Біпериден
Biperiden
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Безак, Акінетон, Менділекс
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Biperideni 0,002
D.t.d. №50 in tab.
S.: Внутрішньо, по 1 таблетці 4 рази на добу, незалежно від прийому їжі
Фармакологічні властивості
Протипаркінсонічне.
Фармакодинаміка
Чинить центральну м-холіноблокуючу дію, пригнічує посилену гальмівну функцію холінергічних нейронів смугастого тіла (структурного компонента екстрапірамідної системи). Чинить також помірно виражену периферичну м-холіноблокуючу дію, міотропну спазмолітичну та гангліоблокуючу дію. Викликає психомоторне збудження.
Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо Cmax становить 1.01-6.53 нг/мл і досягається протягом – 0.5-2 год. Css при прийомі 2 мг 2 рази/добу досягається через 15.7-40.7 год. Зв'язування з білками плазми становить 91-94%. Біодоступність при прийомі внутрішньо – 33%. Плазмовий кліренс - 11.6 мл/хв/кг. Повністю метаболізується. Основні метаболіти – біциклогептан і піперидин. Виведення здійснюється у дві фази з T1/2 1.5 год - у першу фазу і 24 год – у другу. Виводиться нирками і через кишечник. Виділяється з грудним молоком.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дорослим при прийомі внутрішньо на початку лікування - по 1 мг 2 рази/добу, потім частоту прийому можна поступово збільшити і застосовувати по 2 мг 2-4 рази/добу. Доза може бути підвищена до 6-16 мг/добу. При в/м або в/в введенні разова доза становить 2.5-5 мг. Повторне введення в тій же дозі можливе кожні 30 хв, але не більше 4 разів/добу.
Максимальні дози: при прийомі внутрішньо - 16 мг/добу; при парентеральному введенні - 20 мг/добу.
Максимальні дози: при прийомі внутрішньо - 16 мг/добу; при парентеральному введенні - 20 мг/добу.
Показання
- хвороба Паркінсона
- синдром паркінсонізму (у складі комбінованої терапії)
- екстрапірамідні порушення, викликані антипсихотичними засобами (нейролептиками).
- синдром паркінсонізму (у складі комбінованої терапії)
- екстрапірамідні порушення, викликані антипсихотичними засобами (нейролептиками).
Протипоказання
- закритокутова глаукома
- гіперплазія передміхурової залози
- обструктивні стани ШКТ (в т.ч. стеноз воротаря, паралітична кишкова непрохідність)
- мегаколон
- підвищена чутливість до біперидену.
- гіперплазія передміхурової залози
- обструктивні стани ШКТ (в т.ч. стеноз воротаря, паралітична кишкова непрохідність)
- мегаколон
- підвищена чутливість до біперидену.
Особливі вказівки
З обережністю застосовують у пацієнтів з епілепсією, аритмією, у хворих похилого віку.
Можливий розвиток лікарської залежності.
Лікування слід припиняти поступово через ризик розвитку абстиненції.
Безпека застосування біперидена у дітей не встановлена, тому застосування не рекомендується.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
З обережністю застосовувати у пацієнтів, діяльність яких вимагає підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Можливий розвиток лікарської залежності.
Лікування слід припиняти поступово через ризик розвитку абстиненції.
Безпека застосування біперидена у дітей не встановлена, тому застосування не рекомендується.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
З обережністю застосовувати у пацієнтів, діяльність яких вимагає підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
- З боку ЦНС: слабкість, астенія, запаморочення, заціпеніння, занепокоєння, порушення пам'яті, сплутаність свідомості, галюцинації.
- З боку органа зору: мідріаз, порушення акомодації.
- З боку серцево-судинної системи: тахікардія; рідко - брадикардія; при парентеральному введенні - зниження АТ.
- З боку травної системи: сухість у роті, диспепсія, запори.
- З боку обміну речовин: зменшення потовиділення.
- З боку сечовидільної системи: у пацієнтів з гіпертрофією передміхурової залози - утруднення сечовипускання.
- Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.
- З боку органа зору: мідріаз, порушення акомодації.
- З боку серцево-судинної системи: тахікардія; рідко - брадикардія; при парентеральному введенні - зниження АТ.
- З боку травної системи: сухість у роті, диспепсія, запори.
- З боку обміну речовин: зменшення потовиділення.
- З боку сечовидільної системи: у пацієнтів з гіпертрофією передміхурової залози - утруднення сечовипускання.
- Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.
Передозування
Симптоми: виражені холінолітичні ефекти.
Лікування: симптоматичне. Можливе застосування інгібіторів холінестерази.
Лікування: симптоматичне. Можливе застосування інгібіторів холінестерази.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні з антихолінергічними препаратами можливе посилення центральних і периферичних антихолінергічних ефектів.
При одночасному застосуванні з антипсихотичними засобами (нейролептиками) підвищується ризик розвитку пізньої дискінезії.
При одночасному застосуванні з біпериденом посилюється дія блокаторів гістамінових Н1-рецепторів і протисудомних засобів.
При одночасному застосуванні з леводопою можливе посилення м-холіноблокуючої дії і дискінезії.
При одночасному застосуванні біпериден зменшує ефективність метоклопраміду.
При одночасному застосуванні з хінідином підвищується ризик розвитку дискінезії. Потенціює дію етанолу.
При одночасному застосуванні з антипсихотичними засобами (нейролептиками) підвищується ризик розвитку пізньої дискінезії.
При одночасному застосуванні з біпериденом посилюється дія блокаторів гістамінових Н1-рецепторів і протисудомних засобів.
При одночасному застосуванні з леводопою можливе посилення м-холіноблокуючої дії і дискінезії.
При одночасному застосуванні біпериден зменшує ефективність метоклопраміду.
При одночасному застосуванні з хінідином підвищується ризик розвитку дискінезії. Потенціює дію етанолу.
Лікарська форма
Таб. по 2 мг. Таб. ретард по 4 мг. Р-н д/і в амп по 1 мл (5 мг біперидена).
