Гіосцину бутилбромід

Спазмолітичний, м-холіноблокуючий.

Блокує м-холінорецептори, знижуючи стимулюючу дію ацетилхоліну: зменшує секрецію слізних, бронхіальних, потових, шлункових залоз, а також зовнішньосекреторну активність підшлункової залози. Як спазмолітик знижує тонус жовчних протоків і жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту, одночасно підвищує тонус сфінктерів. Покращує атріовентрикулярну провідність, викликає тахікардію. Ускладнює відтік внутрішньоочної рідини, підвищує внутрішньоочний тиск, провокує параліч акомодації.

Після прийому внутрішньо натщесерце до 8 % абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 2 години, через 5 хвилин - після внутрішньовенного введення. Зв'язок з білками плазми становить 4,4 %.
Метаболізм у печінці.
Період напіввиведення становить 6 годин. Елімінація з фекаліями та нирками.

Для дорослих:

Для дітей:

Ниркова коліка, спазми сечоводу, жовчна коліка, гіпермоторна дискінезія жовчовивідних шляхів і жовчного міхура, холецистит, кишкова коліка, пілороспазм, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в фазі загострення (у складі комплексної терапії), дисменорея.

Глаукома, доброякісна гіперплазія передміхурової залози, стеноз воротаря, тахіаритмії, мегаколон, механічна кишкова непрохідність, гострий набряк легень, виражений атеросклероз судин головного мозку.

З обережністю призначають при захворюваннях серцево-судинної системи, при яких збільшення ЧСС може бути небажаним (в т.ч. миготлива аритмія, тахікардія, ІХС, мітральний стеноз, артеріальна гіпертензія, гостра кровотеча), гіпертиреозі (можливе посилення тахікардії), підвищеній температурі (може ще підвищуватися внаслідок пригнічення активності потових залоз), рефлюкс-езофагіті, грижі стравохідного отвору діафрагми, що поєднується з рефлюкс-езофагітом (зниження моторики стравоходу і шлунка і розслаблення нижнього стравохідного сфінктера можуть сприяти уповільненню спорожнення шлунка і посиленню гастроезофагеального рефлюксу через сфінктер з порушеною функцією), атонії кишечника у пацієнтів похилого віку або ослаблених пацієнтів (можливий розвиток непрохідності), паралітичної непрохідності кишечника, пацієнтам у віці старше 40 років (небезпека прояву недіагностованої глаукоми), при неспецифічному виразковому коліті (високі дози можуть пригнічувати перистальтику кишечника, підвищуючи ймовірність паралітичної непрохідності кишечника; крім того, можливе прояв або загострення такого важкого ускладнення, як токсичний мегаколон), ксеростомії (тривале застосування може викликати подальше зниження слиновиділення), печінковій недостатності (зниження метаболізму) і нирковій недостатності (ризик розвитку побічних ефектів внаслідок зниження виведення), хронічних захворюваннях легень, особливо у дітей молодшого віку і ослаблених пацієнтів (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету і утворення пробок у бронхах), міастенії (стан може погіршуватися через інгібування дії ацетилхоліну), вегетативній (автономній) невропатії (затримка сечі і параліч акомодації можуть посилюватися), затримці сечі або схильності до неї або захворюваннях, що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів (в т.ч. шийки сечового міхура внаслідок гіпертрофії передміхурової залози), токсикозі вагітності (можливе посилення артеріальної гіпертензії), пошкодженні мозку у дітей (ефекти з боку ЦНС можуть посилюватися), хворобі Дауна (можливе незвичайне розширення зіниць і підвищення ЧСС), центральному паралічі у дітей (реакція на антихолінергічні засоби може бути найбільш виражена), тахікардії (може посилюватися).

Відміну лікування слід проводити поступово (при швидкій відміні можливе виникнення нудоти, пітливості, запаморочення).

Пацієнт повинен виключити вживання алкоголю під час лікування.
У період лікування слід уникати перегріву при виконанні інтенсивних фізичних навантажень і в спекотну погоду, а також гарячих ванн і сауни.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У період лікування не рекомендується займатися діяльністю, що вимагає концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

З боку травної системи: сухість слизових оболонок (в т.ч. в порожнині рота), здуття живота, нудота і блювання, запор.

З боку сечовидільної системи: порушення сечовипускання або затримка сечі.

З боку органу зору: мідріаз, парез акомодації, нечіткість зору, підвищення внутрішньоочного тиску.

З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія, підвищення АТ.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, нервозність, слабкість, атаксія, порушення мови, збудження або сплутаність свідомості (найчастіше у літніх), зниження пам'яті або амнезія (при тривалому застосуванні у літніх пацієнтів, особливо у тих, хто раніше мав порушення пам'яті), порушення сну (безсоння або сонливість).

Алергічні реакції: кропив'янка або інші шкірні прояви.

Інші: зниження потенції, зменшення потовиділення, почервоніння шкіри в місці ін'єкції.

Симптоми: розширення зіниць і відсутність реакції на світло, сухість слизових оболонок, охриплість голосу, утруднення ковтання, тахікардія, гіпертермія, гіперемія шкіри, порушення свідомості, галюцинації, судоми, що змінюються пригніченням ЦНС, зупинкою дихання, парезом кишечника і сечового міхура.

Лікування: промивання шлунка з активованим вугіллям і потім з 15% магнію сульфатом, форсований діурез, повторні введення фізостигміну (кожні 0,5–1 год) або галантаміну (кожні 1–2 год), для усунення парезу кишечника і тахікардії можливе введення неостигміну метилсульфату, при помірному збудженні і не важких судомах — магнію сульфат; у важких випадках — натрію оксибат, оксигенотерапія, ШВЛ; при утрудненому сечовипусканні — катетеризація сечового міхура. Пацієнтам з глаукомою — інстиляція пілокарпіну, у разі необхідності можливе системне введення холіноміметиків.

Трициклічні антидепресанти, хінідин, амантадин підсилюють ефекти гіосцину бутилброміду.
Антигістамінні препарати, дизопірамід, антациди, проносні, що містять каолін або аттапульгіт, кетоконазол, метоклопрамід послаблюють ефекти гіосцину бутилброміду.
При одночасному застосуванні гіосцин бутилбромід підсилює дію засобів, що чинять пригнічувальний вплив на ЦНС.

Таблетки, вкриті оболонкою, 10 мг.
По 10 або 20 таблеток у контурну чарункову упаковку (блістер) з полівінілхлориду (ПВХ)/алюмінієвої фольги або полівінілхлориду (ПВХ)/полівініліденхлориду (ПВДХ)/алюмінієвої фольги.
1 або 2 блістери з листком-вкладишем у картонну пачку.

Супозиторії ректальні по 10 мг.
По 5 супозиторіїв у стрипи з ПА/АI.
По 2 стрипи в картонну пачку з інструкцією по застосуванню.