки (у складі комбінованої терапії).
- ерозивно-виразкові ураження шлунка, пов'язані з прийомом НПЗП;
- рефлюкс-езофагіт;
- патологічні гіперсекреторні стани, включаючи синдром Золлінгера-Еллісона;
- ерадикація Н.pylori для зменшення ризику рецидиву виразкових уражень дванадцятипалої кишки (у складі комбінованої терапії).
Протипоказання
- ниркова недостатність;
- печінкова недостатність;
- I триместр вагітності;
- період лактації (грудне вигодовування);
- підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
- печінкова недостатність;
- I триместр вагітності;
- період лактації (грудне вигодовування);
- підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку травної системи: біль у животі, діарея, нудота.
- З боку серцево-судинної системи: болі за грудиною, інсульт, артеріальна гіпертензія/гіпотензія, інфаркт міокарда, серцебиття, шок (недостатність кровообігу).
- З боку травної системи: анорексія, кардіоспазм, блювання, жовчнокам'яна хвороба, запори, запах з рота, сухість у роті/спрага, диспепсія, дисфагія, відрижка, стеноз стравоходу, виразка стравоходу, езофагіт, знебарвлення калу, метеоризм, фундальні залозисті поліпи, гастроентерит, шлунково-кишкові кровотечі, блювання кров'ю, підвищений апетит, підвищена салівація, мелена, ректальні кровотечі, стоматит, тенезми, виразковий коліт, порушення функції печінки.
- З боку ендокринної системи: цукровий діабет, зоб, гіперглікемія/гіпоглікемія, глюкозурія.
- З боку системи кровотворення:
анемія, гемоліз, агранулоцитоз, апластична анемія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура.
- З боку обміну речовин: подагра, збільшення/зменшення маси тіла.
- З боку кістково-м'язової системи: артрит/артралгія, кістково-м'язові болі, міалгія.
- З боку ЦНС і периферичної нервової системи: збудження, амнезія, занепокоєння, апатія, сплутаність, депресія, запаморочення/непритомність, галюцинації, дисфорія, нервозність, парестезії, розлади мислення, розлади мови.
- З боку дихальної системи: бронхіальна астма, бронхіт, посилений кашель, задишка, носова кровотеча, кровохаркання, гикавка, пневмонія, запалення верхніх відділів дихальних шляхів.
- Дерматологічні реакції: вугрі, алопеція, свербіж, висип.
- Алергічні реакції: кропив'янка, анафілактичні реакції.
- З боку органів чуття: розмите зір, біль в очах, дефекти полів зору, середній отит, шум у вухах, глухота, викривлення смаку.
- З боку статевої системи: порушення менструального циклу, збільшення і болючість молочних залоз у жінок, гінекомастія, імпотенція у чоловіків, зниження лібідо.
- З боку сечовидільної системи: гематурія, альбумінурія, утворення каменів у нирках, затримка сечі.
Інші: астенія, кандидомікоз, набряки, лихоманка, грипоподібний синдром, інфекція (без інших причин), нездужання.
При застосуванні комбінованої терапії лансопразол/амоксицилін/кларитроміцин і лансопразол/амоксицилін ніяких специфічних побічних реакцій для цих комбінацій препаратів не спостерігалося.
- З боку серцево-судинної системи: болі за грудиною, інсульт, артеріальна гіпертензія/гіпотензія, інфаркт міокарда, серцебиття, шок (недостатність кровообігу).
- З боку травної системи: анорексія, кардіоспазм, блювання, жовчнокам'яна хвороба, запори, запах з рота, сухість у роті/спрага, диспепсія, дисфагія, відрижка, стеноз стравоходу, виразка стравоходу, езофагіт, знебарвлення калу, метеоризм, фундальні залозисті поліпи, гастроентерит, шлунково-кишкові кровотечі, блювання кров'ю, підвищений апетит, підвищена салівація, мелена, ректальні кровотечі, стоматит, тенезми, виразковий коліт, порушення функції печінки.
- З боку ендокринної системи: цукровий діабет, зоб, гіперглікемія/гіпоглікемія, глюкозурія.
- З боку системи кровотворення:
анемія, гемоліз, агранулоцитоз, апластична анемія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура.
- З боку обміну речовин: подагра, збільшення/зменшення маси тіла.
- З боку кістково-м'язової системи: артрит/артралгія, кістково-м'язові болі, міалгія.
- З боку ЦНС і периферичної нервової системи: збудження, амнезія, занепокоєння, апатія, сплутаність, депресія, запаморочення/непритомність, галюцинації, дисфорія, нервозність, парестезії, розлади мислення, розлади мови.
- З боку дихальної системи: бронхіальна астма, бронхіт, посилений кашель, задишка, носова кровотеча, кровохаркання, гикавка, пневмонія, запалення верхніх відділів дихальних шляхів.
- Дерматологічні реакції: вугрі, алопеція, свербіж, висип.
- Алергічні реакції: кропив'янка, анафілактичні реакції.
- З боку органів чуття: розмите зір, біль в очах, дефекти полів зору, середній отит, шум у вухах, глухота, викривлення смаку.
- З боку статевої системи: порушення менструального циклу, збільшення і болючість молочних залоз у жінок, гінекомастія, імпотенція у чоловіків, зниження лібідо.
- З боку сечовидільної системи: гематурія, альбумінурія, утворення каменів у нирках, затримка сечі.
Інші: астенія, кандидомікоз, набряки, лихоманка, грипоподібний синдром, інфекція (без інших причин), нездужання.
При застосуванні комбінованої терапії лансопразол/амоксицилін/кларитроміцин і лансопразол/амоксицилін ніяких специфічних побічних реакцій для цих комбінацій препаратів не спостерігалося.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Капс. 30 мг: 14 або 28 шт.
Капсули желатинові, розмір №3, з жовтим корпусом і зеленуватою кришечкою; вміст капсул - мікропелети білого або білуватого кольору, сферичні.
1 капс. ланзопразол 30 мг.
Допоміжні речовини: манітол, експлотаб, магнію карбонат, полівінілпіролідон К30, сахароза, полоксамер 407, фармакоат, еудражит L30D 55, тальк, цитрофлекс, симетиконова емульсія.
Склад желатинової капсули: діоксид титану, оксид заліза жовтий, оксид заліза червоний, патентований синій V.
7 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (4) - пачки картонні
Капсули желатинові, розмір №3, з жовтим корпусом і зеленуватою кришечкою; вміст капсул - мікропелети білого або білуватого кольору, сферичні.
1 капс. ланзопразол 30 мг.
Допоміжні речовини: манітол, експлотаб, магнію карбонат, полівінілпіролідон К30, сахароза, полоксамер 407, фармакоат, еудражит L30D 55, тальк, цитрофлекс, симетиконова емульсія.
Склад желатинової капсули: діоксид титану, оксид заліза жовтий, оксид заліза червоний, патентований синій V.
7 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (4) - пачки картонні
