Локсоф
Loxof
Аналоги (дженерики, синоніми)
Абактал, Авелокс, Левофлоксацин, Гатифлоксацин, Абифлокс, Бактифлокс, Гатиджем, Гатинова, Дасикон, Золев, Ксенаквин, Левобакс, Ципросандоз, Цитерал
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: Tabl. "Loxof" 0,5 № 10
D.S: По 1 таблетці 1 раз на добу, під час їжі
D.S: По 1 таблетці 1 раз на добу, під час їжі
Фармакологічні властивості
Локсоф – протимікробний препарат широкого спектра дії. Левофлоксацин належить до групи фторованих хінолонів. Препарат чинить бактерицидну дію за рахунок порушення функції ДНК бактерій шляхом блокування бактеріальної ДНК-гірази. Локсоф впливає на грамнегативні та грампозитивні патогенні мікроорганізми, включаючи штами, резистентні до цефалоспоринів, пеніцилінів або аміноглікозидів. При призначенні препарату, особливо в лікуванні важких інфекцій, необхідно враховувати, що розвиток резистентності має значний вплив на чутливість місцевих штамів до препарату.
Локсоф має широкий спектр протимікробної дії, зокрема до левофлоксацину чутливі грампозитивні аеробні мікроорганізми: Staphylococcus aureus methi-S, Enterococcus faecalis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus коагулазонегативний метицилінчутливий, Streptococci груп G і С, Streptococcus pneumoniae peni-I/S/R, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes. Левофлоксацин активний щодо грамнегативних аеробних мікроорганізмів Citrobacter freundii, Acinetobacter baumannii, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli1, Enterobacter agglomerans, Eikenella corrodens, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus influenzae ampi-S/R, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Moraxella morganii, Moraxella catarrhalis β+/β-, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Pasteurella multocida, Providencia stuartii, Providencia rettgeri, Serratia marcescens, Pseudomonas aeruginosa.
Локсоф також ефективний при інфекційних захворюваннях, викликаних штамами анаеробних мікроорганізмів, включаючи Peptostreptococcus, Clostridium perfringens, Bacteroides fragilis. Також левофлоксацин доцільно призначати при інфекціях, викликаних Chlamydia psittaci, Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum.
До дії левофлоксацину помірно чутливі штами Burkhoderia серасіа, Bacteroides thetaiotamicron, Bacteroides ovatus, Clostridium difficile, Bacteroides vulgates.
Стійкі до дії препарату Локсоф штами Staphylococcus коагулазонегативний метицилінчутливий, Staphylococcus aureus methi-R.
При внутрішньолікарняних (нозокоміальних) інфекціях, які викликані Ps. aeruginosa, може бути необхідна комбінована терапія.
Фармакокінетика левофлоксацину не має значних відмінностей після перорального та в/в введення. Після перорального введення левофлоксацин досить швидко і майже повністю всмоктується. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається протягом 60 хвилин. Абсолютна біодоступність приблизно дорівнює 100%. З білками сироватки крові зв'язується близько 30-40% прийнятої дози. При багаторазовому прийомі 500мг 1 раз на добу спостерігається дуже незначне накопичення препарату. Досягнення рівноважних плазмових концентрацій відзначається на 3 день терапії.
Левофлоксацин добре проникає в біологічні рідини і тканини організму (бронхіальний секрет, легеневу тканину, тканину передміхурової залози, рідину пухиря). Активний компонент практично не проникає в синовіальну рідину. Незначна частина левофлоксацину метаболізується в печінці. Екскретується переважно з сечею в незміненому вигляді. Середній період напіввиведення становить від 6 до 8 годин. У пацієнтів з вираженими порушеннями функцій нирок період напіввиведення левофлоксацину збільшується.
Локсоф має широкий спектр протимікробної дії, зокрема до левофлоксацину чутливі грампозитивні аеробні мікроорганізми: Staphylococcus aureus methi-S, Enterococcus faecalis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus коагулазонегативний метицилінчутливий, Streptococci груп G і С, Streptococcus pneumoniae peni-I/S/R, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes. Левофлоксацин активний щодо грамнегативних аеробних мікроорганізмів Citrobacter freundii, Acinetobacter baumannii, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli1, Enterobacter agglomerans, Eikenella corrodens, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus influenzae ampi-S/R, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Moraxella morganii, Moraxella catarrhalis β+/β-, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Pasteurella multocida, Providencia stuartii, Providencia rettgeri, Serratia marcescens, Pseudomonas aeruginosa.
Локсоф також ефективний при інфекційних захворюваннях, викликаних штамами анаеробних мікроорганізмів, включаючи Peptostreptococcus, Clostridium perfringens, Bacteroides fragilis. Також левофлоксацин доцільно призначати при інфекціях, викликаних Chlamydia psittaci, Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum.
До дії левофлоксацину помірно чутливі штами Burkhoderia серасіа, Bacteroides thetaiotamicron, Bacteroides ovatus, Clostridium difficile, Bacteroides vulgates.
Стійкі до дії препарату Локсоф штами Staphylococcus коагулазонегативний метицилінчутливий, Staphylococcus aureus methi-R.
При внутрішньолікарняних (нозокоміальних) інфекціях, які викликані Ps. aeruginosa, може бути необхідна комбінована терапія.
Фармакокінетика левофлоксацину не має значних відмінностей після перорального та в/в введення. Після перорального введення левофлоксацин досить швидко і майже повністю всмоктується. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається протягом 60 хвилин. Абсолютна біодоступність приблизно дорівнює 100%. З білками сироватки крові зв'язується близько 30-40% прийнятої дози. При багаторазовому прийомі 500мг 1 раз на добу спостерігається дуже незначне накопичення препарату. Досягнення рівноважних плазмових концентрацій відзначається на 3 день терапії.
Левофлоксацин добре проникає в біологічні рідини і тканини організму (бронхіальний секрет, легеневу тканину, тканину передміхурової залози, рідину пухиря). Активний компонент практично не проникає в синовіальну рідину. Незначна частина левофлоксацину метаболізується в печінці. Екскретується переважно з сечею в незміненому вигляді. Середній період напіввиведення становить від 6 до 8 годин. У пацієнтів з вираженими порушеннями функцій нирок період напіввиведення левофлоксацину збільшується.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Таблетки Локсоф:
Препарат приймають перорально. Препарат Локсоф необхідно приймати протягом як мінімум 48-72 годин після нормалізації стану пацієнта або до отримання негативних даних мікробіологічних тестів. Таблетки Локсоф приймають під час їжі або в проміжках між прийомами їжі. Таблетки ковтають, не розжовуючи, і запивають достатнім об'ємом рідини. Дози препарату визначаються виходячи з тяжкості та виду інфекції, а також з рівня чутливості збудника. Тривалість терапії визначається характером перебігу захворювання.
Дорослим при гострому синуситі та хронічному бактеріальному простатиті рекомендується прийом 500 мг левофлоксацину на добу.
Дорослим при інфекційних захворюваннях м'яких тканин і шкіри, а також позалікарняній пневмонії рекомендується прийом 500-1000мг левофлоксацину на добу.
Тривалість терапії, як правило, становить від 7 до 10-14 діб. При хронічному бактеріальному простатиті тривалість терапії становить 28 днів.
Розчин для інфузій Локсоф:
Препарат призначений для внутрішньовенного крапельного введення. Розчин Локсоф вводять внутрішньовенно 1-2 рази на день. Введення повинно проводитися повільно, швидкість введення не повинна перевищувати 250мл/30 хвилин. При поліпшенні стану пацієнта через кілька днів його можна перевести на пероральну форму препарату. Після зникнення симптомів захворювання застосування препарату необхідно продовжувати протягом 48-72 годин. Доза левофлоксацину залежить від тяжкості захворювання, виду та чутливості патогенного мікроорганізму. Тривалість курсу визначається характером перебігу захворювання і становить максимально 14 днів.
Дорослим при позалікарняній пневмонії, бактеріальному простатиті та інфекціях шкіри і м'яких тканин вводять 500мг препарату 1-2 рази на добу.
Дорослим при ускладнених інфекціях сечової системи, в тому числі пієлонефриті, вводять 250-500мг препарату 1 раз на день.
Пацієнтам зі зниженням функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв) потрібна корекція дози препарату Локсоф:
При показниках кліренсу креатиніну від 20 до 50мл/хв рекомендується призначення 250мг активної речовини, після чого переходять на введення 125мг активної речовини на добу. При важких формах інфекцій першу дозу збільшують до 500мг активної речовини, після чого переходять на введення 250мг активної речовини 1 раз на 12-24 години.
При кліренсі креатиніну менше 19мл/хв рекомендується призначення 250мг активної речовини, після чого переходять на введення 125мг активної речовини 1 раз на 48 годин. При важких формах інфекцій першу дозу збільшують до 500мг активної речовини, після чого переходять на введення 125мг активної речовини 1 раз на 12-24 години.
При необхідності одночасного введення препарату Локсоф та інших парентеральних препаратів, їх слід вводити в різні вени.
Залишки препарату після відкриття флакона підлягають утилізації.
Пацієнти з порушеною функцією печінки не потребують корекції дози.
Пацієнти похилого віку з нормальною функцією нирок приймають препарат у стандартних дозах.
Препарат приймають перорально. Препарат Локсоф необхідно приймати протягом як мінімум 48-72 годин після нормалізації стану пацієнта або до отримання негативних даних мікробіологічних тестів. Таблетки Локсоф приймають під час їжі або в проміжках між прийомами їжі. Таблетки ковтають, не розжовуючи, і запивають достатнім об'ємом рідини. Дози препарату визначаються виходячи з тяжкості та виду інфекції, а також з рівня чутливості збудника. Тривалість терапії визначається характером перебігу захворювання.
Дорослим при гострому синуситі та хронічному бактеріальному простатиті рекомендується прийом 500 мг левофлоксацину на добу.
Дорослим при інфекційних захворюваннях м'яких тканин і шкіри, а також позалікарняній пневмонії рекомендується прийом 500-1000мг левофлоксацину на добу.
Тривалість терапії, як правило, становить від 7 до 10-14 діб. При хронічному бактеріальному простатиті тривалість терапії становить 28 днів.
Розчин для інфузій Локсоф:
Препарат призначений для внутрішньовенного крапельного введення. Розчин Локсоф вводять внутрішньовенно 1-2 рази на день. Введення повинно проводитися повільно, швидкість введення не повинна перевищувати 250мл/30 хвилин. При поліпшенні стану пацієнта через кілька днів його можна перевести на пероральну форму препарату. Після зникнення симптомів захворювання застосування препарату необхідно продовжувати протягом 48-72 годин. Доза левофлоксацину залежить від тяжкості захворювання, виду та чутливості патогенного мікроорганізму. Тривалість курсу визначається характером перебігу захворювання і становить максимально 14 днів.
Дорослим при позалікарняній пневмонії, бактеріальному простатиті та інфекціях шкіри і м'яких тканин вводять 500мг препарату 1-2 рази на добу.
Дорослим при ускладнених інфекціях сечової системи, в тому числі пієлонефриті, вводять 250-500мг препарату 1 раз на день.
Пацієнтам зі зниженням функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв) потрібна корекція дози препарату Локсоф:
При показниках кліренсу креатиніну від 20 до 50мл/хв рекомендується призначення 250мг активної речовини, після чого переходять на введення 125мг активної речовини на добу. При важких формах інфекцій першу дозу збільшують до 500мг активної речовини, після чого переходять на введення 250мг активної речовини 1 раз на 12-24 години.
При кліренсі креатиніну менше 19мл/хв рекомендується призначення 250мг активної речовини, після чого переходять на введення 125мг активної речовини 1 раз на 48 годин. При важких формах інфекцій першу дозу збільшують до 500мг активної речовини, після чого переходять на введення 125мг активної речовини 1 раз на 12-24 години.
При необхідності одночасного введення препарату Локсоф та інших парентеральних препаратів, їх слід вводити в різні вени.
Залишки препарату після відкриття флакона підлягають утилізації.
Пацієнти з порушеною функцією печінки не потребують корекції дози.
Пацієнти похилого віку з нормальною функцією нирок приймають препарат у стандартних дозах.
Показання
Лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами, в т.ч. змішаних інфекцій, які викликані двома або більше мікроорганізмами; лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних мультирезистентними бактеріями:
- інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (пневмонія, загострення хронічного бронхіту);
- інфекції ЛОР-органів, включаючи гострий синусит;
- інфекції шкіри і м'яких тканин;
- інфекції органів сечовидільної системи;
- гострий бактеріальний простатит.
У складі комплексної терапії системних інфекцій, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами.
- інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (пневмонія, загострення хронічного бронхіту);
- інфекції ЛОР-органів, включаючи гострий синусит;
- інфекції шкіри і м'яких тканин;
- інфекції органів сечовидільної системи;
- гострий бактеріальний простатит.
У складі комплексної терапії системних інфекцій, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами.
Протипоказання
- епілепсія;
- захворювання або пошкодження сухожиль, пов'язані з застосуванням фторхінолонів в анамнезі;
- вагітність;
- період лактації (грудного вигодовування);
- дитячий і підлітковий вік до 18 років;
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- підвищена чутливість до інших фторхінолонів.
- захворювання або пошкодження сухожиль, пов'язані з застосуванням фторхінолонів в анамнезі;
- вагітність;
- період лактації (грудного вигодовування);
- дитячий і підлітковий вік до 18 років;
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- підвищена чутливість до інших фторхінолонів.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Інфекції та інвазії: мікози та активація росту інших резистентних мікроорганізмів.
З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: анафілактичний шок, анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після прийому першої дози. Підвищена чутливість (гіперчутливість).
Розлади метаболізму та харчування: анорексія, гіпоглікемія, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом.
Психічні розлади: безсоння, нервозність, психічні розлади, депресія, сплутаність свідомості, тривожність, збудження, неспокій, психотичні реакції з саморуйнівною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій, галюцинації.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, судоми, тремор, парестезії, сенсорна або сенсомоторна периферична нейропатія, дисгевзія (суб'єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрата смаку), паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху).
З боку органу зору: зорові порушення.
З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, порушення слуху, шум у вухах.
Кардіальні розлади: тахікардія, шлуночкові аритмії, тріпотіння-фібриляція (переважно у пацієнтів з підвищеним ризиком подовження інтервалу Q–T). Подовження інтервалу Q–T на ЕКГ.
З боку судинної системи: гіпотензія.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади: бронхоспазми, диспное, алергічний пневмоніт.
З боку ШКТ: діарея, нудота, блювання, біль у животі, диспепсія, здуття живота, запори, діарея геморагічна, що в дуже рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення активності печінкових ферментів (АлАТ/АсАТ, ЩФ, γ-глутамілтранспептидаза), білірубіну в крові, гепатит, повідомлялося про випадки жовтяниці та важкого ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності при застосуванні левофлоксацину, переважно у пацієнтів з важкими основними захворюваннями.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса — Джонсона, ексудативна багатоформна еритема, гіпергідроз. Іноді можуть виникати шкірно-слизові реакції навіть після прийому першої дози.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: ураження сухожиль, в тому числі їх запалення (тендиніт) (наприклад ахіллового сухожилля), артралгія, міалгія, розрив сухожиль. Це побічна дія може проявитися протягом 48 годин від початку лікування і вразити ахіллове сухожилля обох ніг. Можлива м'язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих важкою miastenia gravis, ураження м'язів (рабдоміоліз).
З боку нирок та сечовидільної системи: підвищені показники креатиніну в плазмі крові, ОПН (наприклад внаслідок інтерстиціального нефриту).
Загальні та локальні порушення в місці введення: астенія, пірексія, біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).
Серед інших небажаних побічних ефектів, асоційованих з прийомом фторхінолонів: екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів, гіперсенситивний васкуліт, напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.
З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: анафілактичний шок, анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після прийому першої дози. Підвищена чутливість (гіперчутливість).
Розлади метаболізму та харчування: анорексія, гіпоглікемія, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом.
Психічні розлади: безсоння, нервозність, психічні розлади, депресія, сплутаність свідомості, тривожність, збудження, неспокій, психотичні реакції з саморуйнівною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій, галюцинації.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, судоми, тремор, парестезії, сенсорна або сенсомоторна периферична нейропатія, дисгевзія (суб'єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрата смаку), паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху).
З боку органу зору: зорові порушення.
З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, порушення слуху, шум у вухах.
Кардіальні розлади: тахікардія, шлуночкові аритмії, тріпотіння-фібриляція (переважно у пацієнтів з підвищеним ризиком подовження інтервалу Q–T). Подовження інтервалу Q–T на ЕКГ.
З боку судинної системи: гіпотензія.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади: бронхоспазми, диспное, алергічний пневмоніт.
З боку ШКТ: діарея, нудота, блювання, біль у животі, диспепсія, здуття живота, запори, діарея геморагічна, що в дуже рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення активності печінкових ферментів (АлАТ/АсАТ, ЩФ, γ-глутамілтранспептидаза), білірубіну в крові, гепатит, повідомлялося про випадки жовтяниці та важкого ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності при застосуванні левофлоксацину, переважно у пацієнтів з важкими основними захворюваннями.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса — Джонсона, ексудативна багатоформна еритема, гіпергідроз. Іноді можуть виникати шкірно-слизові реакції навіть після прийому першої дози.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: ураження сухожиль, в тому числі їх запалення (тендиніт) (наприклад ахіллового сухожилля), артралгія, міалгія, розрив сухожиль. Це побічна дія може проявитися протягом 48 годин від початку лікування і вразити ахіллове сухожилля обох ніг. Можлива м'язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих важкою miastenia gravis, ураження м'язів (рабдоміоліз).
З боку нирок та сечовидільної системи: підвищені показники креатиніну в плазмі крові, ОПН (наприклад внаслідок інтерстиціального нефриту).
Загальні та локальні порушення в місці введення: астенія, пірексія, біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).
Серед інших небажаних побічних ефектів, асоційованих з прийомом фторхінолонів: екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів, гіперсенситивний васкуліт, напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
100 мл інфузійного розчину Локсоф містять:
Левофлоксацину – 500 мг;
Додаткові інгредієнти.
1 таблетка, покрита оболонкою, препарату Локсоф містить:
Левофлоксацину – 500 мг;
Додаткові інгредієнти.
Левофлоксацину – 500 мг;
Додаткові інгредієнти.
1 таблетка, покрита оболонкою, препарату Локсоф містить:
Левофлоксацину – 500 мг;
Додаткові інгредієнти.
