Хумулін НПХ
Humulin NPH
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Біосулін Н, Восулін-Н, Генсулін Н, Інсуман Базал ГТ, Протафан НМ
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Susp. "Humulin NPH" 100 МО/мл — 10 мл.
D.S. П/ш, 1 мл 1 раз на день
D.S. П/ш, 1 мл 1 раз на день
Фармакологічні властивості
Гіпоглікемічний.
Фармакодинаміка
ДНК-рекомбінантний інсулін людини. Є препаратом інсуліну середньої тривалості дії.
Основною дією препарату є регуляція метаболізму глюкози. Крім того, він має анаболічну дію. В м'язовій та інших тканинах (за винятком головного мозку) інсулін викликає швидкий внутрішньоклітинний транспорт глюкози та амінокислот, прискорює анаболізм білків. Інсулін сприяє перетворенню глюкози в глікоген у печінці, інгібує глюконеогенез та стимулює перетворення надлишку глюкози в жир.
Основною дією препарату є регуляція метаболізму глюкози. Крім того, він має анаболічну дію. В м'язовій та інших тканинах (за винятком головного мозку) інсулін викликає швидкий внутрішньоклітинний транспорт глюкози та амінокислот, прискорює анаболізм білків. Інсулін сприяє перетворенню глюкози в глікоген у печінці, інгібує глюконеогенез та стимулює перетворення надлишку глюкози в жир.
Фармакокінетика
Хумулін НПХ є препаратом інсуліну середньої тривалості дії.
Початок дії препарату – через 1 годину після введення, максимальний ефект дії – між 2 і 8 годинами, тривалість дії – 18-20 годин.
Індивідуальні відмінності в активності інсуліну залежать від таких факторів, як доза, вибір місця ін'єкції, фізична активність пацієнта.
Початок дії препарату – через 1 годину після введення, максимальний ефект дії – між 2 і 8 годинами, тривалість дії – 18-20 годин.
Індивідуальні відмінності в активності інсуліну залежать від таких факторів, як доза, вибір місця ін'єкції, фізична активність пацієнта.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дозу встановлює лікар індивідуально залежно від рівня глікемії.
Препарат слід вводити п/ш, можливе в/м введення.
В/в введення Хумуліну НПХ протипоказане!
П/ш препарат вводять в область плеча, стегна, сідниць або живота. Місце ін'єкції необхідно чергувати так, щоб одне і те ж місце використовувалося не частіше приблизно 1 раз/місяць.
При п/ш введенні необхідно проявляти обережність, щоб уникнути потрапляння в кровоносну судину. Після ін'єкції не слід масажувати місце введення. Пацієнти повинні бути навчені правильному використанню пристроїв для введення інсуліну.
Правила приготування та введення препарату
Картриджі та флакони Хумуліну НПХ перед використанням слід прокатати між долонями 10 разів і похитати, перевертаючи на 180° також 10 разів для ресуспендування інсуліну до стану, поки він не набуде вигляду однорідної мутної рідини або молока. Не слід енергійно струшувати, оскільки це може призвести до появи піни, яка може завадити правильному набору дози.
Картриджі та флакони слід ретельно перевіряти. Не слід використовувати інсулін, якщо в ньому після перемішування є пластівці, якщо до дна або стінок флакона прилипли тверді білі частинки, створюючи ефект морозного візерунка.
Пристрій картриджів не дозволяє змішувати їх вміст з іншими інсулінами безпосередньо в самому картриджі. Картриджі не призначені для повторного наповнення.
Вміст флакона слід набрати в інсуліновий шприц, відповідний концентрації введеного інсуліну, і ввести потрібну дозу інсуліну відповідно до вказівки лікаря.
При використанні картриджів слід дотримуватися інструкції виробника щодо заправки картриджа та кріплення голки. Слід вводити препарат відповідно до інструкції виробника шприц-ручки.
Використовуючи зовнішній ковпачок голки, відразу ж після введення відвернути голку і безпечно знищити її. Зняття голки відразу після ін'єкції забезпечує стерильність, запобігає витоку, потраплянню повітря та можливому засміченню голки. Потім надіти ковпачок на ручку.
Голки не слід використовувати повторно. Голки та шприц-ручки не повинні використовуватися іншими особами. Картриджі та флакони використовують до тих пір, поки вони не стануть порожніми, після чого їх слід викинути.
Хумулін НПХ можна вводити в комбінації з Хумуліном Регуляр. Для цього інсулін короткої дії слід набирати в шприц першим для запобігання потраплянню у флакон інсуліну більш тривалої дії. Бажано приготовлену суміш вводити безпосередньо після змішування. Для введення точного кількості інсуліну кожного виду можна використовувати окремий шприц для Хумуліну Регуляр і Хумуліну НПХ.
Завжди слід використовувати інсуліновий шприц, відповідний концентрації введеного інсуліну.
Препарат слід вводити п/ш, можливе в/м введення.
В/в введення Хумуліну НПХ протипоказане!
П/ш препарат вводять в область плеча, стегна, сідниць або живота. Місце ін'єкції необхідно чергувати так, щоб одне і те ж місце використовувалося не частіше приблизно 1 раз/місяць.
При п/ш введенні необхідно проявляти обережність, щоб уникнути потрапляння в кровоносну судину. Після ін'єкції не слід масажувати місце введення. Пацієнти повинні бути навчені правильному використанню пристроїв для введення інсуліну.
Правила приготування та введення препарату
Картриджі та флакони Хумуліну НПХ перед використанням слід прокатати між долонями 10 разів і похитати, перевертаючи на 180° також 10 разів для ресуспендування інсуліну до стану, поки він не набуде вигляду однорідної мутної рідини або молока. Не слід енергійно струшувати, оскільки це може призвести до появи піни, яка може завадити правильному набору дози.
Картриджі та флакони слід ретельно перевіряти. Не слід використовувати інсулін, якщо в ньому після перемішування є пластівці, якщо до дна або стінок флакона прилипли тверді білі частинки, створюючи ефект морозного візерунка.
Пристрій картриджів не дозволяє змішувати їх вміст з іншими інсулінами безпосередньо в самому картриджі. Картриджі не призначені для повторного наповнення.
Вміст флакона слід набрати в інсуліновий шприц, відповідний концентрації введеного інсуліну, і ввести потрібну дозу інсуліну відповідно до вказівки лікаря.
При використанні картриджів слід дотримуватися інструкції виробника щодо заправки картриджа та кріплення голки. Слід вводити препарат відповідно до інструкції виробника шприц-ручки.
Використовуючи зовнішній ковпачок голки, відразу ж після введення відвернути голку і безпечно знищити її. Зняття голки відразу після ін'єкції забезпечує стерильність, запобігає витоку, потраплянню повітря та можливому засміченню голки. Потім надіти ковпачок на ручку.
Голки не слід використовувати повторно. Голки та шприц-ручки не повинні використовуватися іншими особами. Картриджі та флакони використовують до тих пір, поки вони не стануть порожніми, після чого їх слід викинути.
Хумулін НПХ можна вводити в комбінації з Хумуліном Регуляр. Для цього інсулін короткої дії слід набирати в шприц першим для запобігання потраплянню у флакон інсуліну більш тривалої дії. Бажано приготовлену суміш вводити безпосередньо після змішування. Для введення точного кількості інсуліну кожного виду можна використовувати окремий шприц для Хумуліну Регуляр і Хумуліну НПХ.
Завжди слід використовувати інсуліновий шприц, відповідний концентрації введеного інсуліну.
Показання
— цукровий діабет за наявності показань для проведення інсулінотерапії;
— вперше виявлений цукровий діабет;
— вагітність при цукровому діабеті типу 2 (інсуліннезалежному).
— вперше виявлений цукровий діабет;
— вагітність при цукровому діабеті типу 2 (інсуліннезалежному).
Протипоказання
— гіпоглікемія;
— підвищена чутливість до інсуліну або до одного з компонентів препарату.
— підвищена чутливість до інсуліну або до одного з компонентів препарату.
Особливі вказівки
Переведення пацієнта на інший тип інсуліну або на препарат інсуліну з іншою торговою назвою повинно відбуватися під строгим лікарським наглядом. Зміни активності інсуліну, його типу (наприклад, Регуляр, М3), видової приналежності (свинячий, інсулін людини, аналог інсуліну людини) або методу виробництва (ДНК-рекомбінантний інсулін або інсулін тваринного походження) можуть призвести до необхідності корекції дози.
Необхідність корекції дози може виникнути вже при першому введенні препарату інсуліну людини після препарату інсуліну тваринного походження або поступово протягом кількох тижнів або місяців після переведення.
Потреба в інсуліні може знизитися при недостатній функції наднирників, гіпофіза або щитовидної залози, при нирковій або печінковій недостатності.
При деяких захворюваннях або при емоційному напруженні потреба в інсуліні може збільшитися.
Корекція дози може також знадобитися при збільшенні фізичного навантаження або при зміні звичайної дієти.
Симптоми-передвісники гіпоглікемії на тлі введення інсуліну людини у деяких пацієнтів можуть бути менш вираженими або відрізнятися від тих, які спостерігалися у них на тлі введення інсуліну тваринного походження. При нормалізації рівня глюкози в крові, наприклад в результаті інтенсивної терапії інсуліном, можуть зникнути всі або деякі симптоми-передвісники гіпоглікемії, про що пацієнти повинні бути проінформовані.
Симптоми-передвісники гіпоглікемії можуть змінитися або бути менш вираженими при тривалому перебігу цукрового діабету, діабетичній невропатії або при одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів.
У ряді випадків місцеві алергічні реакції можуть бути викликані причинами, не пов'язаними з дією препарату, наприклад подразненням шкіри очищувальним агентом або неправильним проведенням ін'єкцій.
У рідкісних випадках розвитку системних алергічних реакцій потрібне негайне проведення лікування. Іноді може знадобитися зміна інсуліну або проведення десенсибілізації.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Під час гіпоглікемії у пацієнта може погіршуватися здатність до концентрації уваги і зменшуватися швидкість психомоторних реакцій. Це може становити небезпеку в ситуаціях, коли ці здібності особливо необхідні (водіння автомобіля або управління механізмами). Слід рекомендувати пацієнтам вживати заходів обережності для уникнення гіпоглікемії під час водіння автомобіля. Це особливо важливо для пацієнтів зі слабовираженими або відсутніми симптомами-передвісниками гіпоглікемії або при частому розвитку гіпоглікемії. У таких випадках лікар повинен оцінити доцільність водіння пацієнтом автомобіля.
Необхідність корекції дози може виникнути вже при першому введенні препарату інсуліну людини після препарату інсуліну тваринного походження або поступово протягом кількох тижнів або місяців після переведення.
Потреба в інсуліні може знизитися при недостатній функції наднирників, гіпофіза або щитовидної залози, при нирковій або печінковій недостатності.
При деяких захворюваннях або при емоційному напруженні потреба в інсуліні може збільшитися.
Корекція дози може також знадобитися при збільшенні фізичного навантаження або при зміні звичайної дієти.
Симптоми-передвісники гіпоглікемії на тлі введення інсуліну людини у деяких пацієнтів можуть бути менш вираженими або відрізнятися від тих, які спостерігалися у них на тлі введення інсуліну тваринного походження. При нормалізації рівня глюкози в крові, наприклад в результаті інтенсивної терапії інсуліном, можуть зникнути всі або деякі симптоми-передвісники гіпоглікемії, про що пацієнти повинні бути проінформовані.
Симптоми-передвісники гіпоглікемії можуть змінитися або бути менш вираженими при тривалому перебігу цукрового діабету, діабетичній невропатії або при одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів.
У ряді випадків місцеві алергічні реакції можуть бути викликані причинами, не пов'язаними з дією препарату, наприклад подразненням шкіри очищувальним агентом або неправильним проведенням ін'єкцій.
У рідкісних випадках розвитку системних алергічних реакцій потрібне негайне проведення лікування. Іноді може знадобитися зміна інсуліну або проведення десенсибілізації.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Під час гіпоглікемії у пацієнта може погіршуватися здатність до концентрації уваги і зменшуватися швидкість психомоторних реакцій. Це може становити небезпеку в ситуаціях, коли ці здібності особливо необхідні (водіння автомобіля або управління механізмами). Слід рекомендувати пацієнтам вживати заходів обережності для уникнення гіпоглікемії під час водіння автомобіля. Це особливо важливо для пацієнтів зі слабовираженими або відсутніми симптомами-передвісниками гіпоглікемії або при частому розвитку гіпоглікемії. У таких випадках лікар повинен оцінити доцільність водіння пацієнтом автомобіля.
Побічні ефекти
Гіпоглікемія є найчастішою небажаною реакцією у пацієнтів з цукровим діабетом на тлі проведення інсулінотерапії. Тяжка гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості і, в виняткових випадках, до смерті. Частота випадків гіпоглікемії не вказана, оскільки розвиток гіпоглікемії залежить від застосовуваної дози інсуліну та інших факторів, таких як дієта або фізичне навантаження.
Місцеві алергічні реакції - виникають часто (≥1/100 до
Місцеві алергічні реакції - виникають часто (≥1/100 до
Передозування
Симптоми: гіпоглікемія, що супроводжується млявістю, підвищеним потовиділенням, тахікардією, блідістю шкірних покривів, головним болем, тремором, блюванням, сплутаністю свідомості.
За певних умов, наприклад при великій тривалості або при інтенсивному контролі цукрового діабету, симптоми-передвісники гіпоглікемії можуть змінитися.
Лікування: легкі стани гіпоглікемії зазвичай можна купірувати прийомом всередину глюкози (декстрози) або цукру. Може знадобитися корекція дози інсуліну, дієти або фізичної активності.
Корекцію середньотяжкої гіпоглікемії можна проводити за допомогою в/м або п/ш введення глюкагону, з подальшим прийомом всередину вуглеводів.
Тяжкі стани гіпоглікемії, що супроводжуються комою, судомами або неврологічними розладами, купірують в/м або п/ш введенням глюкагону або в/в введенням концентрованого розчину глюкози (декстрози). Після відновлення свідомості пацієнту необхідно дати їжу, багату вуглеводами, щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії.
За певних умов, наприклад при великій тривалості або при інтенсивному контролі цукрового діабету, симптоми-передвісники гіпоглікемії можуть змінитися.
Лікування: легкі стани гіпоглікемії зазвичай можна купірувати прийомом всередину глюкози (декстрози) або цукру. Може знадобитися корекція дози інсуліну, дієти або фізичної активності.
Корекцію середньотяжкої гіпоглікемії можна проводити за допомогою в/м або п/ш введення глюкагону, з подальшим прийомом всередину вуглеводів.
Тяжкі стани гіпоглікемії, що супроводжуються комою, судомами або неврологічними розладами, купірують в/м або п/ш введенням глюкагону або в/в введенням концентрованого розчину глюкози (декстрози). Після відновлення свідомості пацієнту необхідно дати їжу, багату вуглеводами, щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії.
Лікарняна взаємодія
Гіпоглікемічну дію Хумуліну НПХ знижують пероральні контрацептиви, кортикостероїди, препарати гормонів щитовидної залози, тіазидні діуретики, діазоксид, трициклічні антидепресанти.
Гіпоглікемічну дію Хумуліну НПХ підсилюють пероральні гіпоглікемічні препарати, саліцилати (наприклад, ацетилсаліцилова кислота), сульфаніламіди, інгібітори МАО, бета-адреноблокатори, етанол та етанолвмісні препарати.
Бета-адреноблокатори, клофелін, резерпін можуть маскувати прояв симптомів гіпоглікемії.
Фармацевтична взаємодія
Ефекти, що виникають при змішуванні інсуліну людини з інсулінами тваринного походження або інсуліном людини, випущеним іншими виробниками, не вивчалися.
Гіпоглікемічну дію Хумуліну НПХ підсилюють пероральні гіпоглікемічні препарати, саліцилати (наприклад, ацетилсаліцилова кислота), сульфаніламіди, інгібітори МАО, бета-адреноблокатори, етанол та етанолвмісні препарати.
Бета-адреноблокатори, клофелін, резерпін можуть маскувати прояв симптомів гіпоглікемії.
Фармацевтична взаємодія
Ефекти, що виникають при змішуванні інсуліну людини з інсулінами тваринного походження або інсуліном людини, випущеним іншими виробниками, не вивчалися.
Лікарська форма
Суспензія для п/ш введення:
Суспензія для п/ш введення білого кольору, яка розшаровується, утворюючи білий осад і прозору безбарвну або майже безбарвну надосадову рідину; осад легко ресуспендується при обережному струшуванні.
1 мл
інсулін-ізофан (людський генно-інженерний) 100 МО
Допоміжні речовини: метакрезол - 1.6 мг, гліцерол - 16 мг, фенол - 0.65 мг, протаміну сульфат - 0.348 мг, натрію гідрофосфату гептагідрат - 3.78 мг, цинку оксид - q.s. для отримання Zn2+ не більше 40 мкг, вода д/і - до 1 мл, хлористоводневої кислоти розчин 10% - q.s. до рН 6.9-7.8, натрію гідроксиду розчин 10% - q.s. до рН 6.9-7.8.
3 мл - картриджі (5) - блістери (1) - пачка картонна.
3 мл - картридж, вбудований у шприц-ручку КвікПен™ (5) - пачка картонна.
Суспензія для п/ш введення білого кольору, яка розшаровується, утворюючи білий осад і прозору безбарвну або майже безбарвну надосадову рідину; осад легко ресуспендується при обережному струшуванні.
1 мл
інсулін людський 100 МО
Допоміжні речовини: метакрезол - 1.6 мг, гліцерол (гліцерин) - 16 мг, фенол - 0.65 мг, протаміну сульфат - 0.348 мг, натрію гідрофосфату гептагідрат - 3.78 мг, цинку оксид - q.s. для отримання Zn2+ не більше 40 мкг, вода д/і - до 1 мл, хлористоводневої кислоти розчин 10% - q.s. до рН 6.9-7.8, натрію гідроксиду розчин 10% - q.s. до рН 6.9-7.8.
10 мл - флакони (1) - пачки картонні.
Суспензія для п/ш введення білого кольору, яка розшаровується, утворюючи білий осад і прозору безбарвну або майже безбарвну надосадову рідину; осад легко ресуспендується при обережному струшуванні.
1 мл
інсулін людський 100 МО
Допоміжні речовини: метакрезол, гліцерол, фенол, протаміну сульфат, натрію гідрофосфат, цинку оксид, вода д/і, хлористоводнева кислота 10% і натрію гідроксиду розчин 10% (для створення необхідного рівня pH).
4 мл - флакони (1) - пачки картонні.
10 мл - флакони (1) - пачки картонні.
Суспензія для п/ш введення білого кольору, яка розшаровується, утворюючи білий осад і прозору безбарвну або майже безбарвну надосадову рідину; осад легко ресуспендується при обережному струшуванні.
1 мл
інсулін-ізофан (людський генно-інженерний) 100 МО
Допоміжні речовини: метакрезол - 1.6 мг, гліцерол - 16 мг, фенол - 0.65 мг, протаміну сульфат - 0.348 мг, натрію гідрофосфату гептагідрат - 3.78 мг, цинку оксид - q.s. для отримання Zn2+ не більше 40 мкг, вода д/і - до 1 мл, хлористоводневої кислоти розчин 10% - q.s. до рН 6.9-7.8, натрію гідроксиду розчин 10% - q.s. до рН 6.9-7.8.
3 мл - картриджі (5) - блістери (1) - пачка картонна.
3 мл - картридж, вбудований у шприц-ручку КвікПен™ (5) - пачка картонна.
Суспензія для п/ш введення білого кольору, яка розшаровується, утворюючи білий осад і прозору безбарвну або майже безбарвну надосадову рідину; осад легко ресуспендується при обережному струшуванні.
1 мл
інсулін людський 100 МО
Допоміжні речовини: метакрезол - 1.6 мг, гліцерол (гліцерин) - 16 мг, фенол - 0.65 мг, протаміну сульфат - 0.348 мг, натрію гідрофосфату гептагідрат - 3.78 мг, цинку оксид - q.s. для отримання Zn2+ не більше 40 мкг, вода д/і - до 1 мл, хлористоводневої кислоти розчин 10% - q.s. до рН 6.9-7.8, натрію гідроксиду розчин 10% - q.s. до рН 6.9-7.8.
10 мл - флакони (1) - пачки картонні.
Суспензія для п/ш введення білого кольору, яка розшаровується, утворюючи білий осад і прозору безбарвну або майже безбарвну надосадову рідину; осад легко ресуспендується при обережному струшуванні.
1 мл
інсулін людський 100 МО
Допоміжні речовини: метакрезол, гліцерол, фенол, протаміну сульфат, натрію гідрофосфат, цинку оксид, вода д/і, хлористоводнева кислота 10% і натрію гідроксиду розчин 10% (для створення необхідного рівня pH).
4 мл - флакони (1) - пачки картонні.
10 мл - флакони (1) - пачки картонні.
