Інгаміст

Ацетилцистеїн розріджує мокротиння. У структурі ацетилцистеїну сульфгідрильні групи сприяють розриву дисульфідних зв'язків кислих мукополісахаридів мокротиння, що призводить до деполяризації мукопротеїдів і зменшення в'язкості слизу. Препарат зберігає активність при наявності гнійного мокротиння.

Ацетилцистеїн має антиоксидантну дію, обумовлену наявністю нуклеофільної тіолової SH-групи, яка легко віддає водень, нейтралізуючи окислювальні радикали.

Захисний механізм ацетилцистеїну заснований на здатності його реактивних сульфгідрильних груп зв'язувати вільні радикали.

Ацетилцистеїн легко проникає всередину клітини, деацетилюється до L-цистеїну, з якого синтезується внутрішньоклітинний глутатіон.

Глутатіон - високоактивний трипептид, потужний антиоксидант, цитопротектор, що захоплює ендогенні та екзогенні вільні радикали і токсини. Ацетилцистеїн запобігає виснаженню і сприяє підвищенню синтезу внутрішньоклітинного глутатіону, що бере участь в окисно-відновних процесах клітин, сприяючи таким чином детоксикації шкідливих речовин.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

При внутрішньовенному введенні 600 мг ацетилцистеїну максимальна концентрація в плазмі крові становить 300 ммоль/л, період напіввиведення з плазми - 2:00. Загальний кліренс - 0,21 л/год/кг, а об'єм розподілу при плато - 0,34 л/кг. Ацетилцистеїн проникає в міжклітинний простір, переважно розподіляється в печінці, нирках, легенях, бронхіальному секреті. Ацетилцистеїн і його метаболіти виводяться в основному нирками.

Для дорослих:

Для дітей:

Препарат Інгаміст застосовується для лікування гострих і хронічних захворювань органів дихання, що супроводжуються підвищеним утворенням мокротиння.

Підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших компонентів препарату, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча.

Пацієнтам з бронхіальною астмою, в період терапії Інгамістом необхідно перебувати під контролем лікаря. У разі розвитку бронхоспазму прийом ацетилцистеїну слід негайно припинити.

Інгаміст слід застосовувати з обережністю хворим з виразковою хворобою в анамнезі, особливо у разі супутнього прийому інших лікарських засобів, які подразнюють слизову оболонку шлунка.

Прийом ацетилцистеїну, в основному на початку терапії, може розріджувати секрет бронхіальних залоз і збільшувати його обсяг. Якщо пацієнт не може ефективно відкашлювати мокротиння, слід зробити постуральний дренаж і аспірацію вмісту бронхів. Внутрішньовенно препарат необхідно вводити під строгим наглядом лікаря. Побічні дії при внутрішньовенному введенні ацетилцистеїну можуть виникати частіше, якщо лікарський засіб вводити занадто швидко або у великих дозах.

Лікарський засіб містить 43 мг (1,9 ммоль) натрію в одній ампулі. Це слід враховувати пацієнтам, які перебувають на контрольованій натрієвій дієті.

Розчин Інгамісту не повинен контактувати з гумовими і металевими поверхнями.

Слабкий сірчаний запах розчину є характерним запахом активної речовини.

При внутрішньовенному введенні ампулу розкривати безпосередньо перед застосуванням лікарського засобу. При зовнішньому застосуванні можливе часткове використання вмісту ампули: розчин, що залишився, може бути використаний (при належних умовах зберігання) протягом 24 годин тільки для зовнішнього застосування; застосування розчину, що залишився для ін'єкцій, забороняється.

При місцевому застосуванні можливі такі реакції:

• З боку імунної системи: реакції гіперчутливості,
• З боку органів дихання: бронхоспазм, ринорея;
• З боку органів травлення: стоматит, нудота, блювання;
• З боку шкірних покривів: кропив'янка, висип, свербіж.

При парентеральному застосуванні можливі такі реакції:

• З боку імунної системи: анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, гіперчутливість;
• З боку серцево-судинної системи: тахікардія, зниження артеріального тиску
• З боку органів дихання: бронхоспазм, диспное
• З боку органів травлення: нудота, блювання, біль у животі, діарея, диспепсія, печія;
• З боку шкірних покривів: ангіоневротичний набряк, кропив'янка, гіперемія, печіння в місці введення, висип, свербіж, в поодиноких випадках можливий розвиток синдрому Стівенса-Джонсона і синдрому Лайєлла;

Інші: набряк обличчя, головний біль, дзвін у вухах, геморагії, гіпертермія, анемія, збільшення протромбінового часу.

При внутрішньовенному введенні
Симптоми 
передозування схожі з симптомами побічних реакцій, які мають важкий ступінь.
Лікування вимагає негайного припинення введення препарату і проведення симптоматичної терапії. Специфічний антидот відсутній. Ефективне проведення діалізу.

При місцевому застосуванні
Симптоми
Високі дози можуть викликати виділення великої кількості бронхо-легеневого секрету, що призведе до обструкції дихальних шляхів.

Лікування
Механічне видалення слизу з трахеобронхіального дерева.

Одночасне застосування ацетилцистеїну з протикашльовими засобами може посилити застій мокротиння через пригнічення кашльового рефлексу.

Одночасний прийом ацетилцистеїну і нітрогліцерину може призвести до посилення судинорозширювальної дії останнього. Пацієнтів слід попередити про можливість зниження артеріального тиску і виникнення головного болю.

Не рекомендується застосування антибіотиків і ацетилцистеїну в одному шприці: можливо зниження активності антибіотиків.

У зв'язку з властивістю утворювати хелатні структури, ацетилцистеїн може знизити біодоступність солей таких металів, як золото, кальцій, залізо. Тому рекомендується використовувати ці препарати в різний час.

лабораторні показники

Застосування ацетилцистеїну може змінювати результати кількісного визначення саліцилатів колориметричним методом і результати визначення кетонів у сечі.

Інгаміст - розчин для ін'єкцій.
Упаковка:
по 3 мл в ампулах з темного скла;
по 5 ампул в контурній чарунковій упаковці;
по 2 контурні упаковки в пачці.

Склад
1 мл Інгаміст містить ацетилцистеїну 100 мг.
Допоміжні речовини: натрію едетат, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.