Ептифібатид

Антиагрегаційне.

Антиагрегантний засіб, синтетичний циклічний гептапептид, що містить 6 амінокислот і меркаптопропіоніловий залишок — дезаміноцистеїніл. Інгібітор агрегації тромбоцитів, що належить до класу RGD (аргінін-гліцин-аспартат)-стимуляторів: пригнічує агрегацію тромбоцитів, запобігаючи зв'язуванню фібриногену, фактора Віллебранда та інших адгезивних лігандів з глікопротеїновими IIb/IIIa рецепторами тромбоцитів. При в/в введенні викликає пригнічення агрегації тромбоцитів, ступінь якого залежить від дози і концентрації препарату. Інгібування агрегації тромбоцитів є зворотним; через 4 год після припинення інфузії функція тромбоцитів відновлюється більш ніж на 50%. Не має помітного впливу на протромбіновий час і АЧТВ.

Фармакокінетика ептифібатиду має лінійний і дозозалежний характер при струменевому введенні в дозі від 90 до 250 мкг/кг і інфузії зі швидкістю від 0.5 до 3 мкг/кг/хв. При введенні препарату за рекомендованою схемою (болюс, потім інфузія) його концентрація в плазмі швидко досягає піка, потім трохи знижується і приходить до рівноваги протягом 4-6 год. При коронарній ангіопластиці цього зниження можна уникнути шляхом введення другого болюсу в дозі 180 мкг/кг через 10 хв після першого. Зв'язування з білками плазми - 25%.

T1/2 становить 2.5 год, кліренс - 55-58 мл/кг/год і Vd - 185-260 мл/кг. У здорових людей частка ниркового кліренсу від загального становить 50%; більша частина виводиться нирками в незміненому вигляді і у вигляді метаболітів. У плазмі людини основні метаболіти не виявлені.

Для дорослих:

- гострий коронарний синдром (в т.ч. нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда);
- профілактика тромботичної оклюзії ураженої артерії та гострих ішемічних ускладнень при проведенні черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ЧТКА), включаючи інтракоронарне стентування.

- геморагічний діатез в анамнезі або виражені патологічні кровотечі в попередні 30 днів
- виражена артеріальна гіпертензія (систолічний АТ>200 мм рт.ст. або діастолічний АТ>110 мм рт.ст.) на фоні гіпотензивної терапії
- обширні хірургічні втручання протягом попередніх 6 тиж., ішемічний інсульт в попередні 30 днів або геморагічний інсульт в анамнезі
- одночасне або заплановане застосування іншого інгібітора глікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів тромбоцитів для парентерального введення
- необхідність проведення гемодіалізу у зв'язку з нирковою недостатністю, у пацієнтів, яким за клінічними показаннями потрібно введення тромболітиків (при гострому трансмуральному інфаркті міокарда з новим патологічним зубцем Q, підвищенням сегмента ST або блокадою лівої ніжки пучка Гіса на ЕКГ), період лактації (грудного вигодовування), дитячий і підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до ептифібатиду.

Ептифібатид призначений для використання тільки в умовах стаціонару. Перед початком лікування всі пацієнти повинні бути ретельно обстежені з метою виявлення можливих кровотеч, особливо жінки, літні пацієнти, а також пацієнти з низькою масою тіла, як такі, що мають найбільший ризик геморагічних ускладнень. Ризик кровотечі найбільший у місці артеріального доступу у пацієнтів, яким проводиться ЧТКА. Необхідно уважно стежити за місцями можливого кровотечі (в т.ч. за місцем катетеризації); слід також проявляти настороженість щодо можливого кровотечі з ШКТ і сечостатевих шляхів, забрюшинних кровотеч.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні з іншими препаратами, що впливають на систему гемостазу, включаючи тромболітики, антикоагулянти, декстран, аденозину фосфат, НПЗП, сульфінпіразон, антиагреганти.

Якщо під час лікування виникає необхідність у невідкладному хірургічному втручанні, введення препарату слід негайно припинити. Перед проведенням планового хірургічного втручання введення препарату припиняють завчасно, щоб функція тромбоцитів відновилася до норми.

У період лікування необхідно обмежити число артеріальних і венозних пункцій, виключити в/м ін'єкції, а також застосування сечових катетерів, інтубаційних трубок і назогастральних зондів. Для в/в доступу не слід використовувати вени, що не піддаються компресії (підключична, яремна). У разі виникнення серйозного кровотечі, яке не вдається зупинити шляхом накладення давлячої пов'язки, слід негайно припинити введення препарату і гепарину. Ризик кровотечі найбільший у місці введення катетера в стегнову артерію при проведенні ЧТКА. Слід дотримуватися обережності і переконатися в тому, що пунктована тільки передня стінка стегнової артерії. Систему для введення з стегнової артерії можна видалити після відновлення коагуляційної функції до норми: АЧТВ - менше 45 сек, що зазвичай відбувається через 3-4 год після припинення введення гепарину. Після видалення системи для введення слід здійснити гемостаз з подальшим ретельним спостереженням протягом мінімум 2-4 год до виписки зі стаціонару.

При зниженні кількості тромбоцитів менше 100 000/мкл, введення ептифібатиду і гепарину слід припинити і здійснити необхідні лікувальні заходи. Якщо в анамнезі відзначалися випадки тромбоцитопенії при застосуванні інших парентеральних інгібіторів глікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів тромбоцитів, то необхідно особливо ретельне спостереження. Може відзначатися зворотне 5-кратне збільшення часу кровотечі. Час кровотечі повертається до вихідних показників протягом 2-6 год після припинення введення ептифібатиду.

Не рекомендується застосовувати одночасно з низькомолекулярним гепарином у зв'язку з відсутністю клінічного досвіду. Застосування гепарину рекомендується у всіх випадках (при відсутності протипоказань до його використання).

До початку терапії для виявлення можливих порушень гемостазу рекомендується визначення протромбінового часу, АЧТВ, сироваткового креатиніну, числа тромбоцитів, гемоглобіну, гематокриту. Останні 3 показники слід безперервно моніторувати протягом 6 год після початку терапії, потім 1 раз/добу на всьому протязі терапії (або частіше - у разі зниження показників). При тромбоцитопенії нижче 100 000/мкл слід проводити повторні аналізи для виключення псевдотромбоцитопенії; введення гепарину слід припинити.

- З боку системи згортання крові: малі кровотечі (в т.ч. макрогематурія) частіше спостерігаються при одночасному застосуванні з гепарином; рідше - великі кровотечі; вкрай рідко - внутрішньочерепний крововилив; в одиничних випадках - фатальні кровотечі.
- З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія (число тромбоцитів

Симптоми: кровотечі.

Лікування: припинення введення. Ефективний діаліз.

При одночасному застосуванні зі стрептокіназою підвищується ризик розвитку кровотеч.

Розчин для в/в введення (в 1 мл — 2 мг, 750 мкг).