Алфупрост МР

Антидизуричний.

Алфузозин є похідним хіназоліну, активним при пероральному застосуванні. Він є селективним антагоністом постсинаптичних альфа1-адренорецепторів, розташованих у передміхуровій залозі, трикутнику сечового міхура та сечівнику. Клінічні прояви доброякісної гіпертрофії передміхурової залози виражаються в інфравезикальній обструкції сечовивідних шляхів, обумовленій як анатомічними (статичними), так і функціональними (динамічними) факторами. Функціональний компонент обструкції обумовлений збудженням альфа1-адренорецепторів, що призводить до скорочення гладкої мускулатури передміхурової залози, її оболонки, трикутника сечового міхура та передміхурової частини уретри, що призводить до збільшення опору відтоку сечі з сечового міхура і, ймовірно, до вторинної нестабільності сечового міхура.

Внаслідок прямого впливу на гладку мускулатуру тканини передміхурової залози, пов'язаного з блокадою альфа1-адренорецепторів, алфузозин зменшує інфравезикальну обструкцію, тиск в уретрі та опір відтоку сечі під час сечовипускання. Завдяки цьому алфузозин покращує відтік сечі та полегшує спорожнення сечового міхура. Ці сприятливі ефекти на уродинаміку ведуть до зменшення симптомів подразнення сечовивідних шляхів та симптомів, обумовлених порушеннями відтоку сечі у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. У пацієнтів з максимальною швидкістю потоку сечі (Qmax) < 15 мл/сек алфузозин, вже починаючи з першої дози, значно збільшує Qmax (в середньому на 30 %). Крім того, у пацієнтів з доброякісною гіпертрофією передміхурової залози алфузозин значно знижує тиск у детрузорі сечового міхура та збільшує об'єм сечі, що викликає позив до сечовипускання, а також значно знижує об'єм залишкової сечі. Ці ефекти призводять до зменшення обструктивних та іритативних симптомів доброякісної гіпертрофії передміхурової залози. Препарат не чинить несприятливого впливу на сексуальну функцію.

У зв'язку з селективністю дії алфузозину його вплив на альфа1-адренорецептори судин і, відповідно, на артеріальний тиск (АТ), у разі його застосування в терапевтичних дозах, практично відсутній.

Середнє значення відносної біодоступності становить 104,4 %, порівняно із застосуванням алфузозину в дозі 7,5 мг у лікарській формі негайного вивільнення (2,5 мг 3 рази на добу) у здорових добровольців середнього віку. Максимальна концентрація алфузозину в плазмі досягається через 9 годин після прийому препарату, порівняно з 1 годиною для форми негайного вивільнення.

Період напіввиведення алфузозину становить 9,1 год.

Дослідження показали, що біодоступність алфузозину збільшується при прийомі препарату після їжі.

Зв'язування з білками плазми крові становить близько 90 %.

Алфузозин піддається значному метаболізму в печінці, в основному, за допомогою ізоферменту CYP3A4. У сечі виявляється лише % незміненого алфузозину.

Метаболіти алфузозину не мають фармакологічної активності. Більшість метаболітів виводиться через кишечник (75-90 %).

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів

Порівняно зі здоровими добровольцями середнього віку, у пацієнтів похилого віку (старше 75 років) фармакокінетичні показники алфузозину не збільшуються. Порівняно з особами з нормальною функцією нирок, середні значення максимальної концентрації в плазмі крові (Cmax) і площі під кривою «концентрація-час» (AUC) алфузозину у пацієнтів з нирковою недостатністю помірно збільшені, без зміни періоду напіввиведення (T1/2). Це зміна фармакокінетичного профілю алфузозину не має клінічного значення, тому не потрібно корекції дози у пацієнтів з легкою і помірно вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну >30 мл/хв).

Фармакокінетичний профіль алфузозину не змінюється при хронічній серцевій недостатності.

Для дорослих:

Функціональні порушення сечовипускання при доброякісній гіперплазії передміхурової залози.

Як допоміжний засіб при використанні катетера при гострій
затримці сечі, пов'язаній з доброякісною гіперплазією передміхурової залози.

- підвищена чутливість до алфузозину та/або інших компонентів препарату;
- ортостатична гіпотензія;
- тяжкі порушення функції печінки;
- тяжка ниркова недостатність (КК

Протягом кількох годин після прийому алфузозину (як і після прийому будь-яких інших альфа1 -адреноблокаторів) у деяких пацієнтів, особливо у пацієнтів, які приймають гіпотензивні препарати, може розвинутися ортостатична гіпотензія з клінічною симптоматикою (запаморочення, різка слабкість, холодний піт) або без неї. При появі цих симптомів пацієнт повинен до їх повного зникнення перебувати в горизонтальному положенні. Ортостатична гіпотензія зазвичай буває перехідною і спостерігається, як правило, на початку прийому препарату і зазвичай не вимагає відміни лікування.

У постреєстраційний період застосування алфузозину у пацієнтів з факторами ризику зниження АТ (такими, як захворювання серця або супутня терапія гіпотензивними препаратами) повідомлялося про виражене зниження АТ. Ризик надмірного зниження АТ і пов'язаних з ним небажаних реакцій може бути вищим у пацієнтів похилого віку.

Перед початком лікування пацієнт повинен бути попереджений про можливість виникнення описаних вище реакцій.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні алфузозину у пацієнтів з ортостатичною гіпотензією або у пацієнтів, які приймають гіпотензивні препарати або нітрати: необхідний більш ретельний контроль за АТ, в тому числі, при переході з горизонтального
положення у вертикальне, особливо на початку лікування.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні алфузозину у пацієнтів з вираженою гіпотензивною реакцією у відповідь на прийом інших блокаторів альфа1 - адренорецепторів в анамнезі.

Пацієнтам з коронарною недостатністю при прийомі алфузозину необхідно продовжувати антиангінальну терапію. При відновленні або ускладненні стенокардії лікування алфузозином слід припинити.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні алфузозину у пацієнтів з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT або у пацієнтів, які приймають лікарські препарати, здатні подовжувати інтервал QT.

Під час проведення офтальмологічних операцій з приводу катаракти у деяких
пацієнтів, які приймають або приймали раніше деякі альфа1-адреноблокатори, спостерігалося розвиток інтраопераційного синдрому атонічної райдужки (варіант синдрому «вузької зіниці»). Хоча ризик розвитку такого ускладнення при прийомі препарату Алфупрост МР здається дуже низьким, перед проведенням операції з приводу катаракти хірург-офтальмолог повинен бути проінформований про те, що пацієнт приймає альфа1-
адреноблокатори або приймав їх раніше, так як розвиток інтраопераційного синдрому атонічної райдужки може збільшувати кількість ускладнень при цьому оперативному втручанні.

Офтальмологи повинні бути готові до можливого зміни методики оперативного втручання.

Пацієнтів слід попередити про те, що таблетку слід ковтати цілою і про те, що забороняється подрібнювати, роздавлювати, розжовувати, розмелювати таблетку в порошок. Такі дії можуть призвести до невідповідного вивільнення та абсорбції препарату, внаслідок чого можливий більш швидкий розвиток небажаних реакцій. Є повідомлення про випадки розвитку пріапізму (тривалої болісної ерекції статевого члена, не пов'язаної з сексуальною активністю) на фоні терапії альфа1 адреноблокаторами, включаючи алфузозин. Якщо терапія пріапізму не була проведена негайно, це може призвести до пошкодження тканин статевого члена і необоротної втрати потенції. Пацієнтів слід інформувати про серйозність цього стану і необхідність негайного звернення за медичною допомогою у разі збереження ерекції протягом більше 4-х годин.

Вплив на здатність керувати трансп. засобами і мех.: Необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, так як препарат може викликати запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть впливати на зазначені здатності.

Визначення категорій частоти побічних ефектів (відповідно до ВООЗ): дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і

Симптоми:

Надмірне зниження артеріального тиску, рефлекторна тахікардія.

Лікування:

У разі передозування пацієнт підлягає госпіталізації. При передозуванні пацієнт повинен перебувати в положенні «лежачи» і йому потрібен постійний моніторинг АТ. При зниженні АТ рекомендується введення судинозвужувальних засобів і плазмозамінників (для збільшення об'єму циркулюючої крові). Після відновлення АТ (усунення гіпотонії) необхідно продовжити контроль АТ ще приблизно протягом доби.

Алфузозин погано виводиться за допомогою гемодіалізу через високу ступінь зв'язування з білками плазми.

Протипоказані комбінації
З блокаторами альфа1-рецепторів (празозин, урапідил, доксазозин): ризик розвитку тяжкої ортостатичної гіпотензії та посилення гіпотензивної дії 
З потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (такими як кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, вориконазол, телапревір, ритонавір, нелфінавір, кларитроміцин, кобіцистат, еритроміцин, телітроміцин), так як збільшується ризик збільшення концентрації алфузозину в плазмі крові і небажаних реакцій.

Взаємодії, які слід враховувати
З гіпотензивними препаратами посилення гіпотензивного ефекту і ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивна дія).
З нітратами - збільшення ризику розвитку рефлекторної тахікардії і зниження АТ.
З засобами для інгаляційної та неінгаляційної загальної анестезії - можлива нестабільність АТ під час загальної анестезії.
З дапоксетином - збільшення ризику розвитку небажаних реакцій (особливо таких як запаморочення або непритомність).

Взаємодія, що вимагає дотримання заходів обережності
Інгібітори фосфодіестерази 5 типу (силденафіл, тадалафіл, варденафіл, аванафіл) - ризик розвитку ортостатичної гіпотензії, особливо у людей похилого віку.

Таблетки з пролонгованим вивільненням, 10 мг.
Упаковка: 10 таблеток у блістер з алюмінієвої фольги, ПВХ та аклара.
По 1, 2, 3 і 6 блістерів разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку картонну.