Аваміс
Avamys
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Флутиказону фуроат
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Aer. "Avamys" 27,5 мкг/д 120 д
S.: по 1 одному впорскуванню (27.5 мкг) в кожний носовий хід 1 раз/добу,
Фармакологічні властивості
Протизапальне місцеве.
Фармакодинаміка
Флутиказону фуроат - синтетичний трифторований ГКС з високою афінністю до глюкокортикоїдних рецепторів, має виражену протизапальну дію.
Фармакокінетика
Всмоктування
Флутиказону фуроат не повністю абсорбується, піддаючись первинному метаболізму в печінці та кишечнику, що призводить до незначного системного впливу. Інтраназальне введення в дозі 110 мкг 1 раз/добу зазвичай не призводить до досягнення визначених концентрацій у плазмі (<10 пг/мл). Абсолютна біодоступність флутиказону фуроату при інтраназальному введенні в дозі 880 мкг 3 рази/добу (добова доза 2640 мкг) становить 0.5%.
Розподіл
Флутиказону фуроат зв'язується з білками плазми крові більш ніж на 99%. При досягненні рівноважної концентрації Vd флутиказону фуроату становить, в середньому, 608 л.
Метаболізм
Флутиказону фуроат швидко виводиться з системного кровотоку (загальний плазмовий кліренс 58.7 л/год), в основному, шляхом метаболізму в печінці з утворенням неактивного 17β-карбоксильного метаболіту (GW694301X) за участю ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450. Головний шлях метаболізму - гідроліз S-фторметилкарботіоатної групи з утворенням метаболіту 17β-карбоксильної кислоти. Дослідження in vivo показали, що розщеплення флутиказону фуроату до флутиказону не відбувається.
Виведення
При пероральному прийомі та в/в введенні виведення флутиказону фуроату та його метаболітів здійснюється переважно через кишечник шляхом екскреції з жовчю. При в/в введенні T1/2 становить 15.1 год. Близько 1% і 2% виводиться нирками при пероральному прийомі та в/в введенні відповідно.
Діти.
При інтраназальному застосуванні в дозі 110 мкг 1 раз/добу флутиказону фуроат зазвичай не виявляється в концентраціях, що піддаються кількісному визначенню (<10 пг/мл). Концентрації, що піддаються кількісному визначенню, зареєстровані менш ніж у 16% дітей при інтраназальному застосуванні в дозі 110 мкг 1 раз/добу і менш ніж у 7% дітей, при інтраназальному застосуванні в дозі 55 мкг 1 раз/добу. Немає даних, що свідчать про те, що у дітей молодше 6 років частіше спостерігається підвищення концентрації флутиказону фуроату.
Інші фармакокінетичні параметри
Концентрації флутиказону фуроату зазвичай не визначаються (<10 пг/мл) при інтраназальному введенні в дозі 110 мкг 1 раз/добу. Визначені концентрації спостерігалися тільки менш ніж у 31% пацієнтів у віці 12 років і старше і менш ніж у 16% пацієнтів молодше 12 років при призначенні в дозі 110 мкг 1 раз/добу інтраназально. Залежності від статі, віку (включаючи дитячий вік), раси не було відзначено в випадках, коли концентрації були вище або нижче порогу визначення.
Флутиказону фуроат не повністю абсорбується, піддаючись первинному метаболізму в печінці та кишечнику, що призводить до незначного системного впливу. Інтраназальне введення в дозі 110 мкг 1 раз/добу зазвичай не призводить до досягнення визначених концентрацій у плазмі (<10 пг/мл). Абсолютна біодоступність флутиказону фуроату при інтраназальному введенні в дозі 880 мкг 3 рази/добу (добова доза 2640 мкг) становить 0.5%.
Розподіл
Флутиказону фуроат зв'язується з білками плазми крові більш ніж на 99%. При досягненні рівноважної концентрації Vd флутиказону фуроату становить, в середньому, 608 л.
Метаболізм
Флутиказону фуроат швидко виводиться з системного кровотоку (загальний плазмовий кліренс 58.7 л/год), в основному, шляхом метаболізму в печінці з утворенням неактивного 17β-карбоксильного метаболіту (GW694301X) за участю ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450. Головний шлях метаболізму - гідроліз S-фторметилкарботіоатної групи з утворенням метаболіту 17β-карбоксильної кислоти. Дослідження in vivo показали, що розщеплення флутиказону фуроату до флутиказону не відбувається.
Виведення
При пероральному прийомі та в/в введенні виведення флутиказону фуроату та його метаболітів здійснюється переважно через кишечник шляхом екскреції з жовчю. При в/в введенні T1/2 становить 15.1 год. Близько 1% і 2% виводиться нирками при пероральному прийомі та в/в введенні відповідно.
Діти.
При інтраназальному застосуванні в дозі 110 мкг 1 раз/добу флутиказону фуроат зазвичай не виявляється в концентраціях, що піддаються кількісному визначенню (<10 пг/мл). Концентрації, що піддаються кількісному визначенню, зареєстровані менш ніж у 16% дітей при інтраназальному застосуванні в дозі 110 мкг 1 раз/добу і менш ніж у 7% дітей, при інтраназальному застосуванні в дозі 55 мкг 1 раз/добу. Немає даних, що свідчать про те, що у дітей молодше 6 років частіше спостерігається підвищення концентрації флутиказону фуроату.
Інші фармакокінетичні параметри
Концентрації флутиказону фуроату зазвичай не визначаються (<10 пг/мл) при інтраназальному введенні в дозі 110 мкг 1 раз/добу. Визначені концентрації спостерігалися тільки менш ніж у 31% пацієнтів у віці 12 років і старше і менш ніж у 16% пацієнтів молодше 12 років при призначенні в дозі 110 мкг 1 раз/добу інтраназально. Залежності від статі, віку (включаючи дитячий вік), раси не було відзначено в випадках, коли концентрації були вище або нижче порогу визначення.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Аваміс призначений тільки для інтраназального введення.
Дорослим призначають по 2 впорскування (55 мкг) в кожний носовий хід 1 раз/добу, добова доза - 110 мкг. У міру досягнення контролю симптомів захворювання дозу можна знизити до 1 впорскування (27.5 мкг) в кожний носовий хід 1 раз/добу, добова доза - 55 мкг.
При нирковій недостатності корекція дози не потрібна.
Інструкція з використання:
Аваміс знаходиться в скляному флаконі, поміщеному в пластиковий футляр. У футлярі є вікно, що дозволяє бачити залишок препарату у флаконі. При щільному натисканні кнопки відбувається розпилення суспензії через наконечник. Наконечник захищений ковпачком. Перед вживанням слід обережно струсити флакон, взяти його, помістивши вказівний і середній пальці по обидві сторони від наконечника, а великий палець — під дно. При першому використанні препарату слід перевірити справність розпилювача. Направити наконечник від себе, зробити приблизно 6 натискань, поки з наконечника не з'явиться невелика хмарка. Перед введенням необхідно прочистити ніс (злегка висякатися). Для введення закрити один носовий хід і ввести наконечник в інший носовий хід. Нахилити голову трохи вперед, продовжуючи тримати флакон вертикально. Потім слід почати робити вдих через ніс і, продовжуючи вдихати, зробити одноразове натискання пальцем кнопки для розпилення препарату. Видихнути через рот. Повторити процедуру для другого розпилення в цей же носовий хід, якщо необхідно. Далі повністю повторити описану процедуру, ввівши наконечник в інший носовий хід. Після використання слід промокнути наконечник і кнопку сухою чистою серветкою. Надіти захисний ковпачок. Не мити у воді.
Дорослим призначають по 2 впорскування (55 мкг) в кожний носовий хід 1 раз/добу, добова доза - 110 мкг. У міру досягнення контролю симптомів захворювання дозу можна знизити до 1 впорскування (27.5 мкг) в кожний носовий хід 1 раз/добу, добова доза - 55 мкг.
При нирковій недостатності корекція дози не потрібна.
Інструкція з використання:
Аваміс знаходиться в скляному флаконі, поміщеному в пластиковий футляр. У футлярі є вікно, що дозволяє бачити залишок препарату у флаконі. При щільному натисканні кнопки відбувається розпилення суспензії через наконечник. Наконечник захищений ковпачком. Перед вживанням слід обережно струсити флакон, взяти його, помістивши вказівний і середній пальці по обидві сторони від наконечника, а великий палець — під дно. При першому використанні препарату слід перевірити справність розпилювача. Направити наконечник від себе, зробити приблизно 6 натискань, поки з наконечника не з'явиться невелика хмарка. Перед введенням необхідно прочистити ніс (злегка висякатися). Для введення закрити один носовий хід і ввести наконечник в інший носовий хід. Нахилити голову трохи вперед, продовжуючи тримати флакон вертикально. Потім слід почати робити вдих через ніс і, продовжуючи вдихати, зробити одноразове натискання пальцем кнопки для розпилення препарату. Видихнути через рот. Повторити процедуру для другого розпилення в цей же носовий хід, якщо необхідно. Далі повністю повторити описану процедуру, ввівши наконечник в інший носовий хід. Після використання слід промокнути наконечник і кнопку сухою чистою серветкою. Надіти захисний ковпачок. Не мити у воді.
Для дітей:
Підліткам старше 12 років призначають по 2 впорскування (55 мкг) в кожний носовий хід 1 раз/добу, добова доза - 110 мкг. У міру досягнення контролю симптомів захворювання дозу можна знизити до 1 впорскування (27.5 мкг) в кожний носовий хід 1 раз/добу, добова доза - 55 мкг.
Дітям у віці від 2 до 11 років призначають по 1 одному впорскуванню (27.5 мкг) в кожний носовий хід 1 раз/добу, добова доза - 55 мкг.
Максимальна добова доза - 110 мкг, тобто 2 впорскування в кожний носовий хід. При нирковій недостатності корекція дози не потрібна.
Дітям у віці від 2 до 11 років призначають по 1 одному впорскуванню (27.5 мкг) в кожний носовий хід 1 раз/добу, добова доза - 55 мкг.
Максимальна добова доза - 110 мкг, тобто 2 впорскування в кожний носовий хід. При нирковій недостатності корекція дози не потрібна.
Показання
- лікування носових і очних симптомів сезонного алергічного риніту і носових симптомів при цілорічному алергічному риніті у дорослих і підлітків старше 12 років;
- лікування носових симптомів сезонного і цілорічного алергічного риніту у дітей від 2 до 12 років.
Протипоказання
Підвищена чутливість до флутиказону фуроату або будь-яких інших компонентів препарату.
З обережністю: тяжкі порушення функції печінки (фармакокінетика флутиказону фуроату може змінюватися).
З обережністю: тяжкі порушення функції печінки (фармакокінетика флутиказону фуроату може змінюватися).
Особливі вказівки
Препарат Аваміс призначений тільки для інтраназального застосування.
Флутиказону фуроат піддається метаболізму при "першому проходженні" через печінку за участю ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому P450. Тому у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки фармакокінетика флутиказону фуроату може змінюватися. Корекції дози у пацієнтів з легкими і помірними порушеннями функції печінки (клас А і В за Чайлд-П'ю) не потрібно. Немає жодних даних щодо пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за Чайлд-П'ю). Слід проявляти обережність при визначенні дози для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки, оскільки такі пацієнти можуть бути більш схильні до ризику появи системних побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням ГКС.
На основі даних застосування іншого ГКС, який метаболізується за допомогою ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450, з ритонавіром, спільне застосування ритонавіру з флутиказону фуроатом не рекомендується через можливий ризик підвищення системної експозиції флутиказону фуроату.
Системні ефекти, характерні для ГКС (такі як синдром Іценко-Кушинга, пригнічення функції наднирників, затримка росту у дітей і підлітків, катаракта, глаукома), а також ряд психологічних або поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, занепокоєння, депресію або агресію (особливо у дітей), можуть спостерігатися при застосуванні інтраназальних ГКС. Ймовірність виникнення таких ефектів набагато нижча, ніж при застосуванні пероральних форм ГКС і поєднанні пероральних та інтраназальних ГКС. Ефекти можуть відрізнятися у окремих пацієнтів, а також для різних ГКС. Якщо є які-небудь підстави припускати можливі порушення функції наднирників, необхідно дотримуватися обережності при переході пацієнтів від системної терапії стероїдами до флутиказону фуроату.
У дітей, які отримували 110 мкг флутиказону фуроату щодня протягом одного року, спостерігалося зниження швидкості росту. Однак результати цього дослідження не дозволяють визначити статистичну частоту прояву цього небажаного явища, оскільки не представляється можливим обчислити вплив препарату на показники остаточного росту у дітей. Як підтримуюча доза у дітей повинна використовуватися найменша доза, що забезпечує адекватний контроль симптомів захворювання.
Рекомендується регулярно контролювати ріст дітей, які отримують тривалу терапію ГКС інтраназально. Якщо ріст сповільнюється, терапія по можливості повинна бути переглянута з метою зменшення інтраназальної дози ГКС до найнижчої дози, при якій підтримується ефективний контроль симптомів. Крім того, слід звернути увагу на питання про направлення пацієнта до педіатра.
Як і при використанні інших інтраназальних ГКС, лікарі повинні проявляти пильність щодо можливих системних ефектів ГКС, в т.ч. змін з боку органу зору. Тому ретельний моніторинг є виправданим у пацієнтів з погіршенням зору або з підвищеним внутрішньоочним тиском, глаукомою і/або катарактою в анамнезі.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
На основі фармакологічних властивостей флутиказону фуроату та інших ГКС для місцевого застосування, вплив на здатність до керування автотранспортом або іншими механізмами не передбачається.
Флутиказону фуроат піддається метаболізму при "першому проходженні" через печінку за участю ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому P450. Тому у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки фармакокінетика флутиказону фуроату може змінюватися. Корекції дози у пацієнтів з легкими і помірними порушеннями функції печінки (клас А і В за Чайлд-П'ю) не потрібно. Немає жодних даних щодо пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за Чайлд-П'ю). Слід проявляти обережність при визначенні дози для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки, оскільки такі пацієнти можуть бути більш схильні до ризику появи системних побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням ГКС.
На основі даних застосування іншого ГКС, який метаболізується за допомогою ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450, з ритонавіром, спільне застосування ритонавіру з флутиказону фуроатом не рекомендується через можливий ризик підвищення системної експозиції флутиказону фуроату.
Системні ефекти, характерні для ГКС (такі як синдром Іценко-Кушинга, пригнічення функції наднирників, затримка росту у дітей і підлітків, катаракта, глаукома), а також ряд психологічних або поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, занепокоєння, депресію або агресію (особливо у дітей), можуть спостерігатися при застосуванні інтраназальних ГКС. Ймовірність виникнення таких ефектів набагато нижча, ніж при застосуванні пероральних форм ГКС і поєднанні пероральних та інтраназальних ГКС. Ефекти можуть відрізнятися у окремих пацієнтів, а також для різних ГКС. Якщо є які-небудь підстави припускати можливі порушення функції наднирників, необхідно дотримуватися обережності при переході пацієнтів від системної терапії стероїдами до флутиказону фуроату.
У дітей, які отримували 110 мкг флутиказону фуроату щодня протягом одного року, спостерігалося зниження швидкості росту. Однак результати цього дослідження не дозволяють визначити статистичну частоту прояву цього небажаного явища, оскільки не представляється можливим обчислити вплив препарату на показники остаточного росту у дітей. Як підтримуюча доза у дітей повинна використовуватися найменша доза, що забезпечує адекватний контроль симптомів захворювання.
Рекомендується регулярно контролювати ріст дітей, які отримують тривалу терапію ГКС інтраназально. Якщо ріст сповільнюється, терапія по можливості повинна бути переглянута з метою зменшення інтраназальної дози ГКС до найнижчої дози, при якій підтримується ефективний контроль симптомів. Крім того, слід звернути увагу на питання про направлення пацієнта до педіатра.
Як і при використанні інших інтраназальних ГКС, лікарі повинні проявляти пильність щодо можливих системних ефектів ГКС, в т.ч. змін з боку органу зору. Тому ретельний моніторинг є виправданим у пацієнтів з погіршенням зору або з підвищеним внутрішньоочним тиском, глаукомою і/або катарактою в анамнезі.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
На основі фармакологічних властивостей флутиказону фуроату та інших ГКС для місцевого застосування, вплив на здатність до керування автотранспортом або іншими механізмами не передбачається.
Побічні ефекти
- З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: дуже часто - носова кровотеча. У дорослих і підлітків випадки носової кровотечі відзначалися частіше при тривалому застосуванні (більше 6 тижнів), ніж при короткому курсі (до 6 тижнів). Дослідження у дітей при тривалості терапії до 12 тижнів кількість випадків носових кровотеч була схожою в групі флутиказону фуроату і плацебо. Часто - виразки слизової оболонки порожнини носа.
- З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини: частота невідома - затримка росту у дітей.
Результати дослідження, проведеного протягом року у дітей препубертатного віку, які отримували флутиказону
фуроат у дозі 110 мкг 1 раз/добу, не дозволяють визначити статистичну частоту прояву цього небажаного явища, оскільки неможливо обчислити вплив препарату на показники остаточного росту у дітей, які брали участь у дослідженні.
- Затримка росту скелета у дітей відноситься до системних небажаних явищ, характерних для ГКС при тривалому пероральному або парентеральному введенні.
- Небажані явища, що спостерігалися при постреєстраційному спостереженні
- З боку імунної системи рідко - реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, набряк Квінке, висип, кропив'янку.
- З боку нервової системи: часто - головний біль.
- З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: нечасто - риналгія, дискомфорт у носі (включаючи печіння, подразнення в носі і болючість), сухість у носі; дуже рідко - перфорація носової перегородки.
- З боку органу зору: частота невідома - тимчасові порушення зору. Можливе виникнення системних побічних
Передозування
Симптоми: в дослідженні біодоступності препарату при інтраназальному введенні застосовувалися дози в 24 рази вищі за рекомендовану дозу для дорослих, протягом більше 3 днів, при цьому небажаних системних реакцій не спостерігалося.
Лікування: малоймовірно, що гостре передозування вимагатиме інших заходів, крім медичного спостереження.
Лікування: малоймовірно, що гостре передозування вимагатиме інших заходів, крім медичного спостереження.
Лікарняна взаємодія
Флутиказону фуроат швидко виводиться, піддаючись первинному метаболізму в печінці за участю ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450. В дослідженні лікарської взаємодії флутиказону фуроату і високоактивного інгібітора ізоферменту CYP3A4 - кетоконазолу спостерігалося більше випадків визначення плазмової концентрації флутиказону фуроату, значення якої були вище порогових, у групі пацієнтів, які отримували кетоконазол (6 з 20 пацієнтів), порівняно з плацебо (1 з 20 пацієнтів). Це невелике збільшення не призводить до статистично значущої різниці вмісту кортизолу в плазмі протягом 24 годин між двома групами.
На основі теоретичних даних не передбачається яке-небудь лікарське взаємодія флутиказону фуроату, що застосовується інтраназально, згідно з інструкцією із застосування, з іншими лікарськими засобами, які метаболізуються за участю ізоферментів системи цитохрому Р450. Тому клінічні дослідження для вивчення взаємодії флутиказону фуроату та інших лікарських засобів не проводилися.
На основі теоретичних даних не передбачається яке-небудь лікарське взаємодія флутиказону фуроату, що застосовується інтраназально, згідно з інструкцією із застосування, з іншими лікарськими засобами, які метаболізуються за участю ізоферментів системи цитохрому Р450. Тому клінічні дослідження для вивчення взаємодії флутиказону фуроату та інших лікарських засобів не проводилися.
Лікарська форма
Спрей назальний дозований, 27,5 мкг/доза.
У флаконі оранжевого скла, оснащеному дозуючим (50 мкл) розпилюючим пристроєм,
30, 60 або 120 доз. 1 фл. у зовнішньому пластиковому футлярі з індикаторним вікном, натискним клапаном і ковпачком з обмежувачем з еластомеру. 1 фл. у футлярі в картонній пачці.
У флаконі оранжевого скла, оснащеному дозуючим (50 мкл) розпилюючим пристроєм,
30, 60 або 120 доз. 1 фл. у зовнішньому пластиковому футлярі з індикаторним вікном, натискним клапаном і ковпачком з обмежувачем з еластомеру. 1 фл. у футлярі в картонній пачці.
