Бівалос

Препарат, що впливає на метаболізм кісткової тканини.

In vitro стронцію ранелат:

• стимулює кісткову формацію в структурі кісткової тканини, а також реплікацію попередників остеобластів і синтез колагену в культурі кісткових клітин;
• зменшує кісткову резорбцію за рахунок зниження диференціації остеокластів і резорбційної активності.

В результаті кістковий обмін перебудовується на користь кісткової формації.
Попадання стронцію в кісткову тканину відбувається, в основному, за рахунок адсорбції на поверхні кісткового кристала, стронцій лише в невеликій мірі замінює кальцій в кристалі апатиту у новоутвореній кістці. Стронцію ранелат не змінює характеристик кісткової тканини.
Комбінована дія розподілу стронцію в кістці і підвищеної радіаційної абсорбції стронцію в порівнянні з кальцієм, веде до зростання вимірів мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) методом двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії. Наявні дані вказують на те, що виміряне зміна МЩКТ за 3 роки лікування препаратом Бівалос® при дозі 2 г на день на 50% викликано саме цими факторами. Цю особливість слід враховувати при інтерпретації змін МЩКТ в ході лікування препаратом. В дослідженнях III фази, в ході яких була продемонстрована ефективність лікування препаратом у попередженні переломів, виміряна середня МЩКТ при лікуванні Бівалосом® збільшилася в порівнянні з вихідними показниками приблизно на 4% на рік в поперековому відділі хребта і на 2% на рік в районі шийки стегна. Таким чином, за 3 роки МЩКТ збільшилася на 13-15% і 5-6% відповідно, в залежності від дослідження.

Стронцію ранелат складається з 2 атомів стабільного стронцію і 1 молекули ранелової кислоти, ця органічна складова дає можливість найкращого компромісу з точки зору молекулярної ваги, фармакокінетики і переносимості лікарського препарату. Фармакокінетика стронцію і ранелової кислоти була вивчена у здорових молодих чоловіків і здорових жінок в період постменопаузи, а також при тривалому прийомі з приводу остеопорозу у чоловіків, жінок в постменопаузі, включаючи літніх жінок. Через високу полярність ранелової кислоти, її абсорбція, розподіл і зв'язування з білками плазми низькі. Ранелова кислота не кумулює і не проявляє метаболічної активності. Абсорбована ранелова кислота в незміненому вигляді швидко виводиться нирками.
Абсорбція
Після перорального прийому дози 2 г абсолютна біодоступність стронцію становить близько 25% (в межах від 19% до 27%). Максимальна концентрація в плазмі (Сmax) досягається через 3-5 годин. Стабільна концентрація препарату в плазмі досягається після 2 тижнів лікування. Одночасний прийом стронцію ранелату з кальцієм або їжею знижує біодоступність стронцію приблизно на 60-70% в порівнянні з такою при прийомі препарату через 3 години після їжі. Враховуючи відносно повільну абсорбцію стронцію, слід уникати прийому їжі або кальцію як до, так і після прийому Бівалоса®. Додатковий пероральний прийом вітаміну D не впливає на вплив стронцію.
Розподіл
Приблизний об'єм розподілу стронцію становить 1 л/кг. Зв'язування стронцію з білками плазми низьке (25%), стронцій має високу спорідненість до кісткової тканини. Вимірювання концентрації стронцію в біоптатах кістки клубового гребеня, проведених у пацієнток, які проходили лікування стронцію ранелатом у дозуванні 2 г на день протягом періоду часу до 60 місяців, вказують на те, що концентрації стронцію в кістці можуть досягати плато приблизно після 3 років лікування.
Даних про кінетику стронцію з кістки поза терапією немає.
Біотрансформація
Стронцій є двовалентним катіоном, тому не піддається метаболізму. Стронцію ранелат не інгібує ферменти цитохрому Р450.
Виведення
Виведення стронцію залежить від часу і дози. Ефективний період напіввиведення становить близько 60 годин. Виведення стронцію відбувається через нирки і шлунково-кишковий тракт. Кліренс стронцію в плазмі становить близько 12 мл/хв (CV 22%), а нирковий кліренс – близько 7 мл/хв (CV 28%).

Для дорослих:

• остеопороз у жінок в періоді постменопаузи (з метою зниження ризику переломів хребта і стегна).

• підвищена чутливість до активної речовини або допоміжних компонентів препарату
• венозна тромбоемболія (ВТЕ) в минулому або в даний час, включаючи тромбоз глибоких вен і емболію легень
• тимчасова або постійна іммобілізація внаслідок хірургічних маніпуляцій або тривалий постільний режим
• наявні в анамнезі, в даний момент або в минулому, ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій і/або цереброваскулярне захворювання
• неконтрольована артеріальна гіпертензія

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

• З боку ЦНС: часто - головний біль (3% і 2.4% відповідно). Через 4 роки лікування в групі хворих, які отримували Бівалос®, розлади нервової системи відзначалися частіше в порівнянні з плацебо: порушення свідомості (2.6% і 2.1% відповідно), зниження пам'яті (2.5% і 2% відповідно) і судоми (0.4% і 0.1% відповідно).
• З боку травної системи: часто - нудота (6.6% і 4.3% відповідно), діарея (6.5% і 4.6% відповідно), рідкий стілець (1.1% і 0.2% відповідно); блювання, біль у животі, подразнення слизової оболонки ротової порожнини, включаючи стоматит і/або виразку слизової оболонки (частота не встановлена).
• Дерматологічні реакції: дерматит (2.1% і 1.6% відповідно), екзема (1.5% і 1.2% відповідно).
• Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, DRESS-синдром (в т.ч. еозинофілія, висип, гепатит, аденопатія, інтерстиціальна нефропатія, інтерстиціальна пневмонія). DRESS-синдром зазвичай розвивається на 3-6 тижні лікування, результат у більшості випадків сприятливий після припинення прийому препарату Бівалос® і початку терапії кортикостероїдами. Одужання може бути повільним, в ряді випадків відзначено рецидив синдрому після відміни ГКС.
• З боку кістково-м'язової системи: міалгії, м'язові спазми, біль у кістках, артралгія, біль у кінцівках.
• З боку серцево-судинної системи: щорічна частота розвитку венозної тромбоемболії через 4 роки лікування препаратом Бівалос® становить 0.7%, при відносному ризику 1.42, в порівнянні з плацебо.
• З боку лабораторних показників: транзиторні гострі підйоми рівня КФК (1.4% і 0.6% відповідно) в 3 рази вище ВГН (в більшості випадків рівні КФК самостійно поверталися до норми при продовженні лікування препаратом Бівалос® і не вимагали якої-небудь корекції терапії).

В ході клінічних випробувань (до 4 г на добу при максимальній тривалості 147 днів) клінічно значущих явищ не спостерігалося.
Лікування: прийом молока або антацидних препаратів сприяє зменшенню абсорбції активної речовини. У разі значного передозування слід викликати блювоту для того, щоб вивести з організму неабсорбовану активну речовину.

Їжа, молоко і молочні продукти, а також лікарські препарати, що містять кальцій, можуть знизити біодоступність стронцію ранелату приблизно на 60-70% (рекомендований інтервал між прийомом препарату і їжі становить не менше 2 годин).
Двовалентні катіони здатні утворювати в шлунково-кишковому тракті єдині комплекси з пероральними тетрациклінами (наприклад, доксицикліном) і антибіотиками групи хінолонів (наприклад, ципрофлоксацином), що веде до зниження їх абсорбції, у зв'язку з чим слід уникати одночасного прийому стронцію ранелату з лікарськими препаратами цього типу. В якості профілактичного заходу слід перервати прийом Бівалоса® на час лікування пероральними тетрациклінами або хінолонами.

Прийом гідроксидів алюмінію і магнію одночасно з стронцію ранелатом або за 2 години до прийому препарату призводить до невеликого зниження абсорбції стронцію ранелату (зниження AUC на 20-25%), отже, переважно приймати антацидні препарати як мінімум через 2 години після прийому Бівалоса®. Однак, такий режим прийому виявляється непрактичним, якщо врахувати, що Бівалос рекомендується приймати перед сном, в таких випадках одночасний прийом зазначених препаратів допустимий.

Взаємодії з вітаміном D, який додатково приймається перорально, не відзначено.
В ході клінічних досліджень з участю цільової популяції не було виявлено доказів клінічної взаємодії або релевантного зростання рівня стронцію в крові при прийомі лікарських препаратів, які, ймовірно, будуть часто призначатися для паралельного прийому з Бівалосом. До них відносяться: нестероїдні протизапальні препарати (включаючи ацетилсаліцилову кислоту), аніліди (парацетамол), блокатори Н2-гістамінорецепторів і блокатори протонного насоса, діуретики, дигоксин і серцеві глікозиди, органічні нітрати та інші судинорозширювальні препарати для лікування серцевих захворювань, блокатори кальцієвих каналів, бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, антагоністи ангіотензину II, селективні агоністи бета-2-адренорецепторів, оральні антикоагулянти, інгібітори агрегації тромбоцитів, статини, фібрати і похідні бензодіазепіну.

Гранули д/пригот. сусп. д/прийому всередину 2 г/1 пак.: пак. 28 шт.
Гранули для приготування суспензії для прийому всередину світло-жовтого кольору; готова суспензія являє собою мутнувату рідину блідо-жовтого кольору.
1 пак.
стронцію ранелат 2 г
Допоміжні речовини: аспартам (E951), манітол (E421), мальтодекстрин.
2 г - пакетики (28) - пачки картонні.