Медрол
Medrol
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Метипред, Солу-Медрол, Метилпреднізолон
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Medrol" 0,004 № 30
D.S. По 1 таблетці 3 рази на день
D.S. По 1 таблетці 3 рази на день
Фармакологічні властивості
ГКС. Проникаючи через клітинні мембрани, утворює комплекси зі специфічними цитоплазматичними рецепторами. Потім ці комплекси проникають у клітинне ядро, зв'язуються з ДНК (хроматином) і стимулюють транскрипцію мРНК та подальший синтез різних ферментів, чим і пояснюється ефект ГКС при системному застосуванні. ГКС не тільки мають суттєвий вплив на запальний процес і імунну відповідь, але також впливають на вуглеводний, білковий і жировий обмін. Вони також впливають на серцево-судинну систему, скелетні м'язи і центральну нервову систему.
Вплив на запальний процес і імунну відповідь. Метилпреднізолон (як і інші ГКС) має протизапальні, імунодепресивні та протиалергічні властивості. Завдяки цим властивостям досягаються такі терапевтичні ефекти: зменшення кількості імуноактивних клітин поблизу вогнища запалення; зменшення вазодилатації; стабілізація лізосомальних мембран; інгібування фагоцитозу; зменшення продукції простагландинів та споріднених з ними сполук.
Метилпреднізолону ацетат у дозі 4,4 мг (4 мг метилпреднізолону) має таку ж протизапальну дію, як і гідрокортизон у дозі 20 мг.
Метилпреднізолон має лише незначну мінералокортикоїдну активність (200 мг метилпреднізолону еквівалентні 1 мг дезоксикортикостерону).
Вплив на вуглеводний і білковий обмін. Метилпреднізолон (як і інші ГКС) має катаболічну дію на білки. Вивільнені амінокислоти перетворюються в процесі глюконеогенезу в печінці в глюкозу і глікоген. Споживання глюкози в периферичних тканинах знижується, що може призвести до гіперглікемії та глюкозурії, особливо у хворих з ризиком розвитку цукрового діабету.
Вплив на жировий обмін. Метилпреднізолон (як і інші ГКС) має ліполітичну дію, яка в першу чергу проявляється в області кінцівок. Має також ліпогенетичну дію, яка найбільш виражена в області грудної клітки, шиї та голови. Все це призводить до перерозподілу жирових відкладень.
Максимальна фармакологічна активність ГКС проявляється не на піку концентрації в плазмі, а вже після нього, отже, дія ГКС обумовлена в першу чергу впливом на активність ферментів.
Вплив на запальний процес і імунну відповідь. Метилпреднізолон (як і інші ГКС) має протизапальні, імунодепресивні та протиалергічні властивості. Завдяки цим властивостям досягаються такі терапевтичні ефекти: зменшення кількості імуноактивних клітин поблизу вогнища запалення; зменшення вазодилатації; стабілізація лізосомальних мембран; інгібування фагоцитозу; зменшення продукції простагландинів та споріднених з ними сполук.
Метилпреднізолону ацетат у дозі 4,4 мг (4 мг метилпреднізолону) має таку ж протизапальну дію, як і гідрокортизон у дозі 20 мг.
Метилпреднізолон має лише незначну мінералокортикоїдну активність (200 мг метилпреднізолону еквівалентні 1 мг дезоксикортикостерону).
Вплив на вуглеводний і білковий обмін. Метилпреднізолон (як і інші ГКС) має катаболічну дію на білки. Вивільнені амінокислоти перетворюються в процесі глюконеогенезу в печінці в глюкозу і глікоген. Споживання глюкози в периферичних тканинах знижується, що може призвести до гіперглікемії та глюкозурії, особливо у хворих з ризиком розвитку цукрового діабету.
Вплив на жировий обмін. Метилпреднізолон (як і інші ГКС) має ліполітичну дію, яка в першу чергу проявляється в області кінцівок. Має також ліпогенетичну дію, яка найбільш виражена в області грудної клітки, шиї та голови. Все це призводить до перерозподілу жирових відкладень.
Максимальна фармакологічна активність ГКС проявляється не на піку концентрації в плазмі, а вже після нього, отже, дія ГКС обумовлена в першу чергу впливом на активність ферментів.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо. Доза може варіюватися і повинна підбиратися індивідуально залежно від характеру захворювання та реакції хворого на терапію. Початкова доза — від 4 до 48 мг/добу залежно від характеру захворювання. При менш тяжких захворюваннях зазвичай достатньо нижчих доз, хоча окремим хворим можуть знадобитися і вищі дози. Високі дози можуть знадобитися при таких захворюваннях і станах, як розсіяний склероз (200 мг/добу), набряк мозку (200–1000 мг/добу) і трансплантація органів (до 7 мг/кг/добу). Якщо через достатній період часу не буде отримано задовільний клінічний ефект, препарат слід відмінити і призначити хворому інший вид терапії.
Відміну препарату після тривалої терапії рекомендується проводити поступово. Якщо при лікуванні отримано хороший ефект, слід підібрати хворому індивідуальну підтримуючу дозу шляхом поступового зменшення вихідної дози через певні проміжки часу до тих пір, поки не буде знайдена найнижча доза, що дозволяє підтримувати досягнутий клінічний ефект. Слід пам'ятати, що необхідний постійний контроль режиму дозування препарату.
Можуть виникнути ситуації, при яких знадобиться корекція дози, наприклад зміни клінічного стану, обумовлені настанням ремісії або загостренням захворювання, індивідуальна реакція хворого на препарат, а також вплив на хворого стресових ситуацій, прямо не пов'язаних з основним захворюванням, на яке спрямована терапія; в останньому випадку може виникнути необхідність збільшити дозу препарату на певний період часу, залежний від стану хворого.
Альтернуюча терапія.
Альтернуюча терапія — режим дозування, при якому подвоєна добова доза глюкокортикостероїдів вводиться через день вранці. Метою такої терапії є досягнення у хворого, що приймає препарат протягом тривалого часу, максимального клінічного ефекту при зведенні до мінімуму деяких небажаних ефектів, таких як пригнічення гіпофізарно-надниркової системи, синдром відміни глюкокортикостероїдів і затримка росту у дітей.
Відміну препарату після тривалої терапії рекомендується проводити поступово. Якщо при лікуванні отримано хороший ефект, слід підібрати хворому індивідуальну підтримуючу дозу шляхом поступового зменшення вихідної дози через певні проміжки часу до тих пір, поки не буде знайдена найнижча доза, що дозволяє підтримувати досягнутий клінічний ефект. Слід пам'ятати, що необхідний постійний контроль режиму дозування препарату.
Можуть виникнути ситуації, при яких знадобиться корекція дози, наприклад зміни клінічного стану, обумовлені настанням ремісії або загостренням захворювання, індивідуальна реакція хворого на препарат, а також вплив на хворого стресових ситуацій, прямо не пов'язаних з основним захворюванням, на яке спрямована терапія; в останньому випадку може виникнути необхідність збільшити дозу препарату на певний період часу, залежний від стану хворого.
Альтернуюча терапія.
Альтернуюча терапія — режим дозування, при якому подвоєна добова доза глюкокортикостероїдів вводиться через день вранці. Метою такої терапії є досягнення у хворого, що приймає препарат протягом тривалого часу, максимального клінічного ефекту при зведенні до мінімуму деяких небажаних ефектів, таких як пригнічення гіпофізарно-надниркової системи, синдром відміни глюкокортикостероїдів і затримка росту у дітей.
Для дітей:
Дітям дозу визначає лікар з урахуванням маси або поверхні тіла. При недостатності надниркових залоз — 0,18 мг/кг або 3,33 мг/м2/добу в 3 прийоми, при інших показаннях — по 0,42–1,67 мг/кг або 12,5–50 мг/м2/добу в 3 прийоми.
Показання
Ендокринні захворювання:
- первинна і вторинна надниркова недостатність (препарати вибору гідрокортизон або кортизон;
- при необхідності синтетичні аналоги можна застосовувати в поєднанні з мінералокортикоїдами; особливе значення додавання мінералокортикоїдів має в педіатричній практиці);
- вроджена гіперплазія надниркових залоз;
- хронічний і підгострий тиреоїдит;
- гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях.
Захворювання опорно-рухового апарату (в т.ч. ревматичні) (як додаткова терапія короткочасно для виведення з гострого стану або при загостренні):
- псоріатичний артрит;
- ревматоїдний артрит, включаючи ювенільний ревматоїдний артрит (в окремих випадках може знадобитися підтримуюча терапія низькими дозами);
- анкілозуючий спондиліт;
- гострий і підгострий бурсит;
- гострий неспецифічний тендосиновіт;
- гострий подагричний артрит;
- посттравматичний остеоартрит;
- синовіт при остеоартриті;
- епікондиліт.
Системні захворювання сполучної тканини (в період загострення або в окремих випадках як підтримуюча терапія):
- гострий ревмокардит;
- системний червоний вовчак;
- системний дерматоміозит (поліміозит);
- ревматична поліміалгія;
- гігантоклітинний артеріїт.
Шкірні захворювання:
- пухирчатка;
- герпетиформний буллезний дерматит;
- важка багатоформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона);
- ексфоліативний дерматит;
- грибоподібний мікоз;
- важкий псоріаз;
- важкий себорейний дерматит.
Алергічні реакції (важкі або інвалідизуючі стани, при яких неефективна звичайна терапія):
- сезонний або цілорічний алергічний риніт;
- сироваткова хвороба;
- бронхіальна астма;
- контактний дерматит;
- атопічний дерматит;
- реакції підвищеної чутливості до лікарських засобів.
Очні захворювання (важкі гострі і хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей):
- алергічні крайові виразки рогівки;
- запалення переднього сегмента ока;
- дифузний задній увеїт і хоріоїдит;
- симпатична офтальмія;
- алергічний кон'юнктивіт;
- кератит;
- хоріоретиніт;
- неврит зорового нерва;
- ірит і іридоцикліт.
Захворювання органів дихання:
- симптоматичний саркоїдоз;
- синдром Леффлера, що не піддається терапії іншими засобами;
- бериліоз;
- блискавичний або дисемінований туберкульоз легень у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією;
- аспіраційний пневмоніт.
Гематологічні захворювання:
- ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих;
- вторинна тромбоцитопенія у дорослих;
- набута (аутоімунна) гемолітична анемія;
- еритробластопенія (еритроцитарна анемія);
- вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія.
Онкологічні захворювання (як паліативна терапія):
- лейкози і лімфоми у дорослих;
- гострі лейкози у дітей.
Набряковий синдром:
- для стимуляції діурезу і досягнення ремісії протеїнурії у хворих з нефротичним синдромом без уремії, ідіопатичного типу, або викликаного системним червоним вовчаком.
Захворювання ШКТ (для виведення хворого з критичного стану):
- виразковий коліт;
- регіонарний ентерит.
Захворювання нервової системи:
- загострення розсіяного склерозу;
- набряк головного мозку, обумовлений пухлиною мозку.
Інші показання до застосування:
- туберкульозний менінгіт з субарахноїдальним блоком або при загрозі блоку (у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією);
- трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарда;
- трансплантація органів.
- первинна і вторинна надниркова недостатність (препарати вибору гідрокортизон або кортизон;
- при необхідності синтетичні аналоги можна застосовувати в поєднанні з мінералокортикоїдами; особливе значення додавання мінералокортикоїдів має в педіатричній практиці);
- вроджена гіперплазія надниркових залоз;
- хронічний і підгострий тиреоїдит;
- гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях.
Захворювання опорно-рухового апарату (в т.ч. ревматичні) (як додаткова терапія короткочасно для виведення з гострого стану або при загостренні):
- псоріатичний артрит;
- ревматоїдний артрит, включаючи ювенільний ревматоїдний артрит (в окремих випадках може знадобитися підтримуюча терапія низькими дозами);
- анкілозуючий спондиліт;
- гострий і підгострий бурсит;
- гострий неспецифічний тендосиновіт;
- гострий подагричний артрит;
- посттравматичний остеоартрит;
- синовіт при остеоартриті;
- епікондиліт.
Системні захворювання сполучної тканини (в період загострення або в окремих випадках як підтримуюча терапія):
- гострий ревмокардит;
- системний червоний вовчак;
- системний дерматоміозит (поліміозит);
- ревматична поліміалгія;
- гігантоклітинний артеріїт.
Шкірні захворювання:
- пухирчатка;
- герпетиформний буллезний дерматит;
- важка багатоформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона);
- ексфоліативний дерматит;
- грибоподібний мікоз;
- важкий псоріаз;
- важкий себорейний дерматит.
Алергічні реакції (важкі або інвалідизуючі стани, при яких неефективна звичайна терапія):
- сезонний або цілорічний алергічний риніт;
- сироваткова хвороба;
- бронхіальна астма;
- контактний дерматит;
- атопічний дерматит;
- реакції підвищеної чутливості до лікарських засобів.
Очні захворювання (важкі гострі і хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей):
- алергічні крайові виразки рогівки;
- запалення переднього сегмента ока;
- дифузний задній увеїт і хоріоїдит;
- симпатична офтальмія;
- алергічний кон'юнктивіт;
- кератит;
- хоріоретиніт;
- неврит зорового нерва;
- ірит і іридоцикліт.
Захворювання органів дихання:
- симптоматичний саркоїдоз;
- синдром Леффлера, що не піддається терапії іншими засобами;
- бериліоз;
- блискавичний або дисемінований туберкульоз легень у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією;
- аспіраційний пневмоніт.
Гематологічні захворювання:
- ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих;
- вторинна тромбоцитопенія у дорослих;
- набута (аутоімунна) гемолітична анемія;
- еритробластопенія (еритроцитарна анемія);
- вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія.
Онкологічні захворювання (як паліативна терапія):
- лейкози і лімфоми у дорослих;
- гострі лейкози у дітей.
Набряковий синдром:
- для стимуляції діурезу і досягнення ремісії протеїнурії у хворих з нефротичним синдромом без уремії, ідіопатичного типу, або викликаного системним червоним вовчаком.
Захворювання ШКТ (для виведення хворого з критичного стану):
- виразковий коліт;
- регіонарний ентерит.
Захворювання нервової системи:
- загострення розсіяного склерозу;
- набряк головного мозку, обумовлений пухлиною мозку.
Інші показання до застосування:
- туберкульозний менінгіт з субарахноїдальним блоком або при загрозі блоку (у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією);
- трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарда;
- трансплантація органів.
Протипоказання
- підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, езофагіті, гастриті, гострій або латентній пептичній виразці, кишковому анастомозі (в найближчому анамнезі), неспецифічному виразковому коліті з загрозою перфорації або абсцесу, дивертикуліті; цукровому діабеті і схильності до нього; гіперліпідемії; міастенії, остеопорозі, гіпотиреозі, гіпертиреозі, гострому психозі, гострому і підгострому інфаркті міокарда, застійній серцевій недостатності, артеріальній гіпертензії, важкому порушенні функції печінки (особливо з супутньою гіпоальбумінемією) або нирок, при відкритокутовій глаукомі, простому герпесі (очна форма), вітряній віспі, корі, стронгілоїдозі, СНІД, ВІЛ-інфекції; при активному і латентному туберкульозі, важких бактеріальних або вірусних інфекційних захворюваннях (збільшує ризик розвитку суперинфекції, маскує симптоми захворювання), допустимо застосування препарату тільки на фоні специфічної терапії. При системних грибкових інфекціях застосовувати препарат не рекомендується.
З обережністю слід застосовувати препарат при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, езофагіті, гастриті, гострій або латентній пептичній виразці, кишковому анастомозі (в найближчому анамнезі), неспецифічному виразковому коліті з загрозою перфорації або абсцесу, дивертикуліті; цукровому діабеті і схильності до нього; гіперліпідемії; міастенії, остеопорозі, гіпотиреозі, гіпертиреозі, гострому психозі, гострому і підгострому інфаркті міокарда, застійній серцевій недостатності, артеріальній гіпертензії, важкому порушенні функції печінки (особливо з супутньою гіпоальбумінемією) або нирок, при відкритокутовій глаукомі, простому герпесі (очна форма), вітряній віспі, корі, стронгілоїдозі, СНІД, ВІЛ-інфекції; при активному і латентному туберкульозі, важких бактеріальних або вірусних інфекційних захворюваннях (збільшує ризик розвитку суперинфекції, маскує симптоми захворювання), допустимо застосування препарату тільки на фоні специфічної терапії. При системних грибкових інфекціях застосовувати препарат не рекомендується.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
З боку обміну речовин: затримка натрію, хронічна серцева недостатність у хворих з відповідною схильністю, підвищення АТ, затримка рідини в організмі, втрата калію і гіпокаліємічний алкалоз, негативний азотистий баланс, обумовлений катаболізмом білків.
З боку кістково-м'язової системи: стероїдна міопатія, м'язова слабкість, остеопороз, патологічні переломи, компресійні переломи хребців, асептичний некроз епіфізів трубчастих кісток, розриви сухожиль, зокрема ахіллового сухожилля.
З боку травної системи: пептична виразка з можливим перфорацією і кровотечею, шлункова кровотеча, панкреатит, езофагіт, перфорація кишки. Після лікування ГКС спостерігалося підвищення активності АЛТ, ACT і ЩФ в сироватці крові. Зазвичай ці зміни незначні, не пов'язані з якими-небудь клінічними синдромами і оборотні після припинення лікування.
Дерматологічні реакції: повільне загоєння ран, петехії і екхімози, витончення і зниження міцності шкіри.
З боку нервової системи: підвищення внутрішньочерепного тиску, псевдопухлина головного мозку, психічні розлади, судоми.
З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, гірсутизм, розвиток синдрому Кушинга, пригнічення гіпофізарно-надниркової системи, зниження толерантності до вуглеводів, прояв латентного цукрового діабету, підвищення потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних засобах у хворих на цукровий діабет, затримка росту у дітей.
З боку органа зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з ризиком пошкодження зорового нерва, екзофтальм.
Алергічні реакції: реакції підвищеної чутливості, включаючи алергічні системні реакції, можливо пригнічення реакцій при проведенні шкірних проб.
Інші: стерта клінічна картина при інфекційних захворюваннях, активізація латентних інфекцій, виникнення інфекцій, викликаних умовно-патогенними збудниками, синдром відміни ГКС.
З боку кістково-м'язової системи: стероїдна міопатія, м'язова слабкість, остеопороз, патологічні переломи, компресійні переломи хребців, асептичний некроз епіфізів трубчастих кісток, розриви сухожиль, зокрема ахіллового сухожилля.
З боку травної системи: пептична виразка з можливим перфорацією і кровотечею, шлункова кровотеча, панкреатит, езофагіт, перфорація кишки. Після лікування ГКС спостерігалося підвищення активності АЛТ, ACT і ЩФ в сироватці крові. Зазвичай ці зміни незначні, не пов'язані з якими-небудь клінічними синдромами і оборотні після припинення лікування.
Дерматологічні реакції: повільне загоєння ран, петехії і екхімози, витончення і зниження міцності шкіри.
З боку нервової системи: підвищення внутрішньочерепного тиску, псевдопухлина головного мозку, психічні розлади, судоми.
З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, гірсутизм, розвиток синдрому Кушинга, пригнічення гіпофізарно-надниркової системи, зниження толерантності до вуглеводів, прояв латентного цукрового діабету, підвищення потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних засобах у хворих на цукровий діабет, затримка росту у дітей.
З боку органа зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з ризиком пошкодження зорового нерва, екзофтальм.
Алергічні реакції: реакції підвищеної чутливості, включаючи алергічні системні реакції, можливо пригнічення реакцій при проведенні шкірних проб.
Інші: стерта клінічна картина при інфекційних захворюваннях, активізація латентних інфекцій, виникнення інфекцій, викликаних умовно-патогенними збудниками, синдром відміни ГКС.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
таблетки: еліптичної форми, білого кольору, на одній стороні нанесені дві насічки (хрест-навхрест), на іншій – гравірування логотипу,
по 4 мг (по 10 шт. в блістерах, в картонній пачці 1, 3 або 10 блістерів; по 30 шт. в скляних флаконах темного кольору, в картонній пачці 1 флакон);
по 16 мг (в контурній чарунковій упаковці по 10 шт., в картонній пачці 5 упаковок, або по 14 шт., в картонній пачці 1 упаковка; по 50 шт. в скляних флаконах темного кольору, в картонній пачці 1 флакон);
по 32 мг (по 20 або 50 шт. в скляних флаконах темного кольору, в картонній пачці 1 флакон).
В кожній пачці також міститься інструкція по застосуванню Медрола.
Активна речовина – метилпреднізолон, в 1 таблетці з гравіруванням: UPJOHN – 4 мг; UPJOHN 73 – 16 мг; UPJOHN 176 – 32 мг.
Допоміжні компоненти таблеток з написом: UPJOHN: лактоза, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний висушений, сахароза, кальцію стеарат; UPJOHN 73 і UPJOHN 176: парафін рідкий, кальцію стеарат, лактоза, крохмаль кукурудзяний, сахароза.
по 4 мг (по 10 шт. в блістерах, в картонній пачці 1, 3 або 10 блістерів; по 30 шт. в скляних флаконах темного кольору, в картонній пачці 1 флакон);
по 16 мг (в контурній чарунковій упаковці по 10 шт., в картонній пачці 5 упаковок, або по 14 шт., в картонній пачці 1 упаковка; по 50 шт. в скляних флаконах темного кольору, в картонній пачці 1 флакон);
по 32 мг (по 20 або 50 шт. в скляних флаконах темного кольору, в картонній пачці 1 флакон).
В кожній пачці також міститься інструкція по застосуванню Медрола.
Активна речовина – метилпреднізолон, в 1 таблетці з гравіруванням: UPJOHN – 4 мг; UPJOHN 73 – 16 мг; UPJOHN 176 – 32 мг.
Допоміжні компоненти таблеток з написом: UPJOHN: лактоза, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний висушений, сахароза, кальцію стеарат; UPJOHN 73 і UPJOHN 176: парафін рідкий, кальцію стеарат, лактоза, крохмаль кукурудзяний, сахароза.
