Поліглюкін
Polyglucinum
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Гемостабіл, Декстрани-60-Еском, Декстрани 70, Неорондекс, Поліфер, Рондекс, РеоДЕКС, Реополіглюкін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. Sol. "Polyglucinum" 6% - 400 мл
D.S. По 1 флакону 1 р/день, внутрішньовенно
D.S. По 1 флакону 1 р/день, внутрішньовенно
Фармакологічні властивості
Чинить плазмозамінювальну, протишокову, відновлювальну об'єм циркулюючої крові та антиагрегантну дію
Фармакодинаміка
Внаслідок високого осмотичного тиску, що перевищує в 2,5 рази онкотичний тиск білків плазми, викликає активне залучення тканинної рідини (20-25 мл на 1 г полімеру) і утримує її в судинному руслі досить тривалий період, у зв'язку з чим об'єм циркулюючої крові при внутрішньовенному введенні препарату швидко відновлюється. Усуває порушення системної гемодинаміки, підвищує артеріальний тиск. Підвищує суспензійну стійкість крові, має виражену антиадгезивну та антиагрегантну дію на тромбоцити, сприяє усуненню периферичних стазів та агрегації еритроцитів, покращує мікроциркуляцію, може знижувати ризик розвитку синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Нетоксичний, апірогенний.
Фармакокінетика
T1/2 - 6 год. Виводиться нирками, за 6 год - 60% (до 70% за першу добу), невелика частина екскретується шлунково-кишковим трактом протягом доби.
30% надходить у ретикулоендотеліальну систему, печінку, де розщеплюється ферментом кислою альфа-глюкозидазою до глюкози, однак не є джерелом вуглеводів.
30% надходить у ретикулоендотеліальну систему, печінку, де розщеплюється ферментом кислою альфа-глюкозидазою до глюкози, однак не є джерелом вуглеводів.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньовенно струменево, струменево-крапельно і крапельно, а також шляхом електрофорезу (в офтальмології). Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від показань та клінічної ситуації.
Розчини високомолекулярного декстрану вводять в/в зі швидкістю 60-80 крапель/хв у кількості до 2-2,5 л (при значній крововтраті - з додатковим введенням крові).
Розчини низькомолекулярного декстрану при використанні як кровозамінника зазвичай вводять у тих же дозах. В інших випадках добова доза не повинна перевищувати 20 мл/кг. Швидкість в/в інфузії визначається показаннями та тяжкістю стану хворого.
Декстрани з молекулярною масою 1000 вводять в/в струменево дорослим у дозі 3 г (20 мл), дітям - у дозі 45 мг/кг (0,3 мл/кг) - за 1-2 хв до в/в інфузії розчину декстрану. Інтервал між введенням декстрану з молекулярною масою 1000 та інфузією розчину декстрану не повинен перевищувати 15 хв. Якщо минуло більше 15 хв, то декстрани з молекулярною масою 1000 слід ввести повторно. Його можна вводити перед кожною інфузією розчину декстрану, особливо якщо після попередньої інфузії минуло більше 48 год
Розчини високомолекулярного декстрану вводять в/в зі швидкістю 60-80 крапель/хв у кількості до 2-2,5 л (при значній крововтраті - з додатковим введенням крові).
Розчини низькомолекулярного декстрану при використанні як кровозамінника зазвичай вводять у тих же дозах. В інших випадках добова доза не повинна перевищувати 20 мл/кг. Швидкість в/в інфузії визначається показаннями та тяжкістю стану хворого.
Декстрани з молекулярною масою 1000 вводять в/в струменево дорослим у дозі 3 г (20 мл), дітям - у дозі 45 мг/кг (0,3 мл/кг) - за 1-2 хв до в/в інфузії розчину декстрану. Інтервал між введенням декстрану з молекулярною масою 1000 та інфузією розчину декстрану не повинен перевищувати 15 хв. Якщо минуло більше 15 хв, то декстрани з молекулярною масою 1000 слід ввести повторно. Його можна вводити перед кожною інфузією розчину декстрану, особливо якщо після попередньої інфузії минуло більше 48 год
Показання
Операційні втручання та консервативне лікування станів, які супроводжуються згущенням крові та синдромом підвищеної в'язкості (з метою покращення мікроциркуляції та гемореології, зниження схильності до тромбозів);
Порушення венозного та артеріального кровотоку (для його нормалізації);
Порушення мікро- та макрогемодинаміки, покращення реологічних властивостей крові;
Тромбоз;
ДВС-синдром (профілактика);
Шокові стани через гостру крововтрату, в т.ч. при позаматковій вагітності, пологах, травмах, комбінованих ураженнях, інтоксикаціях та сепсисі;
Ішемічний інсульт;
Шок (опіковий та операційний).
При використанні апаратів штучного кровообігу Поліглюкін додають до перфузійної рідини
Порушення венозного та артеріального кровотоку (для його нормалізації);
Порушення мікро- та макрогемодинаміки, покращення реологічних властивостей крові;
Тромбоз;
ДВС-синдром (профілактика);
Шокові стани через гостру крововтрату, в т.ч. при позаматковій вагітності, пологах, травмах, комбінованих ураженнях, інтоксикаціях та сепсисі;
Ішемічний інсульт;
Шок (опіковий та операційний).
При використанні апаратів штучного кровообігу Поліглюкін додають до перфузійної рідини
Протипоказання
Гіперчутливість, серцево-судинна недостатність, триваюча внутрішня кровотеча, черепно-мозкова травма, внутрішньочерепна гіпертензія, геморагічний інсульт, анурія, тромбоцитопенія, клінічні ситуації, при яких небажане введення великих об'ємів рідин (в т.ч. артеріальна гіпертензія, гіперкаліємія на фоні показника гематокриту нижче 0,3), тяжка хронічна ниркова недостатність.
З обережністю:
Виражена дегідратація.
З обережністю:
Виражена дегідратація.
Особливі вказівки
У зв'язку з можливими алергічними реакціями перші 10-20 мл розчину для інфузій рекомендується вводити повільно, спостерігаючи за станом пацієнта. Враховуючи можливість розвитку артеріальної гіпертензії, слід мати на увазі, що можуть знадобитися відповідні засоби для інтенсивної терапії.
Декстрани з молекулярною масою 1000 не можна розбавляти або змішувати з розчинами декстрану для інфузій. Декстрани з молекулярною масою 1000 можуть бути введені в/в через Y-подібне відгалуження або гумову трубку інфузійної системи за умови, що в процесі ін'єкції не відбувається значного розведення.
При застосуванні декстрану необхідний моніторинг гематокриту, не допускати зниження гематокриту 25-30%. Може перешкоджати визначенню групи крові.
Декстрани викликають збільшення діурезу (якщо спостерігається зниження діурезу з виділенням в'язкої сиропоподібної сечі, це може вказувати на зневоднення; в цьому випадку необхідно ввести в/в колоїдні розчини для відновлення та підтримки водно-електролітного балансу). У хворих зі зниженою фільтраційною здатністю нирок необхідно обмежити введення натрію хлориду.
Декстрани з молекулярною масою 1000 не можна розбавляти або змішувати з розчинами декстрану для інфузій. Декстрани з молекулярною масою 1000 можуть бути введені в/в через Y-подібне відгалуження або гумову трубку інфузійної системи за умови, що в процесі ін'єкції не відбувається значного розведення.
При застосуванні декстрану необхідний моніторинг гематокриту, не допускати зниження гематокриту 25-30%. Може перешкоджати визначенню групи крові.
Декстрани викликають збільшення діурезу (якщо спостерігається зниження діурезу з виділенням в'язкої сиропоподібної сечі, це може вказувати на зневоднення; в цьому випадку необхідно ввести в/в колоїдні розчини для відновлення та підтримки водно-електролітного балансу). У хворих зі зниженою фільтраційною здатністю нирок необхідно обмежити введення натрію хлориду.
Побічні ефекти
Можливо: алергічні реакції, жар, озноб, лихоманка, нудота.
Рідко: артеріальна гіпотензія.
Рідко: артеріальна гіпотензія.
Передозування
При швидкому введенні декстранів у великих об'ємах можна спровокувати розвиток гострої лівошлуночкової недостатності та набряку легень.
У разі появи скарг на відчуття стискання в грудях, утруднення дихання, болі в попереку, а також при виникненні ознобу, ціанозу, порушенні кровообігу та дихання трансфузію необхідно припинити, внутрішньовенно ввести 10 мл 10% розчину хлориду кальцію, 20 мл 40% розчину декстрози, антигістамінні засоби, глюкокортикостероїди та провести відповідну симптоматичну терапію.
У разі появи скарг на відчуття стискання в грудях, утруднення дихання, болі в попереку, а також при виникненні ознобу, ціанозу, порушенні кровообігу та дихання трансфузію необхідно припинити, внутрішньовенно ввести 10 мл 10% розчину хлориду кальцію, 20 мл 40% розчину декстрози, антигістамінні засоби, глюкокортикостероїди та провести відповідну симптоматичну терапію.
Лікарняна взаємодія
Можна поєднувати з введенням інших колоїдних, водно-сольових та буферних розчинів, а також лікарських препаратів, що застосовуються в комплексній терапії шоку.
Амінокапронова кислота, гідралазин, варфарин, етанол 95%, дексаметазон та деякі інші лікарські засоби несумісні з декстраном.
Амінокапронова кислота, гідралазин, варфарин, етанол 95%, дексаметазон та деякі інші лікарські засоби несумісні з декстраном.
Лікарська форма
Випускається у формі розчину для інфузій 6%: прозорого, безбарвного або з легким жовтуватим відтінком (по 100, 200 або 400 мл у пляшках (бутлях) або флаконах для крові та кровозамінників; по 100, 200, 250, 400, 500 або 1000 мл у поліолефінових пакетах (пакетиках)).
До складу 1 мл входить: Декстрани з молекулярною масою 50 000-70 000 – 60 мг; Хлорид натрію – 9 мг; Вода для ін'єкцій – до 1 мл.
До складу 1 мл входить: Декстрани з молекулярною масою 50 000-70 000 – 60 мг; Хлорид натрію – 9 мг; Вода для ін'єкцій – до 1 мл.
