Дилатренд
Dilatrend
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Кориол, Карведилол, Акридилол, Атрам, Багодилол, Ведикардол, Велкардио, Дилатор, Карведигамма, Карвенал, Карветренд, Карвид, Карвидекс, Карвиум, Кардивас, Кардиостад, Кардоз, Корвазан, Кредекс, Медокардил, Протекард, Рекардиум
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: "Dilatrend" 0,0125
D.t.d: №50 in tab.
S: По 1 таблетці 2 рази на день
D.t.d: №50 in tab.
S: По 1 таблетці 2 рази на день
Фармакологічні властивості
Інструкція з медичного застосування препарату введена Наказом Федеральної служби з нагляду у сфері охорони здоров'я та соціального розвитку від 21.10.05 №56.
Карведилол – блокатор α1-, β1,- і β2-адренорецепторів, має органопротективний ефект, є потужним антиоксидантом, що усуває вільні кисневі радикали, має антипроліферативну дію щодо гладком'язових клітин стінок судин. Карведилол є рацемічною сумішшю R(+) і S(-) стереоізомерів, кожен з яких має однакові a-адреноблокуючі та антиоксидантні властивості. Бета-адреноблокуюча дія карведилолу носить неселективний характер і обумовлена лівовращаючим S(-) стереоізомером.
Карведилол не має внутрішньої симпатоміметичної активності і, подібно до пропранололу, має мембраностабілізуючі властивості. Блокуючи бета-адренорецептори, він знижує активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, зменшуючи вивільнення реніну, тому затримка рідини (характерна для селективних альфа-адреноблокаторів) виникає рідко.
Селективно блокуючи α1-адренорецептори, карведилол знижує загальний периферичний судинний опір.
Карведилол не чинить несприятливого впливу на ліпідний профіль, зберігаючи нормальне співвідношення ліпопротеїнів високої і низької щільності (ЛПВЩ/ЛПНЩ).
Ефективність
Артеріальна гіпертензія. У хворих на артеріальну гіпертензію карведилол знижує артеріальний тиск (АТ) за рахунок поєднаної блокади β- і α1-адренорецепторів. Зниження АТ не супроводжується одночасним збільшенням загального периферичного судинного опору, яке спостерігається при прийомі неселективних бета-адреноблокаторів. Частота серцевих скорочень дещо зменшується. Нирковий кровотік і функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією зберігаються. Показано, що карведилол не змінює ударний об'єм і зменшує загальний периферичний судинний опір; не порушує кровопостачання органів і периферичний кровотік, в тому числі, скелетної мускулатури, передпліч, нижніх кінцівок, шкірних покривів, головного мозку і сонної артерії. Охолодження кінцівок і підвищена втомлюваність під час фізичного навантаження відзначаються рідко. Гіпотензивний ефект карведилолу при артеріальній гіпертензії зберігається протягом тривалого часу.
Ішемічна хвороба серця. У хворих на ішемічну хворобу серця карведилол чинить протиішемічну та антиангінальну дію (збільшення загальної тривалості фізичного навантаження, часу до розвитку депресії сегмента ST глибиною 1 мм і часу до виникнення нападу стенокардії), що зберігаються при тривалій терапії. Карведилол достовірно знижує потребу міокарда в кисні і активність симпатоадреналової системи. Також зменшує переднавантаження (тиск заклинювання в легеневій артерії і легеневий капілярний тиск) і постнавантаження (загальний периферичний судинний опір).
Хронічна серцева недостатність. Карведилол знижує смертність хворих з хронічною серцевою недостатністю будь-якої стадії і функціонального класу і добре ними переноситься (дослідження COPERNICUS, COMET). Карведилол значно зменшує потребу в госпіталізації з серцево-судинних причин, він збільшує фракцію викиду і зменшує симптоматику у хворих з хронічною серцевою недостатністю ішемічного і неішемічного генезу. Ефекти карведилолу є дозозалежними.
Карведилол – блокатор α1-, β1,- і β2-адренорецепторів, має органопротективний ефект, є потужним антиоксидантом, що усуває вільні кисневі радикали, має антипроліферативну дію щодо гладком'язових клітин стінок судин. Карведилол є рацемічною сумішшю R(+) і S(-) стереоізомерів, кожен з яких має однакові a-адреноблокуючі та антиоксидантні властивості. Бета-адреноблокуюча дія карведилолу носить неселективний характер і обумовлена лівовращаючим S(-) стереоізомером.
Карведилол не має внутрішньої симпатоміметичної активності і, подібно до пропранололу, має мембраностабілізуючі властивості. Блокуючи бета-адренорецептори, він знижує активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, зменшуючи вивільнення реніну, тому затримка рідини (характерна для селективних альфа-адреноблокаторів) виникає рідко.
Селективно блокуючи α1-адренорецептори, карведилол знижує загальний периферичний судинний опір.
Карведилол не чинить несприятливого впливу на ліпідний профіль, зберігаючи нормальне співвідношення ліпопротеїнів високої і низької щільності (ЛПВЩ/ЛПНЩ).
Ефективність
Артеріальна гіпертензія. У хворих на артеріальну гіпертензію карведилол знижує артеріальний тиск (АТ) за рахунок поєднаної блокади β- і α1-адренорецепторів. Зниження АТ не супроводжується одночасним збільшенням загального периферичного судинного опору, яке спостерігається при прийомі неселективних бета-адреноблокаторів. Частота серцевих скорочень дещо зменшується. Нирковий кровотік і функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією зберігаються. Показано, що карведилол не змінює ударний об'єм і зменшує загальний периферичний судинний опір; не порушує кровопостачання органів і периферичний кровотік, в тому числі, скелетної мускулатури, передпліч, нижніх кінцівок, шкірних покривів, головного мозку і сонної артерії. Охолодження кінцівок і підвищена втомлюваність під час фізичного навантаження відзначаються рідко. Гіпотензивний ефект карведилолу при артеріальній гіпертензії зберігається протягом тривалого часу.
Ішемічна хвороба серця. У хворих на ішемічну хворобу серця карведилол чинить протиішемічну та антиангінальну дію (збільшення загальної тривалості фізичного навантаження, часу до розвитку депресії сегмента ST глибиною 1 мм і часу до виникнення нападу стенокардії), що зберігаються при тривалій терапії. Карведилол достовірно знижує потребу міокарда в кисні і активність симпатоадреналової системи. Також зменшує переднавантаження (тиск заклинювання в легеневій артерії і легеневий капілярний тиск) і постнавантаження (загальний периферичний судинний опір).
Хронічна серцева недостатність. Карведилол знижує смертність хворих з хронічною серцевою недостатністю будь-якої стадії і функціонального класу і добре ними переноситься (дослідження COPERNICUS, COMET). Карведилол значно зменшує потребу в госпіталізації з серцево-судинних причин, він збільшує фракцію викиду і зменшує симптоматику у хворих з хронічною серцевою недостатністю ішемічного і неішемічного генезу. Ефекти карведилолу є дозозалежними.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Есенціальна гіпертензія. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу в перші 2 дні проведення терапії, потім — по 25 мг 1 раз на добу. При необхідності в подальшому дозу можна збільшувати з інтервалами не менше 2 тижнів, доводячи до максимально рекомендованої — 50 мг 1 раз на добу (або розділеної на 2 прийоми).
ІБС. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу в перші 2 дні, потім — по 25 мг 2 рази на добу. При необхідності в подальшому дозу можна збільшувати з інтервалами не менше 2 тижнів, доводячи до вищої добової дози, рівної 100 мг, розділеної на 2 прийоми.
Хронічна серцева недостатність. Дозу підбирають індивідуально, необхідний ретельний нагляд лікаря. Хворим, які отримують серцеві глікозиди, діуретики та інгібітори АПФ, слід скоригувати дози цих препаратів до початку лікування препаратом Дилатренд.
Рекомендована початкова доза становить 3,125 мг (1/2 табл. по 6,25 мг) 2 рази на добу протягом 2 тижнів. При хорошій переносимості дозу збільшують з інтервалами не менше 2 тижнів до 6,25 мг 2 рази на добу, потім — до 12,5 мг 2 рази на добу і далі — до 25 мг 2 рази на добу. Дозу слід збільшувати до максимальної дози, яка добре переноситься хворим. Рекомендована максимальна доза — 25 мг 2 рази на добу для всіх хворих з тяжкою хронічною серцевою недостатністю і для хворих з легкою і помірною ступенем хронічної серцевої недостатності з масою тіла менше 85 кг. У пацієнтів з легкою і помірною хронічною серцевою недостатністю і масою тіла більше 85 кг — рекомендована максимальна доза становить 50 мг 2 рази на добу.
Перед кожним збільшенням дози лікар повинен оглянути хворого для виявлення можливого наростання симптомів хронічної серцевої недостатності або вазодилатації. При транзиторному наростанні симптомів хронічної серцевої недостатності або затримці рідини в організмі слід збільшити дозу діуретиків, хоча іноді доводиться зменшити дозу препарату Дилатренд® або тимчасово відмінити його.
Симптоми вазодилатації можна усунути зменшенням дози діуретиків. Якщо симптоми зберігаються, можна знизити дозу інгібітора АПФ (якщо хворий його приймає), а потім, при необхідності, — дозу препарату Дилатренд. У такій ситуації дозу препарату Дилатренд® не слід збільшувати, поки симптоми хронічної серцевої недостатності або артеріальної гіпотензії не перестануть наростати.
Якщо лікування препаратом Дилатренд переривають більше ніж на 1 тиждень, то його призначення відновлюють у меншій дозі, а потім збільшують відповідно до наведених вище рекомендацій. Якщо лікування препаратом Дилатренд переривають більше ніж на 2 тижні, то його призначення слід відновлювати в дозі 3,125 мг (1/2 табл. по 6,25 мг) 2 рази на добу, а потім підібрати дозу відповідно до наведених вище рекомендацій.
Дозування у особливих груп хворих
Порушення функції нирок. Існуючі дані з фармакокінетики у хворих з різним ступенем порушення функції нирок (включаючи ниркову недостатність) дозволяють вважати, що хворим з помірною і тяжкою нирковою недостатністю корекції дози препарату Дилатренд не потрібно.
Порушення функції печінки. Дилатренд протипоказаний пацієнтам з клінічними проявами порушення функції печінки.
Хворі похилого віку. Дані про необхідність корекції дози відсутні.
Есенціальна гіпертензія. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу в перші 2 дні проведення терапії, потім — по 25 мг 1 раз на добу. При необхідності в подальшому дозу можна збільшувати з інтервалами не менше 2 тижнів, доводячи до максимально рекомендованої — 50 мг 1 раз на добу (або розділеної на 2 прийоми).
ІБС. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу в перші 2 дні, потім — по 25 мг 2 рази на добу. При необхідності в подальшому дозу можна збільшувати з інтервалами не менше 2 тижнів, доводячи до вищої добової дози, рівної 100 мг, розділеної на 2 прийоми.
Хронічна серцева недостатність. Дозу підбирають індивідуально, необхідний ретельний нагляд лікаря. Хворим, які отримують серцеві глікозиди, діуретики та інгібітори АПФ, слід скоригувати дози цих препаратів до початку лікування препаратом Дилатренд.
Рекомендована початкова доза становить 3,125 мг (1/2 табл. по 6,25 мг) 2 рази на добу протягом 2 тижнів. При хорошій переносимості дозу збільшують з інтервалами не менше 2 тижнів до 6,25 мг 2 рази на добу, потім — до 12,5 мг 2 рази на добу і далі — до 25 мг 2 рази на добу. Дозу слід збільшувати до максимальної дози, яка добре переноситься хворим. Рекомендована максимальна доза — 25 мг 2 рази на добу для всіх хворих з тяжкою хронічною серцевою недостатністю і для хворих з легкою і помірною ступенем хронічної серцевої недостатності з масою тіла менше 85 кг. У пацієнтів з легкою і помірною хронічною серцевою недостатністю і масою тіла більше 85 кг — рекомендована максимальна доза становить 50 мг 2 рази на добу.
Перед кожним збільшенням дози лікар повинен оглянути хворого для виявлення можливого наростання симптомів хронічної серцевої недостатності або вазодилатації. При транзиторному наростанні симптомів хронічної серцевої недостатності або затримці рідини в організмі слід збільшити дозу діуретиків, хоча іноді доводиться зменшити дозу препарату Дилатренд® або тимчасово відмінити його.
Симптоми вазодилатації можна усунути зменшенням дози діуретиків. Якщо симптоми зберігаються, можна знизити дозу інгібітора АПФ (якщо хворий його приймає), а потім, при необхідності, — дозу препарату Дилатренд. У такій ситуації дозу препарату Дилатренд® не слід збільшувати, поки симптоми хронічної серцевої недостатності або артеріальної гіпотензії не перестануть наростати.
Якщо лікування препаратом Дилатренд переривають більше ніж на 1 тиждень, то його призначення відновлюють у меншій дозі, а потім збільшують відповідно до наведених вище рекомендацій. Якщо лікування препаратом Дилатренд переривають більше ніж на 2 тижні, то його призначення слід відновлювати в дозі 3,125 мг (1/2 табл. по 6,25 мг) 2 рази на добу, а потім підібрати дозу відповідно до наведених вище рекомендацій.
Дозування у особливих груп хворих
Порушення функції нирок. Існуючі дані з фармакокінетики у хворих з різним ступенем порушення функції нирок (включаючи ниркову недостатність) дозволяють вважати, що хворим з помірною і тяжкою нирковою недостатністю корекції дози препарату Дилатренд не потрібно.
Порушення функції печінки. Дилатренд протипоказаний пацієнтам з клінічними проявами порушення функції печінки.
Хворі похилого віку. Дані про необхідність корекції дози відсутні.
Показання
ішемічна хвороба серця, включаючи терапію при нестабільній стенокардії та безбольовій ішемії міокарда; есенціальна артеріальна гіпертензія (як монотерапія, або в поєднанні з іншими антигіпертензивними лікарськими засобами, зокрема, з діуретиками або блокаторами повільних кальцієвих каналів);
хронічна серцева недостатність ішемічного/неішемічного генезу в легкому, помірному і тяжкому перебігу з метою зменшення числа ускладнень – смертності, госпіталізації, а також для покращення самопочуття і уповільнення прогресування хвороби (в поєднанні з діуретиками, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, в деяких випадках – з препаратами дигіталісу).
Також Дилатренд може призначатися як доповнення до стандартної терапії і хворим, які не отримують вазодилататори, препарати дигіталісу або нітрати.
хронічна серцева недостатність ішемічного/неішемічного генезу в легкому, помірному і тяжкому перебігу з метою зменшення числа ускладнень – смертності, госпіталізації, а також для покращення самопочуття і уповільнення прогресування хвороби (в поєднанні з діуретиками, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, в деяких випадках – з препаратами дигіталісу).
Також Дилатренд може призначатися як доповнення до стандартної терапії і хворим, які не отримують вазодилататори, препарати дигіталісу або нітрати.
Протипоказання
- підвищена чутливість до карведилолу або будь-якого компонента препарату;
- гостра і декомпенсована хронічна серцева недостатність, що вимагає внутрішньовенного введення інотропних засобів;
- клінічно значиме порушення функції печінки;
- вік до 18 років (ефективність і безпека Дилатренду не встановлені);
- вагітність;
- AV-блокада II і III ступеня (за винятком хворих з штучним водієм ритму), виражена брадикардія (менше 50 уд/хв);
- синдром слабкості синусового вузла;
- виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 85 мм рт. ст.);
- кардіогенний шок;
- анамнестичні вказівки на бронхоспазм і бронхіальну астму.
З обережністю застосовують препарат при хронічній обструктивній хворобі легень (ХОБЛ), депресії, міастенії, гіпоглікемії, AV-блокаді I ступеня, тиреотоксикозі, при обширних хірургічних втручаннях і загальній анестезії, стенокардії Принцметала, цукровому діабеті, оклюзійних захворюваннях периферичних судин, феохромоцитомі, нирковій недостатності, псоріазі.
- гостра і декомпенсована хронічна серцева недостатність, що вимагає внутрішньовенного введення інотропних засобів;
- клінічно значиме порушення функції печінки;
- вік до 18 років (ефективність і безпека Дилатренду не встановлені);
- вагітність;
- AV-блокада II і III ступеня (за винятком хворих з штучним водієм ритму), виражена брадикардія (менше 50 уд/хв);
- синдром слабкості синусового вузла;
- виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 85 мм рт. ст.);
- кардіогенний шок;
- анамнестичні вказівки на бронхоспазм і бронхіальну астму.
З обережністю застосовують препарат при хронічній обструктивній хворобі легень (ХОБЛ), депресії, міастенії, гіпоглікемії, AV-блокаді I ступеня, тиреотоксикозі, при обширних хірургічних втручаннях і загальній анестезії, стенокардії Принцметала, цукровому діабеті, оклюзійних захворюваннях периферичних судин, феохромоцитомі, нирковій недостатності, псоріазі.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Небажані реакції, що зустрічаються з частотою ≥10%, розцінюються як дуже часті. Небажані реакції, що зустрічаються з частотою від ≥1 % до < 10%, розцінюються як часті. Небажані реакції, що зустрічаються з частотою від ≥ 0.1% до < 1%, розцінюються як нечасті. Небажані реакції, що зустрічаються з частотою від ≥ 0.01% до < 0.1%, розцінюються як рідкісні. Небажані реакції, що зустрічаються з частотою < 0.01%, в тому числі, окремі випадки, розцінюються як дуже рідкісні.
Небажані реакції у хворих з хронічною серцевою недостатністю
Центральна нервова система. дуже часті - запаморочення, головний біль – зазвичай легкі і виникають частіше на початку лікування; астенія (в тому числі, підвищена втомлюваність), депресія.
Серцево-судинна система. часті - брадикардія, постуральна гіпотензія, виражене зниження АТ, набряки (в тому числі, генералізовані, периферичні, залежні від положення тіла, набряки промежини, набряки нижніх кінцівок, гіперволемія, затримка рідини). Нечасті - синкопальні стани (включаючи пресинкопальні), атріовентрикулярна блокада і серцева недостатність в період збільшення дози.
Шлунково-кишковий тракт: часті- нудота, діарея, блювання.
Система кровотворення: рідкісні - тромбоцитопенія. Дуже рідкісні - лейкопенія.
Порушення обміну речовин: часті - збільшення маси тіла, гіперхолестеринемія; у хворих з вже наявним цукровим діабетом – гіперглікемія або гіпоглікемія, декомпенсація вуглеводного обміну.
Інші: часті - порушення зору. Рідкісні - ниркова недостатність і порушення функції нирок у хворих з дифузним васкулітом і/або порушенням функції нирок.
Небажані реакції у хворих з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця
Характер побічних дій Дилатренду з боку серцево-судинної системи при лікуванні артеріальної гіпертензії та тривалій терапії ішемічної хвороби серця аналогічний такому при серцевій недостатності, однак частота їх дещо менша.
Центральна нервова система: часті - запаморочення, головний біль і загальна слабкість, зазвичай легкі і виникають, зокрема, на початку лікування. Нечасті - зниження настрою, порушення сну, парестезії.
Серцево-судинна система: часті: брадикардія, постуральна гіпотензія, синкопальні стани, особливо на початку терапії. Нечасті - порушення периферичного кровообігу (охолодження кінцівок, загострення синдрому «переміжної» кульгавості і синдром Рейно), AV-блокада, стенокардія (біль у грудній клітці), симптоми серцевої недостатності і периферичні набряки.
Органи дихання: часті - бронхоспазм і задишка у схильних хворих; рідкісні - закладеність носа.
Шлунково-кишковий тракт: часті - диспептичні розлади (в т.ч. нудота, біль у животі, діарея); нечасті - запор, блювання.
Шкірні покриви: нечасті - шкірні реакції (алергічний висип, дерматит, кропив'янка і свербіж).
Лабораторні показники: дуже рідкісні - підвищення активності “печінкових” трансаміназ - аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) і гамма-глютамілтрансферази, тромбоцитопенія і лейкопенія.
Інші: часті - біль у кінцівках, зменшення сльозовиділення і подразнення очей. Нечасті - зниження потенції, порушення зору. Рідкісні - сухість у роті і порушення сечовипускання. Дуже рідкісні - шкірні алергічні реакції (екзантема, кропив'янка, свербіж, висипання), загострення псоріатичних висипань, чхання, закладеність носа, бронхоспазм, задишка (у схильних пацієнтів), грипоподібний синдром.
Наявність у препарату бета-адреноблокуючих властивостей не виключає можливість маніфестації латентно протікаючого цукрового діабету, декомпенсації вже наявного цукрового діабету або пригнічення контрінсулярної системи
Небажані реакції у хворих з хронічною серцевою недостатністю
Центральна нервова система. дуже часті - запаморочення, головний біль – зазвичай легкі і виникають частіше на початку лікування; астенія (в тому числі, підвищена втомлюваність), депресія.
Серцево-судинна система. часті - брадикардія, постуральна гіпотензія, виражене зниження АТ, набряки (в тому числі, генералізовані, периферичні, залежні від положення тіла, набряки промежини, набряки нижніх кінцівок, гіперволемія, затримка рідини). Нечасті - синкопальні стани (включаючи пресинкопальні), атріовентрикулярна блокада і серцева недостатність в період збільшення дози.
Шлунково-кишковий тракт: часті- нудота, діарея, блювання.
Система кровотворення: рідкісні - тромбоцитопенія. Дуже рідкісні - лейкопенія.
Порушення обміну речовин: часті - збільшення маси тіла, гіперхолестеринемія; у хворих з вже наявним цукровим діабетом – гіперглікемія або гіпоглікемія, декомпенсація вуглеводного обміну.
Інші: часті - порушення зору. Рідкісні - ниркова недостатність і порушення функції нирок у хворих з дифузним васкулітом і/або порушенням функції нирок.
Небажані реакції у хворих з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця
Характер побічних дій Дилатренду з боку серцево-судинної системи при лікуванні артеріальної гіпертензії та тривалій терапії ішемічної хвороби серця аналогічний такому при серцевій недостатності, однак частота їх дещо менша.
Центральна нервова система: часті - запаморочення, головний біль і загальна слабкість, зазвичай легкі і виникають, зокрема, на початку лікування. Нечасті - зниження настрою, порушення сну, парестезії.
Серцево-судинна система: часті: брадикардія, постуральна гіпотензія, синкопальні стани, особливо на початку терапії. Нечасті - порушення периферичного кровообігу (охолодження кінцівок, загострення синдрому «переміжної» кульгавості і синдром Рейно), AV-блокада, стенокардія (біль у грудній клітці), симптоми серцевої недостатності і периферичні набряки.
Органи дихання: часті - бронхоспазм і задишка у схильних хворих; рідкісні - закладеність носа.
Шлунково-кишковий тракт: часті - диспептичні розлади (в т.ч. нудота, біль у животі, діарея); нечасті - запор, блювання.
Шкірні покриви: нечасті - шкірні реакції (алергічний висип, дерматит, кропив'янка і свербіж).
Лабораторні показники: дуже рідкісні - підвищення активності “печінкових” трансаміназ - аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) і гамма-глютамілтрансферази, тромбоцитопенія і лейкопенія.
Інші: часті - біль у кінцівках, зменшення сльозовиділення і подразнення очей. Нечасті - зниження потенції, порушення зору. Рідкісні - сухість у роті і порушення сечовипускання. Дуже рідкісні - шкірні алергічні реакції (екзантема, кропив'янка, свербіж, висипання), загострення псоріатичних висипань, чхання, закладеність носа, бронхоспазм, задишка (у схильних пацієнтів), грипоподібний синдром.
Наявність у препарату бета-адреноблокуючих властивостей не виключає можливість маніфестації латентно протікаючого цукрового діабету, декомпенсації вже наявного цукрового діабету або пригнічення контрінсулярної системи
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
таблетки: круглі, товщина 2,2–2,6 мм, діаметр 6,9–7,1 мм, трохи мармурові, з двосторонньою рискою з гравіруванням по обидві її сторони: на одній стороні – «В» і «М»; по 6,25 мг – жовті, гравірування на іншій стороні «F» і «1»; по 12,5 мг – світло-коричневі, гравірування на іншій стороні «Н» і «3»; по 25 мг – від білих до блідо-жовтувато-бежевих, гравірування на іншій стороні «D» і «5» (в блістерах по 10 шт., в картонній пачці 1, 3, 5 або 10 блістерів). Склад 1 таблетки: діюча речовина: карведилол – 6,25, 12,5 або 25 мг; додаткові компоненти (6,25/12,5/25 мг): моногідрат лактози – 51,8/59,1/10 мг; безводний колоїдний діоксид кремнію – 2,5/3,75/4 мг; стеарат магнію – 1,5/1/1,5 мг; сахароза – 21,25/12,5/25 мг; повідон К25 – 1/0,5/1 мг; кросповідон – 15,5/10,5/15,5 мг; барвник червоний оксид заліза (Е172) – 0/0,1/0 мг; барвник жовтий оксид заліза (Е172) – 0,2/0,3/0 мг.
