Фортедетрим

Відновлює дефіцит вітаміну D, регулює кальцій-фосфорний обмін.

Вітамін D3 є природною формою вітаміну D, яка утворюється у людини в шкірі під дією сонячних променів. Порівняно з вітаміном D2 характеризується на 25% вищою активністю.

Вітамін D зв'язується зі специфічним рецептором вітаміну D (VDR), який регулює експресію багатьох генів, включаючи гени іонного каналу TRPV6 (забезпечує абсорбцію кальцію в кишечнику), CALB1 (кальбіндин; забезпечує транспорт кальцію в кровоносне русло), BGLAP (остеокальцин; забезпечує мінералізацію кісткової тканини та гомеостаз кальцію), SPP1 (остеопонтин; регулює міграцію остеокластів), REN (ренін; забезпечує регуляцію АТ, будучи ключовим елементом РААС регуляції), IGFBP (зв'язуючий білок інсуліноподібного фактора росту; підсилює дію інсуліноподібного фактора росту), FGF23 і FGFR23 (фактор росту фібробластів 23; регулюють рівні кальцію, фосфат-аніона, процеси клітинного поділу фібробластів), TGFB1 (трансформуючий фактор росту бета-1; регулює процеси клітинного поділу та диференціації остеоцитів, хондроцитів, фібробластів та кератиноцитів), LRP2 (ЛПНП-рецептор-зв'язаний білок 2; є посередником ендоцитозу ЛПНП), INSR (рецептор інсуліну; забезпечує ефекти інсуліну на будь-які типи клітин).

Вітамін D3 є активним антирахітичним фактором. Найважливішою функцією вітаміну D3 є регулювання метаболізму кальцію та фосфатів, що сприяє правильній мінералізації та росту скелета.

Колекальциферол відіграє суттєву роль в абсорбції кальцію та фосфатів у кишечнику, транспорті мінеральних солей та процесі кальцифікації кісток, регулює також виведення кальцію та фосфатів нирками.

Концентрація іонів кальцію в крові обумовлює підтримання тонусу м'язів скелетної мускулатури, функції міокарда, сприяє проведенню нервового збудження, регулює процес згортання крові.

Недостатність вітаміну D в їжі, порушення його всмоктування, дефіцит кальцію, а також недостатнє перебування на сонці в період швидкого росту дитини призводить до рахіту, у дорослих — до остеомаляції, у вагітних можуть виникнути симптоми тетанії, порушення процесів обізвествлення кісток новонароджених.

Підвищена потреба у вітаміні D виникає у жінок в період менопаузи, оскільки у них часто розвивається остеопороз у зв'язку з гормональними порушеннями. Вітамін D має ряд т.зв. внескелетних ефектів.

Вітамін D бере участь у функціонуванні імунної системи шляхом модуляції рівнів цитокінів і регулює поділ лімфоцитів Т-хелперів та диференціацію В-лімфоцитів. У ряді досліджень відзначено зниження захворюваності на інфекції дихальних шляхів на фоні прийому вітаміну D.

Показано, що вітамін D є важливою ланкою гомеостазу імунної системи: запобігає аутоімунним захворюванням (цукровий діабет типу 1, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, запальні хвороби кишечника та ін.).

Вітамін D має антипроліферативні та продиференціюючі ефекти, які обумовлюють онкопротективну дію вітаміну D. Відзначено, що частота деяких пухлин (рак молочної залози, рак товстого кишечника) підвищується на фоні низького рівня вітаміну D в крові.

Вітамін D бере участь у регуляції вуглеводного та жирового метаболізму шляхом впливу на синтез IRS1 (субстрат рецептора інсуліну 1; бере участь у внутрішньоклітинних шляхах проведення сигналу рецептора інсуліну), IGF (інсуліноподібний фактор росту; регулює баланс жирової та м'язової тканини), PPAR-δ (активований рецептор проліфераторів пероксисом, тип δ; сприяє переробці надлишкового Хс).

За даними епідеміологічних досліджень дефіцит вітаміну D асоційований з ризиком розвитку метаболічних порушень (метаболічний синдром та цукровий діабет типу 2). Рецептори та метаболізуючі ферменти вітаміну D експресуються в артеріальних судинах, серці та практично всіх клітинах і тканинах, що мають відношення до патогенезу серцево-судинних захворювань. На тваринних моделях показані антиатеросклеротична дія, супресія реніну та попередження пошкодження міокарда та ін. Низькі рівні вітаміну D у людини пов'язані з несприятливими факторами ризику серцево-судинної патології, такими як цукровий діабет, дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, і асоційовані з ризиком серцево-судинних катастроф, в т.ч. інсультів. У дослідженнях на експериментальних моделях хвороби Альцгеймера показано, що вітамін D3 знижував накопичення амілоїду в мозку та покращував когнітивну функцію. У неінтервенційних дослідженнях у людини показано, що частота розвитку деменції та хвороби Альцгеймера збільшується на фоні низького рівня вітаміну D та низького дієтарного споживання вітаміну D. Відзначалося погіршення когнітивної функції та захворюваності на хворобу Альцгеймера при низьких рівнях вітаміну D.

Всмоктування

Колекальциферол (вітамін D3) при пероральному прийомі практично повністю всмоктується (80%) у тонкій кишці. Після одноразового прийому всередину колекальциферолу Cmax у сироватці крові основної форми досягається приблизно через 7 днів.

Розподіл

Колекальциферол накопичується в печінці, кістках, скелетних м'язах, нирках, наднирниках, міокарді, жировій тканині. Cmax у тканинах досягається через 4-5 год, після чого концентрація дещо знижується, зберігаючись тривалий час на постійному рівні. Піддається кишково-печінковій рециркуляції. Концентрація в сироватці крові неактивного метаболіту 25-гідроксикальциферолу (25(OH)D3, кальцидиол) може бути збільшена протягом кількох місяців після прийому колекальциферолу у великих дозах. Гіперкальціємія, викликана передозуванням, може зберігатися протягом кількох тижнів.

Колекальциферол проникає через плацентарний бар'єр і проникає в грудне молоко.

Метаболізм

Колекальциферол у плазмі крові зв'язується з альфа-2-глобулінами і частково з альбумінами та транспортується в печінку, де відбувається мікросомальне гідроксилювання з утворенням неактивного метаболіту 25-гідроксикальциферолу (25(OH)D3, кальцидиол). Концентрація циркулюючого в крові кальцидиолу є показником рівня вітаміну D в організмі. Кальцидиол піддається повторному гідроксилюванню в нирках з утворенням домінуючого активного метаболіту 1,25-гідроксиколекальциферолу (1,25(OH)2D3, кальцитріол).

Виведення

25(OH)D3 повільно виводиться з Т1/2 близько 50 днів. Основним шляхом виведення колекальциферолу, а також його метаболітів є жовч (кал), і не менше 2% зазначених речовин виділяється нирками.

Для дорослих:

Лікування і профілактика дефіциту і недостатності вітаміну D та станів, викликаних дефіцитом вітаміну D у дорослих.

- підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин
- гіперкальціємія і (або) гіперкальціурія;
- сечокам'яна хвороба (утворення кальцієвих оксалатних каменів);
- гіпервітаміноз D;
- псевдогіпопаратиреоз;
- саркоїдоз;
- активна форма туберкульозу легень;
- важка ниркова недостатність;
- вагітність і період грудного вигодовування (в даних дозуваннях);
- дитячий вік (до 18 років).

З обережністю: прийом додаткових кількостей колекальциферолу і кальцію (наприклад, у складі інших препаратів), порушення екскреції кальцію і фосфатів з сечею, лікування іммобілізованих пацієнтів, одночасний прийом тіазидів, серцевих глікозидів (особливо глікозидів наперстянки), похідних бензотіадіазину, пацієнти з атеросклерозом.

Якщо одночасно призначені інші препарати, що містять колекальциферол, слід враховувати дозу колекальциферолу, що міститься в препараті Фортедетрим. Додаткове застосування колекальциферолу або кальцію слід проводити тільки під наглядом лікаря. У цьому випадку необхідно контролювати концентрацію кальцію в сироватці крові та сечі. У пацієнтів з нирковою недостатністю, які отримують лікування препаратом Фортедетрим, слід контролювати показники метаболізму кальцію і фосфатів. Препарат не слід застосовувати у пацієнтів з передумовою до кальцієвого нефроуролітіазу.

Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеною екскрецією кальцію і фосфатів з сечею, при лікуванні похідними бензотіазидина і у іммобілізованих пацієнтів (ризик розвитку гіперкальціємії і гіперкальціурії). У таких пацієнтів слід контролювати концентрацію кальцію в плазмі крові та сечі.

Препарат не слід приймати при псевдогіпопаратиреозі, оскільки в фазі нормальної чутливості до колекальциферолу потреба в колекальциферолі може зменшуватися, що призводить до ризику розвитку відстроченої передозування. У таких випадках краще використовувати активні метаболіти вітаміну D, що дозволяють більш точно регулювати дозу.

При тривалому лікуванні препаратом Фортедетрим слід контролювати концентрацію кальцію в плазмі крові та сечі, а також проводити оцінку функції нирок шляхом вимірювання концентрації сироваткового креатиніну. Це особливо важливо для пацієнтів похилого віку і при супутньому лікуванні серцевими глікозидами або діуретиками.

У разі розвитку гіперкальціємії на фоні лікування препаратом Фортедетрим (концентрація кальцію в крові перевищує 7.5 ммоль/24 год (300 мг/24 год) або наявності ознак порушення функції нирок дозу препарату необхідно знизити або призупинити лікування.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

Дослідження впливу на здатність керувати транспортним засобом і роботу з механізмами не проводилися.

Класифікація частоти небажаних реакцій: нечасто (≥1/1000-

Симптоми: поріг інтоксикації для колекальциферолу варіює між 40000 і 100000 МЕ на добу протягом 1–2 міс у дорослих з нормальною функцією паращитовидних залоз. У новонароджених і маленьких дітей може відзначатися чутливість до значно нижчих концентрацій.

Гостре і хронічне передозування може призвести до збільшення рівнів фосфору в сироватці крові та сечі, і гіперкальціємії, яка може мати персистуючий характер і потенційно загрожувати життю.

Типові зміни біохімічних показників включають гіперкальціємію, гіперкальціурію, а також підвищення в сироватці крові рівня 25-гідроксикальциферолу (25 (OH) D3, кальцидиол). Хронічне передозування колекальциферолом може призвести до відкладення кальцію в тканинах і паренхіматозних органах, перш за все в нирках (сечокам'яна хвороба, нефрокальциноз) і судинах.

Симптоми носять загальний характер і проявляються у вигляді нудоти, блювоти, також спочатку у вигляді діареї, пізніше — у вигляді запору, втрати апетиту, слабкості, головного болю, болю в м'язах і суглобах, м'язової слабкості, азотемії, постійної сонливості, полідипсії, поліурії і, на завершальній стадії, зневоднення організму. Передозування колекальциферолом може викликати зміни ЕКГ, порушення ритму серця, панкреатит, ниркову недостатність.

Лікування: перш за все, необхідно припинити прийом колекальциферолу. Для усунення гіперкальціємії, викликаної передозуванням колекальциферолом, потрібно кілька тижнів. Залежно від ступеня гіперкальціємії в якості заходів лікування призначають дієту з низьким вмістом кальцію або повністю без кальцію, споживання великої кількості рідини, форсований діурез із застосуванням фуросеміду, а також ГКС і кальцитонін. При збереженій функції нирок концентрація кальцію може бути значно знижена шляхом інфузії ізотонічного розчину хлориду натрію (3–6 л протягом 24 год) з додаванням фуросеміду і, в деяких випадках, також натрію едетату в дозі 15 мг/кг/год, при одночасному моніторингу рівня кальцію і даних ЕКГ. Не слід застосовувати інфузію фосфатів для зменшення гіперкальціємії, викликаної передозуванням колекальциферолу, у зв'язку з небезпекою розвитку метастатичної кальцифікації. При олігоанурії слід провести гемодіаліз (діалізат без кальцію). Специфічного антидоту не існує.

Рекомендується звертати увагу пацієнтів на симптоми можливої передозування при тривалому прийомі високих доз препарату (нудота, блювота, спочатку — діарея, пізніше — запор, втрата апетиту, слабкість, головний біль, біль в м'язах і суглобах, м'язова слабкість, постійна сонливість, полідипсія і поліурія).

Одночасний прийом протисудомних лікарських препаратів (таких як фенітоїн) або барбітуратів (і, можливо, інших лікарських засобів, що індукують ферменти печінки) може знизити ефективність колекальциферолу за рахунок збільшення швидкості біотрансформації колекальциферолу в неактивні метаболіти.

Супутня терапія препаратами ГКС може знижувати ефективність колекальциферолу.

Пероральний прийом колекальциферолу може посилити терапевтичний ефект і токсичний потенціал наперстянки та інших серцевих глікозидів (ризик розвитку аритмії) за рахунок розвитку гіперкальціємії. Потрібен ретельний медичний нагляд, контроль показників ЕКГ і рівнів кальцію в плазмі крові та сечі, і, при необхідності, корекція дози серцевих глікозидів.

У разі супутньої терапії тіазидними діуретиками, які зменшують екскрецію кальцію з сечею, рекомендується контролювати вміст кальцію в сироватці крові та сечі.

Одночасне лікування іонообмінними смолами (такими як колестирамін), препаратами орлістату або проносними засобами (такими як парафінове масло) може зменшувати всмоктування колекальциферолу в травному тракті.

Одночасний прийом рифампіцину та ізоніазиду може знизити ефективність препарату через збільшення швидкості біотрансформації колекальциферолу.

На фоні одночасного прийому антацидів, що містять магній, і колекальциферолу може підвищуватися концентрація магнію в крові.

На фоні одночасного прийому антацидів, що містять алюміній, і колекальциферолу може підвищуватися концентрація алюмінію в крові, що збільшує ризик токсичного впливу алюмінію.

Капсули 2000 МЕ, 4000 МЕ, 10000 МЕ: по 15 капс. в блістер з ПВХ/ПВДХ і алюмінієвої фольги.

Дозування 2000 МЕ, 4000 МЕ: по 2, 4 або 6 бл. в пачку картонну разом з інструкцією по застосуванню.

Дозування 10000 МЕ: по 2 або 4 бл. в пачку картонну разом з інструкцією по застосуванню.