Неомарин
Neomarin
Аналоги (дженерики, синоніми)
Глутатіон, Глатіон
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Neomarini 600 mg
D.t.d: №1 in flac.
S: В/в
D.t.d: №1 in flac.
S: В/в
Фармакологічні властивості
Глутатіон – фізіологічний трипептид з глютамінової кислоти, цистеїну та гліцину, який бере участь у ряді біологічних процесів і відіграє важливу роль у детоксикації, захищаючи клітини від шкідливого впливу ксенобіотиків, вільних радикалів та випромінювань. Доклінічні та клінічні дослідження показали захисну роль глутатіону в ряді ситуацій, які викликають патологічні пошкодження клітин (отруєння такими речовинами, як етиловий спирт, парацетамол, саліцилати, фенобарбітал, трициклічні антидепресанти, фосфорорганічні інсектициди тощо). Також помічено, що глутатіон впливає на активність багатьох хіміотерапевтичних препаратів, зменшуючи в тканинах рівень ендогенного глутатіону і в результаті знижується окислювальний стрес, обумовлений пухлинним процесом. Застосування таких препаратів, як цисплатин та його похідні для профілактики нейротоксичності, індукованої хіміотерапевтичними препаратами, було викликано тим, що платина акумулюється в периферичній нервовій системі, особливо в гангліях задніх нервових корінців. Тому використовують такі речовини, як глутатіон, здатний запобігти початковому накопиченню платини в гангліях задніх нервових корінців. Клінічні дослідження підтвердили, що інфузія глутатіону, до введення протипухлинного засобу у хворих з карциномою яєчника, карциномою шлунка та колоректальним раком, надає ефективний захист від ниркової недостатності та нейротоксичності, викликаних застосуванням цисплатину та оксаліплатину, що дозволяє, якщо необхідно, досягти вищих кумулятивних доз протипухлинного засобу.
Після внутрішньовенної інфузії 2 г/м2 глутатіону, плазмова концентрація загального глутатіону збільшилася з 17,5 ± 13,4 ммоль/л до 823 ± 326 ммоль/л. Об'єм розподілу екзогенного глутатіону 176 ± 107 мл/кг. Період напіввиведення 14,1 ± 9,2 хвилин. Концентрація цистеїну в плазмі крові збільшилася з 8,9 ± 3,5 ммоль/л до 114 ± 45 ммоль після інфузії. Незважаючи на збільшення цистеїну, загальна концентрація в плазмі крові загального цистеїну, цистину та змішаних дисульфідів зменшилася, що свідчить про збільшення транспортних властивостей цистеїну всередині клітин. Сечова екскреція глутатіону та цистеїну збільшувалася на 300% та 10% відповідно за 90 хвилин після ін'єкції.
Після внутрішньовенної інфузії 2 г/м2 глутатіону, плазмова концентрація загального глутатіону збільшилася з 17,5 ± 13,4 ммоль/л до 823 ± 326 ммоль/л. Об'єм розподілу екзогенного глутатіону 176 ± 107 мл/кг. Період напіввиведення 14,1 ± 9,2 хвилин. Концентрація цистеїну в плазмі крові збільшилася з 8,9 ± 3,5 ммоль/л до 114 ± 45 ммоль після інфузії. Незважаючи на збільшення цистеїну, загальна концентрація в плазмі крові загального цистеїну, цистину та змішаних дисульфідів зменшилася, що свідчить про збільшення транспортних властивостей цистеїну всередині клітин. Сечова екскреція глутатіону та цистеїну збільшувалася на 300% та 10% відповідно за 90 хвилин після ін'єкції.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньовенне введення: розчинити 600 мг препарату в 4 мл води для ін'єкцій або 1,2 г препарату в 7 мл води для ін'єкцій, потім отриманий розчин додати в інфузійні розчини об'ємом 100 мл, 250 мл або 500 мл фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози. Внутрішньом'язове введення: розчинити 600 мг препарату в 4 мл води для ін'єкцій. Дозування: Неомарин призначений для допоміжної терапії при: Захворюваннях печінки: Внутрішньовенно (повільно): добова доза 600 мг – 2,4 г; разова доза 600 мг – 1,2 г 1-2 рази на день. Внутрішньом'язово: добова доза 600 мг – 1.2 г; разова доза 600 мг 1-2 рази на день. Доза залежить від віку, ваги та клінічних показань пацієнта. Хіміотерапії та променевої терапії: А. Хіміотерапія: Внутрішньовенно: в перший день розчинити препарат з розрахунком 1,5 г/м2 в 100 мл фізіологічного розчину і ввести за 15 хвилин до застосування препаратів хіміотерапії. В наступні 2-5 днів застосування препарату вводити 600 мг препарату внутрішньовенно або внутрішньом'язово щодня. При використанні циклофосфаміду (СТХ) для уникнення погіршення стану сечової системи, рекомендується внутрішньовенне введення препарату відразу після введення СТХ протягом 15 хвилин. При використанні цисплатину: рекомендована доза не повинна перевищувати 35 мг цисплатину, щоб препарат не вплинув на результат хіміотерапії. Б. Променева терапія: Розчинити 1,5 г/м2 Неомарину в 100 мл фізіологічного розчину і вводити після променевої терапії або слідувати призначенню лікаря. При інших показаннях: Гіпоксемія: розчинити 1,5 г/м2 Неомарину в 100 мл фізіологічного розчину як початкову дозу і вводити внутрішньовенно. Після покращення клінічного стану, підтримуюча доза 600 мг на день внутрішньом'язово. Курс лікування: при захворюваннях печінки 1 курс лікування 30 днів; при інших захворюваннях курс залежить від стану пацієнта.
Показання
Для допоміжної терапії при:
- захворюваннях печінки, включаючи вірусні захворювання печінки (такі як, гепатит А, гепатит В, гепатит С та ін.);
- ураженнях печінки, викликаних алкоголем (такі як, токсична печінка, алкогольний фіброз печінки, алкогольний цироз печінки, гострий алкогольний гепатит) та інших захворюваннях печінки. • хіміотерапії (включаючи цисплатин, циклофосфамід, адріаміцин, рубідоміцин та блеоміцин, особливо у високих дозах) та променевій терапії. • лікарських інтоксикаціях (такі як хіміотерапевтичні препарати в онкології, протитуберкульозні препарати, нейропсихотропні препарати, антидепресанти, парацетамол та ін.); • захворюваннях, які викликають гіпоксемію (такі як, гостра анемія, синдром дихальної недостатності у дорослих, септицемія та ін.); • детоксикаціях, при отруєннях фосфороорганічними сполуками, аміно- та нітросполуками.
- захворюваннях печінки, включаючи вірусні захворювання печінки (такі як, гепатит А, гепатит В, гепатит С та ін.);
- ураженнях печінки, викликаних алкоголем (такі як, токсична печінка, алкогольний фіброз печінки, алкогольний цироз печінки, гострий алкогольний гепатит) та інших захворюваннях печінки. • хіміотерапії (включаючи цисплатин, циклофосфамід, адріаміцин, рубідоміцин та блеоміцин, особливо у високих дозах) та променевій терапії. • лікарських інтоксикаціях (такі як хіміотерапевтичні препарати в онкології, протитуберкульозні препарати, нейропсихотропні препарати, антидепресанти, парацетамол та ін.); • захворюваннях, які викликають гіпоксемію (такі як, гостра анемія, синдром дихальної недостатності у дорослих, септицемія та ін.); • детоксикаціях, при отруєннях фосфороорганічними сполуками, аміно- та нітросполуками.
Протипоказання
- Гіперчутливість до відновленої натрієвої солі глутатіону.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- Частота виникнення побічних реакцій – дуже низька навіть при застосуванні високих доз препарату протягом тривалого періоду часу. У рідкісних випадках у пацієнтів відзначалася пароксизмальна висипка.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
По 600 мг або 1,2 г стерильного порошку відновленої натрієвої солі глутатіону у флаконах для ін'єкцій з боросилікатного скла, закупорених хлорбутиловою гумовою пробкою. По одному флакону в картонній коробці разом з інструкцією по медичному препарату.
Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій 600 мг, 1200 мг № 1.
Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій 600 мг, 1200 мг № 1.
